вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"24" березня 2026 р. Cправа № 902/1755/25
за позовом: Головного управління Національної поліції в Житомирській області (вул. Старий Бульвар, 5/37, 10008)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, буд. 3 Б., м. Вінниця, Вінницька обл., 21001)
про стягнення 62 097,09 грн
Головуючий суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Надтока Т.О.
за участю представників сторін:
позивача: Сорока А.М.
відповідача: не з'явився
24.12.2025 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява від Головного управління Національної поліції в Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" про стягнення 62 097,09 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.12.2025 справу № 902/1775/25 розподілено судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 29.12.2026 відкрито провадження у справі № 902/1755/25. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 17.02.2026.
На визначену дату судом 17.02.2026 представник позивача та представник відповідача не з'явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 29.12.2026.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення судового розгляду справи по суті, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 17.02.2026 повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 24.03.2026.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився представник позивача, який позов підтримав в повному обсязі.
На визначену дату судом в судове засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлений ухвалою суду від 17.02.2026.
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" бере до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем вказується, про невиконанням/порушенням ТОВ «Армерія Ойл» умов Договорів про закупівлю від 14.02.2024 № СК2-295/150С, від 07.11.2024 № СК03/00501/1102С та від 11.12.2024 №СК2-615/1316С та неотриманням за талонами 890 літрів бензину автомобільного марки А-95 на суму 46193,78 гривень.
Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: у лютому 2024 Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області із Товариством з обмеженою відповідальністю «Армерія Ойл» проведено спрощену процедуру закупівлі бензину А-95 в талонах. Зазначена закупівля (ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти) здійснювалася без використання електронної системи.
В подальшому між ГУНП в Житомирській області та ТОВ «Армерія Ойл» укладено Договір від 14.02.2024 №СК2-295/150С щодо поставки бензину А-95 у талонах (Договір 1).
Відповідно до пункту 1.1. Договору № СК2-295/150С Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товари, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар.
Найменування товару - Код ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти (далі - Товар).
Кількість товару: відповідно до специфікації Бензин марки А-95 у талонах 1665 л.
Згідно з Додатком № 1 до Договору №1 «Специфікація» визначено найменування, кількість та ціну Товару, а саме: бензин марки А-95, кількість 1665 літрів, загальна ціна з ПДВ 79 920,00 грн.
Строк поставки товару: до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч- картки) (пункт 5.1. Договору №1).
Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупці скретч-картки (пункт 5.2. Договору №1).
Відповідно до пункту 3.2. Договору №1 ціна договору становить 79 920,00 грн.
Постачальник надав ГУНП в Житомирській області такі документи: видаткову накладну від 14.02.2024 № 0002/0000197.
Відповідно до пункту 4.1. Договору №1 оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника в день виписки рахунку-фактури та накладної специфікації на Товар. Ціна одного літру товару вказується у рахунку-фактурі та накладної і специфікації і дійсна протягом дня їх виписки.
Як слідує з матеріалів справи ГУНП в Житомирській області на виконання пункту 4.1. Договору №1 17.02.2024 здійснило оплату Товару згідно з платіжною інструкцією від 16.02.2024 № 661 на суму 79 920,00 грн.
Позивачем в позові стверджується, що починаючи 03.02.2025 ГУНП в Житомирській області не змогло отримати Товар згідно з талонами на АЗС, які знаходяться у Житомирській області, зокрема за адресами: м. Баранівка, вул. Дубрівське Шосе, 21А, про що складено Акти про нездійснення відпуску Товару - бензину автомобільного А-95.
Залишок недоотриманого Товару за талонами складає 180 літрів бензину А-95 на суму 8 640,00 грн з ПДВ (вісім тисяч 640 гривень 00 копійок з ПДВ), а саме: 9 талонів номіналом 20 літрів.
Як слідує із матеріалів справи, між ГУНП в Житомирській області та ТОВ «Армерія Ойл» укладено Договір від 07.11.2024 №СК03/00501/1102С (Договір №2), щодо поставки бензину А-95 у талонах.
Відповідно до пункту 1.1. Договору №2 Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товари, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар.
Найменування товару - Код ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти.
Кількість товару: відповідно до специфікації Бензин марки А-95 у талонах 560 л.
Згідно з Додатком № 1 до Договору №2 «Специфікація» визначено найменування, кількість та ціну Товару, а саме: бензин марки А-95, кількість 560 літрів, загальна ціна з ПДВ 29 960,00 грн.
Строк дії довірчого документу (скретч-картки): до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки) (пункт 5.1. Договору №2).
Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупці скретч-картки (пункт 5.2. Договору №2).
Відповідно до пункту 3.2. Договору №1 ціна договору становить 29 960,00 грн.
Постачальник надав ГУНП в Житомирській області такі документи: видаткову накладну від 07.11.2024 № 0003/0001125.
Відповідно до пункту 4.1. Договору №2 оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника. Ціна та кількість одного літру товару вказується в накладній та специфікації.
ГУНП в Житомирській області на виконання пункту 4.1. Договору №2 12.11.2024 здійснило оплату Товару згідно з платіжною інструкцією від 11.11.2024 № 16804 на суму 29 960,00 грн.
Позивачем в позові вказується, що з 03.02.2025, ГУНП в Житомирській області не змогло отримати Товар згідно з талонами на АЗС, які знаходяться у Житомирській області, зокрема за адресами: АЗС №51 смт. Народичі, вул. Свято-Михайлівська, буд. 313; АЗС №50 с. Заріччя, вул. Коростенська, буд. 15 Овруцької ТГ Коростенського р-ну; АЗС №53 м. Овруч, вул. Героїв Майдану, буд. 18Г коростенського р-ну Житомирської обл., про що складено Акти про нездійснення відпуску Товару - бензину автомобільного А-95.
Залишок недоотриманого Товару за талонами складає 330 літрів бензину А-95 на суму 17655,00 грн з ПДВ (вісім тисяч 640 гривень 00 копійок з ПДВ), а саме: 21 талон номіналом 10,15,20 літрів.
Між ГУНП в Житомирській області та ТОВ «Армерія Ойл» 02.01.2024, укладено Договір від 11.12.2024 №СК2- 615/1316С (Договір №3), щодо поставки бензину А-95 у талонах.
Відповідно до пункту 1.1. Договору №3 Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність Товари, а Покупець зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар.
Найменування товару - Код ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти (далі - Товар).
Кількість товару: відповідно до специфікації Бензин марки А-95 у талонах 500 л.
Згідно з Додатком № 1 до Договору №3 «Специфікація» визначено найменування, кількість та ціну Товару, а саме: бензин марки А-95, кількість 500 літрів, загальна ціна з ПДВ 26 182,60 грн.
Строк дії скретч-карток - 2 роки з моменту отримання (пункт 1.2 Договору №3).
Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч- картки) (пункт 5.1 Договору №3).
Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупці скретч-картки (пункт 5.3 Договору №3).
Відповідно до пункту 3.2. Договору №3 ціна договору становить 26182,60 грн.
Постачальник надав ГУНП в Житомирській області такі документи: видаткову накладну від 11.12.2024 № 0002/0001586 та видаткову накладну від 17.12.2024 №0002/0001586.
Відповідно до пункту 4.1. Договору №3 оплата Товару здійснюється Покупцем в національній валюті України в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника. Ціна та кількість одного літру товару вказується у рахунку- фактурі та накладній і специфікації.
ГУНП в Житомирській області на виконання пункту 4.1. Договору №3 15.12.2024 здійснило оплату Товару згідно з платіжною інструкцією від 13.12.2024 № 18281 на суму 26 182,60 грн.
Позивачем стверджується, що починаючи з 03.02.2025 ГУНП в Житомирській області не змогло отримати Товар згідно з талонами на АЗС, які знаходяться у Житомирській області, зокрема за адресами: м. Житомир, Київське Шосе, 132; м. Житомир, майдан Визволення, 6-а; м. Житомир, вул. Покровська, 48; м. Житомир, проспект Миру, 54, м. Житомир, проспект Незалежності, 104; м. Житомир, вул. Східна,82; м. Житомир, вул. Корольова,126а; м. Житомир, вул. Космонавтів, 11а, про що складено Акти про нездійснення відпуску Товару - бензину автомобільного А-95. Залишок недоотриманого Товару за талонами складає 330 літрів бензину А-95 на суму 17655,00 грн з ПДВ (сімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять гривень 00 копійок з ПДВ), а саме: 21 талон номіналом 10,15,20 літрів.
ГУНП в Житомирській області керуючись пунктом 9.2 (ідентичні в кожному договорі) Договорів №1, №2 та №3, звертається до суду з позовною заявою про стягнення із ТОВ «Армерія Ойл» суми боргу за недопоставлений бензин автомобільний марки А-95 за Договорами №№1,2,3 в кількості 890 літрів на суму 46 193,78 грн з ПДВ, пені в розмірі 12 669,75 грн; штрафу в розмірі 3 233,56 грн, а також згідно з правовим обґрунтуванням і розрахунками, наведеними нижче.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує наступне.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши умови Договорів поставки, суд встановив, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
Згідно частини першої статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст. ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 655 ЦК України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно із ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору зобов'язання щодо оплати товару виконані в повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями, які наявні в матеріалах справи.
Частиною 1 статті 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно із ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема, у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ч. 1 ст. 664 ЦК України).
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
В силу вимог ст. 610, ч. 2 ст. 615 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Суд зазначає, що факт підписання сторонами видаткових накладних не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів (скретч-карток), які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, право власності на товар, який був переданий позивачу за видатковими накладними, перейшло до покупця. Товар залишався на зберіганні у продавця. Оплата за товар здійснена у повному обсязі.
Талони є способом забезпечення оперативного обліку та фактичного відпуску обсягів пального, продаж (постачання) якого мав відбутись у межах господарського договору про закупівлю товарів.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) ( абзац 2 п.3 Правил).
Згідно із п. 9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року № 281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (надалі - Інструкція).
Згідно із п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п. 10.3.3. Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (п.п. 10.3.3.1); заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (п.п. 10.3.3.2).
Виходячи з наведеного, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
Згідно умов Договорів №№ 1,2,3 - (п.п. 5.2.1, 5.2.2) передача Покупцю товару здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобілів Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки, яка є підставою для видачі (заправки) з АЗС вказаного у карті об'єму і марки товару, після чого всі обов'язки сторін по погашених скретч-картках вважаються виконаними, при цьому Постачальник не може передати Покупцю товар іншої марки чи в кількості меншій, ніж зазначено в скретч-картці.
Інших умов щодо передачі товару (пального) Покупцю Договори поставки не містять.
Позивач зазначає, що на автозаправних станціях, які належать відповідачу, йому відмовляли в заправці автомобілів пальним по талонах, виданим згідно із умовами договорів, в результаті чого він не зміг у повному обсязі отримати паливно-мастильні матеріали, за які вже була сплачена попередня оплата.
Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець про це поінформований. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Частиною другою статті 693 Цивільного кодексу України закріплено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту зазначеної норми права, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Суд відзначає, що відповідач не надав доказів спростування переліку невикористаних талонів позивача за Договорами, а також не надав власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає компенсації, відтак перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується із загальною вартістю товару, який фактично не може бути отриманий та підлягає сплаті позивачу, вважає його арифметично правильним.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку про порушення відповідачем умов Договорів поставки щодо своєчасної передачі позивачу товару, а відтак у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу 46 193,78 грн за пальне, вартість якого сплачена.
Оскільки, матеріалами справи підтверджено, що позивачем оплачено вартість товару, однак відповідач визначений Договорами товар покупцю в повному обсязі не передав, доказів на спростування обставин, наведених у позові, не надав, тому вимоги позивача про стягнення вартості недопоставленого відповідачем палива на суму 46 193,78 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення пені у розмірі 12 669, 75 грн та штраф у розмірі 3 233,56 грн.
Розглядаючи вимоги позивача про стягнення пені та штрафу суд зважає на наступне.
У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договорами Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим Договором (п. 7.1. Договорів).
Пунктом 7.2. договорів (№№1.2,3) Сторони погодили, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру подвійної облікової ставки НБУ та штрафу встановив, що при здійсненні розрахунку позивачем не було допущено помилок у визначенні періоду нарахування зазначених сум, з огляду на що позов в цій частині підлягає до задоволення.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають до задоволення, з наведених вище мотивів.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, 3Б, м. Вінниця, 21001; код ЄДРПОУ 44618933) на користь Головного управління Національної поліції в Житомирській області (вул. Старий Бульвар, 5/37, 10008код ЄДРПОУ 40108625) 46 193,78 грн основного боргу, 12 669,75 грн пені, штрафу у розмірі 3 233,56 грн та 2 422,40 грн витрат зі сплати судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник копії рішення надіслати до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 31 березня 2026 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи