30.03.2026 м.Дніпро Справа № 904/3401/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді Віннікова С.В. (доповідач у справі)
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025р. (суддя Іванова Т.В., м. Дніпро, повний текст рішення складено 08.12.2025р.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", м. Дніпро
про стягнення збитків у загальному розмірі 439 847 029,75 грн,
Акціонерного товариства "Укртрансгаз", як колишній оператор газотранспортної системи (далі - ГТС) до 01.01.2020, звернувся до суду з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про стягнення 439 847 029,75 грн збитків, завданих унаслідок відбору природного газу без підтверджених номінацій у період з грудня 2017 по червень 2018 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025р. у справі № 904/3401/25 позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" завданих збитків у розмірі 439 847 029,75 грн. та 847 840,00 грн. судових витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, через систему "Електронний суд", Акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Одночасно у змісті апеляційної скарги викладене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду, яке мотивовано тим, що скаржник вже звертався з апеляційною скаргою до Центрального апеляційного господарського суду 26.12.2025, але апеляційну скаргу було повернуто без розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Віннікова С.В. (доповідач), судді - Андрейчука Л.В., Стефанів Т.В.
13.03.2025 від скаржника надійшла уточнена апеляційна скарга, в якій останній просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 по справі №904/3401/25 про стягнення збитків у розмірі 439 847 029,75 грн та 847 840,00 грн - судових витрат по сплаті судового збору - скасувати в частині стягнення 200 000, 00 та змінити рішення яким викласти резолютивну частину судового рішення у наступній редакції: «Позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" про стягнення збитків у загальному розмірі 439 847 029,75 грн задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства"Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз" на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" завданих збитків у розмірі 439 647 029,75 грн та 844 040,00 грн судових витрат по сплаті судового збору.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2026 апеляційну скаргу залишено без руху з підстав неподання доказів повної сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1 268 565,60 грн та необхідності обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Надано скаржнику 10 денний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, для усунення допущених при поданні апеляційної скарги недоліків.
26.03.2026, в межах встановленого строку для усунення недоліків апеляційної скарги, від АТ «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення до моменту ухвалення постанови за наслідками апеляційного перегляду справи.
Клопотання мотивовано тим, що майновий стан підприємства на даний час не дозволяє сплатити вказаний розмір судового збору, оскільки АТ «Дніпропетровськгаз» згідно з наказами Міністерства енергетики України внесено до переліку об'єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, яке забезпечує потреби в природному газі населення, лікарень та військових частин. Також зазначає, що об'єктивна неможливість здійснення сплати судового збору пов'язана з зупиненням дії ліцензії на розподіл газу за постановою НКРЕКП № 1771 від 29.09.2023, що призвело до втрати основного джерела доходу, а також з арештом рахунків підприємства у межах 17 виконавчих проваджень, за якими накладено арешти на всі банківські рахунки.
Посилаючись на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19 та на тяжкий фінансовий стан, а також на арешт рахунків, апелянт просить відстрочити сплату судового збору. При цьому зазначає, що дане клопотання має на меті виключно забезпечення доступу до правосуддя.
У підтвердження доводів, викладених у клопотанні, апелянт додає копії постанов про арешт коштів боржника, довідки про залишки коштів на поточних рахунках станом на 06.02.2026 - 3 640,81 грн та фінансову звітність за 2024 рік.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
Статтею 8 Закону "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за певних встановлених цією статтею умов. Разом з тим, згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.01.2021 у справі № 940/2276/18, положення пунктів 1 та 2 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п.3 ч.1 ст.8 Закону "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Крім того, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (ч.2 вказаної статті).
Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.01.2026 у справі № 925/1293/19, формальна відмова юридичній особі у звільненні або відстроченні сплати судового збору без оцінки її реального майнового стану може порушувати право на доступ до суду, що ставить під сумнів результат національного судового провадження. У цій справі Велика Палата Верховного Суду наголосила, що: право на доступ до суду не є абсолютним, але будь-які фінансові обмеження мають бути пропорційними; юридичні особи не можуть бути автоматично виключені з механізмів звільнення або відстрочення судового збору; критичний майновий стан компанії підлягає індивідуальній оцінці, а формальне тлумачення норми без аналізу доказів не відповідає вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; непосильний судовий збір без оцінки фінансових можливостей заявника ставить під сумнів результат усього провадження.
Здійснюючи оцінку доводів апелянта щодо наявності підстав для відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, суд враховує наступне.
Як вбачається зі змісту ухвали про залишення апеляційної скарги без руху від 16.03.2026, за подання апеляційної скарги апелянту належало сплатити (доплатити) судовий збір у розмірі 1 268 565,60 грн.
В обґрунтування неможливості сплатити судовий збір у вищезазначеному розмірі, апелянт у клопотанні зазначає про перебування у скрутному фінансовому становищі, зумовленому зупиненням ліцензії, а також арешт коштів, які знаходяться на рахунках.
Розглядаючи подане клопотання, оцінивши наведені обставини, суд дійшов наступних висновків.
Звільнення від сплати судового збору (відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження. Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а повноваження суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору, аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.03.2021 у справі № 912/1061/20.
Особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.
Так, положення статті 8 Закону України «Про судовий збір» містять виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що заявник не довів належними та допустимими доказами наявності обставин, які свідчать про критичний майновий стан та унеможливлюють сплату судового збору. Надані доводи щодо складного фінансового стану, збитковості діяльності, наявності заборгованості та арештів рахунків мають загальний характер і самі по собі не підтверджують відсутності реальної можливості виконання процесуального обов'язку. При цьому заявником не доведено, що сплата судового збору є непереборною перешкодою у реалізації права на доступ до правосуддя. За таких обставин підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору відсутні.
Водночас суд звертає увагу на позицію, викладену у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22 Великої Палати Верховного Суду, за змістом якої у випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору чи відстрочення його сплати без розгляду або без задоволення, суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику. Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення скарги без руху, а саме: подати суду докази сплати судового збору. У випадку, якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутися до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку. Аналогічний правовий висновок викладений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду в ухвалі від 02.02.2026 у справі № 924/182/25.
Відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Встановлений судом строк для усунення недоліків згідно з ухвалою від 16.03.2026 спливає. Суд дійшов висновку про необхідність його продовження з наданням апелянту додаткового строку тривалістю 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
Суд звертає увагу апелянта, що у разі, якщо скаржник не усуне недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч. ч. 6, 8 ст. 260 ГПК України).
Керуючись ст. ст. 119, 234, 235 ГПК України, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» у задоволенні клопотання про звільнення (відстрочення) сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 у справі № 904/3401/25.
Продовжити Акціонерному товариству «Оператор газорозподільної системи «Дніпропетровськгаз» строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.11.2025 у справі № 904/3401/25, зазначених в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 16.03.2026, на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Головуючий суддя С.В. Вінніков