31.03.2026 м.Дніпро Справа №908/295/25
Центральний апеляційний господарський суд
у складі судді-доповідача Левшиної Г.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги заступника керівника Запорізької обласної прокуратури
на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.03.2026 (суддя Науменко А.О., повний текст рішення складено 10.03.2026) у справі №908/295/25
за позовом заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах,
позивача 1 Дніпровської міської ради
позивача 2 Східного офісу Держаудитслужби
до відповідача-1 Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ефективних технологій - Сателіт»
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів Південно-східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним договору про закупівлю послуги та застосування наслідків недійсності правочину
До Господарського суду Запорізької області звернувся з позовом заступник керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позивача 1: Дніпровської міської ради, та позивача 2: Східного офісу Держаудитслужби до відповідачів: Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ефективних технологій - Сателіт», за змістом якого просив суд:
- визнати недійсним договір №269/16 від 13.12.2016, укладений між Департаментом благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інститут ефективних технологій - Сателіт»;
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут ефективних технологій - Сателіт» на користь Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради 147000 грн, а з Департаменту благоустрою та інфраструктури Дніпровської міської ради одержані ним за рішенням суду 147000 грн в дохід держави в особі Східного офісу Держаудитслужби.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.03.2026 у справі №908/295/25 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, через систему «Електронний суд», керівник Запорізької обласної прокуратури звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 02.03.2026 у справі №908/295/25 та ухвалити нове рішення, яким позов заступника керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач), суддів: Андрейчука Л.В., Віннікова С.В.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху виходячи з наступного.
Так, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Порядок і розмір сплати судового збору в Україні визначено Законом України «Про судовий збір».
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Частиною 2 наведеної норми встановлені розміри ставок судового збору. Так, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2025 Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 грн.
За умови, що позовну вимогу заявлено про визнання правочину недійсним без застосування наслідків такої недійсності, судовий збір сплачується як з немайнового спору. За позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину судовий збір сплачується залежно від вартості майна (суми коштів), стосовно якого (якої) заявлено вимогу. У випадку об'єднання відповідних вимог судовий збір підлягає сплаті з вимог як немайнового, так і майнового характеру. Така правова позиція узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі №916/368/18, від 02.12.2024 у cправі №904/3993/19 (904/2646/24).
Як вбачається із позовної заяви, прокурор заявив дві самостійні вимоги: визнання недійсним договору та стягнення 147000 грн.
Таким чином, сума судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, становить 6056,00 грн (3028,00 грн за немайнову вимогу та 3028,00 грн за майнову вимогу).
За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, апеляційних скарг у справі про банкрутство, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на вищевикладені приписи Закону України «Про судовий збір», а також те, що:
- предметом розгляду у даній справі є вимога немайнового характеру та вимога майнового характеру;
- скаржником рішення суду першої інстанції оскаржується повністю;
- скаржником подано апеляційну скаргу з використанням підсистеми «Електронний суд»,
сума судового збору, яка повинна бути сплачена заявником за подання даної апеляційної скарги, становить 7267,20 грн та розраховується наступним чином: 6056,00 грн (сума, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви) * 150% (коефіцієнт судового збору при поданні апеляційної скарги) * 0,8 (коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору).
Проте, апелянтом не надано до суду жодного доказу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що скаржником не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суддя-доповідач зазначає, що пунктом 1 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру» право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Згідно з п. 8.4 Наказу Офісу Генерального прокурора від 21.08.2020 №389 "Про організацію діяльності прокурорів щодо представництва інтересів держави в суді" (зі змінами), апеляційні скарги на судові рішення у справах, розглянутих за участі прокурора, якими вирішено спір по суті позовних вимог, подавати керівникам, першим заступникам, заступникам керівників обласних прокуратур за місцем розташування суду, що розглядав справу, у тому числі у справах за позовами окружних прокуратур та за позовами інших осіб, у які прокурором здійснено вступ.
Як вбачається з апеляційної скарги, остання підписана заступником керівника Запорізької обласної прокуратури Черний Петром Анатолієвичем. Втім, до апеляційної скарги не додано жодних доказів на підтвердження того, що Черний Петро Анатолієвич є заступником керівника Запорізької обласної прокуратури.
Зважаючи на викладене, заступнику керівника Запорізької обласної прокуратури необхідно надати до суду документи на підтвердження його повноважень на підписання та подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Запорізької області від 02.03.2026 у справі №908/295/25 в якості прокурора вищого рівня в силу вимог приписів ч. 3 ст. 24 Закону України «Про прокуратуру».
Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду в ухвалах від 26.12.2022 у справі №916/944/22, від 30.11.2022 у справі №924/996/21, від 03.10.2022 у справі №905/1907/21 тощо.
Відповідно до частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якої зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу заступника керівника Запорізької обласної прокуратури залишити без руху.
Встановити заступнику керівника Запорізької обласної прокуратури десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання суду:
- доказів сплати 7267,20 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції;
- доказів на підтвердження повноважень Черний Петра Анатолієвича на підписання та подання відповідної апеляційної скарги.
Роз'яснити скаржнику, що у разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали, апеляційна скарга вважатиметься неподаною і буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Г.В. Левшина