31.03.2026 року м. Дніпро Справа № 904/2013/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МПС-С»
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Васильєв О.Ю.) від 20.08.2025 р. у справі № 904/2013/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі.Про», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «МПС-С», м. Кривий Ріг
про стягнення 166 222,64 грн, -
У квітні 2025 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Закупівлі.Про» звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МПС-С» про стягнення 166 222,64 грн (в т.ч.: 142 253,04 грн - основний борг; 15 391,12 грн - пеня; 1 593,06 грн - 3 % річних та 6 985,42 грн - інфляційні втрати).
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язання з оплати наданих послуг за договором-офертою про надання доступу до онлайн-сервісу з правом на використання програмної продукції.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2025 р. у справі № 904/2013/25:
- позовні вимоги задоволено;
- стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «МПС-С» на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі.Про» 142 253,04 грн заборгованості; 15 391,12 грн - пені; 1 593,06 грн - 3 % річних, 6 985,42 грн - інфляційних втрат, 2 422,40 грн судового збору та 23 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Не погодившись з цим рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «МПС-С», в якій просить змінити рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2025 р. у справі № 904/2013/25 в частині стягнення штрафних санкцій та витрат на правничу допомогу.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема, зазначає наступне:
- стверджує, що не отримував позовну заяву та не був належним чином повідомлений судом про судове провадження у цій справі, в чому вбачає порушення судом першої інстанції норм процесуального права;
- щодо оскарження рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат апелянт, з посиланням на введення воєнного стану в Україні, зазначає, що судом першої інстанції не були встановлені фінансові спроможності відповідача і сума штрафних санкцій не була зменшена. У зв'язку з чим просить зменшити суми штрафних санкцій, а саме: пеню - до 5 000,00 грн; 3 % річних - до 700,00 грн; інфляційні втрати - до 3 000,00 грн;
- вважає зависоким розмір витрат на правничу допомогу, що був задоволений судом першої інстанції, та просить зменшити його до 5 000,00 грн.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.10.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МПС-С» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2025 р. у справі № 904/2013/25 у письмовому провадженні без виклику та повідомлення учасників справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Закупівлі.Про» подало до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, у відповідності до якого позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2025 р. у справі № 904/2013/25 - залишити без змін.
В обґрунтування власних заперечень проти доводів апеляційної скарги позивач, зокрема, зазначає наступне:
- з посиланням на наявність у позивача зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС вважає необґрунтованими посилання апелянта на неотримання ним процесуальних документів у цій справі;
- вказує на те, що апелянтом не наведено об'єктивних обставин для зменшення розміру пені, 3 % річних та інфляційних втрат, у зв'язку з чим вважає, що відсутні будь-які законні підстави для застосування судом права на їх зменшення.
- вважає, що позивачем були подані усі необхідні документи для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, вважає суму цих витрат обґрунтованою та пропорційною до складності справи, а тому просить суд апеляційної інстанції суму цих витрат не зменшувати.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, між ТОВ «Закупівлі.Про» (оператор) та ТОВ «МПС-С» (постачальник) на підставі договору-оферти про надання доступу до онлайн-сервісу zakupivli.pro з правом на використання програмної продукції, який розміщено на веб-сайті електронного майданчика zakupivli.pro за посиланням - https://zakupivli.pro/public-offer існують договірні зобов'язання відповідно до приписів ст.ст. 205, 634, 638-644, 901-907 ЦК України.
Враховуючи умови п. 3.3 цього договору реєстрація користувача на електронному майданчику здійснюється ним самостійно шляхом введення даних у відповідні поля форми реєстрації. Верифікація (активація функціональних можливостей Особистого кабінету) користувача проводиться одним із способів ідентифікації/авторизації, визначених Кабінетом Міністрів України або іншими нормативними документами, в т.ч., але не виключно, положеннями та регламентами адміністраторів центральних баз даних, на яких авторизовано електронний майданчик. Додатково при реєстрації користувач ставить галочку «Погоджуюсь з умовами договору-оферти», у результаті чого присвоюється свій власний номер ID Особистого кабінету, та враховуючи умови пункту 2.1. договору, відповідно до статей 205, 634, 638-642 Цивільного кодексу України, в разі прийняття викладених в оферті умов, шляхом вчинення конклюдентних дій щодо виконання умов оферти, фізична особа, фізична особа-підприємець або юридична особа, яка провадить акцепт цієї оферти, стає користувачем (акцепт оферти рівнозначний укладенню Договору на умовах, викладених в оферті) електронного майданчика (надалі - користувач). Кожному користувачу Оператором присвоюється свій власний номер ID Особистого кабінету.
На підставі зазначеного, 23.09.22 р. користувачу - ТОВ «МПС-С» в результаті успішної реєстрації на сайті онлайн-сервісу zakupivli.pro було присвоєно ID: 348300 особистого кабінету.
Відповідно до цього договору відповідачу було надано доступ до програмної продукції у вигляді онлайн-сервісу zakupivli.pro з правом на використання зазначеної програмної продукції для подання тендерної пропозиції під час проведення процедур публічних (державних) закупівель, проведення відбору з використанням електронного каталогу за допомогою мережі Інтернет (надалі - доступ до онлайн-сервісу zakupivli.pro).
Здійснення закупівель шляхом використання електронного каталогу «Prozorro-market» регулюється Законом України «Про публічні закупівлі», «Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків», затвердженим постановою КМУ від 24.02.2016р. № 166, «Порядком формування та використання електронного каталогу», затвердженим постановою КМУ від 14.09.2020р. №822 та Інструкцію з використання е-каталогу «Prozorro-market».
Відповідно до п. 1.2 Інструкції електронний каталог «Prozorro-market» (е-каталог) -систематизована база актуальних пропозицій, що формується та наповнюється адміністратором е-каталогу в електронній системі закупівель та може використовуватись замовником для здійснення закупівлі товарів, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону з метою відбору постачальника товару (товарів).
Згідно з п. 1.6 Інструкції постачальник - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), пропозиція якої розміщена в е-каталозі після кваліфікації за певною групою товарів.
Пунктом 2.2 Інструкції визначено, що доступ до е-каталогу забезпечується через авторизовані/попередньо авторизовані електронні майданчики, які мають реалізований функціонал е-каталогу.
Згідно з п. 4 Порядку оператор авторизованого електронного майданчика забезпечує надання адміністратору, постачальнику, замовнику доступу до електронного каталогу та інших послуг, пов'язаних з використанням електронного каталогу, передбачених цим Порядком.
Відповідно до п. 3.9 Інструкції постачальник подає та оновлює цінову пропозицію в е-каталозі через авторизований/попередньо авторизований електронний майданчик.
Цінова пропозиція має містити інформацію про місця поставки товару (товарів) та ціну.
Пунктом 30 Порядку визначено, що учасник може подати лише одну заявку, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 26 та пунктом 41 цього Порядку, протягом строку дії оголошення про проведення кваліфікації до електронного каталогу, але не пізніше ніж за 30 робочих днів до дня закінчення строку дії такого оголошення.
Згідно з п. 31 Порядку фізична особа, фізична особа - підприємець, юридична особа -резидент або нерезидент подає адміністратору заявку в електронній формі шляхом заповнення електронних форм з окремими полями та завантаженням необхідних документів, що підтверджують відповідність вимогам, зазначеним адміністратором в оголошенні про проведення кваліфікації до електронного каталогу, в електронній системі закупівель.
Згідно з п. 3.11 Інструкції замовник здійснює відбір постачальника шляхом формування замовлення в е-каталозі з дотриманням принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону.
Відповідно до п. 35 Порядку постачальник автоматично отримує доступ до категорії товару електронного каталогу після оприлюднення в електронній системі закупівель адміністратором повідомлення про результати розгляду заявки, яке містить рішення адміністратора про включення учасника до переліку кваліфікованих постачальників за категорією товару, до якої учасник подав заявку.
Пунктом 37 Порядку та п. 3.13 Інструкції визначено, що перелік кваліфікованих постачальників оприлюднюється та оновлюється автоматично електронною системою закупівель в момент оприлюднення в електронній системі закупівель адміністратором повідомлення про результати розгляду заявки, яке містить рішення адміністратора про включення учасника до переліку кваліфікованих постачальників за категорією товару, до якої учасник подав заявку.
Відповідно до п. 61 Порядку оцінка пропозицій постачальників проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі інформації, зазначеної замовником в запиті пропозицій.
У разі подання постачальниками пропозицій з однаковим значенням ціни економічно вигідною визначається пропозиція, яка була подана раніше ніж інша пропозиція (інші пропозиції) з аналогічним значенням ціни.
Постачальник, пропозиція якого за результатами оцінки електронною системою закупівель визначена економічно вигідною, визначається переможцем відбору.
Пунктом 66 Порядку визначено, що замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через 10 календарних днів з дня визначення електронною системою закупівель постачальника переможцем відбору.
Договір між замовником та переможцем відбору укладається відповідно до вимог законодавства.
Умови договору не можуть відрізнятися від умов, визначених замовником у проекті договору в запиті пропозицій постачальників.
Відповідно до п. 68 Порядку за результатами проведеного відбору постачальника через електронний каталог замовник оприлюднює звіт про договір, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до статті 10 Закону.
Пунктом 6-1 Порядку визначено розмір оплати оператору авторизованого електронного майданчика переможцем відбору, з яким замовник уклав договір за надання доступу до електронного каталогу та інших електронних сервісів, пов'язаних з його користуванням в електронній системі закупівель, що становить:
1) 3 % ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, якщо вартість закупівлі становить не більш як 50 тис гривень;
2) 2 % ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, але не більш як 3400 гривень, якщо вартість закупівлі становить не більш як 200 тис гривень;
3) 1 % ціни пропозиції переможця відбору, з яким укладається договір, але не більш як 3400 гривень, якщо вартість закупівлі становить більш як 200 тис. гривень. Розмір плати, встановлений у цьому пункті, визначений з урахуванням усіх податків і зборів (крім податку на додану вартість), що сплачуються у випадках, передбачених законодавством, та є однаковим для всіх операторів авторизованих електронних майданчиків і не може встановлюватися операторами авторизованих електронних майданчиків самостійно.
Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 6.2.2 договору, сплата користувачем (кваліфікованим постачальником) за надання доступу до онлайн-сервісу zakupivli.pro з метою розміщення цінових пропозицій в електронному каталозі сплачується згідно з тарифами, які розміщені за посиланнями в п. 6.1 цього договору і залежить від загальної суми договору, вказаної в звіті, який укладено по результатам проведеної закупівлі між користувачем (кваліфікованим постачальником) та замовником через електронний каталог і не залежить від змін, які можуть бути внесені замовником та користувачем (кваліфікованим постачальником) наслідком яких є зміна загальної суми договору.
Як зазначає позивач у позовній заяві, протягом строку користування онлайн-сервісом zakupivli.pro відповідач став переможцем у закупівлях шляхом використання електронного каталогу «Prozorromarket» за ідентифікаторами: UA-2024-11-19-008474-a, UA-2024-11-06-017752-a, UA2024-10-28-015222-a, UA-2024-11-07-005834-a, UA-2024-10-30-009261-a, UA-2024-10-28- 000697-a, UA-2024-11-12-016547-a, UA-2024-10-25-010583-a, UA-2024-10-31-011025-a, UA-2024-10-30-007467-a, UA-2024-11-01-004574-a, UA-2024-11-11-012691-a, UA-2024- 10-31-009870-a, UA-2024-10-29-010711-a, UA-2024-11-18-016081-a, UA-2024-11-11- 008837-a, UA-2024-11-11-007262-a, UA-2024-11-04-009279-a, UA-2024-10-21-011860-a, UA-2024-10-25-008821-a, UA-2024-10-21-006177-a, UA-2024-10-31-004963-a, UA-2024- 10-30-006860-a, UA-2024-11-19-017801-a, UA-2024-11-12-005194-a, UA-2024-10-31- 006842-a, UA-2024-11-01-011301-a, UA-2024-11-06-010980-a, UA-2024-11-14-017173-a, UA-2024-11-13-011426-a, UA-2024-11-13-012643-a, UA-2024-10-30-008470-a, UA-2024- 10-30-008446-a, UA-2024-10-25-007842-a, UA-2024-11-08-001030-a, UA-2024-11-08- 013134-a, UA-2024-11-12-011737-a, UA-2024-10-28-008869-a, UA-2024-11-14-017020-a, UA-2024-11-20-008642-a, UA-2024-10-31-011302-a, UA-2024-10-22-016666-a, UA-2024- 11-11-006548-a, UA-2024-10-30-006877-a, UA-2024-10-28-013596-a, UA-2024-10-29- 012888-a, UA-2024-11-07-010528-a, UA-2024-11-08-010039-a, UA-2024-11-06-011828-a, UA-2024-10-23-005213-a, UA-2024-11-20-016716-a, UA-2024-10-30-009314-a, UA-2024- 10-23-004513-a, UA-2024-10-28-010229-a, UA-2024-10-25-003235-a, UA-2024-11-05- 011221-a, UA-2024-11-14-007838-a, UA-2024-10-25-011587-a, UA-2024-10-30-007786-a, UA-2024-12-04-015675-a, UA-2024-12-07-000405-a, UA-2024-12-02-004723-a, UA-2024- 12-06-011699-a, UA-2024-12-02-016097-a, UA-2024-11-27-007659-a, UA-2024-12-06- 013317-a.
Відомості щодо визнання відповідача переможцем у вищевказаних закупівлях та укладення з ним договорів поставки є публічними, містяться в мережі Інтернет за посиланням https://prozorro.gov.ua/ та доступні для пошуку на зазначеному веб-сайті через «ідентифікатор закупівлі», а копії цих договорів додані до позовної заяви (копії договорів - додаток № 1). У зв'язку із цим відповідач як переможець закупівель зобов'язаний сплатити винагороду позивачеві у загальному розмірі 142 253,04 грн.
Відповідно до пункту 6.7 договору факт надання доступу до онлайн-сервісу zakupivli.pro підтверджується Актом, який користувач повинен прийняти та підписати протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання Акта від оператора або, у випадку наявності у користувача зауважень до Акта та/або до доступу до онлайн-сервісу zakupivli.pro, в той же строк в 3 (три) робочих дні, надати Оператору відмову від підписання Акта з переліком виявлених недоліків, невідповідностей, зауважень та строків для їх усунення (мотивована відмова). Мотивована відмова у випадку її наявності надається користувачем Оператору за допомогою функціональних можливостей сервісу «Вчасно».
Пунктом 6.8 договору передбачено, що у разі відсутності претензії в строк, передбачений п. 6.7, Акт вважається підписаним, а доступ до онлайн-сервісу zakupivli.pro - фактично наданим.
Постачальнику 03.12.24 р. та 02.01.25 р. були відправлені підписані зі сторони оператора акти надання послуг № 55046 від 30.11.24 р. та № 61009 від 31.12.24 р. через сервіс електронного документообігу «Вчасно», які постачальник повинен був прийняти та підписати за допомогою кваліфікованого електронного підпису, а також своєчасно здійснити оплату.
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису. Оскільки, мотивовані заперечення від постачальника щодо Актів № 55046 від 30.11.24 р. та № 61009 від 31.12.24 р. не надходило, керуючись п. 6.8. договору, акти вважаються підписаними, а доступ до онлайн-сервісу zakupivli.pro - наданий належним чином.
Згідно з підпунктом 6.2.1 договору надання доступу до онлайн-сервісу zakupivli.pro з метою розміщення цінових пропозицій в електронному каталозі сплачується користувачем (кваліфікованим постачальником) протягом 5 робочих днів з дати підписання сторонами акта надання доступу до онлайн-сервісу zakupivli.pro з правом на використання програмної продукції (надалі - Акт) з урахуванням п. 6.8 цього договору. Оплата здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування користувачем грошових коштів на поточний рахунок оператора.
Відповідні рахунки на оплату були сформовані та відправлені оператором ( позивачем ) через сервіс електронного документообігу «Вчасно» (за посиланням https://vchasno.ua/) 03.12.24 р. - рахунок № 15921-ПМ від 30.11.24 р. та 02.01.25 р. - рахунок № 17266-ПМ від 31.12.24 р.
Згідно з п. 11.2. договору надання доступу до онлайн-сервісу zakupivli.pro у випадку порушення користувачем строків оплати ціни доступу до онлайн-сервісу Zakupivli.Pro, передбачених цим договором, оператор має право вимагати сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого користувачем доступу до онлайн-сервісу Zakupivli.Pro, за кожен день існування такого порушення та має право нараховувати таку пеню протягом 12 місяців з дня наступного за днем прострочення виконання користувачем грошового зобов'язання.
Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума боргу за публічним договором (офертою) про надання доступу до онлайн-сервісу Zakupivli.Pro з правом на використання програмної продукції підтверджена наявними в матеріалах справи доказами, а отже є обґрунтованою, відповідно судом визнані обґрунтованими і позовні вимоги про стягнення з відповідача пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.
З укладеного між сторонами правочину вбачається, що за своїм змістом та правовою природою він є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (стаття 903 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем надано відповідачу послуги з надання доступу до програмної продукції у вигляді онлайн-сервісу Zakupivli.Pro та доступу до додаткового функціоналу онлайн-сервісу Zakupivli.pro з правом на використання зазначеної програмної продукції під час проведення процедур комерційних закупівель, а також для подання тендерної пропозиції під час проведення процедур публічних (державних) закупівель, проведення відбору з використанням електронного каталогу, за допомогою мережі Інтернет.
Отже відповідач, як переможець закупівель, зобов'язаний був сплатити позивачеві винагороду у загальному розмірі 142 253,04 грн, проте у встановлений договором строк відповідач свої зобов'язання з оплати наданих послуг не виконав.
Зазначені обставини щодо отримання відповідачем від позивача послуг на загальну суму 142 253,04 грн, а також невиконання обов'язку з оплати цієї суми, відповідачем не заперечуються.
Отже судова колегія констатує, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у загальному розмірі 142 253,04 грн.
З матеріалів справи вбачається, що окрім суми основного боргу, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат.
Так, згідно з пунктом 11.2. договору надання доступу до онлайн-сервісу zakupivli.pro у випадку порушення користувачем строків оплати ціни доступу до онлайн-сервісу Zakupivli.Pro, передбачених цим договором, оператор має право вимагати сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого користувачем доступу до онлайн-сервісу Zakupivli.Pro, за кожен день існування такого порушення та має право нараховувати таку пеню протягом 12 місяців з дня наступного за днем прострочення виконання користувачем грошового зобов'язання.
Також, відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також трьох процентів річних є правом кредитора, яким останній наділений у силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Суд першої інстанції, перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що ці розрахунки зроблено арифметично правильно, з чим погоджується і судова колегія.
За таких обставин судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 15 391,12 грн - пені, 1 593,06 грн - 3 % річних та 6 985,42 грн - інфляційних втрат.
Водночас судова колегія відхиляє доводи апелянта про нездійснення судом зменшення сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат, а також звернення до апеляційного суду з проханням зменшити ці суми до розмірів, визначених в апеляційній скарзі, з огляду на таке.
Так, відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Судова колегія звертає увагу, що зазначена вище норма чинного законодавства України не містить переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Верховний Суд у постанові від 10.12.2020 по справі № 904/6250/19 звертав увагу, що реалізуючи своє право на зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до положень статті 233 Господарського кодексу України та частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, суди повинні виходити з фактичних обставин, встановлених у кожній справі на підставі доказів, наданих учасниками справи на підтвердження їх вимог і заперечень, та яким повинна надаватися оцінка згідно з вимогами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто судами повинні досліджуватися конкретні обставини справи щодо ступеня виконання умов договорів, розміру заборгованості, майнового стану сторін тощо.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що застосоване в статті 233 Господарського кодексу України та частині 3 статті 551 Цивільного кодексу України словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду" свідчить про те, що саме суди першої та апеляційної інстанції користуються певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи обставини, які мають значення.
Відповідно до частини третьої статті 13, частини першої статті 76, частини першої статті 78, частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування
Позивач і відповідач є господарюючими суб'єктами і вони несуть відповідний ризик під час здійснення своєї господарської діяльності. Зменшення (за клопотанням сторони) заявленої неустойки, яка нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов'язань кореспондується із обов'язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з положеннями статті 74 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.
Судова колегія звертає увагу, що відповідач не звертався до суду першої інстанції з відповідним клопотанням про зменшення неустойки. Крім цього, звертаючись вже до апеляційного суду з таким клопотанням, відповідач не наводить достатніх обґрунтувань щодо необхідності зменшення розміру пені, 3 % річних та інфляційних втрат, а також винятковості цього випадку.
Судова колегія наголошує, що загальними засадами цивільного законодавства згідно зі статтею 3 ЦК України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу, свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.
При цьому, реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 Цивільного кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що у цьому випадку відсутні підстави для застосування до спірних правовідносин положення частини 3 статті 551 ЦК України.
Також відхиляє судова колегія доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, з огляду на таке.
Як вбачається з апеляційної скарги, порушення судом першої інстанції норм процесуального права відповідач обґрунтовує тим, що він не отримував позовну заяву та не був належним чином повідомлений судом про судове провадження у цій справі.
Проте, судова колегія зауважує, що в матеріалах справи містяться:
- квитанція № 3283982 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС - Товариства з обмеженою відповідальністю «МПС-С», дата, час доставки: 24.04.2025 17:44, що підтверджує надсилання позивачем та отримання відповідачем позовної заяви з додатками до неї;
- довідку Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа Товариству з обмеженою відповідальністю «МПС-С» в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету: 01.05.25 17:19, що підтверджує надсилання судом та отримання відповідачем ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 30.04.2025 р. про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі № 904/2013/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами. Наведеною ухвалою суд зобов'язав відповідача надати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі;
- довідку Господарського суду Дніпропетровської області про доставку електронного листа Товариству з обмеженою відповідальністю «МПС-С» в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету: 21.08.25 08:07, що підтверджує надсилання судом та отримання відповідачем рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2025 р. у справі № 904/2013/25.
За таких обставин, судова колегія констатує безпідставність тверджень апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неповідомлення відповідача про судове провадження у цій справі.
Щодо оскаржуваного рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу, судова колегія зазначає наступне.
Приписами пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною 1 статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до частини 2 статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частиною 3 статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За приписами частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною 5 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 6 статті 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За приписами частини 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами пункту 9 частини 1 статті 1 Закону представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону).
Відповідно до статті 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Згідно зі статтею 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, з положень наведених норм випливає, що, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат.
Одночасно слід враховувати, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування цих витрат.
Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, - то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, в позовній заяві позивач, зокрема, заявив вимогу про стягнення з відповідача 23 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник позивача адвокат Харечко Володимир Іванович додав до позовної заяви договір про надання правової допомоги № ZK/1/373 від 22.01.2025 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Закупівлі.про» (клієнт) та Харечко Володимиром Івановичем (адвокат).
Відповідно до пункту 1.1 договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором.
За пунктами 4.1. і 4.2. договору гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором. Гонорар складається з вартості послуг, тарифи яких окремо узгоджуються сторонами у додатку до цього договору.
Пунктом 4.5. договору передбачено, що факт наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг (надалі - «Акт»). Акт про надання юридичної допомоги вважається підписаним, якщо протягом 5 днів з моменту його отримання клієнтом, останній не надав адвокату письмові аргументовані заперечення на акт.
Пунктом 4.6. визначено, що строк сплати гонорару та інші умови узгоджуються сторонами у відповідному додатку до цього договору.
Згідно з пунктом 7.1. договір набирає чинності з дати, що вказана в преамбулі цього договору незалежно від дати його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2026 року.
Окрім цього між Товариством з обмеженою відповідальністю «Закупівлі.про» (клієнт) та Харечко Володимиром Івановичем (адвокат) підписано додаток від 17.04.2025 року до договору про надання правової допомоги № ZK/1/373 від 22.01.2025 року, в якому сторони узгодили розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги під час підготовки процесуальних документів у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі.про» до Товариством з обмеженою відповідальністю «МПС-С» про стягнення заборгованості за договором.
Пунктом 1 наведеного додатку визначений опис послуги: Підготовка та подання до суду позовної заяви, в т.ч. консультації клієнта щодо способу захисту його прав та законних інтересів, вивчення документів, судової практики тощо. Розмір гонорару визначений сторонами у сумі 23 000,00 грн.
В пункті 2 наведеного додатку сторони узгодили, що клієнт зобов'язаний сплатити адвокату гонорар, визначений у п. 1 цього додатку, протягом 1 (одного) календарного місяця після завершення розгляду справи у суді першої інстанції.
Також в матеріалах справи міститься свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЛВ № 001236 від 09.11.2018 р., що видане Харечку Володимиру Івановичу, та ордер серія ВС № 1363641 від 17.04.2025 на надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Закупівлі.про» у Господарському суді Дніпропетровської області.
На час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення доказів оплати позивачем послуг, наданих йому адвокатом, не надано.
Однак, за змістом пункту 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Зазначений висновок відповідає висновку Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
При цьому, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.
Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).
Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Необхідно зауважити, що частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.
Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності й недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.
Отже, учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватись на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.
Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.
Враховуючи наведені вище норми та практику Верховного Суду, дослідивши матеріали справи та документи, на підставі яких позивач просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу, судова колегія апеляційного суду вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 23 000,00 грн, в той час, як:
- предметом спору у цій справі було стягнення боргу за договором надання послуг, а судова практика щодо такої категорії справ є сталою і не потребує детального вивчення та аналізу станом на конкретний період у часі;
- ця справа не є складною по своїй суті та за обсягом документів, відповідачем не подавався відзив на позовну заяву та жодних інших заяв або клопотань, отже позовна заява була єдиним процесуальним документом, поданим представником позивача до суду;
- справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами, судові засідання у справі не проводилися;
- обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, не є значним.
Виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, врахувавши, що справа не є складною, судова колегія дійшла висновку, що обґрунтованою та співмірною вартістю витрат відповідача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції є сума 5 000,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
За таких обставин, апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, оскаржуване рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Отже, розподіл судових витрат у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. У разі, якщо судом не було прийнято рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи повинен ухвалити додаткове рішення (постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.
Так, позивач у відзиві на апеляційну скаргу відповідача заявив вимогу про стягнення з відповідача на свою користь витрат на професійну правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн.
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник позивача адвокат Харечко Володимир Іванович додав до відзиву на апеляційну скаргу, зокрема, підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю «Закупівлі.про» (клієнт) та Харечко Володимиром Івановичем (адвокат) додаток від 13.11.2025 року до договору про надання правової допомоги № ZK/1/373 від 22.01.2025 року, в якому сторони узгодили розмір гонорару за надання професійної правничої допомоги під час підготовки процесуальних документів у апеляційній справі на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20 серпня 2025 року по справі № 904/2013/25.
Пунктом 1 наведеного додатку визначений опис послуги: Аналіз тексту апеляційної скарги та всіх її додатків, вивчення нових доказів (якщо такі подані) та аргументів апелянта. Формування чіткої правової позиції, спрямованої на збереження рішення суду першої інстанції. Підготовка повного тексту відзиву відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України. Забезпечення своєчасної та належної подачі відзиву на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції (в тч через суд першої інстанції або через «Електронний суд»). Розмір гонорару визначений сторонами у сумі 8 000,00 грн.
В пункті 2 наведеного додатку сторони узгодили, що клієнт зобов'язаний сплатити адвокату гонорар, визначений у п. 1 цього додатку, протягом 1 (одного) календарного місяця після завершення розгляду справи в суді другої (апеляційної) інстанції.
Також представник позивача до відзиву на апеляційну скаргу додав ордер серії ВС № 1417403 від 13.11.2025 р. на надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Закупівлі.про» у Центральному апеляційному господарському суді.
Як вже було зазначено, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт, або з власної ініціативи суду.
Відповідач не звертався до апеляційного суду з клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, проте суд не позбавлений права з на підставі частин 5-7, 9 статті 129 ГПК України, частково відмовити позивачу у відшкодуванні понесених ним витрат на правову допомогу.
Так, дослідивши матеріали справи та документи, на підставі яких позивач просить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу, судова колегія апеляційного суду вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності та співрозмірності їхнього розміру, та є завищеним, оскільки становить 8 000,00 грн, в той час, як:
- адвокат Харечко В.І. був представником позивача та приймав участь у справі на стадії її розгляду судом першої інстанцій, а отже, є обізнаним із обставинами справи та правовою позицією у спірних правовідносинах;
- ця справа не є складною по своїй суті та за обсягом документів, єдиним процесуальним документом, поданим представником позивача до суду був відзив на апеляційну скаргу;
- справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без виклику та повідомлення учасників за наявними в матеріалах справи документами, судові засідання у справі не проводилися;
- обсяг доказів по справі, який підлягав вивченню та аналізу адвокатом, не є значним.
Виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, врахувавши, що справа не є складною, судова колегія дійшла висновку, що обґрунтованою та співмірною вартістю витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції є сума 2 000,00 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги по суті спору є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача сум основного боргу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення від 20.08.2025 р. Господарського суду Дніпропетровської області у цій справі відсутні. Проте, в ході перегляду справи судовою колегією апеляційного господарського суду було встановлено завищення стягнутих судом витрат на професійну правничу допомогу, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні з покладенням на відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, враховуючи, що судовою колегією не змінюється рішення суду першої інстанції по суті спору, судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4 542,00 грн слід покласти на останнього.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «МПС-С» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2025 р. у справі № 904/2013/25 - задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.2025 р. у справі № 904/2013/25 - змінити, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції:
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «МПС-С» (50081, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, б.3/17; код ЄДРПОУ 42777948) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі.Про» (02121, м. Київ, Харківське шосе, будинок 201-203, літера 3В, код ЄДРПОУ 40283641): 142 253,04 грн - заборгованості; 15 391,12 грн - пені; 1 593,06 грн - 3 % річних, 6 985,42 грн - інфляційних втрат, 2 422,40 грн - судового збору та 5 000,00 грн - витрат на правничу допомогу.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «МПС-С».
Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «МПС-С» (50081, м. Кривий Ріг, вул. Фабрична, б.3/17; код ЄДРПОУ 42777948) на користь позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Закупівлі.Про» (02121, м. Київ, Харківське шосе, будинок 201-203, літера 3В, код ЄДРПОУ 40283641) судові витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з апеляційним переглядом справи № 904/2013/25, в сумі 2 000,00 грн.
Видачу наказу відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України на виконання цієї додаткової постанови доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право на касаційне оскарження постанови та строк оскарження встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Т.А. Верхогляд