10.03.2026 м.Дніпро
Справа № 908/3044/25
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кошлі А.О. (доповідач), суддів Демчини Т.Ю., Кучеренко О.І.,
за участі секретаря судового засідання Кахикало А.С.
прокурора Рембецький В.Ю.
представника позивача Мироненко Н.О.
представника відповідача (апелянта) Мороз О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.12.2025 у справі № 908/3044/25 (суддя Зінченко Н.Г.)
за позовом Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області, (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, буд. 118А) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Запорізької міської ради, (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний буд. 206)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП», (43023, м. Луцьк, вул. Яремчука Назарія, буд. 1)
про стягнення 332445,97 грн.
Стислий виклад змісту рішення господарського суду першої інстанції:
Перший заступник керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі Запорізької міської ради звернувся до Господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» про стягнення 332 445,97 грн заборгованості з орендної плати за договором оренди землі № 041026100642 від 02.03.2010.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.02.2010 між Запорізькою міською радою (Орендодавець) та ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 0,5661 га, кадастровий номер 2310100000:03:019:0187, за адресою: м. Запоріжжя, Дослідна станція, буд. 2в, для розташування автозаправної станції. Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста Запоріжжя, яка набрала чинності з 01.01.2016. Додатковою угодою № 202103000400037 від 14.05.2021 сторони встановили нормативну грошову оцінку земельної ділянки у розмірі 8 545 222,89 грн в цінах 2019 року та орендну плату у розмірі 512 713,37 грн на рік (6% від НГО). Відповідач не сплачував орендну плату у повному обсязі відповідно до зміненої нормативної грошової оцінки, внаслідок чого за період з 01.05.2017 по 28.02.2022 та з 01.01.2023 по 31.03.2025 утворилася заборгованість у розмірі 332 445,97 грн.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 25.12.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» (43023, м. Луцьк, вул. Яремчука Назарія, буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 34524327) на користь Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 206, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) заборгованість з орендної плати за договором оренди землі № 041026100642 від 02.03.2010 за період з 01.05.2017 по 28.02.2022 і за період з 01.01.2023 по 31.03.2025 в розмірі 332 445,97 грн. Стягнуто з ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя судовий збір у розмірі 3 989,35 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що між сторонами існують орендні правовідносини щодо земельної ділянки комунальної власності. Суд першої інстанції, посилаючись на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, зазначив, що з моменту початку застосування відповідно до п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України зміненої нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності автоматично змінюються і права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, визначеної у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки. Суд встановив, що рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста, яка діє з 01.01.2016, а нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки в цінах 2019 року склала 8 545 222,89 грн. Суд визнав розрахунок заборгованості, наданий позивачем, обґрунтованим, а контррозрахунок відповідача відхилив, зазначивши, що надані відповідачем платіжні доручення не містять розмежування окремих місячних сум та земельних ділянок, за які вносилися кошти. Щодо позовної давності суд зазначив, що строки позовної давності були продовжені на строк дії карантину (з 12.03.2020 по 30.06.2023) та зупинені на строк дії воєнного стану (з 24.02.2022 по 04.09.2025), а тому на момент звернення прокурора до суду 30.09.2025 строк позовної давності не сплив.
Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП», в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 25 грудня 2025 року у справі № 908/3044/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову Першого заступника керівника Шевченківської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» про стягнення 332445,97 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди землі № 041026100642 від 02.03.2010 відмовити повністю та покласти на Позивача судові витрати у справі.
Зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Апелянт стверджує, що суд першої інстанції залишив поза увагою контррозрахунок відповідача та його доводи щодо відсутності заборгованості. Відповідач здійснював нарахування орендної плати виходячи з нормативної грошової оцінки, встановленої умовами договору на відповідну дату, з урахуванням коефіцієнтів індексації за кожний рік. За умовами договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила: з 2014 року - 3 985 060,95 грн (згідно рішення суду у справі № 908/1182/14); з 2021 року - 8 545 222,89 грн (згідно додаткової угоди від 14.05.2021). Відповідно до контррозрахунку апелянта, за період з 01.05.2017 по 31.03.2025 ним було задекларовано 9 465 196,56 грн та фактично сплачено 9 577 937,50 грн орендної плати, що свідчить про відсутність заборгованості та наявність переплати у розмірі 112 740,94 грн.
Апелянт вважає безпідставним застосування позивачем нормативної грошової оцінки земельної ділянки, встановленої додатковою угодою від 14.05.2021 (8 545 222,89 грн), для нарахування орендної плати за період з 2017 по 2020 роки. Посилаючись на ч. 3 ст. 653 ЦК України, апелянт зазначає, що оскільки істотні умови договору щодо розміру нормативної грошової оцінки були змінені додатковою угодою № 202103000400037 від 14.05.2021, відповідне договірне зобов'язання змінюється з моменту укладення цієї додаткової угоди. Апелянт наголошує, що в додатковій угоді відсутнє посилання на ч. 7 ст. 180 ГК України та ч. 3 ст. 631 ЦК України, сторони не погоджували ретроспективну дію умов додаткової угоди, а пунктом 6 додаткової угоди прямо встановлено, що вона набуває чинності після підписання сторонами. Апелянт посилається на висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 11.09.2018 у справі № 904/299/18, від 08.10.2019 у справі № 904/3129/18, від 18.01.2022 у справі № 915/1473/20, від 01.06.2022 у справі № 916/942/21, від 19.12.2023 у справі № 911/1428/22 про те, що договір за загальним правилом не застосовується до відносин сторін, які виникли до його укладення.
Апелянт заперечує висновок суду першої інстанції про те, що надані відповідачем платіжні інструкції не дозволяють встановити обставини сплати коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:03:019:0187. Апелянт зазначає, що відповідно до п. 63.6 ст. 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться за податковими номерами, а ведення обліку платежів із сплати за землю в розрізі кадастрових номерів чинними нормативними документами не передбачено. Разом із відзивом на позовну заяву відповідачем було надано контррозрахунок, підтверджений договором, додатковими угодами, податковими деклараціями та платіжними інструкціями, який доводить, що загальна сума сплачених орендних платежів перевищує суму нарахованих, а отже заборгованість відсутня.
Апелянт вважає, що позовні вимоги про стягнення орендної плати за період з 01.05.2017 по 30.09.2022 заявлені за межами строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України тривалістю у три роки, оскільки прокурор звернувся до суду 30.09.2025. Поважних причин пропущення строку позовної давності для звернення до суду із вимогами про стягнення заборгованості за вказаний період ні прокурором, ні позивачем не наведено, а тому вимоги про стягнення грошових коштів за цей період не підлягають задоволенню.
Позиція учасників справи, викладена у відзиві на апеляційну скаргу
28.01.2026 до Центрального апеляційного господарського суду надійшов відзив Запорізької міської ради, згідно якого заперечує проти апеляційної скарги ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» та вважає її необґрунтованою, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на наступне.
Запорізька міська рада зазначає, що доводи апелянта про застосування виключно умов договору оренди для визначення розміру орендної плати є безпідставними. Між сторонами укладено договір оренди землі, зареєстрований 02.03.2010 за № 041026100642, щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:03:019:0187. Пунктом 12 договору передбачено перегляд розміру орендної плати, зокрема, у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі, а підпунктом 6 п. 30 договору закріплено обов'язок орендаря самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель. Рішеннями Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 та від 28.11.2018 № 26 затверджено нову нормативну грошову оцінку земель міста та встановлено розмір орендної плати у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки для відповідної категорії земельних ділянок. Зазначені рішення є чинними та не скасовувалися. Позивач посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22, згідно з якою орендодавець у випадку зміни розміру орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки вправі вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі шляхом звернення до суду з позовом про стягнення спірної суми, а укладання додаткової угоди про внесення змін до договору не є належним способом захисту.
Щодо контррозрахунку відповідача Запорізька міська рада зазначає, що він є необґрунтованим, оскільки відповідач ґрунтує свій розрахунок на нормативній грошовій оцінці 2014 року з урахуванням лише коефіцієнтів індексації, не беручи до уваги рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 та від 28.11.2018 № 26. При проведенні розрахунку заборгованості позивачем враховані усі суми, сплачені відповідачем за кожен рік. Нормативна грошова оцінка для розрахунку взята за 2019 рік та проіндексована на відповідні коефіцієнти за кожен рік згідно з листом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру № 6-28-0.22-18/71-25 від 13.01.2025. Позивач також зазначає, що п. 1 додаткової угоди від 14.05.2021 встановлює нормативну грошову оцінку в цінах 2019 року, тобто НГО не змінювалась з 2019 по 2021 роки.
Щодо позовної давності Запорізька міська рада зазначає, що строк позовної давності не сплив, оскільки відповідно до п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України строки позовної давності продовжувалися на строк дії карантину (з 12.03.2020 по 30.06.2023), а відповідно до п. 19 того ж розділу - зупинялися на строк дії воєнного стану. Законом від 14.05.2025 № 4434-ІХ обчислення строків позовної давності відновлено з 04.09.2025, а отже станом на дату звернення до суду строк позовної давності не пропущений.
02.02.2026 до Центрального апеляційного господарського суду Шевченківською окружною прокуратурою міста Запоріжжя Запорізької області подано відзив на апеляційну скаргу, яким заперечує проти апеляційної скарги ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» та просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на наступне.
Прокуратура зазначає, що на сьогодні сформована усталена позиція Верховного Суду щодо способу захисту орендодавця у випадку введення в дію нового розміру нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 дійшла висновку, що з моменту початку застосування зміненої нормативної грошової оцінки автоматично змінюються права та обов'язки сторін договору оренди в частині розміру орендної плати, а належному способу захисту орендодавця відповідає позовна вимога про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 21.08.2025 у справі № 209/1051/21, від 04.09.2024 у справі № 914/1906/21, від 10.09.2024 у справі № 926/5008/22, від 25.09.2025 у справі № 909/752/23 та інших.
Щодо контррозрахунку відповідача прокуратура зазначає, що він є необґрунтованим, оскільки відповідач використовує нормативну грошову оцінку 2013 року, визначену рішенням суду у справі № 908/1182/14, не враховуючи рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 та від 28.11.2018 № 26. Розрахунок позивача є правильним, оскільки використовується нормативна грошова оцінка у розмірі 8 545 222,89 грн (витяг від 08.08.2019 за № 2319/207-19), яка індексується на відповідні коефіцієнти за кожний рік. Прокуратура також звертає увагу, що надані відповідачем платіжні інструкції за період з грудня 2020 по 2025 роки є неналежними доказами, оскільки не дозволяють встановити обставини сплати коштів саме за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:03:019:0187, посилаючись на аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду у п. 147 постанови від 05.02.2025 у справі № 925/457/23.
З приводу нарахування орендної плати на підставі нормативної грошової оцінки, встановленої додатковою угодою від 14.05.2021, за період з 2017 по 2020 роки прокуратура зазначає, що рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 та від 28.11.2018 № 26 є чинними, а обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абз. 2 ч. 1 ст. 13 Закону України «Про оцінку земель»). Нормативна грошова оцінка встановлюється шляхом затвердження технічної документації відповідною радою, і це імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки виключно договором. Несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення з моменту початку застосування рішення ради щодо зміни розміру нормативної грошової оцінки.
В частині посилання апелянта на позовну давність прокуратура наводить аналогічні доводи про продовження строків на період карантину та зупинення на строк дії воєнного стану, посилаючись на п. 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24, згідно якої якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то строк звернення до суду спочатку було продовжено на строк дії карантину, а надалі - на строк дії воєнного стану. Прокуратура також окремо обґрунтовує правомірність представництва прокурором інтересів держави у даній справі з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 03.12.2025 № 6-р(ІІ)/2025.
Процесуальні дії суду апеляційної інстанції під час перегляду справи
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Кошлі А.О. (доповідач), судді - Демчина Т.Ю., Кучеренко О.І.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 26.01.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.12.2025 у справі № 908/3044/25. Розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засідання з викликом сторін на 24.02.2026 о 10 год. 00 хв.
В судовому засіданні, що відбулось 24.02.2026 оголошено перерву до 10.03.2026 об 12:30 год
Відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.03.2026 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені в апеляційному порядку
24.02.2010 між Запорізькою міською радою (Орендодавець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» (Орендар, відповідач у справі) укладено Договір оренди землі (далі за текстом - Договір оренди), який 02.03.2010 зареєстрований у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 041026100642.
Пунктом 1 Договору оренди обумовлено, що відповідно до рішення Запорізької міської ради № 61/172 від 23.12.2009 Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розташування автозаправної станції, яка знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Дослідна станція, буд. 2в.
За умовами п., п. 2-4 Договору оренди в оренду передається земельна ділянка площею 0,5661 га. На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - будівлі і забудови Орендаря. Земельна ділянка передається в оренду разом із будівлями і забудовами Орендаря.
Згідно кадастрового плану земельної ділянки, який є невід'ємним додатком до Договору оренди, кадастровий номер земельної ділянки за адресою: м. Запоріжжя, Дослідна станція, буд. 2в, 2310100000:03:019:0187.
Власником земельної ділянки загальною площею 0,5661 га, кадастровий номер 2310100000:03:019:0187 за адресою: м. Запоріжжя, Дослідна станція, буд. 2в є територіальна громада міста Запоріжжя, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 445272380 від 26.09.2025.
Пунктом 8 Договору оренди передбачено, що він укладається строком до 19.11.2056.
Згідно з п. 5 Договору оренди нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 3 608 094,96 грн. (в цінах 2010 року).
Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі 144 323,80 грн., що складає чотирьохкратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 року. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації. (п., п. 9, 10 Договору оренди).
Відповідно до п. 11 Договору оренди орендна плата вноситься щомісячно рівними частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно пункту 12 Договору розмір орендної плати переглядається зокрема у разі: зміни розмірів земельного податку; підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; прийняття Орендодавцем рішення про збільшення або зменшення орендної плати у відповідності до чинного законодавства; затвердження нової нормативної грошової оцінки землі; в інших випадках, передбачених законом.
Пунктом 27 Договору оренди встановлено право Орендодавця вимагати від Орендаря своєчасного та повного внесення орендної плати; здійснювати контроль за виконання умов Договору з боку Орендаря, в тому числі за правильністю індексування та повнотою перерахування орендної плати.
В свою чергу, п. 30 Договору оренди закріплено обов'язок Орендаря своєчасно та в повному обсязі вносити орендну плату.
Відповідно до Акту прийому-передачі земельної ділянки Запорізька міська рада як Орендодавець повністю виконала покладені на неї зобов'язання, передбачені Договором оренди, та передала Товариству з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» земельну ділянку загальною площею 0,5661 га, кадастровий номер 2310100000:03:019:0187 за адресою: м. Запоріжжя, Дослідна станція, буд. 2в, а Орендар прийняв вказану земельну ділянку в оренду.
23.04.2010 між позивачем та відповідачем укладена Додаткова угода до Договору оренди землі від 02.03.2010 № 041026100642, відповідно до якої пункт 9 Договору оренди землі виклали в наступній редакції:
« 9. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 64 945 грн. 71 коп., що складає чотирикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2010 року згідно рішення Запорізької міської ради № 6 від 19.11.2008 та Запорізької обласної ради від 27.11.2008 № 7.».
Зазначена Додаткова угода 18.05.2010 зареєстрована у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» за № 041026101461.
До Додаткової угоди № 041026101461 від 18.05.2010 доданий розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, який є невід'ємною частиною Додаткової угоди.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.06.2024 у справі № 908/1182/14 за позовом Запорізької міської ради до ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» внесені зміни до п. 5 Договору оренди землі від 02.03.2010 № 041026100642 та визначено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить: 3 985 060 грн. 95 коп. в цінах 2013 року.
Крім того, вищезазначеним рішенням внесені зміни до п. 9 Договору оренди землі від 02.03.2010 № 041026100642 та визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 239 103 грн. 66 коп., що складає шестикратний розмір земельного податку за календарний рік в цінах 2013 року.
14.05.2021 між позивачем та відповідачем укладена Додаткова угода № 202103000400037 про внесення змін до Договору оренди землі від 24.02.2010 (зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» від 02.03.2010 № 041026100642), відповідно до якого пункти 5 та 9 Договору оренди землі виклали в наступній редакції:
« 5. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 8 545 222 грн. 89 коп., в цінах 2019 року.»,
« 9. Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та в розмірі: 512 713 грн. 37 коп., що складає 6 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2021 рік».
Відповідно до п. 6 Додаткової угоди дана угода набуває чинності після підписання сторонами та є невід'ємною частиною Договору оренди землі від 24.02.2010 (зареєстровано у Запорізькій регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» від 02.03.2010 № 041026100642).
До Додаткової угоди № 202103000400037 від 14.05.2021 доданий розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку, який є невід'ємною частиною Додаткової угоди.
Відповідно до п. 30 Договору оренди Орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель згідно з чинним законодавством.
За даними з офіційного сайту Державної податкової служби України (https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/print-553960.html) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру на виконання статті 289 Податкового кодексу України листом від 11.01.2022 № 6-28-0.222-275/2-22 повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2021 роки.
Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2024 № 6-28-0.222-323/2-23 на виконання статті 289 Податкового кодексу України Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2023 роки. Так, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017 рік складав 1,0, за 2018 рік - 1,0, за 2019 рік - 1,0, за 2020 рік - 1,0, за 2021 рік - 1.1, за 2022 рік - 1.15 та за 2023 рік - 1,051.
Листом за вих. № 098.1-03/5-25 від 10.01.2025 Державна служба статистики України повідомила, що індекс споживчих цін по Україні (без урахування тимчасово окупованих РФ територій та частин територій, на яких ведуться (велися) бойові дії) у 2024 році (грудень до грудня попереднього року) становив 112,0 %.
Рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 за № 7 затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, затверджена базова вартість 1 м.кв. земель м. Запоріжжя з урахуванням коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель за 2014 рік - 299,14 грн., затверджено економіко-планувальне зонування, затверджені коефіцієнти місця розташування (Км2) згідно з додатком 1 та коефіцієнти впливу локальних факторів (Км3) згідно з додатком 2. Нормативна грошова оцінка земель міста Запоріжжя введена в дію з 01.01.2016.
Рішення № 7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.
Згідно з п. 8 рішення № 7 від 30.06.2015 нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя підлягає щорічній індексації відповідно до вимог діючого законодавства.
Пунктом 11 вказаного рішення відповідному управлінню Запорізької міської ради доручено здійснити з 01.01.2016 нарахування земельного податку і орендної плати за землю на підставі відповідних витягів з нормативної грошової оцінки земель.
Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель відповідно до даних, визначених у Технічній документації із нормативної грошової оцінки земель та відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку на момент формування такого витягу.
10.11.2021 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», якою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі - Методики). Пунктом 4 Постанови встановлено, що затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
На сьогоднішній день нова нормативна грошова оцінка земель м. Запоріжжя не затверджена. Тому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель м. Запоріжжя, яка затверджена рішенням Запорізької міської ради від 30.06.2015 за № 7, не втратила чинність. Додатком 8 до Методики визначено значення коефіцієнтів, які враховують цільове призначення земельних ділянок (Кцп) відповідно до відомостей Державного земельного кадастру. Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок передбачено додатком 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051. З огляду на зазначене, формування витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до даних, які зазначені у Технічній документації, а коефіцієнти, які враховують цільове призначення земельної ділянки (Кцп) застосовуються відповідно до додатку 8 Методики.
Також, 30.06.2015 Запорізька міська рада прийняла рішення № 6 «Про встановлення податку на майно (в частині плати за землю)». Відповідно до додатку 3 цього рішення, встановлено розмір орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).
Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:03:019:0187 відноситься до категорії земель: земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій, розмір орендної плати якої складає 6 % від нормативної грошової оцінки.
28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» та рішення № 103 від 04.12.2024 «Про внесення змін до рішення № 26 від 28.11.2018» (повний текст вказаних рішень знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради), якими встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).
Відповідно до вказаного рішення № 26 в редакції рішення № 103 річний розмір орендної плати за земельні ділянки, які належать до категорії «Земельні ділянки: земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій» розмір орендної плати якої складає 6 % від нормативної грошової оцінки.
Як вбачається з умов Договору оренди землі від 02.03.2010 № 041026100642 (в редакції Додаткової угоди № 202103000400037 від 14.05.2021) розмір річної орендної плати за земельну ділянку загальною площею 0,5661 га за адресою: м. Запоріжжя, Дослідна станція, буд. 2в, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:03:019:0187 становить 512 713,37 грн., що складає 6 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2021 року.
Нормативна грошова оцінка спірної земельної ділянки в цінах 2019 року склала 8 545 222,89 грн., про що свідчить наданий прокурором до матеріалів справи Витяг № 2319/207-19 від 08.08.2019 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, сформований на замовлення Запорізької міської ради Міськрайонним управлінням у Запорізькому районі та м. Запоріжжі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області.
Запорізькою міською радою на підставі Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 2319/207-19 від 08.08.2019 здійснено розрахунки розміру орендної плати за 2017-2025 роки, складені за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 № 1724.
Листом № 7621/01/01-07/10020, 10174, 10337 від 15.09.2025 Департамент управління активами Запорізької міської ради надав розрахунок несплаченої суми орендної плати за користування ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» земельною ділянкою по вул. Дослідна станція, 2в, з кадастровим номером 2310100000:03:019:0187 за період з 01.05.2017 по 31.03.2025.
Відповідно до вказаного розрахунку несплаченої суми по Договору оренди землі від 02.03.2010 № 041026100642 (дата державної реєстрації права оренди 06.04.2016) з боку Орендаря за період з 01.05.2017 по 31.03.2025 річний розмір орендної плати складає:
- за 2017 рік (період використання: 8 місяців) - 341 808,88 грн. (розмір орендної плати за місяць 42 726,11 грн.);
- за 2018 рік (період використання: 12 місяців) - 512 713,37 грн. (розмір орендної плати за місяць 42 726,11 грн.);
- за 2019 рік (період використання: 12 місяців)- 512 713,37 грн. (розмір орендної плати за місяць 42 726,11 грн.);
- за 2020 рік (період використання: 11 місяців)- 469 987,26 грн. (розмір орендної плати за місяць 42 726,11 грн.);
- за 2021 рік (період використання: 12 місяців) - 512 713,37 грн. (розмір орендної плати за місяць 42 726,11 грн.),;
- за 2022 рік (період використання: 2 місяці) - 93 997,46 грн. (розмір орендної плати за місяць 46 998,73 грн.);
- за 2023 рік (період використання: 12 місяців) - 648 582,42 грн. (розмір орендної плати за місяць 54 048,54 грн.);
- за 2024 рік (період використання: 12 місяців) - 681 660,12 грн. (розмір орендної плати за місяць 56 805,01 грн.);
- за 2025 рік (період використання: 3 місяці)- 190 864,86 грн. (розмір орендної плати за місяць 63 621,61 грн.).
Разом із тим, відповідно до листів Головного управління ДПС у Запорізькій області № 13825/5/08-01-04-01-05 від 18.12.2024 та № 4471/5/08-01-04-04-06 від 05.05.2025 ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 34524327) задекларовано та згідно інтегрованої картки платника податків сплачено орендної плати за використання земельної ділянки із кадастровим номером 2310100000:03:019:0187:
- відповідно до уточнюючої декларації № 9025574684 від 21.02.2017 за 2017 рік (за період з 01.01.2017 по 31.12.2017) - 453 628,90 грн.;
- відповідно до звітної декларації № 9013828263 від 07.02.2018 за 2018 рік (за період з 01.01.2018 по 31.12.2018) - 453 628,90 грн.;
- відповідно до звітної декларації № 9011060019 від 29.01.2019 за 2019 рік (за період з 01.01.2019 по 31.12.2019) - 453 628,90 грн.;
- відповідно до уточнюючої декларації № 9071531172 від 07.04.2020 за 2020 рік (за період з 01.01.2020 по 31.12.2020, з урахуванням наданої пільги) - 415 826,49 грн.;
- відповідно до уточнюючої декларації № 9139739262 від 27.05.2021 за 2021 рік (за період з 01.01.2021 по 31.12.2021) - 490 953,79 грн.;
- відповідно до уточнюючої декларації № 9314809728 від 20.05.2024 за 2022 рік (за період з 01.01.2022 по 28.02.2022) - 93 997, 45 грн.;
- відповідно до звітної декларації № 9025507630 від 06.02.2023 за 2023 рік (за період з 01.01.2023 по 31.12.2023) - 648 580, 77 грн.;
- відповідно до уточнюючої декларації № 9196223544 від 15.07.2024 за 2024 рік (за період з 01.01.2024 по 31.12.2024) - 604 343, 45 грн.
- відповідно до звітної декларації № 9029568367 від 13.02.2025 за 2025 рік (за період з 01.01.2025 по 31.12.2025) - 676 864, 26 грн.
Розрахунком несплаченої суми по Договору оренди землі від 02.03.2010 № 041026100642 з боку Орендаря ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» (код ЄДРПОУ 34524327) по земельній ділянці площею 5661 кв.м., розташованої за адресою: м. Запоріжжя, вул. Дослідна станція, 2в, за період з 01.05.2017 по 31.03.2025, встановлено, що задекларовані податкові зобов'язання з плати за землю в органах ДПС відповідно до п. 286.2 Податкового кодексу України складає:
- за 2017 рік - 302 419,28 грн. (453 628,90 грн./12 = 37 802,41 грн. (1 місяць), 37 802,41 грн. * 8 = 302 419,28 грн. (8 місяців);
- за 2018 рік - 453 628,90 грн.;
- за 2019 рік - 453 628, 90 грн.;
- за 2020 рік - 415 826, 49 грн.;
- за 2021 рік - 490 953,79 грн.;
- за 2022 рік - 93 997, 45 грн.;
- за 2023 рік - 648 580, 77 грн.;
- за 2024 рік - 604 343,45 грн.;
- за 2025 рік - 169 216,08 грн. (676 864,26 грн./12 = 56 405,36 грн. (1 місяць), 56 405,36 грн. * 3 = 169 216,08 грн. (3 місяці).
Заявлений до стягнення розмір несплаченої ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» суми орендної плати за період з 01.05.2017 по 31.03.2025 згідно проведеного прокурором розрахунку, складає: 332 445, 97 грн., в тому числі:
- за 2017 рік (з 01.05.2017 по 31.12.2017) - 39 389,60 грн.;
- за 2018 рік (з 01.01.2018 по 31.12.2018) - 59 084,47 грн.;
- за 2019 рік (з 01.01.2019 по 31.12.2019) - 59 084,47 грн.;
- за 2020 рік (з 01.01.2020 по 31.12.2020) - 54 160,77 грн.;
- за 2021 рік (з 01.01.2021 по 31.12.2021) - 21 759,58 грн.;
- за 2022 рік (з 01.01.2022 по 28.02.2022) - 0,01 грн.;
- за 2023 рік (з 01.01.2023 по 31.12.2023) - 1,65 грн.;
- за 2024 рік (з 01.01.2024 по 31.12.2024) - 77 316,67 грн.;
- за 2025 рік (з 01.01.2025 по 31.03.2025) - 21 648,75 грн.
Правові підстави та норми права, застосовані судом апеляційної інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
З огляду на те, що апелянт не заперечує щодо підстав представництва прокурором інтересів держави, апеляційний суд не переглядає цю частину рішення та здійснює перевірку лише в межах поданої скарги.
Відповідно до положень статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси є об'єктами права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від факту державної реєстрації земельної ділянки за громадою (ст. 80 Земельного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради мають право передавати земельні ділянки комунальної власності у власність або користування для всіх потреб. Відповідно до ч. 1 ст. 124 ЗК України, передача в оренду таких земель здійснюється на підставі рішення відповідного органу.
Землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до Закону.
Положеннями статей 206 Земельного кодексу України та 270 Податкового кодексу України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.
Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Об'єктами оподаткування платою за землю є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди (п. 2 ч. 1 ст. 270 Податкового кодексу України).
Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.
Згідно зі ст. 124 Земельного кодексу України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України «Про оренду землі»).
Положеннями статті 21 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати (ст. 24 Закону України «Про оренду землі»).
Отже, згідно положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Цивільні зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Частиною першою статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до приписів п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ст. 759 Цивільного кодексу України).
За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 статті 762 ЦК України).
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Цивільним кодексом України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 кодексу).
Частинами 1, 2 статті 648 ЦК України передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 09.11.2021 у справі №635/4233/19 наголосила, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору, з урахуванням обов'язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.
Договір оренди землі є цивільно-правовим договором оренди (найму), що регулюється ЦК України, іншими нормативними актами. Особливості правового регулювання відносин з оренди землі обумовлюються, зокрема, формою власності на земельні ділянки, що орендуються.
Так, норми, що регулюють розмір, форму та порядок внесення орендної плати за землі державної та комунальної власності, характеризуються більшим ступенем імперативності регулювання порівняно із землями приватної власності.
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до пункту 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати застосовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Пунктом 3 частини 1 статті 13, частини 1 статті 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Статтею 23 Закону України «Про оцінку земель» визначено порядок затвердження технічної документації з оцінки земель. Частинами першою, третьою та четвертою цієї статті передбачено, що технічна документація з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства (п. 289.1 ст. 289 ПК України).
Отже, нормативна грошова оцінка земель встановлюється шляхом затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка здійснюється відповідною сільською, селищною, міською радою. Зазначене імперативне регулювання унеможливлює встановлення нормативної грошової оцінки земельних ділянок договором, зокрема договором між органом місцевого самоврядування і орендарем.
Разом з тим, обов'язковість врахування нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності під час визначення розміру орендної плати встановлена законом (абзац другий частини першої статті 13 Закону України «Про оцінку земель»).
Таким чином, у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної та комунальної власності змінюється також і розмір орендної плати. Викладене відповідає положенням частини 2 ст. 632 Цивільного кодексу України, згідно якої зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Отже, відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України з моменту набрання чинності рішенням про затвердження нової нормативної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності така оцінка підлягає застосуванню при визначенні розміру орендної плати.
За таких обставин, у разі якщо умовами договору оренди передбачено визначення розміру орендної плати у відсотковому співвідношенні до нормативної грошової оцінки земельної ділянки, зміна такої оцінки зумовлює автоматичну зміну прав та обов'язків сторін у частині розміру орендної плати. Зазначена правова позиція викладена у пункті 103 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.
Колегія суддів також враховує, що нормативне регулювання визначення розміру орендної плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності має імперативний характер та здійснюється шляхом застосування встановленої законом формули, яка передбачає множення нормативної грошової оцінки земельної ділянки на відповідний коефіцієнт, погоджений сторонами у договорі в межах, визначених законодавством. При цьому розмір нормативної грошової оцінки встановлюється відповідним органом місцевого самоврядування.
Відтак, у випадку зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної чи комунальної власності орендодавець має право вимагати від орендаря сплати орендної плати у зміненому розмірі, у тому числі шляхом звернення до суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.
Належним способом захисту прав орендодавця у спірних правовідносинах є звернення до суду з позовом про стягнення орендної плати, не сплаченої орендарем.
При цьому суд враховує, що у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної або комунальної власності, яка підлягає застосуванню відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України, обов'язок орендаря зі сплати орендної плати у зміненому розмірі виникає з моменту початку застосування такої оцінки.
Отже, несплачена орендна плата підлягає стягненню за весь період прострочення, починаючи з моменту набрання чинності рішенням відповідної ради про зміну нормативної грошової оцінки земельних ділянок.
Зазначений правовий висновок узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у пункті 110 постанови від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22.
За приписами ст. 525, 526, 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Виходячи із змісту вищенаведених норм права, на відповідача покладено обов'язок щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів за користування земельною ділянкою за договором, а саме: обов'язок щомісячно рівним частинами протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця, на розрахунковий рахунок місцевого бюджету сплачувати орендну плату. При цьому, відповідно до п. 30 Договору оренди Орендар зобов'язаний самостійно щорічно індексувати розмір орендної плати відповідно до індексації нормативної грошової оцінки земель, згідно з чинним законодавством.
За результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель (ст. 20 Закону України «Про оцінку земель»).
При цьому у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20, Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05.08.2022 у справі №922/2060/20, Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 751/1543/19 тощо, зазначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так і за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 30.06.2015 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 7 «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя», яким вирішено впровадити оподаткування земель міста на підставі нової нормативної грошової оцінки з 01.01.2016.
Рішення Запорізької міської ради «Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя» за № 7 оприлюднене 14.07.2015 в газеті «Запорізька Січ» та набрало чинності з 01 січня 2016 року.
У додатку 3 до зазначеного рішення визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій становить 6%.
Також повний текст вказаного рішення міської ради знаходиться у відкритому доступі в мережі Інтернет на офіційному сайті Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/documents/105468-pro-zatverdzennianormativnoyi-grosovoyi-ocinki-zemel-mista-zaporizzia).
Рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 № 7 не змінювалось та не скасовувалось і є чинним.
Таким чином, рішенням Запорізької міської ради № 7 від 30.06.2015 затверджена нормативна грошова оцінка, яка діє на сьогоднішній день і використовується органами Держгеокадастру для видачі витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку.
Тобто, технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя не затверджується щорічно. Щорічно можна отримати витяг з урахуванням коефіцієнту індексації НГО.
28.11.2018 Запорізька міська рада прийняла рішення № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (повний текст рішення знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради за посиланням: https://zp.gov.ua/uk/documents/item/33564). Зазначеним рішення Запорізькою міською радою було встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).
04.12.2024 Запорізькою міською радою прийнято рішення № 103 «Про внесення змін до рішення від 28.11.2018 № 26 «Про встановлення розміру орендної плати за землю» (повний текст цього рішення також знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайту Запорізької міської ради в мережі Інтернет), якими встановлено розміри орендної плати за використання земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності (у відсотках від їх нормативної грошової оцінки).
Зокрема у п. 1 додатку до зазначеного рішення визначено, що розмір орендної плати за земельні ділянки, надані для розташування автозаправних станцій, газових автозаправних станцій становить 6%.
Відповідно до умов договору оренди землі від 02.03.2010 №041026100642 (в редакції Додаткової угоди №202103000400037 від 14.05.2021) розмір річної орендної плати за земельну ділянку загальною площею 0,5661 га за адресою: м. Запоріжжя, Дослідна станція, буд. 2в, кадастровий номер земельної ділянки 2310100000:03:019:0187 становить 512 713,37 грн, що складає 6% НГО земельної ділянки за календарний рік в цінах 2021 року.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки загальною площею 0,5661 га, кадастровий номер 2310100000:03:019:0187, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, Дослідна станція, буд. 2в, в цінах 2019 року склала 8 545 222,89 грн. (Витяг № 2319/207-19 від 08.08.2019).
Згідно приписів п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року.
Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 12.01.2024 № 6-28-0.222-323/2-23 на виконання статті 289 Податкового кодексу України Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру повідомила про значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 1996-2023 роки. Так, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2017 рік складав 1,0, за 2018 рік - 1,0, за 2019 рік - 1,0, за 2020 рік - 1,0, за 2021 рік - 1.1, за 2022 рік - 1.15 та за 2023 рік - 1,051.
Листом за вих. № 098.1-03/5-25 від 10.01.2025 Державна служба статистики України повідомила, що індекс споживчих цін по Україні (без урахування тимчасово окупованих РФ територій та частин територій, на яких ведуться (велися) бойові дії) у 2024 році (грудень до грудня попереднього року) становив 112,0 %.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Згідно з абзацом 3 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України встановлено, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Поряд з цим, можливість кумулятивного (тобто накопичувального) застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель пов'язано із датою проведення нормативної грошової оцінки земель, а отже, стосується вже проведеної нормативної грошової оцінки земель, для обрахунку конкретного розміру земельного податку чи орендної плати з метою врахування показників інфляції, які мали місце після проведення нормативної грошової оцінки земель.
Такий порядок індексації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки відповідає вимогам законодавства, оскільки пункт 289.2 статті 289 ПК України прямо передбачає, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати її затвердження. Податковий кодекс України є єдиним нормативно-правовим актом, який встановлює порядок накопичувального застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель.
Запорізькою міською радою на підставі витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 08.08.2019 № 2319/207-19 здійснено розрахунки розміру орендної плати за 2017- 2025 роки.
Листом від 15.09.2025 № 7621/01/01-07/10020, 10174, 10337 Департаментом управління активами Запорізької міської ради надано розрахунок несплаченої суми орендної плати за користування ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» земельною ділянкою по вул. Дослідна станція, 2в, кадастровий номер 2310100000:03:019:0187, за період з 01.05.2017 по 31.03.2025.
Так, відповідно до вказаного розрахунку, річний розмір орендної плати за користування земельною ділянкою за зазначений період становив: за 2017 рік (8 місяців) - 341 808,88 грн (42 726,11 грн щомісячно); за 2018 рік - 512 713,37 грн (42 726,11 грн щомісячно); за 2019 рік - 512 713,37 грн (42 726,11 грн щомісячно); за 2020 рік (11 місяців) - 469 987,26 грн (42 726,11 грн щомісячно); за 2021 рік - 512 713,37 грн (42 726,11 грн щомісячно); за 2022 рік (2 місяці) - 93 997,46 грн (46 998,73 грн щомісячно); за 2023 рік - 648 582,42 грн (54 048,54 грн щомісячно); за 2024 рік - 681 660,12 грн (56 805,01 грн щомісячно); за 2025 рік (3 місяці) - 190 864,86 грн (63 621,61 грн щомісячно).
Разом з тим, відповідно до інформації Головного управління ДПС у Запорізькій області (листи від 18.12.2024 № 13825/5/08-01-04-01-05 та від 05.05.2025 № 4471/5/08-01-04-04-06), ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» задекларувало та сплатило орендну плату у значно меншому розмірі, а саме: за 2017 рік (8 місяців) - 302 419,28 грн; за 2018 рік - 453 628,90 грн; за 2019 рік - 453 628,90 грн; за 2020 рік - 415 826,49 грн; за 2021 рік - 490 953,79 грн; за 2022 рік - 93 997,45 грн; за 2023 рік - 648 580,77 грн; за 2024 рік - 604 343,45 грн; за 2025 рік (3 місяці) - 169 216,08 грн.
Таким чином, розмір несплачених коштів за період з 01.05.2017 по 31.03.2025 становить 332 445,97 грн, у тому числі: за 2017 рік - 39 389,60 грн; за 2018 рік - 59 084,47 грн; за 2019 рік - 59 084,47 грн; за 2020 рік - 54 160,77 грн; за 2021 рік - 21 759,58 грн; за 2022 рік - 0,01 грн; за 2023 рік - 1,65 грн; за 2024 рік - 77 316,67 грн; за 2025 рік - 21 648,75 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем у повному обсязі прийнятих на себе відповідно до договору оренди обов'язків щодо своєчасного та повного внесення орендної плати за період з 01.05.2017 по 31.03.2025, у зв'язку з чим з ТОВ «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» підлягає стягненню заборгованість у розмірі 332 445,97 грн.
Відтак, доводи апелянта про те, що розмір орендної плати визначається виключно умовами договору та за згодою сторін, є необґрунтованими, оскільки правове регулювання орендних правовідносин щодо земель державної та комунальної власності має імперативний характер і здійснюється також нормами Податкового кодексу України та рішень органів місцевого самоврядування. Розмір орендної плати визначається з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка підлягає застосуванню незалежно від погоджених сторонами умов договору, а тому зміна такої оцінки зумовлює відповідну зміну розміру орендної плати. За таких обставин зазначені доводи не спростовують висновків суду та підлягають відхиленню.
Надані відповідачем копії платіжних інструкцій про сплату орендних платежів за період 2017- 2025 років не дають можливості достеменно встановити, що відповідні кошти сплачувалися саме за користування спірною земельною ділянкою з конкретним кадастровим номером, оскільки такі документи не містять належної деталізації щодо призначення платежів. За таких обставин зазначені докази не підтверджують відсутності заборгованості за Договором оренди.
До аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду, яка у п. 147 постанови від 05.02.2025 у справі № 925/457/23, відхиливши доводи відповідача про те, що суд апеляційної інстанції не врахував наявність значної переплати за договором за попередній період, адже суд апеляційної інстанції обґрунтовано зазначив, що на відміну від податкових декларацій за 2020-2023 роки надані Товариством платіжні доручення за період 2012-2019 років про сплату орендних платежів не містять розмежування окремих місячних сум та земельних ділянок, за які вносилися кошти, а відображають лише загальну сплачену орендарем суму за рік у Чигиринській територіальній громаді.
Наведений в апеляційній скарзі контррозрахунок відповідача є необґрунтованим та не може бути прийнятий судом, оскільки він базується на застосуванні нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 2013-2014 роки без урахування затвердженої рішеннями Запорізької міської ради нової нормативної грошової оцінки земель, яка введена в дію з 01.01.2016 та підлягає застосуванню при визначенні розміру орендної плати. При цьому відповідач не врахував імперативні приписи податкового та земельного законодавства, а також правові позиції Великої Палати Верховного Суду щодо обов'язковості застосування актуальної нормативної грошової оцінки незалежно від відсутності змін до договору.
Крім того, наведений контррозрахунок не узгоджується з умовами договору оренди та даними нормативної грошової оцінки, затвердженої уповноваженим органом місцевого самоврядування, а також спростовується матеріалами справи, зокрема витягом із технічної документації та податковою звітністю. За таких обставин контррозрахунок відповідача не підтверджує його заперечень та не спростовує розрахунок позивача.
З огляду на вказане, суд першої інстанції цілком вірно, перевіривши наданий позивачем розрахунок, дійшов висновку, що розрахунок позивача є правильним та стягненню з відповідача підлягає заборгованість за договором оренди землі №041026100642 від 02.03.2010 за період з 01.05.2017 по 31.03.2025 в розмірі 332 445,97 грн.
Щодо доводів апеляційної скарги в частині пропуску строку позовної давності колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною першою статті 261 ЦК України встановлено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України).
Установлення часових меж судового захисту порушеного права забезпечує правову стабільність та сприяє усуненню правової невизначеності. Позовна давність спонукає учасників правовідносин до вчинення дій, спрямованих на захист порушених прав, у чітко визначені строки, які мають бути розумними.
За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.
Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статтями 263 та 264 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12.03.2020 на всій території України було встановлено карантин.
Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.
Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов'язувати саме з моментом набрання чинності 02.04.2020 Законом № 540-IX.
Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.09.2023 у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).
Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02.04.2020 до 30.06.2023.
Поряд із цим Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.
Законом України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17.03.2022.
Надалі Законом України від 08.11.2023 № 3450-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі - Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон №3450-ІХ набрав чинності 30.01.2024.
Отже, у разі якщо позовна давність не спливла станом на 02.04.2020, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30.06.2023 - на строк дії карантину, а надалі до 29.01.2024 - на строк дії воєнного стану), а з 30.01.2024 перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.
Аналогічний висновок викладений в пункті 96 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 (провадження № 12-19гс25).
Колегією суддів враховано, що Законом України «Про внесення змін до розділу «Прикінцеві та перехідні положень Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» виключено пункт 19 цього розділу. Однак цей закон набрав чинності через 3 місяці з дня, наступного за днем його опублікування, тобто з 04.09.2025.
З огляду на те, що в даній справі станом на 02.04.2020 позовна давність щодо позовних вимог про стягнення орендної плати за період з 01.05.2017 по 28.02.2022 і за період з 01.01.2023 по 31.03.2025 не спливла, а позивач звернувся до господарського суду із цим позовом 30.09.2025, строки, визначені статтею 257 Цивільного кодексу України, для звернення до суду із позовом про стягнення орендної плати за період з 01.05.2017 по 28.02.2022 і за період з 01.01.2023 по 31.03.2025 не закінчились на дату такого звернення, тож підстави для застосування наслідків спливу строку позовної давності та відмови у задоволенні позову в частині вимог про стягнення орендної плати були відсутні.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції надав їм належну правову оцінку та ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам чинного законодавства та встановленим у справі фактичним обставинам.
Доводи апеляційної скарги не містять належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки місцевого господарського суду, та зводяться до переоцінки вже досліджених судом доказів, у зв'язку з чим не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Запорізької області від 25.12.2025 у справі №908/3044/25 прийняте з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» задоволенню не підлягає.
Вирішення питання щодо розподілу судових витрат
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 5 984,01 грн покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП» на рішення Господарського суду Запорізької області від 25.12.2025 у справі № 908/3044/25 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 25.12.2025 у справі № 908/3044/25 - залишити без змін.
Судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕСТ ОЙЛ ГРУП».
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст. ст. 287 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений 30.03.2026.
Головуючий суддя А.О. Кошля
Суддя Т.Ю. Демчина
Суддя О.І. Кучеренко