вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"30" березня 2026 р. Справа№ 910/11102/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Шапрана В.В.
Андрієнка В.В.
без повідомлення учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Громадської організації "Київський дитячий фонд"
на рішення Господарського суду м. Києва від 20.11.2025 р.
у справі № 910/11102/25 (суддя - Бондарчук В.В.)
за позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до Громадської організації "Київський дитячий фонд"
про стягнення 93735,09 грн,
У вересні 2025 року Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Громадської організації "Київський дитячий фонд" про стягнення 93735,09 грн, з яких: 78292,16 грн заборгованості за спожиту теплову енергію та послуги технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання за період з вересня 2024 року по серпень 2025 року, 2783,28 грн інфляційних втрат, 1127,87 грн 3% річних, 11531,78 грн пені.
Вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання послуг з розподілу теплової енергії, розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання № 2090 від 06.12.2014 р. в частині вчасної оплати за надані послуги, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.09.2025 р. відкрито провадження у справі № 910/11102/25, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.11.2025 р. у справі № 910/11102/25 позов Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" задоволено частково. Стягнуто з Громадської організації "Київський дитячий фонд" на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" 78292,16 грн заборгованості, 11531,78 грн пені, 1127,87 грн 3% річних, 2629,54 грн інфляційних втрат. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з рішенням, Громадська організація "Київський дитячий фонд" подала апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач посилається на те, що укладеним між сторонами договором про передачу приміщення в оренду від 06.12.2014 р., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Липська 16а, було визначено загальну площу об'єкту, відносно якого надаються послуги, що складає 124,50 кв. м. Однак позивач безпідставно нараховує за спожиту теплову енергію виходячи із площі приміщення 151,30 кв. м.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 р. апеляційну скаргу Громадської організації "Київський дитячий фонд" у справі № 910/11102/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 р. апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано скаржникові строк десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків шляхом подання доказів сплати судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Громадської організації "Київський дитячий фонд", вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання) на підставі ч. 10 ст. 270 ГПК України та встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу впродовж 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
19.01.2026 р. від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а рішення місцевого суду залишити без змін.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Копію ухвали від 12.01.2026 р. про відкриття провадження у справі № 910/11102/25 сторонам доставлено до електронних кабінетів 13.01.2026 р., доказом чого є довідки про доставку електронного документа від 15.01.2026 р., що містяться в матеріалах справи.
Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 12.01.2026 р. у справі № 910/11102/25 оприлюднена у реєстрі 16.01.2026 р.
Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів повідомлення учасників справи про розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження, а також закінчення строків, встановлених ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2026 р., на подання всіх заяв та клопотань, колегія суддів вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги по суті.
02.04.2012 р. Головне управління комунальної власності м. Києва передало, а Громадська організація "Київський дитячий фонд" прийняла в орендне користування згідно з договором оренди № 166 від 02.04.2012 р. приміщення у нежилому будинку, що перебуває на балансі Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація", загальною площею 151,30 кв. м, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Липська, буд. 16, літера А., що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна.
15.05.2014 р. Громадська організація "Київський дитячий фонд" звернулася до Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" із пропозицією укласти договір про надання послуг: з розподілу теплової енергії, з розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, з технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання (і гарячого водопостачання) з 01.01.2014 р. у нежитловому приміщенні за адресою: вул. Липська, 16-А, загальна площа об'єкту - 151,30 кв. м, опалювальна площа об'єкту - 151,30 кв. м.
06.12.2014 р. між Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (далі - виконавець) та Громадською організацією "Київський дитячий фонд" (далі - споживач) укладено договір про надання послуг з розподілу теплової енергії, розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання № 2090 (далі - договір).
Відповідно до п. 2.1 договору предметом цього договору є надання виконавцем послуг: з розподілу теплової енергії, з розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, з технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання (гарячого водопостачання) нежитлового приміщення, в нежитловому будинку за адресою: вул. Липська, 16-А, а споживачем - своєчасна оплата послуг, наданих виконавцем, за встановленими тарифами у строк та на умовах, що передбачені цим договором та чинним законодавством України.
Згідно з п. 3.2 договору обов'язками виконавця в тому числі є: розподіляти теплову енергію, надану енергопостачальною організацією в цілому на об'єкт у вигляді гарячої води на потреби опалення (під час опалювального сезону) в якості та в обсягах, що передбачені в договорі на постачання теплової енергії у гарячій воді, укладеного між виконавцем та теплопостачальною організацією у нежитловий будинок за адресою: вул. Липська, 16-А; надавати послуги по розрахунковому обслуговуванню споживача за спожиту теплову енергію; надавати послуги з технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання (і гарячого водопостачання) на об'єкт; надавати послуги з розподілу теплової енергії на новий опалювальний сезон лише після повної сплати заборгованості споживачами по будинку за послуги, передбачені цим договором, за попередній опалювальний сезон та за умови виконання п. 5.3 цього договору; здійснювати контроль за технічним станом системи теплопостачання та теплоспоживання об'єкта; проводити підготовку системи теплопостачання та теплоспоживання об'єкта до експлуатації до початку опалювального сезону; надавати в установленому чинним законодавством України порядку необхідну інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу за цим договором.
Як передбачено п. 3.4 договору, споживач зобов'язаний виконувати умови та порядок оплати послуг в обсягах та строки, які передбачені в розділі 4 цього договору та додатках до нього. В строки, передбачені цим договором, в повному обсязі сплачувати вартість наданих послуг за цим договором.
За п. 4.2 договору споживач щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує у виконавця два примірники актів звірки (на вимогу споживача) на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки споживач повертає виконавцю), розрахунок нарахувань за спожиту теплову енергію за попередній період (за вимогою споживача), платіжну вимогу-доручення, куди включені вартість теплової енергії та технічного обслуговування за звітний період, а також передплата на підставі орієнтовної вартості теплової енергії, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду та акт приймання-передачі наданих послуг.
У відповідності до п. 4.3 договору до початку опалювального сезону, а також до початку кожного місяця під час опалювального сезону споживач сплачує на рахунок виконавця передплату на підставі орієнтовної вартості теплової енергії, яка визначається виконавцем в платіжній вимозі-доручення.
За п. 4.4 договору оплату за вказаними в п. 4.2 цього договору документами споживач виконує не пізніше 18 числа поточного місяця. Розрахунки за спожиті згідно з цим договором послуги виконуються з дирекцією за вказаними реквізитами.
Згідно з п. 4.5 договору при отриманні послуг з розподілу теплової енергії (та гарячого водопостачання), споживач розраховується за діючими тарифами на теплову енергію. Споживачу пред'являється до сплати фактична кількість спожитої ним теплової енергії (в тому числі розрахунок теплових втрат на абонентському уводі), відповідно до відсотку споживання загальної кількості наданої енергопостачальною організацією теплової енергії в будинок, показники якої міститься в обліковій картці енергопостачальної організації або (та) звітних відомостях.
Відповідно до п. 4.6 договору крім сплати послуг з розподілу теплової енергії споживач сплачує на рахунок виконавця вартість послуг з технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання відповідно до додатку "Тарифи на теплову енергію та технічне обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання" та оформленням акту.
Пунктом 4.7 договору сторони погодили, що споживач зобов'язується прийняти та оплатити фактично надані послуги по цьому договору. Отримання споживачем наданих послуг підтверджується актом.
Згідно з п. п. 4.8, 4.9 договору споживач протягом трьох робочих днів з моменту отримання акту у двох примірниках, в порядку визначеному в п. 4.2 цього договору, повинен надати виконавцю оформлений відповідним чином один примірник акту. Якщо в строк, передбачений п. 4.8 цього договору, споживач не надав виконавцю відповідним чином оформлений один примірник акту або обґрунтовану письмову відмову в прийнятті наданих послуг, послуги вважаються такими, що були надані в повному обсязі згідно з цим договором. Неповернення акту чи необґрунтована відмова від підписання акту не звільняє споживача від його обов'язку повної оплати наданих послуг згідно з цим договором.
Пунктом 6.3.2 договору передбачено, що за несвоєчасну сплату вартості послуг, що надаються за цим договором, споживач сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5 відсотка від суми фактичного боргу за кожен день прострочення. Нарахування пені припиняється в момент фактичної сплати боргу.
Цей договір набуває чинності з моменту його укладення і є безстроковим (п. 9.1 договору).
Також, між сторонами підписані додатки до договору № 2090 від 06.12.2014 р., зокрема, додаток 1 "Тарифи на теплову енергію, (гаряче водопостачання) та технічне обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання", додаток 2 "Послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкової системи холодного водопостачання та водовідведення".
25.07.2018 р. між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (далі - абонент) було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 520803 (далі - договір постачання).
Відповідно до п. 1.1 договору постачання предметом цього договору є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії у гарячій воді на умовах, передбачених цим договором.
Згідно з п. 2.2.1 договору постачання енергопостачальна організація зобов'язується постачати теплову енергію у гарячій воді на потреби опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року; в кількості та в обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору; підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією, крім випадків, зазначених у п. 3.1.7 договору.
У відповідності до п. 2.3 договору постачання абонент зобов'язався: виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору; мати наказ про призначення особи, відповідальної за справний стан та безпечну експлуатацію тепловикористовуючих установок і теплових мереж абонента. Обслуговувати своє теплове обладнання підготовленим та атестованим персоналом, чи за договором зі спеціалізованими організаціями, з відповідальністю абонента за експлуатацію власного теплового обладнання; щорічно, в міжопалювальний період, підготовлювати власне теплове господарство та отримувати від енергопостачальної організації акт про готовність до опалювального сезону згідно з правилами підготовки теплових господарств до опалювального періоду та іншими нормативними актами, що регулюють це питання; зберігати власні прилади обліку теплової енергії, ремонтувати їх, налагоджувати та отримувати акт готовності своїх приладів обліку до опалювального сезону від енергопостачальної організації.
10.12.2019 р. між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Громадською організацією "Київський дитячий фонд" (далі - орендар) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (далі - підприємство-балансоутримувач) було укладено договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 166-2 (нова редакція договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 22.03.2016 р. № 166-1) (далі - договір оренди).
Відповідно до п. 1.1 договору оренди орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 03.10.2019 р. № 37/172 (п. 355) передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: місто Київ, вул. Липська, буд. 16 літера А, для розміщення громадської організації.
Згідно з п. 2.1 договору оренди об'єктом оренди є: нежитлові приміщення, загальною площею: 151,30 кв. м, у т.ч. 2 поверх - 151,30 кв. м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду від 02.04.2012 р. № 166.
Вбачається, що позивач виконав всі необхідні заходи з підготовки будинку, розташованого за адресою: м. Київ на вул. Липська, 16-А, до опалювального сезону 2024 - 2025 років, а Комунальним підприємством "Київтеплоенерго" було проведено перевірку готовності об'єкта теплоспоживання та приладу обліку теплової енергії, про що видано акт готовності до опалювального сезону від 17.09.2024 р., акт готовності вузла комерційного обліку споживача до роботи № 2/2-4/04-4427 від 29.04.2024 р. та наряди на включення та відключення теплопостачання.
У період із серпня 2024 року по липень 2025 року включно Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" було виконано технічне обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання згідно з умовами договору № 2090 від 06.12.2014 р. на загальну суму 12614,88 грн, що підтверджується актами прийому виконаного опалення та технічного обслуговування систем центрального опалення нежилих приміщень, які використовуються відповідачем, зокрема: № 2090/2408 за серпень 2024 року, № 2090/2409 за вересень 2024 року, № 2090/2410 за жовтень 2024 року, № 2090/2411 за листопад 2024 року, № 2090/2412 за грудень 2024 року, № 2090/2501 за січень 2025 року, № 2090/2502 за лютий 2025 року, № 2090/2503 за березень 2025 року, № 2090/2504 за квітень 2025 року, № 2090/2505 за травень 2025 року, № 2090/2506 за червень 2025 року, № 2090/2507 за липень 2025 року.
Однак відповідач вказані акти не підписав, при цьому, будь-яких заперечень щодо обсягу та якості наданих позивачем послуг з технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання не надав.
Крім цього, протягом опалювального періоду 2024 - 2025 років до нежилого будинку за адресою: м. Київ, вул. Липська, буд. 16 літера А, який має єдину систему централізованого опалення, обладнання приладом обліку теплової енергії, подавалась теплова енергія в обсягах, що зафіксовано у відомостях обліку теплової енергії, та зазначено Комунальним підприємством "Київтеплоенерго" в облікових картках.
Позивач вказує, що загальний обсяг спожитої теплової енергії у будинку за адресою: м. Київ, вул. Липська, буд. 16 літера А, зазначений в облікових картках, щомісячно розподілявся Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" між споживачами тепла пропорційно до опалювальної площі житлового будинку, про що позивачем було складено розрахунок нарахувань за спожиту Громадською організацією "Київський дитячий фонд" теплову енергію за адресою: м. Київ, вул. Липська, буд. 16 літ. А, на загальну суму 65677,28 грн, зокрема: за листопад 2024 року на суму 1889,52 грн, за грудень 2024 року на суму 14094,98 грн, за січень 2025 року на суму 17049,79 грн, за лютий 2025 року на суму 15228,29 грн, за березень 2025 року на суму 17414,70 грн.
З матеріалів справи вбачається, що за спожиту у період з листопада 2024 року по березень 2025 року (включно) теплову енергію та за надані позивачем у період із серпня 2024 року по липень 2025 року (включно) послуги технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання згідно з умовами договору № 2090 від 06.12.2014 р. відповідач не розрахувався, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 78292,16 грн.
25.06.2025 р. Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" направило на адресу Громадської організації "Київський дитячий фонд" з лист № 062/15/03-1980, в якому просило сплатити заборгованість за договором про надання послуг з розподілу теплової енергії, розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання № 2090 від 06.12.2014 р. за період з серпня 2024 року по травень 2025 року у загальному розмірі 76189,68 грн.
Вказана вимога була залишена Громадською організацією "Київський дитячий фонд" без відповіді та задоволення.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов договору про надання послуг з розподілу теплової енергії, розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання № 2090 від 06.12.2014 р. не здійснив повну оплату за послуги, надані у період з вересня 2024 року по серпень 2025 року, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість.
За змістом ст. 193 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
За ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як було встановлено вище, на виконання умов договору № 2090 від 06.12.2014 р. у період із серпня 2024 року по липень 2025 року позивач виконав технічне обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання на загальну суму 12614,88 грн, про що Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" було складено та підписално акти прийому виконаного опалення та технічного обслуговування систем центрального оплення нежилих приміщень, які використовуються відповідачем за цей період, проте відповідач ці акти не підписав.
При цьому, будь-яких заперечень щодо обсягу та вартості наданих послуг Громадською організацією "Київський дитячий фонд" надано не було, тому у відповідності до положень п. 4.9 договору ці послуги вважаються такими, що прийняті відповідачем у повному обсязі.
Також встановлено, що загальний обсяг спожитої теплової енергії у будинку 16 літера А по вул. Липській, зазначений в облікових картках, щомісячно розподілявся Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" між споживачами тепла пропорційно до опалювальної площі житлового будинку, про що складено розрахунок нарахувань за спожиту Громадською організацією "Київський дитячий фонд" теплову енергію у будинку № 16 літ. А по вул. Липській на загальну суму 65677,28 грн.
На підтвердження обставин надання послуг з постачання теплової енергії до будинку 16 літ. А по вул. Липській в матеріалах справи містяться акти приймання-передавання товарної продукції, підписані позивачем та Комунальним підприємством "Київтеплоенерго": №11/2024-520803 за листопад 2024 року, № 12/2024-520803 за грудень 2024 року, № 1/2025-520803 за січень 2025 року, № 2/2025-520803 за лютий 2025 року, № 3/2025-520803 за березень 2025 року.
Проте Громадська організація "Київський дитячий фонд" за спожиту у період з листопада 2024 року по березень 2025 року теплову енергію та за надані позивачем у період з серпня 2024 року по липень 2025 року послуги технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання згідно з умовами договору № 2090 від 06.12.2014 р. не розрахувалася.
Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 78292,16 грн заборгованості за спожиту теплову енергію послуги технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання за період з вересня 2024 року по серпень 2025 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 11531,78 грн пені за період з 19.09.2024 р. по 26.08.2025 р.
Пунктом 6.3.2 договору № 2090 від 06.12.2014 р. сторони погодили, що за несвоєчасну сплату вартості послуг, що надаються за цим договором, споживач сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5 відсотка від суми фактичного боргу за кожен день прострочення. Нарахування пені припиняється в момент фактичної сплати боргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Як передбачено ч. 1 ст. 230 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України, в редакції станом на момент спірних правовідносин, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Водночас, згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, за змістом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки і відповідно, якщо розмір пені, встановлений договором, є меншим від подвійної облікової ставки Національного банку України застосовується розмір пені, встановлений договором.
Вбачається, що розмір пені, погоджений між сторонами у договорі у розмірі 0,5% від суми загального зобов'язання за кожен день прострочення, є меншим від подвійної облікової ставки Національного банку України, тому застосовується розмір пені, встановлений договором.
Враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків оплати, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 11531,78 грн пені за період з 19.09.2024 р. по 26.08.2025 р. підлягає задоволенню, оскільки є обґрунтованою, її розмір є арифметично правильним.
Також за неналежне виконання умов укладеного договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 2783,28 грн інфляційних втрат та 1127,87 грн 3% річних за період з 19.09.2024 р. по 26.08.2025 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу, не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Невиконання грошового зобов'язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.
Якщо прострочення відповідачем виконання зобов'язання з оплати становить менше місяця, то в такому випадку виключається застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, у вигляді стягнення інфляційних втрат за такий місяць.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.04.2019 р. у справі № 910/5625/18, від 13.02.2019 р. у справі № 924/312/18, від 05.07.2019 р. у справі № 905/600/18.
Вбачається, що при здійсненні розрахунку інфляційних втрат позивачем було допущено арифметичну помилку, в той час як 3% річних нараховані правильно.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з перерахунком, здійсненим місцевим судом, відповідно до якого стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних на суму 1127,87 грн та інфляційні втрати у розмірі 2629,54 грн.
Доводи скаржника про те, що укладеним між сторонами договором про передачу приміщення в оренду від 06.12.2014 р., яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Липська 16а, було визначено загальну площу об'єкту, відносно якого надаються послуги, що складає 124,50 кв. м., однак позивач безпідставно нараховує за спожиту теплову енергію виходячи із площі приміщення 151,30 кв. м, колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на таке.
Відповідно до акту приймання-передачі нерухомого майна від 04.12.2012 р., заяви відповідача з пропозицією укласти договір про надання послуг: з розподілу теплової енергії, з розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, з технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання (і гарячого водопостачання), додатку 1 до договору про надання послуг з розподілу теплової енергії, розрахункового обслуговування за спожиту теплову енергію, технічного обслуговування системи теплопостачання та теплоспоживання № 2090 від 06.12.2014 р., загальна площа приміщення у нежилому будинку за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16А, яка орендується відповідачем, становить 151,30 кв. м.
Отже позивач здійснив розрахунок спожитої теплової енергії виходячи із вказаної загальної площі приміщення у договорі.
Інші доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 20.11.2025 р. у справі № 910/11102/25 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Громадської організації "Київський дитячий фонд" задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.
Згідно з ч. 5 ст. 12 ГПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Як передбачено ч. 3 ст. 287 ГПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 даної статті.
Вказана справа є малозначною та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Громадської організації "Київський дитячий фонд" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 20.11.2025 р. у справі № 910/11102/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Громадську організацію "Київський дитячий фонд".
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В. Шапран
В.В. Андрієнко