30.03.2026 Справа № 926/1994/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
без виклику учасників процесу
розглянувши апеляційну скаргу Спільного підприємства “Кіцманський комбінат хлібопродуктів» від 18.11.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/3389/25 від 19.11.2025)
на рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.10.2025 (повне рішення складено 17.10.2025, суддя О.Г. Проскурняк)
у справі № 926/1994/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Монопак»
до відповідача Спільного підприємства “Кіцманський комбінат хлібопродуктів»
про стягнення заборгованості в сумі 248 139,09 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Чернівецької області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Монопак» (далі - ТОВ “Монопак», позивач) до Спільного підприємства “Кіцманський комбінат хлібопродуктів» (далі - СП “Кіцманський комбінат хлібопродуктів», відповідач) про стягнення 248 139,09 грн, з яких: 187 867,34 грн - основний борг, 3 825,40 грн - 3 % річних, 14 527,75 грн - інфляційні втрати, 36 282,58 грн - пеня, 5 636,02 грн- штраф.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки №2023/27-09 від 27.09.2023 щодо замовлення та оплати визначеного в специфікації до договору мінімального обсягу кожного виду продукції протягом 12 місяців від дня укладення такої специфікації, що є підставою для компенсації відповідачем різниці між плановою та фактичною вибіркою кількості/ваги виходячи з ціни додрукарської підготовки. Оскільки відповідачем не виконано зобов'язання щодо оплати такої компенсації в сумі 187 867,34 грн на підставі виставленого позивачем рахунка від 01.10.2024, останній заявив про її стягнення в судовому порядку, нарахувавши на суму основного боргу пеню, штраф, інфляційні втрати та 3% річних.
Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 07.10.2025 у справі №926/1994/25 позов задоволено частково. Стягнуто з СП “Кіцманський комбінат хлібопродуктів» на користь ТОВ “Монопак» 206 220,49 грн, з яких: 187 867,34 грн - основний борг, 14 527,75 грн - індекс інфляції , 3 825,40 грн - 3% річних, а також судовий збір в розмірі 3093,43 грн. В частині стягнення пені в сумі 36 282,58 грн та штрафу в сумі 5 636,02 грн в задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено порушення відповідачем свого зобов'язання щодо замовлення та оплати мінімального обсягу ( не менше 150 000 шт) кожного виду продукції Дой-пак “PIZZETTA CHIPS» (QUATTRO MARGHERSTA та QUATTRO FORMAGGI), а також щодо оплати виставленого позивачем у зв'язку з цим рахунка від 01.10.2024 на компенсацію вартості додрукарської підготовки.
Зважаючи на наведене та перевіривши поданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обгрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат.
Разом з тим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу з огляду на те, що умовами договору передбачено нарахування штрафних санкцій лише у випадку порушення відповідачем строків оплати партії товару, а не вартості додрукарської підготовки, щодо оплати якої виник спір у цій справі.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
СП “Кіцманський комбінат хлібопродуктів» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.10.2025 у справі №926/1994/25 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Вимоги апелянта обгрунтовані неповним встановленням судом першої інстанції обставин справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Зокрема, скаржник зазначає, що:
-позивачем не доведено, а судом не встановлено виникнення у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем та його прострочення;
- роботи по додрукарській підготовці зазначені в договорі та специфікації, але їх виконання та необхідність оплати не доведена;
- позивач та суд першої інстанції помилково розширено трактують умови договору, зазначаючи, що поставка включала 2 види продукції, оскільки в специфікації зазначено лише один вид продукції - Дой-пак “PIZZETTA CHIPS»;
- оскільки проект договору був запропонований позивачем, відповідно до принципу сontra proferentem останній не може тлумачити умови договору на свою користь і на власний розсуд;
- передбачена специфікацією до договору продукція використовувалась відповідачем для здійснення ЗЕД діяльності по Контракту №25-10/2023 від 25.10.2023 з PDX FLEET SERVICES LLC, США, який не було продовжено в силу дії підтверджених Київською обласною Торгово-промисловою палатою форс мажорних обставин ( сертифікат №3200-24-2277). Відтак, зміна обставин, що не залежали від волі покупця, призвела до відсутності необхідності у поставці продукції, про що було повідомлено позивача (телефоном).
ТОВ “Монопак» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.10.2025 у справі №926/1994/25 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу- без задоволення.
Зокрема, позивач зазначає, що:
- апелянт помилково ототожнює поняття «вид продукції» у техніко-технологічному значенні з обсягом фактично погоджених сторонами робіт та господарських операцій, оскільки матеріалами справи підтверджується, що в межах одного технічного типу пакування сторони погодили два окремі графічні дизайни продукції, кожен з яких є результатом додрукарської підготовки (погодження оригінал-макетів, виготовлення друкарських циліндрів під кожен дизайн);
- реалізуючи принцип свободи договору, сторони погодили механізм відшкодування витрат постачальника, пов'язаних із виготовленням друкарських циліндрів ( що є необхідною умовою для виготовлення продукції, має одноразовий характер, проводиться на початку виробництва незалежно від того, скільки продукції в подальшому замовить покупець). Так, у випадку повного виконання покупцем зобов'язання щодо мінімального обсягу ці витрати покриваються. Якщо ж обсяг не вибрано повністю, постачальник залишається з непокритими витратами, які й підлягають оплаті відповідно до узгодженої формули. Таким чином, «компенсація різниці» не є штрафом чи абстрактним стягненням, а безпосередньо відображає відшкодування витрат на додрукарську підготовку, які мають бути справедливо розподілені між сторонами;
- неповний вибір покупцем мінімально погодженого обсягу продукції у межах строку дії специфікації, що підтверджено матеріалами справи, зумовило виникнення у покупця обов'язку відшкодувати витрати постачальника на додрукарську підготовку, що передбачено договором;
- умови договору є чіткими, визначеними та не допускають подвійного або суперечливого тлумачення;
- посилання апелянта на наявність форс-мажорних обставин, як підставу для
невиконання чи неналежного виконання зобов'язань за договором є безпідставними, оскільки відповідач не повідомив про такі обставини позивача у визначеному п.7.3. договору порядку.
Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2025 справу №926/1994/25 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 24.11.2025 апеляційну скаргу СП “Кіцманський комбінат хлібопродуктів» залишено без руху з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою СП “Кіцманський комбінат хлібопродуктів» на рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.10.2025 у справі №926/1994/25, вирішено розглядати таку без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
19.12.2025 до суду від представника ТОВ “Монопак» поступила заява ( вх. №01-04/9633/25) про застосування наслідків зловживання процесуальними права та залишення апеляційної скарги без розгляду у зв'язку з порушенням відповідачем принципу добросовісності, використанням недостовірних та неналежних відомостей.
Зокрема, представник позивача зазначає, що апеляційна скарга СП “Кіцманський комбінат хлібопродуктів» подана разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі, яке мотивоване неможливістю вчасного подання апеляційної скарги у зв'язку з травмою представника відповідача. Однак, у відкритому доступі в соціальній мережі на публічній сторінці представника апелянта розміщені матеріали, які спростовують наявність такої травми.
Щодо вказаної заяви, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 43 ГПК України учасники процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Під зловживанням процесуальними правами слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб'єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.ч. 3,4 ст. 43 ГПК України).
Разом з тим, висновок суду про зловживання учасником судового процесу процесуальними правами не повинен ґрунтуватися на припущеннях. В іншому разі висновок про те, що подання заяви є зловживанням процесуальними правами не буде переконливим і, відповідно, залишення заяви без розгляду чи її повернення може бути розцінене як порушення права на судовий захист.
Частиною 2 ст. 43 ГПК України передбачено перелік дій, які, залежно від конкретних обставин, суд може визнати зловживанням процесуальними правами, а саме:
1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;
2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;
3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;
4) необґрунтоване або штучне об'єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;
5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.
Однак, представником позивача не зазначено про вчинення апелянтом жодної із вказаних вище дій, які можуть бути розцінені судом, як зловживання учасником судового процесу своїми процесуальними правами, не наведено обставин, які свідчать про те, що дійсна мета подання відповідачем апеляційної скарги є затягування або перешкоджання розгляду цієї справи.
Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє наведені вище доводи представника позивача як необгрунтовані та відмовляє у задоволенні заяви про застосування наслідків зловживання процесуальними права та залишення апеляційної скарги без розгляду.
Обставини справи, встановлені судом.
27.09.2023 між ТОВ “Монопак» (далі - Постачальник) та СП “Кіцманський комбінат хлібопродуктів» (далі - Покупець) укладено Договір поставки № 2023/27-09 (далі - Договір).
Відповідно до пункту 2.1. Договору Постачальник зобов'язується виготовити та поставити (передати у власність) Покупця Продукцію в обумовлені цим Договором строки, а Покупець зобов'язується прийняти Продукцію і сплатити за неї та за її виготовлення обумовлену цим Договором суму грошових коштів. Договір є змішаним та містить умови як виготовлення, так і поставки Продукції.
Згідно з п. 2.4. Договору асортимент, ціна та строки поставки Продукції, що може бути поставлена згідно з цим Договором, визначається у Специфікації.
Відповідно до пунктів 3.1., 3.1.1. Договору поставка Продукції здійснюється кількістю (вагою), визначеною окремими партіями на підставі підписаних Сторонами Специфікацій за Заявками Покупця. Покупець бере на себе зобов'язання протягом строку, вказаного у Специфікації, замовити та оплатити мінімальну сукупну кількість та/або вагу Продукції, що вказується в Специфікації до цього Договору.
При цьому обсяги сумарно поставленої кількості Продукції чи її ваги беруться виходячи із значень сукупної кількості поставленої Продукції чи ваги, вказаних у відповідних підписаних Сторонами видаткових накладних.
Сторони домовились, що зміна обсягів мінімальної сукупної кількості та/або ваги Продукції можливо не пізніше ніж за 3 місяці з дня запланованого виготовлення такої Продукції, якщо Постачальник не узгодить інші, більш конкретні строки.
Пунктом 3.10 Договору визначено, що кожна одиниця Продукції повинна бути виготовлена відповідно до затверджених Покупцем оригінал-макетів та кольоропроб або еталонних зразків.
Відповідно до пунктів 5.1., 5.2. Договору загальна сума цього Договору дорівнює загальній вартості Продукції згідно з усіма видатковими товарними накладними, підписаними обома Сторонами у рамках цього Договору. Вартість Продукції, який постачається, зазначається у відповідній специфікації.
В зв'язку з тим, що Продукція виготовляється із імпортних матеріалів та сировини, ціна на Продукцію встановлюється в гривні, в еквіваленті до іноземної валюти (долар США або ЄВРО за вибором Постачальника, погодженим Покупцем шляхом підписання Специфікації).
Ціна за одиницю Продукції включає в себе вартість її виготовлення (включаючи вартість матеріалів і роботи), тари, пакування, маркування, ПДВ 20%, транспортні витрати (за домовленістю,- якщо обов'язок доставки покладений на Постачальника) та узгоджується Сторонами в Специфікації, що є невід'ємною частиною цього Договору.
Вартість додрукарської підготовки визначена у Специфікації, не включена у вартість Продукції та підлягає оплаті Покупцем на підставі рахунка-фактури Постачальник протягом 1 (одного) року з моменту підписання відповідної Специфікації.
Остаточна ціна конкретної партії Продукції, шо підлягає сплаті, вказується у рахунку-фактурі на таку партію Продукції у гривні, та визначається Постачальником за Формулою розрахунку остаточної ціни (СО):
СО = (Х*У), де X - еквівалент вартості Продукції у відповідній іноземній валюті, шо вказаний у Специфікації; У - курс продажу валюти, що склався на міжбанківській валютній біржі на момент її закриття в попередній день перед днем виписки видаткової накладної. Крім цього, Постачальник додатково включає до вартості продукції ПДВ у сумі, вказаній у рахунку-фактурі.
У разі якщо у відповідній специфікації ціна Продукції визначена із зазначенням її еквівалента у валюті (долари США, евро), то в момент відвантаження остаточна ціна Продукції визначається Постачальником виходячи з курсу такої валюти на попередню дату перед датою складання видаткових накладних. Для визначення ціни сторони використовують курс продажу валюти, що склався на міжбанківській валютній біржі на момент її закриття в попередній день перед днем виписки видаткової накладної. Сторони дійшли згоди, що джерелом інформації про курс купівлі іноземної валюти на момент закриття міжбанківського валютного ринку України буде веб-сайт https://minfm.com.ua/currency/mb/, а у разі його недоступності з технічних чи інших причин - сайт https://minfm.com.ua.
У разі, якщо у Специфікації на конкретну партію Продукції Сторони встановили загальну ціну партії у гривні (без зазначення валютного еквівалента), то оплаті підлягає безпосередньо сума у гривні, вказана у Специфікації.
27.09.2023 Сторони узгодили та підписали Технічну специфікацію, що є Додатком до Договору, та Специфікацію, що є Додатком №2 до Договору.
Відповідно до п.2 Специфікації Сторони домовились, що Покупець зобов'язаний протягом 12 місяців від дня укладення цієї Специфікації замовити та оплатити мінімальний обсяг кожного виду Продукції Дой-пак “PIZZETTA CHIPS» в загальній кількості/вазі кожного виду не менше 1 150 кг, що дорівнює 150 000 шт. дой-паків.
Пунктом 3 Специфікації Сторони узгодили, що у разі невиконання Покупцем вимог п. 2 цієї Специфікації протягом 12 місяців з дати підписання цієї Специфікації, Покупець зобов'язаний компенсувати Постачальнику різницю між плановою та фактичною вибіркою кількості/ваги (замовлений та оплачений обсяг Продукції), виходячи з базової ціни додрукарської підготовки за один колір у розмірі 504 дол. США, з урахуванням кількості кольорів по кожному дизайну та виду Продукції.
Згідно пункту 4 Специфікації, Постачальник виготовляє та поставляє Продукцію на умовах Технічної специфікації, затвердженої обома Сторонами.
На виконання умов Договору Постачальник поставив Покупцю продукцію на загальну суму 235 458,07 грн з ПДВ, а саме: Дой-пак PIZZETTA CHIPS QUATTRO MARGHERSTA (USA) - 50 000шт вартістю 92 566,50 грн; Дой-пак PIZZETTA CHIPS QUATTRO FORMAGGI (USA) - 55 986 шт вартістю 103 648, 56 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковою накладною та товарно-транспортною накладною №654 від 31.10.2023.
Інші докази замовлення Покупцем та поставки Постачальником продукції в матеріалах справи відсутні.
У зв'язку з невиконанням Покупцем зобов'язання щодо замовлення та оплати визначеного в Специфікації мінімального обсягу кожного виду Продукції Постачальником розраховано вартість додрукарської підготовки пропорційно до невиконаного обсягу замовлення та виставлено Покупцю рахунок на оплату № 807 від 01.10.2024 на суму 187 867,34 грн.
10.02.2025 позивачем на поштову адресу відповідача скеровано претензією №1 (Вих. № 14) щодо оплати вартості переддрукової підготовки в сумі 187 867,34 грн, пені в сумі 17 656,51, штраф в сумі 5 636,02 грн, інфляційних втрат в сумі 9 769,10 грн, 3 % річних в сумі 2 003,46 грн.
Надалі, позивач надсилав засобами поштового зв'язку на адресу відповідача претензії № 2 від 18.02.2025 (вих. № 15) та № 3 від 18.03.2025 (вих. № 24) щодо оплати вартості переддрукової підготовки, штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних.
Вказані претензії залишені відповідачем без відповіді та виконання, що слугувало підставою для звернення ТОВ “Монопак» до Господарського суду Чернівецької області з позовом у цій справі про стягнення з СП “Кіцманський комбінат хлібопродуктів» 248 139,09 грн, з яких: 187 867,34 грн - основний борг, 3 825,40 грн - 3 % річних, 14 527,75 грн - інфляційні втрати, 36 282,58 грн - пеня, 5 636,02 грн- штраф.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Правовідносинами між сторонами у цій справі виникли на підставі Договору, який є змішаним та містить умови як виготовлення, так і поставки продукції (п.2.1. Договору).
Частинами 1, 2 статті 865 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.
За змістом статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зважаючи на наведені законодавчі положення та умови Договору з Додатками у відповідача виник обов'язок протягом 12 місяців від дня укладення Специфікації ( тобто до 27.09.2024) замовити та оплатити мінімальний обсяг кожного виду Продукції Дой-пак “PIZZETTA CHIPS» в загальній кількості/вазі кожного виду не менше 1 150 кг, що дорівнює 150 000 шт дой-паків, а у позивача виник обов'язок виготовити таку продукцію та поставити її відповідачу.
Як зазначалось вище, на виконання умов Договору позивач поставив відповідачу 2 види продукції - Дой-пак PIZZETTA CHIPS QUATTRO MARGHERSTA (USA) кількістю 50 000 шт та Дой-пак PIZZETTA CHIPS QUATTRO FORMAGGI (USA) кількістю 55 986 шт.
Вказані обставини підтверджуються наявними в матеріалах справи видатковою накладною та товарно-транспортною накладною №654 від 31.10.2023. Інші докази замовлення відповідачем та поставки позивачем продукції в матеріалах справи відсутні, що не заперечуються та не спростовуються відповідачем.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Так, пунктом 3 Специфікації сторони погодили, що у разі невиконання Покупцем вимог щодо замовлення та оплати мінімального обсягу кожного виду Продукції протягом 12 місяців з дати підписання цієї Специфікації, Покупець зобов'язаний компенсувати Постачальнику різницю між плановою та фактичною вибіркою кількості/ваги (замовлений та оплачений обсяг Продукції), виходячи з базової ціни додрукарської підготовки за один колір у розмірі 504 дол. США, з урахуванням кількості кольорів по кожному дизайну та виду Продукції.
Відповідно до п. 5.2. Договору вартість додрукарської підготовки визначена у Специфікації, не включена у вартістю Продукції, підлягає оплаті Покупцем на підставі рахунка-фактури Постачальника протягом 1 (одного) року з моменту підписання відповідної специфікації.
З огляду на наведене, Постачальником розраховано вартість додрукарської підготовки пропорційно до невиконаного обсягу замовлення двох видів продукції (Дой-пак PIZZETTA CHIPS QUATTRO MARGHERSTA та Дой-пак PIZZETTA CHIPS QUATTRO FORMAGGI) та виставлено Покупцю рахунок на оплату № 807 від 01.10.2024 на суму 187 867,34 грн.
Вказаний рахунок відповідачем не оплачений, що ним не заперечується та не спростовується.
Разом з тим, відповідач у апеляційній скарзі зазначає про помилкове розширене трактування позивачем умов Договору про погодження поставки 2 видів продукції, оскільки в Специфікації зазначено лише один вид продукції - Дой-пак “PIZZETTA CHIPS».
Щодо вказаних доводів апелянта суд зазначає наступне.
Відповідно п. 3.10 Договору кожна одиниця Продукції повинна бути виготовлена відповідно до затверджених Покупцем оригінал-макетів та кольоропроб або еталонних зразків.
На основі оригінал-макетів в електронному вигляді, які надані представником Покупця, Постачальник підготовлює друковану версію оригінал-макету, яка має бути затверджена уповноваженими представниками Сторін.
Затверджена Сторонами друкована версія оригінал-макету застосовується для перевірки вигляду готової Продукції (розміру, тексту, штрих-кодів, розташування кольорів та елементів дизайну).
Колір першої партії Продукції має бути встановлено відповідно до зразку тієї ж самої Продукції, який надано Покупцем, або до підтвердженої кольоропроби або має бути прийнятий представником Покупця впродовж друку першої партії Продукції.
У випадку необхідності Постачальник на замовлення Покупця виконує роботи з додрукарської підготовки (роботи із виготовлення формних циліндрів), порядок та строки виконання, вартість та порядок оплати яких Сторони визначають у цьому Договорі та відповідних Специфікаціях до нього.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується затвердження відповідачем макетів Продукції Дой-пак “PIZZETTA CHIPS» 2 видів, а саме: Дой-пак “PIZZETTA CHIPS Margherita» та Дой-пак “PIZZETTA CHIPS Quattro Formaggi» ( що не спростовується відповідачем).
Крім цього, як вбачається з видаткової накладної № 654 від 31.10.2023, позивачем поставлено товар 2 типів, а саме: Дой-пак “PIZZETTA CHIPS Margherita» (USA) в кількості 50 000 шт; Дой-пак “PIZZETTA CHIPS Quattro Formaggi» в кількості 55 986 шт.
Відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє наведені вище покликання апелянта як безпідставні та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сторонами погоджено 2 види продукції Дой-пак “PIZZETTA CHIPS», з врахуванням кількості яких позивачем правомірно розраховано вартість додрукарської підготовки пропорційно до невиконаного обсягу замовлення.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене вище та перевіривши правильність здійснених позивачем нарахувань, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про підставність та обгрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 187 867,34 грн основного боргу за Договором, 3 825,40 грн 3% річних та 14 527,75 грн інфляційних втрат.
Покликання апелянта на необхідність застосування принципу сontra proferentem та тлумачення умов Договору проти позивача, як сторони, яка запропонувала умови такого Договору, судом апеляційної інстанції відхиляється, оскільки вказаний принцип підлягає застосуванню виключно у випадку, коли використання граматичного, системного тлумачення, а також аналіз волі сторін і їх поведінки під час виконання договору не дозволяють усунути неясність відповідних положень. Водночас, такий не підлягає застосуванню у випадках, коли договірні умови є достатньо визначеними, а фактична поведінка сторін однозначно свідчить про погодження ними змісту зобов'язань і розуміння прав та обов'язків за договором. Аналогічні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №910/4518/16 та від 04.10.2023 у справі № 910/11489/22.
На переконання колегії суддів, умови укладеного між сторонами Договору сформульовані чітко й однозначно, є визначеними та не допускають
подвійного або суперечливого тлумачення, виконання таких підтверджене належними письмовими доказами та фактичною поведінкою сторін, що виключає підстави для застосування судом принципу сontra proferentem.
Щодо покликання апелянта на виникнення форс-мажорних обставин, підтверджених Київською обласною торгово-промисловою палатою ( сертифікат №3200-24-2277), суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила, але не могла її відвернути.
Ознаками форс-мажорних обставин є їх об'єктивна та абсолютна дія, а також непередбачуваність (п. 6.9 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16).
У постанові від 23.08.2023 у справі №910/6234/22 Верховний Суд наголосив на тому, що суд повинен дослідити своєчасність повідомлення стороною про виникнення форс-мажорних обставин.
Повідомлення про форс-мажор має бути направлено іншій стороні якнайшвидше. Хоча й форс-мажорні обставини впливають, як правило, на одну сторону договору (виконавця), але вони мають негативні наслідки насамперед для іншої сторони договору, яка не отримує його належне виконання. Отже, своєчасне повідомлення іншої сторони про настання форс-мажорних обставин спрямоване на захист прав та інтересів іншої сторони договору, яка буде розуміти, що не отримає вчасно товар (роботи, послуги) та, можливо, зможе зменшити негативні наслідки форс-мажору ( постанова Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 910/15264/21).
Відповідно до пункту 7.3. Договору Сторона, яка не має можливості належним чином виконати свої зобов'язання за цим Договором внаслідок обставин непереборної сили (форс - мажорних обставин), зобов'язана письмово повідомити іншу Сторону про настання цих обставин і про передбачуваний строк їх дії протягом З0 (тридцяти) календарних днів з моменту їх настання (з доданням доказу існування цих обставин: документа, виданого, за вибором невиконуючої Сторони, Торгово - промисловою палатою України або регіональною торгово - промисловою палатою). В іншому випадку невиконуюча Сторона втрачає можливість посилатись на обставини непереборної сили (форс - мажорні обставини) як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання або неналежне виконання цією Стороною своїх зобов'язань за цим Договором.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази письмового повідомлення відповідачем позивача про настання обставин непереборної сили (форс - мажорних обставин), які перешкоджають йому належним чином виконати свої зобов'язання за Договором.
Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов'язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність (правовий висновок, викладений в постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №917/1053/18, від 30.11.2021 у справі №913/785/17, від 25.01.2022 в справі №904/3886/21, від 30.05.2022 у справі №922/2475/21, від 31.08.2022 у справі №910/15264/21)".
У цій справі відповідач покликається на наявність форс-мажорних обставин, підтверджених сертифікатом №3200-24-2277, виданим Київською обласною торгово-промисловою палатою. Однак, вказаним сертифікатом підтверджено відповідачу наявність форс-мажорних обставин щодо обов'язку забезпечення отримання оплати товару за зовнішньоекономічним контрактом №25-10/2023 від 25.10.2023, укладеним з PDX FLEET SERVICES LLC, США, а не щодо виконання зобов'язань за договором поставки №2023/27-09 від 27.09.2023.
Відтак, доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та відхиляються колегією суддів як безпідставні з огляду на викладене вище.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.10.2025 у цій справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Спільного підприємства “Кіцманський комбінат хлібопродуктів» від 18.11.2025 (вх. № ЗАГС 01-05/3389/25 від 19.11.2025) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.10.2025 у справі №926/1994/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, окрім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.
5. Справу повернути до Господарського суду Чернівецької області.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.