Справа № 517/1334/25
Провадження № 2/517/14/2026
31 березня 2026 року с-ще Захарівка
Захарівський районний суд Одеської області в складі
головуючого судді Меєчка О.М.,
за участю секретаря судового засідання Хасанової С.Т.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Захарівка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
установив:
Представник АТ «Кредобанк» через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до Захарівського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Зазначена позовна заява обґрунтована тим, що 11 липня 2022 року ОСОБА_1 уклав із АТ «Кредобанк» кредитний договір № О26209021707911/980/РКО, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором повернути кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором.
Водночас відповідач всупереч чинному законодавству та умовам договору, належним чином покладені на нього обов'язки перед банком не виконав, порушив умови кредитного договору і має прострочену заборгованість.
За таких обставин позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № О26209021707911/980/РКО від 11 липня 2022 року, яка станом на 04 грудня 2025 року складає 24986 грн 97 коп, з яких 12446 грн 86 коп - заборгованість за тілом кредиту, 12540 грн 11 коп - заборгованість за відсотками.
Ухвалою Захарівського районного суду Одеської області від 29 грудня 2025 року відкрито провадження у справі та її розгляд відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України призначений у порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін(а.с. 42).
27 січня 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла заява у якій представник відповідача просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог (а.с. 52-53). У заяві представник зазначає, що відповідач є військовослужбовцем, а відтак згідно із пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей» він звільнений від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором.
Ухвалами Захарівського районного суду Одеської області від 29 січня 2026 року витребувано від відповідача ОСОБА_1 та Міністерства оборони України докази (інформацію), які підтверджували б період проходження відповідачем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період (а.с. 58-59, 61-62).
13 лютого 2026 року від представника позивача та 06 березня 2026 року від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду надійшли витребувані докази (а.с. 71-76, 89).
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином (а.с. 99). Водночас подав до суду заяву та клопотання, у яких він просив суд розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 50, 90).
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явились хоча належним чином, в порядку визначеному статтями 128-131 ЦПК України, повідомлені про дату, час і місце судового розгляду (а.с. 101, 102). Водночас представник відповідача просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити (а.с. 52-53).
Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов до такого висновку.
Судом установлено та не заперечувалось відповідачем і його представником, що 11 липня 2022 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 було підписано заяву-договір 26208011707911/980/РКО про надання комплексних банківських послуг. Заява-договір є: 1) заявою на відкриття поточного рахунку/рахунків, запитом (заявою) клієнта на отримання споживчого кредиту/кредитів (пункт 2.1 Заяви). Заява-договір підписана особистим підписом позичальника та представника кредитодавця (а.с. 14-15).
11 липня 2022 року між АТ «Кредобанк» та ОСОБА_1 підписано додаток до заяви-договору 26209011430328/980/РКО від 11 липня 2022 року. Згідно заяви позивач зобов'язався здійснити кредитування рахунку у національній валюті. Банк, відповідно до Алгоритму, встановлює максимальну/поточну суму ліміту кредитування за Рахунком для кредитування (в розмірі до 100000 грн). Строк дії ліміту кредитування - до моменту пред'явлення вимоги Банку або до настання підстав припинення дії ліміту кредитування, визначених Правилами. Процентна ставка за користування Кредитом (Кредитами) - 30,00% річних. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 36.17 % річних (пункти 1.4, 1.4.1 - 1.4.4 Додатку) (а.с. 16-17).
Крім цього, того ж дня ОСОБА_1 також ознайомився з паспортом споживчого кредиту, про що свідчить його особистий підпис. Умови зазначені у паспорті споживчого кредиту аналогічні за змістом тим, які вказані у додатку до заяви-договору від 11 липня 2022 року (а.с. 19).
АТ «Кредобанк» свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором, що підтверджується копією виписки по особовим рахункам за період з 11 липня 2022 року по 04 грудня 2025 року, з якої вбачається, що АТ «Кредобанк» відкрило на ім'я відповідача рахунок, на який банком були перераховані кредитні кошти, а відповідач використовував їх (а.с. 21-22).
Відповідно до копії меморіального ордеру № 45673190 від 09 вересня 2023 року вбачається, що банк здійснив перенесення заборгованості за кредитним договором № 26209011430328/980 від 11 липня 2022 року в розмірі 12446 грн 86 коп на прострочену заборгованість (а.с. 12).
13 жовтня 2025 року АТ «Кредобанк» направив відповідачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 досудову вимогу № 13102025-П55 у якій просив останнього здійснити погашення кредитної заборгованості за кредитним договором в розмірі 24520 грн 22 коп протягом 30 календарних днів з моменту отримання вимоги, але не пізніше 35 календарних днів з моменту надсилання цієї вимоги (а.с. 31).
Зазначена досудова вимога була надіслана позичальнику рекомендованим листом з описом вкладення № 0505527680152, який відповідно до трекінгу відправлень на сайті АТ Укрпошта в мережі Інтернет, повернувся без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (зв.а.с. 33).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови договору не виконуються, кошти, відсотки за його користування не повертаються.
Згідно із статтю 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Судом установлено, що кредитний договір сторонами укладено в письмовій формі, зазначено його розмір та умови надання коштів.
Статтею 525 ЦК України установлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Згідно із статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кошти, порушив вимоги статті 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором (зв.а.с. 32), розмір заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № О26209021707911/980/РКО від 11 липня 2022 року станом на 04 грудня 2025 року складає 24986 грн 97 коп, з яких 12446 грн 86 коп - заборгованість за тілом кредиту, 12540 грн 11 коп - заборгованість за відсотками (зв.а.с. 32).
Водночас щодо суми нарахованих відсотків суд вважає зазначити таке.
Так, відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що за невиконання своїх зобов'язань за кредитним договором відповідачу нараховано 12540 грн 11 коп заборгованості за відсотками (процентна ставка 30 % річних), з яких 4263 грн 02 коп (нараховано з 11 липня 2022 року по 10 вересня 2023 року) - заборгованість за відсотками, нарахованими на поточну суму заборгованості, 8277 грн 09 коп (нараховано з 11 вересня 2023 року по 04 грудня 2025 року) - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену суму заборгованості.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
У статтях 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно із пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», в редакції на момент виникнення спірних правовідносин, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об'єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об'єкта нерухомості, об'єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.
Вказаний вище пункт Закону є самостійною нормою і будь-якого посилання про можливість застосування вказаного пункту лише при наявності у військовослужбовця відповідного статусу (учасника бойових дій) закон не передбачає. Крім цього, дія зазначеної норми поширюється на всіх військовослужбовців без виключення.
Наведене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду від 26 грудня 2018 року у справі № 522/12270/15, від 11 грудня 2019 року у справі № 521/7927/16-ц, від 14 травня 2021 року у справі № 502/1438/18, від 24 лютого 2022 року у справі № 591/4698/20, від 12 травня 2022 року у справі № 336/512/18, від 18 січня 2023 року у справі № 642/548/21.
Застосування приписів пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, їх застосування є обов'язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.
Положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов'язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов'язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.
В Україні особливий період розпочався з моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року та триває по теперішній час.
За змістом статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період продовжується з моменту оголошення рішення про мобілізацію та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Мобілізацією, згідно з положеннями наведеної статті, є комплекс заходів, здійснюваних, серед іншого, з метою переведення Збройних Сил України на організацію і штати воєнного часу.
У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.
Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов'язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.
Подібні за змістом висновки викладені також у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2024 року у справі № 426/4264/19.
Так, згідно із копіями військового квитка серії НОМЕР_1 від 17 червня 2020 року та довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 № 409\І від 06 березня 2026 року установлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 15 лютого 2023 року на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022 призваний на військову службу до військової частини НОМЕР_2 (а.с. 74-76, 89). Відомостей про звільнення ОСОБА_1 з військової служби вказані документи не містять.
З копії довідки Військової частини НОМЕР_3 Збройних Сил України № 115/39 від 07 січня 2026 року вбачається, що старший солдат ОСОБА_1 на даний час перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період у вказаній військовій частині (а.с. 56).
Таким чином, ОСОБА_1 є таким, що має право на гарантії соціального та правового захисту передбачені ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» для військовослужбовців, зокрема заборону нарахування процентів за користування кредитними коштами.
Отже, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є особою, на яку поширюється дія пункту 15 статті 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
За таких обставин проценти за користування кредитними коштами у період мобілізації, нарахуванню не підлягають.
Звертаючись до суду з позовом АТ «Кредобанк» надало розрахунок заборгованості, здійснений з 11 липня 2022 року по 04 грудня 2025 року (зв.а.с. 32).
Водночас суд вважає, що стягненню з відповідача підлягає заборгованість за відсотками у період з дати укладення договору 11 липня 2022 року до дати його мобілізації до Збройних Сил України 15 лютого 2023 року.
Натомість позивачем правомірно нараховано ОСОБА_1 відсотки за користування кредитом у період з 11 липня 2022 року по 14 лютого 2023 року включно.
Сума заборгованості відповідача за відсотками (процентна ставка 30% річних) за період з 11 липня 2022 року по 14 лютого 2023 року розраховується за такою формулою: (Проценти) = (Сума боргу) х (Процентна ставка (%)) / 100% х (Кількість днів) / (Кількість днів у році). Де: (Сума боргу) - сума простроченого боргу; (Процентна ставка (%)) - проценти річних; (Кількість днів) - кількість днів прострочення зобов'язання; (Кількість днів у році) - кількість днів у календарному році.
Період розрахунку: з 11 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року - 174 дні. (Проценти) = 12446 гривень 86 копійок (сума боргу) х 30,000% (процентна ставка) / 100% х 174 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 1780 гривень 07 копійок.
Період розрахунку: з 01 січня 2023 року по 14 лютого 2023 року - 45 днів. (Проценти) = 12446 гривень 86 копійок (сума боргу) х 30,000% (процентна ставка) / 100% х 45 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 460 гривень 36 копійок.
За таких обставин заборгованість відповідача за відсотками за період з 11 липня 2022 року по 14 лютого 2023 року в загальному розмірі становить 2240 гривень 43 копійки.
Отже, розрахунок заборгованості повинен виглядати таким чином. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № О26209021707911/980/РКО від 11 липня 2022 року становить 14687 грн 29 коп, з яких: 12446 грн 86 коп - заборгованість за тілом кредиту, 2240 грн 43 коп - заборгованість за відсотками.
За таких обставин, ураховуючи зазначене вище, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором підлягає частковому задоволенню, шляхом стягнення з останнього грошової суми у розмірі 14687 гривень 29 копійок.
Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1059800 грн).
Згідно із частиною 3 статті 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до платіжної інструкції кредитного переказу коштів № 59528559 від 17 грудня 2025 року АТ «Кредобанк», у відповідності до вказаних положень закону сплачено судовий збір за подання позовної заяви в електронній формі з використанням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» у розмірі 2422 грн 40 коп (а.с. 36).
Отже, згідно із вимогами статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору, які понесені позивачем при подачі позову до суду, пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1423 гривні 89 копійок (58,78 %).
На підставі викладеного та керуючись статтями 16, 204, 207, 257, 258, 526, 527, 530, 628, 639, 1049, 1050 ЦК України, статтею 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтями 19, 27, 83, 175, 274-275 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № О26209021707911/980/РКО від 11 липня 2022 року у сумі 14687 (чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень 29 копійок, з яких: 12446 (дванадцять тисяч чотириста сорок шість) гривень 86 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 2240 (дві тисячі двісті сорок) гривень 43 копійки - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» судовий збір в розмірі 1423 (одна тисяча чотириста двадцять три) гривні 89 копійок.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 31 березня 2026 року.
Відомості про сторони у справі:
позивач - Акціонерне товариство «Кредобанк», код ЄДРПОУ 09807862, місцезнаходження: вул. Сахарова, буд. 78, м. Львів, 79026;
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя