П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/1647/25
Перша інстанція суддя Величко А.В.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, за участю третьої особи - Державне підприємство «ІНФОРЕСУРС», про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Міністерству освіти і науки України, а саме:
- визнання протиправною відмову Міністерства освіти і науки України, оформлену листом № 3/890-25 від 27 січня 2025 року, у внесенні змін до відомостей, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );
- зобов'язання Міністерства освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 ЗУ «Про освіту», а саме в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що позивачем порушено послідовність здобуття освіти, визначену ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту», оскільки позивач вже здобував освіту за рівнем, який був подібний наявному у нього рівню освіти, отримував необхідні освітні послуги, які забезпечували, зокрема, формування знань, умінь, навичок та загальних компетентностей на відповідному рівні вищої освіти, а тому довідка про здобувача освіти за даними ЄДЕБО відносно позивача сформована правильно.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 вступив до Відокремленого структурного підрозділу Миколаївський будівельний фаховий коледж Київського національного університету будівництва і архітектури та був зарахований на 1 курс денної форми навчання за освітнім рівнем «фаховий молодший бакалавр».
Відокремленим структурним підрозділом Миколаївського будівельного фахового коледжу Київського національного університету будівництва і архітектури сформовано Довідку про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти № 465523, в графі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти на порушує послідовності, визначеної частиною другою стаття 10 Закону України «Про освіту» зазначено «Ні, порушує».
Позивач звернувся до Міністерства освіти і науки України з проханням внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 ЗУ «Про освіту», а саме: в розділі «На підставі даних, що містяться в ЄДЕБО, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту» - вказати «Так, не порушує».
За результатом розгляду даної заяви складено лист-відповідь № 3/890-25 від 22 січня 2025 року, яким Міністерство освіти і науки України вказало на неможливість внесення відповідних змін до системи ЄДЕБО з огляду на те, що здобуття освіти на рівні, нижчому ніж рівень попереднього навчання, не вважається послідовним.
Не погоджуючись з отриманою відмовою позивач звернувся до суду
За наслідком з'ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як Міністерством освіти і науки України не доведено правомірності оскаржуваної відмови, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, Закон України «Про освіту» регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.
Згідно ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту», рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.
При цьому, Закон України «Про вищу освіту» встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.
Згідно ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про вищу освіту», підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.
Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.
Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв'язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.
Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв'язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.
Освітньо-науковий рівень вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв'язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.
Освітньо-творчий рівень вищої освіти передбачає оволодіння методологією мистецької та мистецько-педагогічної діяльності, здійснення самостійного творчого мистецького проекту, здобуття практичних навичок продукування нових ідей і розв'язання теоретичних та практичних проблем у творчій мистецькій сфері.
Згідно ч. 2 ст. 5 ЗУ «Про вищу освіту», здобуття вищої освіти на кожному рівні вищої освіти передбачає успішне виконання особою освітньої програми, що є підставою для присудження відповідного ступеня вищої освіти: 1) молодший бакалавр; 2) бакалавр; 3) магістр; 4) доктор філософії/доктор мистецтва;
Крім того, Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;
Додатком 5 до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, що затверджений постановою КМУ від 16 травня 2024 року № 560 (далі - Порядок № 560), затверджено перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вказаним переліком передбачено, що документами, що підтверджують право на відстрочку для здобувачів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 ЗУ «Про освіту», а також докторантів та осіб, зарахованих на навчання до інтернатури, є довідка про здобувача освіти, сформована в ЄДЕБО, або довідка закладу освіти про зарахування на навчання до інтернатури та довідка закладу охорони здоров'я про місце роботи на посаді лікаря-інтерна.
Додатком 9 до Порядку № 560 затверджено форму довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є дотримання послідовності здобуття позивачем освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту», в контексті застосування п. 1 ч. 3 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та, відповідно, правомірність формування довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.
В даному випадку, як встановлено судом першої інстанції, на ім'я позивача сформовано довідку про здобувача освіти за даними ЄДЕБО від 31 жовтня 2024 року № 465523, в якій зазначено, що поточне здобуття позивачем освіти порушує послідовність, визначену ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту».
Вказане порушення, на переконання суб'єкта владних повноважень, полягає у тому, що позивач у період з 01 вересня 2012 року по 15 березня 2013 року вже навчався у ВНЗ «Міжнародний технологічний університет «Миколаївська політехніка» на технічному факультеті за спеціальністю «Автомобільний транспорт».
Проте, колегія суддів зазначає, що 15 березня 2013 року позивач був відрахований з числа здобувачів освіти за порушення умов контракту та втратив статус здобувача вищої освіти.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані обставини справи не можуть свідчити про здобуття позивачем відповідного рівня освіти за освітнім ступенем бакалавр у зв'язку з незавершеністю процесу здобуття освіти.
На факт незавершеності здобуття позивачем вищої освіти безумовно вказують також відомості з ЄДЕБО (щодо позивача).
В подальшому, позивач для здобуття освітньо-професійного ступеня фахового молодшого бакалавра (НРК 5) був зарахований до Відокремленого структурного підрозділу Миколаївський будівельний фаховий коледж Київського національного університету будівництва і архітектури.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що послідовність здобуття позивачем освіти відповідає положенням ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту», оскільки позивач на момент отримання спірної довідки здобував перший рівень вищої освіти, який є вищим за раніше здобутий ним рівень освіти.
Відповідний висновок колегії суддів відповідає правовим висновкам, викладеним у постанові Верховного Суду від 03 березня 2026 року, у справі № 340/7912/24.
З іншого боку, щодо питання внесення інформації про здобувача освіти до ЄДЕБО, Верховний Суд у постановах від 29 жовтня 2025 року (справа № 200/5372/24), від 25 листопада 2025 року (справа № 160/34591/24), від 15 січня 2026 року (справа № 300/2794/25) сформував висновок, що саме МОН України та технічний адміністратор ДП «Інфоресурс» мають повноваження щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної ч. 2 ст. 10 ЗУ «Про освіту».
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог та з обраним судом способом захисту порушених прав позивача.
При цьому, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Міністерства освіти і науки України залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31 березня 2025 року - без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Міністерство освіти і науки України
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук