Справа № 991/9780/25
Провадження 1-кс/991/13387/25
19 березня 2026 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , та захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_10 , погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянину України, уродженцю м. Єнакієве Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, у кримінальному провадженні № 52021000000000296 від 07.06.2021,
До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) звернувся детектив із клопотанням, погодженим прокурором, про застосування підозрюваному ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обґрунтовуючи подане клопотання, детектив посилається на те, що в рамках кримінального провадження № 52021000000000296 від 07.06.2021, досудове розслідування у якому здійснюють детективи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), за процесуального керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, яке полягає в організації ним, за попередньою змовою з групою осіб, умисно, з корисливих мотивів, легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, - а саме: 9 земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5888, 3222486200:04:001:5889, 3222486200:04:001:5890, 3222486200:04:001:5891, 3222486200:04:001:5893, 3222486200:04:001:5894, 3222486200:04:001:5895, 3222486200:04:001:5896, 3222486200:04:001:5897, розташованих на території Борщагівської територіальної громади Бучанського району Київської області, загальною площею 18 га, ринковою вартістю 160 013390 грн та набуття їх у власність ТОВ «ДІЛВАЙ», ТОВ «ДЕМОЛ-Україна», ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС», кінцевим бенефіціарним власником яких є ОСОБА_12 , чим завдано збитків державі в особі Бучанської районної державної адміністрації (правонаступник Києво-Святошенської РДА).
Отже, за версією слідства ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні корупційного особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України).
Так, 06.09.2025 ОСОБА_11 складено повідомлення про підозру та направлено у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у відповідності до вимог ст.ст. 111, 135, 278 КПК України.
Під час досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_11 встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать про те, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
До того ж, 18.09.2025 підозрюваний ОСОБА_11 оголошений як в держаний, так і в міжнародний розшук, про що свідчить відповідна постанови детектива НАБУ ОСОБА_10 ..
Враховуючи викладене, на переконання органу обвинувачення, наявні достатні підстави вважати, що підозрюваний виїхав на тимчасово окуповану територію України та оголошений у міжнародний розшук, застосування до ОСОБА_11 більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, а саме: особистого зобов'язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту, - не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його девіантною поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього судом обов'язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначені ризики.
У судовому засіданні прокурори САП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 підтримали подане клопотання з викладених вище підстав та просили його задовольнити.
Не погоджуючись з поданим клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_11 , сторона захисту заперечила проти його задоволення з огляду на його безпідставність та необґрунтованість.
Так, доводи сторони захисту зводяться до того, що ОСОБА_11 не набув статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні, а органом досудового розслідування, в свою чергу, порушено порядок повідомлення ОСОБА_11 про підозру. На підтвердження своєї позиції захист надає слідчому судді ряд документів, з яких слідує, що 15.12.2014 ОСОБА_11 виїхав з території України рейсом «Київ-Ніцца» до Французької Республіки, при цьому, відомості щодо повернення останнього на територію України відсутні. Вказане доводить той факт, що з 15.12.2014 ОСОБА_11 не перебував на тимчасово окупованій території (далі - ТОТ) України або на території держави, визнаної Верховною Радою України (далі - ВРУ) державною-агресором, як на тому наголошує детектив у своєму клопотанні. Сторона захисту зауважує й те, що з вересня 2022 року органами окупаційної влади на ТОТ відносно ОСОБА_11 введено персональні санкції, зокрема заборону на виїзд та припинення права власності. До того ж вказані обставини встановлені у судових рішеннях, зокрема в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 01.04.2016 у справі № 755/5693/16-к, в ухвалі Київського апеляційного суду від 15.01.2025 у справі № 757/30843/23-к. Поряд з цим, згідно з відомостями, які містяться у відкритому доступі в мережі Інтернет, ОСОБА_11 станом на 2023 рік разом із сім'єю проживають у ОСОБА_13 протягом останніх 10 років. Також, відповідно до відповіді Державної податкової служби (далі - ДПС) України від 17.09.2025 на адвокатський запит, за даними Єдиного державного реєстру та інформаційних систем ДПС України підприємницька діяльність ОСОБА_11 припинена 09.03.2006. Крім того, у матеріалах судової справи № 903/43/22, яка перебуває у провадженні Господарського суду Волинської області, де ОСОБА_11 є відповідачем, містяться відомості про те, що за змістом відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру від 11.09.2024 № 780533 за параметрами ОСОБА_11 осіб не знайдено. У зв'язку з чим, його виклики у судові засідання здійснюються у порядку, передбаченому положеннями ГПК України, у разі неможливості встановити зареєстроване в установлено порядку місце проживання (перебування) фізичної особи. Також за даними Донецької обласної державної адміністрації від 17.09.2025 на території міста Єнакієве Донецької області орган реєстрації, який, зокрема, здійснює облік задекларованого місця проживання/зміну місця проживання особи, не створено та не здійснюється ведення реєстру територіальної громади вищезазначеного населеного пункту у зв'язку з тим, що окремі території України, що входять до складу Донецької області, є окупованими Російською Федерацією, починаючи з 07.04.2014. При цьому слід врахувати, що адреса, зазначена у повідомленні ОСОБА_11 (вул. Горна) є неіснуючою, оскільки вказана вулиця відсутня в офіційному переліку вуличних назв міста Єнакієво. Між іншим сторона захисту наголошує про наявність фактів, які свідчать про проживання ОСОБА_11 на території Франції: (1) постійне проходження лікування у Франції та здійснює там систематичних медичних обстежень, що підтверджується відповідними медичними документами; (2) декларація сина ОСОБА_11 - ОСОБА_14 від 23.09.2025, надана у Міністерстві внутрішніх справ Франції; (3) показання сусідів; (4) позовна заява ОСОБА_15 у Високому суді правосуддя Суду з питань бізнесу та власності Англії та Уельсу на адресу ОСОБА_11 в Монако. Всі ці аргументи, на переконання сторони захисту, вказують на відсутність підстав для повідомлення ОСОБА_11 про підозру в порядку, передбаченому ч. 8 ст. 135 КПК України.
Поряд з цим, на переконання сторони захисту, підозра є необґрунтованою, оскільки відсутній склад кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_11 , а також обставини, викладені у повідомленні йому про підозру, не підтверджуються зібраними стороною обвинувачення доказами. Зокрема, стороною обвинувачення не встановлено обставин виправлення у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки в довгострокову оренду ТОВ «РСП «Столичний», а саме зміни цільового призначення земельної ділянки з «03.10» на «01.12». Разом з тим, висновок експерта від 23.11.2023 є помилковим та ґрунтується на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства. Крім того, передбачена законодавством процедура виділення та надання у приватну власність земельних ділянок фізичним особам була дотримана. Також сторона захисту зазначає, що фізичні особи - власники 9 земельних ділянок правомірно реалізували своє конституційне право розпоряджатися своєю власністю шляхом продажу земельних ділянок товариствам через довірених осіб. Крім того, не наведено доказів зв'язку ОСОБА_11 з «довіреними особами», а також причинно-наслідкового зв'язку «підконтрольності» товариств, частки в яких придбав ОСОБА_16 . Разом з тим, у повідомленні по підозру відсутні посилання на вчинення ОСОБА_11 будь-яких дій до 11.06.2021, водночас роль останнього описується після завершення ключових правочинів, які сам прокурор вважає моментом закінчення злочину. Попри все сказане, повідомлення про підозру ОСОБА_11 складено з порушенням положень ст. 9 КПК України, оскільки у повідомленні про підозру стороною обвинувачення допущені систематичні помилки, що виражаються у неправильному зазначенні анкетних даних підозрюваного (замість « ОСОБА_11 » вказано « ОСОБА_11 »), а також у невірному визначенні часових меж періоду, протягом якого, за версією сторони обвинувачення, було вчинено інкриміноване йому кримінальне правопорушення.
Вартим уваги є й те, що стороною обвинувачення не доведено наявність ризиків, зазначених у клопотанні, оскільки відсутність ОСОБА_11 на території України протягом останніх років не свідчить про його ухилення від органів досудового розслідування та суду, а вказує на зміну ним свого місця проживання. У межах кримінального провадження № 42015000000000207 ОСОБА_11 не набув статусу підозрюваного, що підтверджується ухвалою Київського апеляційного суду від 15.01.2025 у справі № 757/30843/23-к. Посилання сторони обвинувачення на наявність у ОСОБА_11 ділових та соціальних зв'язків, у тому числі серед працівників правоохоронних органів, є недоцільним, оскільки з 2014 року відбулися інституційні зміни у правоохоронній та судовій системах. Крім того, у клопотанні не конкретизовано, з ким саме підозрюваний може вступити у змову з метою ухилення від кримінальної відповідальності, не надано жодного доказу на підтвердження факту наявності у ОСОБА_11 зв'язків з представниками правоохоронних та інших органів. Разом з тим, неможливість органу досудового розслідування встановити місцезнаходження оригіналів меморандумів, не може бути підставою для обґрунтування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України. Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється з 2021 року, що є цілком достатнім періодом часу для збирання доказів та проведення необхідних слідчих дій. Стороною обвинувачення не доведено взаємозв'язок між ОСОБА_11 та ОСОБА_18 , а за такого відсутні підстави вважати, що ОСОБА_11 може впливати на свідків через третіх осіб, зокрема ОСОБА_18 , як про це зазначає прокурор у клопотанні. Крім того, до клопотання не надано жодних доказів, що підтверджують існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Слідчим суддею вживались заходи для повідомлення підозрюваного ОСОБА_11 про дату, час та місце розгляду клопотання, що підтверджується матеріалами справи. Разом з тим, наявність у судовому засіданні 5 захисників, які діють на підставі договорів про надання правової допомоги, свідчить про обізнаність ОСОБА_11 про розгляд клопотання та судові засідання.
Беручи до уваги положення ч. 6 ст. 193 КПК України, клопотання розглядається за відсутності підозрюваного.
Варто зауважити, що за неодноразовими клопотаннями сторони захисту здійснюється трансляція розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_11 на YouTobe - каналі ВАКС. Поряд з цим, представниками ЗМІ ведеться відеозйомка судового засідання в ході розгляду цього клопотання.
Водночас, з приводу ряду клопотань, заявлених стороною захисту з метою встановлення обставин, які підлягають доказуванню, та поданих до початку розгляду клопотання щодо вирішення по суті питання обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_11 , слідчий суддя зазначає таке.
Так, стороною захисту заявлені клопотання про виклик та допит в якості свідків наступних осіб:
- ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 щодо діяльності ТОВ «РСП «Столичний», обставин укладання Меморандуму від 15.01.2019, додаткової угоди до нього та розписок, а також їх зав'язків, у тому числі з підозрюваними у кримінальному провадженні;
- ОСОБА_24 з метою усунення розбіжностей між доказами сторони обвинувачення та сторони захисту з приводу місця перебування ОСОБА_11 ;
- ОСОБА_25 - експерта Київського відділення ННЦ «ІСЕ ім. Проф. М.С. Бокаріуса» щодо підстав, методології та логіки формування експертного висновку, оскільки ключовим елементом в обґрунтуванні розміру шкоди у кримінальному провадженні виступають експертизи, на які посилається сторона обвинувачення;
- ОСОБА_26 - експерта Київського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України щодо обставин складання висновку експерта за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою № 1956 -Е від 23.11.2023.
Дослідивши зміст даних клопотань, слідчий суддя зауважує, що безпосередність дослідження показань, що передбачена ст.ст. 23, 95 КПК України, стосується отримання показань судом, тобто при судовому розгляді (глава 28 КПК України), і не стосується стадії досудового розслідування, оскільки протокол фіксації показів свідків є належним доказом на стадії досудового розслідування. Процесуальні дії під час досудового розслідування фіксуються, в тому числі, в протоколі (п.1 ч.1 ст. 103 КПК України), тому протокол який ведеться під час вчинення стороною обвинувачення тієї чи іншої процесуальної дії є належним засобом її фіксації, в тому числі протокол допиту свідка.
Відповідно до ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
Таким чином, слідчий суддя може допитати свідка у разі необхідності отримання важливих додаткових відомостей, або інших відомостей, які мають суттєве значення, якщо свідок не допитувався під час досудового розслідування. Втім протокол допиту, в якому зафіксовані показання свідка, є належним доказом, який передбачений процесуальним законом на досудовому розслідуванні і не суперечить такій засаді кримінального провадження, як безпосередність отримання показань учасників кримінального провадження, оскільки така безпосередність стосується отримання таких показань судом, тобто в судовому провадженні.
В наявних у справі матеріалах клопотання, наданих стороною обвинувачення, міститься протокол допиту як свідка ОСОБА_21 ..
Позиція сторони захисту стосовно необхідності допиту зазначеного свідка ґрунтується на необхідності перевірки показань свідка і можливого повідомлення свідком інших обставин, які мають значення для розгляду цієї справи.
Однак, слідчий суддя не знайшов підстав для сумніву в достовірності показань ОСОБА_21 , зафіксованих в протоколі допиту останнього, а з'ясування у свідка інших обставин не має суттєвого значення для прийняття рішення в цій справі. Тому слідчий суддя вважає, що відсутні підстави для допиту вказаного свідка.
Разом з тим, варто зауважити, що згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань станом на 22.09.2025, ОСОБА_27 є підозрюваним у кримінальному провадженні, а отже він не може бути допитаний у процесуальному статусі свідка у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки такі дії суперечитимуть його процесуальним правам і гарантіям, зокрема праву відмовитись давати пояснення, показання (п. 5 ч. 3 ст. 42 КПК України).
Відносно ж інших осіб, яких сторона захисту просить допитати у судовому засіданні, то слідчий суддя зазначає про відсутність підстав вважати, що їх показання будуть мати значення для вирішення питання про обрання відносно ОСОБА_11 запобіжного заходу.
Вартим уваги є те, що у разі необхідності сторона захисту має право (абз. 2 ч. 3 ст. 93 КПК України) ініціювати питання щодо проведення слідчих (розшукових) дій, зокрема допиту свідків, шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому ст. 220 КПК України.
Поміж тим, сторона захисту ініціює клопотання про витребування картки руху кримінального провадження з метою встановлення фактичного перебігу кримінального провадження та дотримання процесуальних строків, визначених ст. 219 КПК України, а також ряду документів, зокрема протоколів огляду, проведених стороною обвинувачення.
Згідно з ч.ч. 1 та 3 ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень КПК України.
Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України (ч. 1 ст. 22 КПК України).
Як слідує з матеріалів клопотання, у межах кримінального провадження № 52021000000000296 від 07.06.2021 ОСОБА_11 , в інтересах якого захистом заявлені відповідні клопотання про витребування доказів, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
Тож у такому разі відповідно ОСОБА_11 має права та обов'язки, передбачені ст. 42 КПК України, зокрема збирати і подавати слідчому, прокурору, слідчому судді докази (п. 8 ч. 3 ст. 42 КПК України).
Подовженнями ч. 3 ст. 93 КПК України визначено, що сторона захисту, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, копій документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів.
Тобто, дана норма передбачає самостійне витребування стороною захисту необхідних їй доказів. При цьому КПК України не наділяє слідчого суддю на стадії досудового розслідування, на відміну від суду на стадії судового провадження, повноваженнями щодо витребування доказів за клопотанням сторони кримінального провадження.
Разом з тим, положення КПК України надають можливість, у тому числі стороні захисту, збирання доказів під час досудового розслідування шляхом застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій.
Таким чином, належним способом отримання стороною захисту необхідних їй документів є здійснення тимчасового доступу до таких документів.
Втім, подані матеріали не містять доказів самостійний спроб отримання стороною захисту необхідних їй документів та неможливості здійснення відповідного тимчасового доступу.
Крім того, варто зауважити, що надання стороною обвинувачення доказів, їх обсяг, належить до дискреційних повноважень слідчого (детектива), прокурора, та в подальшому достатність таких доказів оцінюється слідчим суддею при вирішенні клопотання по суті.
Також стороною захисту подано ряд клопотань щодо виключення доказів на підставі ч. 3 ст. 358 КПК України, а саме:
- протоколу огляду від 06.02.2025 (інформації з облікового запису Telegram ОСОБА_28 );
- протоколу огляду від 19.02.2025 (мобільного телефону ОСОБА_29 );
- протоколів огляду від 10.02.2025 (мобільного телефону ОСОБА_28 , електронної пошти ОСОБА_30 );
- протоколу огляду від 20.03.2025 (мобільного телефону ОСОБА_29 );
- протоколу огляду від 21.08.2025 (мобільного телефону ОСОБА_18 );
- протоколу огляду від 07.03.2025 (мобільного телефону ОСОБА_31 );
- протоколу огляду від 21.05.2025 (мобільного телефону ОСОБА_21 );
- протокол огляду від 20.08.2025 (копій техніки, виявленої та вилученої у ході обшуку 17.11.2021 у межах кримінального провадження № 52019000000000856);
- протоколу огляду від 12.04.2025 (мобільного телефону ОСОБА_32 );
- протоколу огляду від 14.07.2025 (відомостей з поштового серверу офісу, в якому здійснюють діяльність ОСОБА_18 та ОСОБА_33 );
- протоколу огляду від 11.04.2025 (моноблоку ОСОБА_18 );
- протоколу огляду від 25-28.08.2025 (мобільного телефону ОСОБА_18 ), -
оскільки їх долучено без додатків, які є невід'ємною частиною таких протоколів;
- протоколу огляду від 02.09.2025 (листування між ОСОБА_57 та ОСОБА_34 щодо перебування ОСОБА_11 на території російської федерації), - оскільки фотознімки не належної якості, фактично не читабельні.
Заслухавши вказані клопотання та перевіривши наявність й зміст зазначених спірних документів, які сторона захисту спростовує як допустимі докази та наполягає на виключенні їх із числа доказів, зібраних стороною обвинувачення, слідчий суддя при вирішенні цього питання керується ст. 89 КПК України, якою визначено порядок визнання доказів недопустимими. Суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате. Сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими.
Процесуальний закон не визначає чіткого переліку підстав для визнання доказу очевидно недопустимим, і клопотання про очевидну недопустимість може бути заявлено з будь-яких підстав порушення порядку отримання доказів, у тому числі у зв'язку з істотним порушенням прав і свобод людини. В свою чергу єдиним критерієм, яким суд повинен керуватися при визнанні чи невизнанні доказу недопустимим на стадії судового розгляду, є критерій очевидності недопустимості, який полягає у відсутності сумніву в тому, що було порушено КПК України, і таке порушення може бути встановлено судом відразу під час огляду доказу та не потребує проведення додаткових дій, зокрема дослідження всіх доказів.
У клопотаннях про виключення доказів на підставі ч. 3 ст. 358 КПК України захисниками висловлено припущення щодо можливої недопустимості доказів (протоколів огляду), яке не обґрунтоване жодними фактами чи доказами, що в свою чергу не свідчать про їх однозначну очевидну недопустимість, оскільки потребує оцінки у сукупності з іншими доказами та положеннями процесуального закону, які необхідно застосувати, у даному випадку, при розгляді клопотання слідчим суддею на стадії досудового розслідування, а не судом під час судового розгляду.
При цьому, сам по собі протокол слідчої дії без додатків не вказує на недопустимість доказу, а оцінюється слідчим суддею в контексті їх достатності для підтвердження обставин, викладених у клопотанні.
Підсумовуючи наведене, на переконання слідчого судді, посилання сторони захисту на положення ч. 3 ст. 358 КПК України як на підставу для виключення певних документів із числа доказів сторони обвинувачення є передчасним. Відповідно до змісту зазначеної норми, право учасників судового провадження звертатися з клопотанням про виключення документа з числа доказів у зв'язку з сумнівами щодо його достовірності реалізується під час судового розгляду по суті, тобто на стадії судового провадження (розділ IV КПК України).
Водночас, зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що долучені до клопотання докази не є вочевидь не допустимими та не порушують принцип законності, оскільки долучення їх до клопотання ґрунтується на законі, при цьому, не порушуючи права підозрюваного на ефективний захист, а тому задоволення вищевикладених клопотань сторони захисту слідчий суддя вважає недоцільним.
Заслухавши думку прокурора та сторону захисту з приводу клопотання про застосування запобіжного заходу, дослідивши матеріали, надані учасниками процесу, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Проаналізувавши зміст поданого клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне наголосити, що запобіжний захід стосовно ОСОБА_11 у даному кримінальному провадженні ініціюється вперше, тож використане детективом у клопотанні формулювання «про застосування запобіжного заходу» є термінологічно неточним, проте за своїм правовим змістом та наслідками воно відповідає вимогам щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбаченого ст. 183 КПК України. Попри використання стороною обвинувачення у тексті клопотання терміну «застосування запобіжного заходу», з огляду на те, що стосовно підозрюваного ОСОБА_11 раніше не обирався жоден захід забезпечення кримінального провадження, слідчий суддя розцінює вказане клопотання саме як клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в розумінні ст. 194 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Частиною 6 ст. 193 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 КПК, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
З огляду на зазначені положення закону слідчому судді під час вирішення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваного, з метою визначення, чи є законні підстави для обрання стосовно ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 3) наявність та достатність доказів того, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук; 4) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 5) чи є інші більш м'які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Так, слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ, за процесуального керівництва САП, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52021000000000296 за підозрою, зокрема, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України.
За версією сторони обвинувачення, Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області (далі - Києво-Святошинська РДА) надано у постійне користування Державному підприємству «Науково-дослідний, виробничий агрокомбінат «Пуща-Водиця» (далі - ДП «Пуща-Водиця») для ведення товарного сільськогосподарського виробництва 1448,5994 га землі на території Софіївської Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області (наразі та далі по тексту - Борщагівська територіальна громада Бучанського району Київської області).
За результатами розгляду листів Товариства з обмеженою відповідальністю «Риноксільськогосподарської продукції «Столичний» (далі - ТОВ «РСП «Столичний») та ДП «Пуща Водиця», Києво-Святошинська РДА надала дозвіл на розробку проекту землеустрою про вилучення із постійного користування ДП «Пуща-Водиця» земельної ділянки площею 157,4240 га для відведення її у довгострокову оренду ТОВ «РСП «Столичний» для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд оптового ринку сільськогосподарської ?продукції з об'єктами інфраструктури, в адміністративних межах Софіївської Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району.
Розроблений Державним підприємством «Науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», ЄДРПОУ 00699773, (далі - ДП «Науково дослідний інститут землеустрою») проект землеустрою затверджено Києво-Святошинською РДА, як наслідок земельну ділянку площею 157,4240 га надано в орендуТОВ «РСП «Столичний» строком на 25 років.
У подальшому 11.09.2012 між Києво-Святошинською РДА як орендодавцем та ТОВ «РСП «Столичний» як орендарем укладено договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 площею 157,4240 га.
Таким чином, на момент описаних надалі обставин ТОВ «РСП «Столичний» на праві оренди використовував земельну ділянку 3222486200:04:001:5006 площею157,4240 га з цільовим призначенням «03.10» на території Борщагівської територіальної громади Бучанського р-ну Київської обл.
Власником земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 була Києво-Святошинська РДА відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України.
Як стверджує сторона обвинувачення, станом на 15.01.2019 ТОВ «РСП «Столичний» через підконтрольних юридичних та фізичних осіб фактично контролювали ОСОБА_28 (22,5% статутного капіталу) та народний депутат України 6 скликання ОСОБА_11 (77,5% статутного капіталу).
Контроль над суб'єктами господарювання здійснювався ОСОБА_11 через багаторівневу корпоративну структуру, з використанням компаній, зареєстрованих в іноземних юрисдикціях, кінцевими бенефіціарними власниками яких були довірені особи ОСОБА_11 .. Контроль за поточною організаційно-розпорядчою та адміністративно господарською діяльністю суб'єктів господарювання, розташованих в Україні та юридичне супроводження їх функціонування здійснювалась довіреною особою ОСОБА_11 - ОСОБА_18 , яким у свою чергу у період з 2007 по 2014 роки для цих цілей залучено ряд громадян, у тому числі ОСОБА_16 , ОСОБА_22 , ОСОБА_35 , ОСОБА_23 та ОСОБА_36 ..
За версією органу досудового розслідування, 15.01.2019 ОСОБА_28 та ОСОБА_11 , в особі довірених осіб, уклали меморандум, згідно з яким ОСОБА_28 зобов'язується викупити у ОСОБА_11 за 12 000 000 доларів США 100% акцій Goodlight Capital Limited та відповідно 70% статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрний маркетинговий центр» (далі - ТОВ «Аграрний маркетинговий центр»).
У результаті цього ОСОБА_28 отримала б контроль над 76,75% статутного капіталу ТОВ «РСП «Столичний». Відповідно маючи вирішальний вплив на ринок «Столичний», ОСОБА_28 планувала подальше залучення сторонніх інвесторів для спільної реалізації проектів з комерційної та житлової забудови на землі ринку.
У період з 15.01.2019 по 10.05.2019 на виконання досягнутих домовленостей сторона ОСОБА_28 сплатила стороні ОСОБА_11 сукупно щонайменше 2 500 000 доларів США.
Однак, сторона ОСОБА_11 свою частину відповідних домовленостей не виконала.
На підставі цього між ОСОБА_28 та ОСОБА_11 розпочався конфлікт щодо контролю ТОВ «РСП «Столичний».
Конфлікт супроводжувався значною кількістю судових справ, публікацій замовних матеріалів у ЗМІ, спроб блокування та силового захоплення приміщень ринку «Столичний».
У подальшому, сторони намагалися домогтися призначення підконтрольного директора ТОВ «РСП «Столичний».
Однак, 13.03.2021 відомості про ОСОБА_37 як директора ТОВ «РСП «Столичний» внесено до ЄДРПОУ.
ОСОБА_28 усвідомлювала, що наявність значної кількості судових та корпоративних спорів зі стороною ОСОБА_11 , які стосувалися ринку «Столичний», знижують її шанси встановити довготривалий контроль над ТОВ «РСП «Столичний» та його активами, зокрема, земельною ділянкою 3222486200:04:001:5006 площею 157,4240 га, навіть у разі призначення підконтрольного директора.
У період з 18.01.2021 по 10.03.2021 у ОСОБА_28 виник умисел заволодіти частиною земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 шляхом оформлення її у приватну власність підконтрольних ОСОБА_28 осіб з метою подальшого будівництва на ній нерухомості, її продажу та отримання прибутку.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_28 вирішила, що для заволодіння необхідно використати механізм безоплатної приватизації земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.
Таким чином, відведення земельних ділянок мало здійснюватися на контрольованих осіб, які не мали реального наміру здійснювати ведення особистого селянського господарства у розумінні ст. 1 Закону України «Про особисте селянське господарство».
У подальшому «формальні власники» мали видати на підконтрольних ОСОБА_28 осіб довіреності на розпорядження отриманими земельними ділянками з правом продажу ділянок без відома власника, після чого кінцева мета злочину була б досягнута.
Не пізніше 10.03.2021, за невстановлених стороною обвинувачення обставин, ОСОБА_28 залучила до вчинення злочину ОСОБА_38 , який обіймав посаду в.о. начальника ГУ ДГК у Київській області та мав повноваження на розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, розташованими за межами населених пунктів у Київській області, у межах норм безоплатної приватизації.
Щоб зменшити ризик втрати контролю над ТОВ «РСП «Столичний» внаслідок конфлікту з ОСОБА_11 , ОСОБА_28 не пізніше 16.03.2021 залучила до вчинення злочину свою довірену особу директора ТОВ «Оілсі» ОСОБА_39 , який після реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006 за ТОВ «Оілсі» мав ініціювати відведення частини землі ринку «Столичний» на користь «формальних власників»
У період з 18.01.2021 по 27.05.2021 ОСОБА_28 за попередньою змовою з директором ТОВ «Оілсі» ОСОБА_40 та ОСОБА_41 , умисно, з корисливих мотивів, організували заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання в.о. начальника ГУ ДГК у Київській області ОСОБА_41 своїм службовим становищем, а саме 9 земельними ділянками з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5888, 3222486200:04:001:5889, 3222486200:04:001:5890, 3222486200:04:001:5891, 3222486200:04:001:5893, 3222486200:04:001:5894, 3222486200:04:001:5895, 3222486200:04:001:5896, 3222486200:04:001:5897 загальною площею 18 га на території Борщагівської територіальної громада Бучанського р-ну Київської обл., сформованими за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:04:001:5006, ринкова вартість яких на момент переходу у приватну власність становила 160 013 390 грн, чим завдано збитків державі в особі Бучанської РДА (правонаступник Києво-Святошинської ?РДА) на цю суму.
У ході вчинення злочину 24.05.2021 в.о. начальника ГУ ДГК у Київській області ОСОБА_42 , зловживаючи своїм службовим становищем в інтересах ОСОБА_28 , діючи у порушення ст.ст. 13, 14 Конституції України, ч. 1 ст. 81, ст. 117 Земельного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», за результатами розгляду 9 клопотань, підписав наказ від 24.05.2021 № 10 2300/15-21-сг , яким затвердив відповідний проект землеустрою та надав у приватну власність 9 «формальним власникам» 9 земельних ділянок площею 2 га кожна (загальна площа 18 га) для ведення особистого селянського господарства на території Борщагівської територіальної громади Бучанського району Київської області.
25.05.2021 співучасники злочину забезпечили державну реєстрацію 9 земельних ділянок у ДРРП, а 27.05.2021 видачу 9 «формальними власниками» довіреностей на водія та помічницю ОСОБА_28 - ОСОБА_43 та ОСОБА_44 про розпорядження земельними ділянками з правом їхнього продажу без відома власника.
У період з 09.06.2021 по 11.10.2021 ОСОБА_28 з використанням свого водія ОСОБА_43 та помічниці ОСОБА_45 , директора ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС» ОСОБА_31 , директора ТОВ «ДІЛВАЙ» ОСОБА_46 , директора ТОВ «ДЕМОЛ- Україна» ОСОБА_47 , яким не було відомо про злочин, вчинила легалізацію (відмивання) прямо та повністю одержаних злочинним шляхом 9земельних ділянок, шляхом укладення 9 договорів купівлі-продажу вищевказаних земельних ділянок в інтересах підконтрольних ОСОБА_28 юридичних осіб - ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС», ТОВ «ДІЛВАЙ» та ТОВ «ДЕМОЛ-Україна».
У період коли ОСОБА_28 у змові з іншими співучасниками злочину заволоділи 9 земельними ділянками загальною площею 18 га, сформованими за рахунок землі ринку «Столичний», продовжував тривати конфлікт між ОСОБА_28 та ОСОБА_11 з приводу невиконання досягнутих у меморандумі від 15.01.2019 домовленостей про купівлю-продаж корпоративних прав ТОВ «РСП «Столичний».
За версією органу досудового розслідування, довіреними особами ОСОБА_11 та ОСОБА_18 реалізовувався комплекс заходів, пов'язаних з захистом майнових інтересів ОСОБА_11 та створення перешкод ОСОБА_28 у контролі за активами ринку «Столичний».
Зокрема, ОСОБА_16 , діючи в інтересах ОСОБА_11 , подав до НАБУ повідомлення про кримінальне правопорушення від 31.05.2021 вх. № А-6822 у якому описано обставини протиправного вибуття з державної власності земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5890, 3222486200:04:001:5894, 3222486200:04:001:5897, 3222486200:04:001:5888, 3222486200:04:001:5891, 3222486200:04:001:5895, 3222486200:04:001:5889, 3222486200:04:001:5893, 3222486200:04:001:5896, 3222486200:04:001:5897.
Не пізніше 10.06.2021, з огляду на наявність в обох сторін конфлікту значного фінансового, медійного та адміністративного ресурсу, а також зважаючи на суспільний резонанс, пов'язаний з декількома спробами фізичного захоплення ринку «Столичний», які супроводжувались сутичками, ОСОБА_28 та ОСОБА_11 прийняли рішення спробувати завершити корпоративний конфлікт шляхом переговорів.
За посередництва народного депутата України ОСОБА_21 , який підтримував стосунки як з ОСОБА_28 , так і з ОСОБА_11 і ОСОБА_18 , у період з 11.06.2021 по 15.07.2021, більш точний час та місце стороною обвинувачення не встановлено, між сторонами конфлікту розпочались переговори з метою вирішення наявного спору.
За результатами переговорів, участь у яких приймали довірені особи ОСОБА_28 - депутат Київської міської ради 9 скликання ОСОБА_48 та ОСОБА_11 - ОСОБА_18 , за посередництва ОСОБА_21 , який відповідно до меморандуму виконував функції «модератора» та невстановлених осіб, які виконували функції гарантів, 15.07.2021 між сторонами укладено мирову угоду (меморандум), яку підписала ОСОБА_28 та ОСОБА_18 , що діяв від імені ОСОБА_11 ..
Відповідно до змісту зазначеної угоди, укладеної між ОСОБА_28 з однієї сторони та ОСОБА_11 в особі ОСОБА_18 з іншої сторони, досягнуто ряд домовленостей, зокрема:
- завершення викупу ОСОБА_28 частки ОСОБА_11 у ТОВ «РСП «Столичний» за 10 931 000,00 доларів США;
- залучення контрольованих ОСОБА_11 суб'єктів господарювання до інвестиційного проекту із забудови земельного масиву ринку «Столичний» площею близько 110 га.
- доля комерційної забудови, яка передаватиметься у власність структур ОСОБА_11 складає 35 тис. кв.м житлових та комерційних приміщень, які за 17 500 000,00 доларів США викуповуються структурами, підконтрольними ОСОБА_28 впродовж 12 місяців з моменту отримання дозволу на виконання будівельних робіт;
- у якості гарантії майбутнього перерахування 17 500 000,00 доларів США стороні ОСОБА_11 . ОСОБА_28 передає у іпотеку підконтрольним юридичним особам ОСОБА_11 земельний масив площею 18 га, який складається з 9 земельних ділянок, що одержані злочинним шляхом внаслідок протиправно вибуття з державної власності;
- сторони припиняють або закривають ініційовані ними судові та кримінальні справи та прибирають компрометуючі публікації в засобах масової інформації.
Після підписання мирової угоди від 15.07.2021 ОСОБА_28 та ОСОБА_11 розпочато організацію заходів, направлених на фактичне виконання досягнутих домовленостей.
На виконання відповідних доручень ОСОБА_11 та ОСОБА_28 та не пізніше 02.09.2021 довірені особи ОСОБА_28 - ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 та довірені особи ОСОБА_11 та ОСОБА_18 - ОСОБА_16 , ОСОБА_22 розпочали підготовку проектів документів для юридичного закріплення попередньо досягнутих домовленостей, зокрема:
- інвестиційного договору між ПАТ «НЗВКІФ «Інноваційні стратегії», ЄДРПОУ 33743651 та ТОВ «Оілсі», предметом якого є забудова частини земельної ділянки кадастровий номер 3222486200:04:001:5892 площею 129,1826 га, сформованої за рахунок землі ринку «Столичний»;
- договору поруки, відповідно до якого ТОВ «ДЕМОЛ-Україна», ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС» та ТОВ «ДІЛВАЙ» поручаються належними їм 9 земельними ділянками за виконання ТОВ «Оілсі» взятих за інвестиційним договором зобов'язань;
- договорів іпотеки, предметом яких є 9 земельних ділянок, які належать ТОВ «ДЕМОЛ-Україна», ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС» та ТОВ «ДІЛВАЙ»;
- протоколів загальних зборів учасників ТОВ «ДЕМОЛ-Україна», ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС», ТОВ «ДІЛВАЙ», ТОВ «Оілсі» та нових редакцій статутів зазначених суб'єктів господарювання.
ОСОБА_28 та ОСОБА_11 , який діяв через ОСОБА_18 , для спільного контролю над 9 земельними ділянками з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5888, 3222486200:04:001:5889, 3222486200:04:001:5890, 3222486200:04:001:5891, 3222486200:04:001:5893, 3222486200:04:001:5894, 3222486200:04:001:5895, 3222486200:04:001:5896, 3222486200:04:001:5897 загальною площею 18 га, забезпечили вчинення нижче перерахованих дій підконтрольними особами.
ОСОБА_53 , будучи єдиним бенефіціарним власником ТОВ «ДІЛВАЙ», 09.09.2021 прийняла рішення № 09-09/21, яким внесено зміни в організаційно штатну структуру товариства, а саме - ОСОБА_53 призначається на посаду Генерального директора, ОСОБА_16 - на посаду Директора виконавчого.
Зазначеним рішенням також затверджено нову редакцію статуту ТОВ «ДІЛВАЙ» відповідно до п. 3.32 якого рішення з питань, які стосуються земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5889, 3222486200:04:001:5890, 3222486200:04:001:5896 приймаються виключно спільно Генеральним директором та Директором виконавчим.
ОСОБА_54 , будучи єдиним бенефіціарним власником ТОВ «ДЕМОЛ-Україна», 09.09.2021 прийнято рішення № 09-09/21, яким внесено зміни в організаційно-штатну структуру товариства, а саме - ОСОБА_55 призначається на посаду Генерального директора, ОСОБА_16 - на посаду Директора виконавчого.
Зазначеним рішенням також затверджено нову редакцію статуту ТОВ «ДЕМОЛ-Україна», відповідно до п. 3.32 якого рішення з питань, які стосуються земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5897, 3222486200:04:001:5891, приймаються виключно спільно Генеральним директором та Директором виконавчим.
ОСОБА_50 , будучи єдиним бенефіціарним власником ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС», 09.09.2021 прийнято рішення № 09-09/21, яким внесено зміни в організаційно-штатну структуру товариства, а саме - ОСОБА_50 призначається на посаду Генерального директора, ОСОБА_16 - на посаду Директора виконавчого.
Зазначеним рішенням також затверджено нову редакцію статуту ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС», відповідно до п. 3.32 якого рішення з питань, які стосуються земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5893, 3222486200:04:001:5888, 3222486200:04:001:5894, 3222486200:04:001:5895 приймаються виключно спільно Генеральним директором та Директором виконавчим.
Відповідно 15.09.2021 ОСОБА_53 , ОСОБА_54 та ОСОБА_50 з однієї сторони та з іншої сторони ОСОБА_16 , який діяв на виконання злочинного задуму ОСОБА_28 , ОСОБА_11 та ОСОБА_18 , у невстановленому місці підписали акти приймання передачі часток у статутних капіталах ТОВ «ДІЛВАЙ», ТОВ «ДЕМОЛ-Україна», ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС», на підставі яких ОСОБА_16 набув у власність частку у розмірі 50 відсотків статутного капіталу кожного товариства.
27.09.2021 відомості про ОСОБА_16 як кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС» внесено до ЄДРПОУ. Аналогічні відомості 01.10.2021 внесено до ЄДРПОУ стосовно ТОВ «ДІЛВАЙ» та ТОВ «ДЕМОЛ Україна».
Як наслідок у ОСОБА_11 через довірену особу ОСОБА_16 з 27.09.2021 виникло та по даний час існує право володіння та розпорядження земельними ділянками з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5893, 3222486200:04:001:5888, 3222486200:04:001:5894, 3222486200:04:001:5895, а з 01.10.2021 також земельними ділянками з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5889, 3222486200:04:001:5890, 3222486200:04:001:5891, 3222486200:04:001:5896, 3222486200:04:001:5897 загальною площею 18 га, ринковою вартістю 160 013 390грн, на території Борщагівської територіальної громада Бучанського району Київської області.
Таким чином, ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, а саме в організації, у період з 10.06.2021 по 01.10.2021, спільно з ОСОБА_28 та ОСОБА_18 , за попередньою змовою з ОСОБА_16 , умисно, з корисливих мотивів, легалізації (відмивання) одержаних злочинним шляхом 9 земельних ділянок з кадастровими номерами 3222486200:04:001:5888, 3222486200:04:001:5889, 3222486200:04:001:5890, 3222486200:04:001:5891, 3222486200:04:001:5893, 3222486200:04:001:5894, 3222486200:04:001:5895, 3222486200:04:001:5896, 3222486200:04:001:5897 загальною площею 18 га, ринковою вартістю 160 013 390 грн, на території ?Борщагівської територіальної громади Бучанського району Київської області, шляхом набуття та володіння ними ОСОБА_16 - кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ДІЛВАЙ», ТОВ «ДЕМОЛ-Україна», ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС», який знав, що ці земельні ділянки прямо та повністю одержано злочинним шляхом.
За змістом ч. 1 ст. 42 КПК України, статус підозрюваної має, зокрема, особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень.
Згідно з ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається у день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Тобто, стаття 278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов'язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим/прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) - шляхом вручення підозрюваному повідомлення про підозру, надіслання його поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення повідомлення про підозру по телефону або телеграмою, а у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повідомлення про підозру для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Слідчим суддею встановлено, що 06.09.2025 у межах кримінального провадження детективом НАБУ ОСОБА_56 , за погодженням з прокурором САП ОСОБА_3 , складено повідомлення про підозру ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України.
Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є адреса: АДРЕСА_1 , що належить до територіальних громад України, які перебувають в тимчасовій окупації відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.
За твердженням сторони обвинувачення, у зв'язку із неможливістю вручення повідомлення про підозру у день його складення нарочно ОСОБА_11 , враховуючи, що останній зареєстрований в м. Єнакієво, Донецької області та внаслідок існування достатніх підстав вважати, що він перебуває на тимчасово-окупованій території або території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення у спосіб, передбачений ч. 8 ст. 135 КПК України, а саме шляхом публікацій в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газеті «Урядовий кур'єр») та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Положення ч. 8 ст. 135 КПК України передбачають, що повідомлення про підозру особі, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасового окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості її вручення згідно з ч. 1, 2, 4-7 ст. 135 КПК України, здійснюється у засобі масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора. В такому випадку особа вважається належним чином повідомленою, з моменту опублікування підозри у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
Аналіз положень ч. 8 ст. 135 КПК України пов'язують застосування наведеного способу повідомлення не з обставинами реєстрації особи на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, а саме з наявністю достатніх підстав вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на вказаній території.
При цьому обставини, зокрема, перебування особи на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором повинні бути наявними станом на час вчинення відповідної процесуальної дії, зокрема повідомлення про підозру у кримінальному провадженні.
Крім того, передумовою застосування вказаного порядку повідомлення про підозру є встановлення обґрунтованої неможливості її вручення згідно з ч.ч. 1, 2, 4-7 ст. 135 КПК України.
Тобто застосування наведеного способу повідомлення є можливим після вичерпання можливості здійснення повідомлення шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою, вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи або вручення згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за дипломатичного (консульського) представництва.
На підтвердження перебування ОСОБА_11 на тимчасово окупованій території України або території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, сторона обвинувачення посилалась на огляд оптичного диску DVD-R HP 8, 5 Gb - додатку № 1 до протоколу огляду від 14.04-14.07.2025, на якому містяться відомості, скопійовані з робочої станції (серверу) HP Proliant ML G6, який виявлено в ході обшуку, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.04.2025 у справі № 991/3030/25.
У ході огляду вищезазначеного носія інформацій встановлено наявність листування ОСОБА_16 з абонентом ОСОБА_57 . Відповідно до наведеного листування 08.10.2019 ОСОБА_16 повідомляє, що «до 2014 року ОСОБА_58 мав дозвіл на проживання, але зараз його немає. Він не володіє жодною нерухомістю в Монако (ні прямо, ні опосередковано). Але ОСОБА_60 та їхні діти володіють деякою нерухомістю в Монако (як прямо, так і опосередковано), і ОСОБА_58 зупиняється там, коли відвідує Монако . На якийсь період з 2014 по 2016 рік він взагалі перестав відвідувати Монако . Та й останніми роками в Монако був нечасто. Наскільки я знаю, ОСОБА_58 не звертався з проханням про продовження посвідки на проживання, але мені невідомі причини (швидше за все, він перестав відвідувати Монако » «Так, більшу частину часу він проживає в Росії. Але, боюся, ми не зможемо надати жодних документів, які підтверджують цей факт».
Надаючи оцінку наведеному протоколу у розрізі чи може останній достатньо підтверджувати, що ОСОБА_11 перебуває на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором станом на час виникнення необхідності вручення повідомлення йому про підозру, слідчий суддя враховує, що вказане листування датоване 08.10.2019, тобто за шість років до складення повідомлення про підозру.
Сторонами вказаного листування, за твердженням сторони обвинувачення, є ОСОБА_16 та невстановлена органом досудового розслідування особа ОСОБА_57 . При цьому з долучених до матеріалів клопотання документів не вбачається будь-якої комунікації ОСОБА_16 з ОСОБА_11 як в період 2019 року, так і в період складення повідомлення про підозру. Відсутні доручення, ордери, довіреності щодо представництва інтересів ОСОБА_11 ОСОБА_16 в той період, останній не допитувався з приводу наведених обставин.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що відомості з протоколу огляду оптичного диску DVD-R HP 8, 5 Gb - додатку № 1 від 14.04-14.07.2025 не є достатніми для підтвердження обставин перебування ОСОБА_11 на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, станом на час виникнення необхідності вручення йому повідомлення про підозру.
Щодо протоколу огляду, проведеного детективом ОСОБА_56 23.01.2026, зовнішнього накопичувача інформації ADATA PN HV300-2T SN101121473145 інв 1812003776-36 з відомостями скопійованими з мобільного телефону ОСОБА_16 , вилученого в кримінальному провадженні № 32015160000000322 від 19.11.2015 в ході обшуку, проведеного 27.02.2021 за адресою АДРЕСА_2 слід зауважити наступне .
З наведеного протоколу вбачається, що в ході проведеного огляду встановлено наявність листування в месенджері «Telegram» між абонентами « ОСОБА_61 )» та «НОМЕР_13 адвокат ОСОБА_62 », яких ідентифіковано як ОСОБА_16 та ОСОБА_18 , що відбулось 27.07.2020 наступного змісту «ОСОБА_87: надсилає файл «1460_001.pdf.pdf». ОСОБА_16 : «цейадрес брати. Як сюди підтягнути ЮВ?».
До вказаного протоколу огляду долучено проект файлу 1460_001.pdf.pdf, з якого вбачається, що останній є копією договору оренди нежитлового приміщення від 25.02.2020, укладеного в м. москва між Індивідуальним підприємцем ОСОБА_63 та громадянином України ОСОБА_64 , в п. 1.6 якого зазначається, що разом з орендарем буде проживати ОСОБА_11 ..
Оцінюючи наведений доказ на предмет достатності підтвердження перебування ОСОБА_11 на території держави агресора слідчий суддя враховує, що з копії долученого документу вбачається, що вказаний договір укладений 25.02.2020, тобто більше ніж за п'ять років до складення повідомлення про підозру. ОСОБА_11 не є стороною вказаного договору, а на підтвердження фактичного проживання його за вказаною адресою як у 2020 році, так у 2025 році стороною обвинувачення будь-які докази не долучались.
Поміж тим, з огляду на наявність у справі копії вищевказаного договору оренди, яка надана стороною обвинувачення та на яку посилається детектив як на підтвердження доказу щодо місця проживання ОСОБА_11 саме на території російської федерації, варто зауважити, що такий документ є лише технічним відтворенням тексту (фотокопією/скан-копією) без жодних реквізитів, що підтверджують його відповідність оригіналу, неможливо встановити: ким і коли була виготовлена ця копія; чи відповідає зміст копії змісту справжнього оригіналу договору; чи існує оригінал документа взагалі.
Що стосується протоколу від 18.12.2025, проведеного детективом НАБУ ОСОБА_10 огляду скопійованої інформації з робочої станції MacBook-F1224, вилученого в ході обшуку за адресою АДРЕСА_3 та належного ОСОБА_18 вбачається, що у месенджері WhatsApp в ході листування надсилався Індивідуальний звіт Інтерполу відносно ОСОБА_65 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Донецької області, Україна, в якому наявна інформація про наявність у ОСОБА_11 громадянства російської федерації слід зауважити, що наведений документ не містить відомостей щодо перебування або проживання ОСОБА_11 будь-де.
При цьому, як вбачається з відповіді Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва Національної поліції України № 5560-2026 від 14.01.2026, в розпорядженні Департаменту відсутній «Індивідуальний Звіт Інтерполу відносно ОСОБА_66 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Донецької області» наданий на сторінках 2-3 адвокатського запиту, які є ідентичними Звіту, що зазначений в листуванні.
Слідчий суддя також враховує, що наявність громадянства російської федерації не доводить фактичного проживання особи на вказаній території, що підтверджується позицією АП ВАКС, висловленою в ухвалі від 10.03.2025 у справі № 991/9656/24.
Будь-які інші дані про те, що ОСОБА_11 виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, в органу досудового розслідування відсутні.
Окрім того, досліджуючи подані матеріали, слідчий суддя не виявив жодних відомостей, які б свідчили про перетин ОСОБА_11 державного кордону України з російською федерацією.
Поряд з цим, із долучених стороною захисту до клопотання документів, зокрема судових рішень, вбачається, що ОСОБА_11 15.12.2014 перетнув державний кордон України авіарейсом № 619 «Київ-Ніцца» з міжнародного аеропорту Бориспіль, а відомості щодо повернення його на територію України відсутні.
Стороною захисту долучено до клопотання ряд доказів на підтвердження факту проживання ОСОБА_11 на територій Французької ?Республіки.
До того ж, про можливе перебування ОСОБА_11 у ОСОБА_13 свідчить інформація з долученої до матеріалів справи аналітичної довідки НАБУ від 29.07.2025 щодо ОСОБА_11 , в якій в графі адреса вказується « Князівство Монако (OSINT) », а також протокол огляду від 18.12.2025, проведеного детективом НАБУ ОСОБА_56 , з якого вбачається, що відомості про Кязівство Монако ґрунтуються на даних мережі Інтернет, які не мають належного підтвердження, натомість адреса: м. Єнакієво, Донецької області враховує відомості з Єдиного державного реєстру судових рішень, які отримані під час наповнення профілю, а саме додаткової постанови від 04.11.2020 у справі 757/15956/16-ц, провадження № 22-з/824/864/2020/ щодо зазначених відомостей про позивача.
Разом з тим, слідчий суддя враховує, що згідно з відомостей з сайту «судова влада» вказана позовна заява була зареєстрована судом 06.04.20216, тобто за 9 років до дати складення повідомлення про підозру.
Аналізуючи долучені до матеріалів справи документи, слідчий суддя приходить до висновку, що як зважаючи на час складення повідомлення про підозру 06.09.2025, так і на час розгляду відповідного клопотання, точне місце перебування ОСОБА_11 з об'єктивних причин не встановлено, наведені обставини є підставою для застосування вимог ч. 2 ст. 135 КПК України як щодо тимчасово відсутньої особи.
Крім того, передумовою застосування ч. 8 ст. 135 КПК України є встановлення саме обґрунтованої неможливості вручення такої повістки згідно з ч.ч. 1, 2, 4-7 цієї статті.
На підставі ч. 2 ст. 135 КПК України, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Водночас при досліджені долучених до матеріалів клопотання документів вбачається, що органом досудового розслідування не вживалися заходи, спрямовані на встановлення останнього відомого місця проживання ОСОБА_11 в м. Києві, враховуючи перебування м. Єнакієво під окупацією понад 10 років з 2014 року, надіслання повідомлення про підозру електронною поштою, факсимільним зв'язком, по телефону чи телеграмою, намагання вручення під розписку повідомлення про підозру дорослому члену сім'ї ОСОБА_11 чи іншій особі, яка з нею проживала, намагання вручення під розписку повідомлення про підозру за місцем роботи ОСОБА_11 ..
При цьому, до матеріалів клопотання стороною обвинувачення долучено аналітичну довідку, складену 29.07.2025, в якій наведено відомості про близьких осіб ОСОБА_11 ..
В зазначеній аналітичній довідці також містяться відомості про нараховані доходи ОСОБА_11 , з яких вбачається, що станом на час складення відповідної аналітичної довідки останній був працевлаштований в ПрАТ «Інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» та йому, станом на час складення довідки, нараховувалась заробітна плата.
Наведене також підтверджується листом ПрАТ «Інститут інноваційних технологій в енергетиці та енергозбереженні» вих №22/01-09/25 від 22.09.2025.
Отже, вказані відомості були відомі стороні обвинувачення станом на час складання відповідної аналітичної довідки та станом на час складення повідомлення про підозру. З рештою, орган досудового розслідування мав можливість направити копію повідомлення про підозру за місцем працевлаштування ОСОБА_11 в м. Києві, що узгоджується з практикою ВАКС та Верховного Суду, наведеною у постанові від 16.10.2025 справа № 761/26593/22.
З огляду на викладене, у зв'язку із не встановленням місця перебування ОСОБА_11 , що позбавило орган досудового розслідування можливості вручити йому письмове повідомлення про підозру від 06.09.2025 у день його складення, зазначене повідомлення, на переконання слідчого судді, відповідно до вимог ч. 1 ст. 278 та ст. ст. 111, 135 КПК України не було направлене у спосіб, передбачений КПК для вручення повідомлень.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі № 536/2475/14-к дійшов висновку, що викладена у письмовому повідомленні підозра та вручена у належний спосіб є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених ст. 42 КПК України.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до переконання, що детективом у клопотанні та прокурором у судовому засіданні не доведено правомірність повідомлення про підозру ОСОБА_11 саме у порядку, передбаченому ч. 8 ст. 135 КПК України, що призвело до ненабуття ним статусу підозрюваного, в порядку визначному КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя відхиляє доводи сторони захисту щодо необхідності повідомлення про підозру ОСОБА_11 в порядку ч. 7 ст. 135 КПК України.
Так, враховуючи приписи ч. 7 ст.135 КПК, повідомлення про підозру особі, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.
Разом з тим, у органу досудового розслідування були відсутні відомості про постійне місце проживання ОСОБА_11 за кордоном, а також дані, на території якої держави на вказаний час він знаходився, тому зазначена норма не може бути застосована та виконана в частині повідомлення про підозру.
На підтвердження можливої причетності ОСОБА_11 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені судом, а саме копії: заяви ОСОБА_69 від 28.05.2021 до НАБУ про вчинений злочин, відповідь ДП «Центр ДЗК» від 01.09.2022 № 3/1204 про перегляд земельних ділянок ринку «Столичний» ОСОБА_70 , ОСОБА_71 та ОСОБА_72 , наказ в.о. начальника ГУ ДГК у Київській області ОСОБА_38 від 09.06.2021 № 10-2791/15-21-сг про скасування наказу від 24.05.2021 про відведення 18 га землі, рішення ТОВ «Демол-Україна» від 09.06.2021, ТОВ «Ділвай» від 10.06.2021 та ТОВ «Профальсянс сервіс» від 03.06.2021 щодо придбання 9 земельних ділянок загальною площею 18 га, договори купівлі-продажу від 10.06.2021 та 11.06.2021 про відчуження 9 земельних ділянок на користь ТОВ «Демол-Україна», ТОВ «Ділвай» та ТОВ «Профальсянс сервіс», протокол огляду мобільного телефону нотаріуса ОСОБА_73 від 19.02.2025, протокол огляду відомостей про рух коштів по банківських рахунках від 11.03.2025, проект меморандуму між ОСОБА_28 та ОСОБА_74 від травня 2021 року про викуп корпоративних прав ТОВ «РСП «Столичний», копія мирової угоди від 15.07.2021, копія додаткової угоди від 14.07.2022 до меморандуму від 15.07.2021, протокол допиту свідка ОСОБА_21 від 23.05.2025, проект протоколу по продажу долі в ринку між ОСОБА_75 та ОСОБА_28 , рішення ТОВ «Профальянс сервіс» від 09.09.2021 про призначення ОСОБА_69 виконавчим директором товариства, акт-приймання передачі від 15.09.2021 відповідно до якого ОСОБА_12 прийняв 50% статутного капіталу ТОВ «Профальянс сервіс», витяг з ЄДРПОУ № 372907197656 відповідно до якого відомості про те, що ОСОБА_12 став власником ТОВ «Профальянс сервіс», внесено до реєстру 27.09.2021, рішення ТОВ «Демол-Україна» від 09.09.2021 про призначення ОСОБА_69 виконавчим директором товариства, акт-приймання передачі від 15.09.2021, відповідно до якого ОСОБА_12 прийняв 50% статутного капіталу ТОВ «Демол-Україна», рішення ТОВ «Ділвай» від 09.09.2021 про призначення ОСОБА_69 виконавчим директором товариства, акт-приймання передачі від 15.09.2021, відповідно до якого ОСОБА_12 прийняв 50% статутного капіталу ТОВ «Ділвай», витяг з ЄДРПОУ № 53272328808 відповідно до якого відомості про те, що ОСОБА_12 став власником ТОВ «Ділвай» та ТОВ «Демол-Україна», внесено до реєстру 01.10.2021, проект додаткової угоди від лютого 2023 року до меморандуму від 15.07.2021, висновки за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи від 17-20.03.2025, висновок за результатами проведення судової експертизи з питань землеустрою від 23.11.2023 № 1956-Е, наказ ТОВ «Оілсі» від 15.12.2020 № 15/12/20-К про призначення директором ОСОБА_39 , наказ Держгеокадастру від 02.12.2020 № 334-то та наказ ГУ ДГК у Київській області від 02.12.2020 № 629-к відповідно до яких ОСОБА_42 виконував повноваження в.о. начальника Головного управління, положення про ГУ ДГК у Київській області, листування Держгеокадастру та ГУ ДГК у Київській області з приводу виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», протокол обшуку приміщення ГУ ДГК у Київській області від 02.09.2021, протокол огляду від 17.02.2025 інформації про телекомунікаційні з?єднання, протокол від 07.05.2025 про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем за належними ОСОБА_76 абонентськими номерами « НОМЕР_1 » та « НОМЕР_2 », протокол від 23.04.2025 про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за належним ОСОБА_77 абонентським номером « НОМЕР_3 », протокол від 23.04.2025 про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж належними ОСОБА_78 абонентськими номерами « НОМЕР_4 », « НОМЕР_5 », протокол допиту від 24.04.2025 свідка ОСОБА_79 , протокол огляду від 12.04.2025 огляду мобільного телефону ОСОБА_32 , вилученого 10.04.2025 в ході проведення обшуку ї житла, протоколом допиту від 15.04.2025 свідка ОСОБА_32 , протокол від 23.04.2025 про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за належним ОСОБА_32 абонентським номером « НОМЕР_6 », протокол від 23.04.2025 про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за належним ОСОБА_80 абонентським номером « НОМЕР_7 », протокол від 23.04.2025 про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за належним ОСОБА_81 абонентським номером « НОМЕР_8 », протокол від 07.05.2025 про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем за належним ОСОБА_81 абонентським номером « НОМЕР_8 », протокол огляду від 18.02.2025 відомостей ДРАЦС та ЄДРПОУ, доповідну записку від 15.04.2025 № 53/10069-53, відповідно до змісту якої ОСОБА_82 перебуває в родинних стосунках з ОСОБА_83 - керівником афілійованого з ОСОБА_28 суб?єкта господарювання, протокол огляду від 15.04.2025 відомостей, отриманих за результатами зняття інформації з електронних інформаційних систем за належним ОСОБА_28 абонентським номером « НОМЕР_9 », протокол огляду від 15.04.2025 відомостей, отриманих за результатами зняття інформації з електронних інформаційних систем за належним ОСОБА_28 абонентським номером « НОМЕР_9 », протокол від 23.04.2025 про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за належним ОСОБА_84 абонентським номером « НОМЕР_10 », протокол від 05.07.2024 про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за належним ОСОБА_28 абонентським номером « НОМЕР_9 », протокол огляду від 07.03.2025 відомостей, отриманих в результаті копіювання вмісту мобільного телефону ОСОБА_31 , протокол обшуку від 02.09.2021 за місцем проживання ОСОБА_85 , протоколом обшуку від 31.07.2024 за місцем знаходження головного офісу «Столиця Груп» за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 12, протокол огляду від 10.02.2025 відомостей, скопійованих з мобільного телефону ОСОБА_28 , вилученого 31.07.2024 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , протокол огляду від 21.05.2025 мобільного телефону ОСОБА_21 , вилученого 19.05.2025 в ході обшуку, проведеного за адресою: : АДРЕСА_5 та АДРЕСА_5 , протокол обшуку від 10.04.2025 за адресою: АДРЕСА_6 , протокол огляду від 11.04.2025 відомостей, скопійованих з робочої станції (моноблоку) Macbook-A1224, який виявлено 10.04.2025 в ході обшуку за адресою: м. Київ, вул. О. Гончара, 73, оф.5, протокол від 07.05.2025 про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем, протокол від 23.04.2025 про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж по належному ОСОБА_18 абонентському номеру НОМЕР_11 , протокол огляду від 25-28.08.2025 відомостей, скопійованих з мобільного телефону ОСОБА_18 , вилученого 10.04.2025 в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_7 , протокол огляду від 14.04-14.07.2025 відомостей, скопійованих з серверу HPProliant ML350 G6, який виявлено 10.04.2025 в ході обшуку за адресою: м. Київ, вул. О.Гончара, 73, оф.5, протокол огляду від 14.04-21.08.2025 відомостей, скопійованих з робочої станції (моноблоку) Macbook-А1224, який виявлено 10.04.2025 в ході обшуку за адресою: м. Київ, вул. О. Гончара, 73, оф.5, протокол від 23.04.2025 про результати зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за належним ОСОБА_86 абонентським номером « НОМЕР_12 » та іншими доказами.
При вирішенні питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, однією з підстав є саме обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення повідомлення про підозру. Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу, що узгоджується із положеннями ч. 1 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя на даній стадії процесу не вирішує питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні злочину та не надає остаточної оцінки доказам з точки зору їх достовірності для винесення вироку. Водночас, судова перевірка обґрунтованості підозри передбачає встановлення наявності об'єктивних відомостей, які б переконали стороннього спостерігача у можливій причетності особи до правопорушення.
ОСОБА_11 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, а саме організація, у період з 10.06.2021 по 01.10.2021, спільно з ОСОБА_28 та ОСОБА_18 , за попередньою змовою з ОСОБА_16 , умисно, з корисливих мотивів, легалізації (відмивання) одержаних злочинним шляхом 9 земельних ділянок, шляхом набуття та володіння ними ОСОБА_16 - кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ДІЛВАЙ», ТОВ «ДЕМОЛ-Україна», ТОВ «ПРОФАЛЬЯНС СЕРВІС», який знав, що ці земельні ділянки прямо та повністю одержано злочинним шляхом.
Оцінюючи долучені стороною обвинувачення докази, слідчий суддя приходить до висновку пронаявність підстав вважати, що такі докази достатньої мірою підтверджують ймовірність вчинення кримінального правопорушення.
Разом з тим, під час вирішення питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, слідчий суддя встановлює чи міг підозрюваний вчинити відповідне кримінальне правопорушення за описаних обставин.
Відповідно до ч. 3 ст. 27 КК Украі?ни організатором є особа, яка організувала вчинення кримінального правопорушення (кримінальних правопорушень) або керувала и?ого (і?х) підготовкою чи вчиненням.
З долучених стороною обвинувачення доказів не вбачається достатньої сукупності доказів на підтвердження того, що ОСОБА_11 , являючись організатором вчинення злочину, організував або керував його вчиненням.
Також у представлених матеріалах відсутні будь-які прямі докази (показання свідків-очевидців, результати НСРД з фіксацією голосу чи дій особи, висновки експертиз), які б безпосередньо вказували на виконання ОСОБА_11 об'єктивної сторони злочину, що не дозволяє прийти висновку про його причетність до інкримінованих подій.
Долучені стороною обвинувачення матеріалам є фрагментарними та станом на час розгляду відповідного клопотання не створюють логічного зв'язку між ОСОБА_11 та злочином.
При цьому, на переконання слідчого судді, долучені протоколи та документи стосуються події в цілому, підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення та потребують детального дослідження та необхідності проведення подальшого досудового розслідування з метою встановлення всіх причетних осіб до злочину.
Проте, наразі пред'явлені докази не пов'язують із злочином конкретно підозрюваного.
За наведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що подане клопотання не дає правових підстав для обмеження права на свободу.
Разом з цим, слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті.
За таких обставин, оскільки слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення, в порушення вимог ч. 5 ст. 132 КПК України, не надано доказів того, що органом досудового розслідування вжито передбачених ст. 135 КПК України заходів для вручення ОСОБА_11 повідомлення про підозру, що унеможливлює розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу щодо нього, оскільки питання про обрання запобіжного заходу може порушуватись виключно щодо підозрюваного, то слідчий суддя не вбачає необхідності досліджувати питання стосовно підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує орган досудового розслідування, як і питання недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на викладене, враховуючи те, що слідчий суддя прийшов до висновку про відсутність підстав для обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, то клопотання детектива задоволенню не підлягає.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись статтями 176-178, 183-184, 193, 194, 307, 309, 376 КПК України, слідчий суддя
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1