Справа № 542/2238/24 Номер провадження 22-ц/814/666/26Головуючий у 1-й інстанції Шарова-Айдаєва О. О. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
17 березня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Панченка О.О., Пилипчук Л.І.,
за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Хлистун Ірина Миколаївна, на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29 липня 2025 року (повний текст рішення складено 08 серпня 2025 року) у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Охрей Микола Андрійович, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини -
Короткий зміст позовної заяви
У грудні 2024 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Охрей М.А., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, в якому прохала суд визначити ОСОБА_2 додатковий строк для подачі до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини за законом за правом представлення після смерті ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в два місяці, з часу набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача - ОСОБА_5 . Після його смерті відкрилась спадщина, яка складається із земельних ділянок, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Батько позивача - ОСОБА_6 , який помер ще ІНФОРМАЦІЯ_2 , був рідним сином померлого спадкодавця.
З огляду на це, відповідно до приписів статті 1266 ЦК України, ОСОБА_2 має за правом представлення успадкувати після діда ту частку спадщини, яка належала б за законом її батькові, якби він був живий на час відкриття спадщини.
У позові зазначено, що спадкоємцями, які прийняли спадщину є: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які є синами померлого спадкодавця - ОСОБА_5 .
Із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Охрея М.А. також звернулась і позивач, однак постановою приватного нотаріуса від 16 жовтня 2024 року їй відмовлено у прийнятті заяви у зв'язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини, а також відсутністю письмової згоди від ОСОБА_1 на подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 .
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, позивачем зазначено, що останньою пропущено строк у зв'язку із наявністю об'єктивних обставин, пов'язаних зі станом здоров'я її сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого було травмовано внаслідок укусів та подряпин кота, що мав сказ, у зв'язку з чим йому було призначено комбінований курс лікування і процедури.
Вказала на значну відстань між місцем її проживання та медичним закладом, в який вона возила сина на лікування, та віддаленість місцезнаходження приватного нотаріуса. Зазначила, що виховує дитину одна, оскільки не перебуває у шлюбі, і не має помічників, які б допомагали доглядати дитину, оскільки її мати перебуває за межами України, працює у Польщі.
Також, звернула увагу на незначний проміжок часу між закінченням строку на прийняття спадщини та зверненням позивачем із заявою про прийняття спадщини, так як заяву про прийняття спадщина вона подала із запізненням лише на 9 днів.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернулась до суду з відповідною позовною заявою про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29 липня 2025 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог: приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Охрей М.А., про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задоволено.
Визначено ОСОБА_2 додатковий строк тривалістю 2 місяці для подання до нотаріальних органів заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 403,70 грн.
Стягнуто із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 201,85 грн .
Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 201,85 грн.
Повернуто ОСОБА_2 з державного бюджету частину судового збору в розмірі 403,70 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29 липня 2025 року не погодився відповідач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Хлистун І.М., та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій прохав суд рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити у повному обсязі.
Позиції учасників справи
Узагальнені доводи поданої апеляційної скарги
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, оскаржуване рішення місцевого суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи.
На думку відповідача, хвороба дитини позивача не є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки інцидент, що стався лише наприкінці строку (за 12-15 днів до його закінчення), не може виправдати бездіяльність позивача протягом попередніх 5 місяців і 18 днів.
В своєму позові позивач посилається на неможливість вчасно звернутись до нотаріуса через лікування дитини. Разом з тим, відповідно до довідки КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» позивач зверталась за медичною допомогою 25 вересня 2024 року та згідно цієї ж довідки дитині надавалось лікування у вигляді вакцинації 25 вересня, 28 вересня , 02 жовтня, 09 жовтня та 23 жовтня. Також, як вбачається з даної довідки, лікування проводилось амбулаторно. Тобто, необхідність відвідування лікарні 23 жовтня 2025 року не перешкодило 16 жовтня 2025 року звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Також відповідачем наголошено про наявність можливості у позивача надіслати заяву про прийняття спадщини поштою.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 прохала суд у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 відмовити, а рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29 липня 2025 року залишити без змін.
Позивач вказує, що ще до спливу строку на прийняття спадщини, а саме 22 вересня 2024 року приблизно о 12 год її дитина - ОСОБА_7 , 2022 року народження, зазнав ушкоджень від тварини з підозрою на сказ.
В той же час, причини, по яким позивач не звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини до 22 вересня 2024 року були пов'язані з відсутністю можливості на той час залишити їй свого малолітнього сина для того, щоб особисто подати заяву про прийняття спадщини, побутовими питаннями, які позивач мала вирішувати як мати, що виховує дитину сама, а також конфліктною ситуацією з відповідачем ОСОБА_1 , який заперечував права на спадщину всіх інших спадкоємців, зокрема, право на спадщину позивача.
Отже, позивач, в силу сімейних обставини, а також, уникаючи особистих зустрічей та не бажаючи ескалації конфлікту з ОСОБА_1 , мала намір до кінця 6-місячного строку особисто приїхати до нотаріуса для подачі заяви про прийняття спадщини.
Крім того, при першій можливості, а саме після того, як дитині стало краще та минула реальна загроза життю і здоров'ю дитини, позивач невідкладно 16 жовтня 2024 року звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Той факт, що після подання заяви до нотаріуса Герасименко В.С. з дитиною ще певний час відвідувала лікарню, лише свідчить про те, що позивач максимально докладала зусиль якомога раніше подати заяву до нотаріуса. Таким чином, строк на прийняття спадщини було пропущено всього на 9 днів.
Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції
Представник ОСОБА_1 - адвокат Хлистун І.М. під час судового засідання підтримала вимоги поданої апеляційної скарги та прохала її задовольнити з наведених у ній підстав.
Інші учасники справи, будучи належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, на розгляд справи до суду апеляційної інстанції не з'явилися.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками записані: батько - ОСОБА_6 та мати - ОСОБА_8 , що підтверджується наданою копією свідоцтва про народження НОМЕР_1 (а.с. 11).
Зважаючи на викладене, ОСОБА_6 є батьком ОСОБА_2 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00042328835 від 16 листопада 2023 року вбачається, що відповідно до відомостей актового запису № 10 від 10 липня 1979 року щодо народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком його зазначений - ОСОБА_5 , мати - ОСОБА_9 (а.с. 13).
Отже, ОСОБА_6 був сином ОСОБА_5 .
За вказаних обставин, ОСОБА_2 є онукою ОСОБА_5 .
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 12).
В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 64 років помер ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с. 71).
Після смерті ОСОБА_5 залишилося спадкове майно, зокрема: земельна ділянка з кадастровим номером: 5323487602:02:001:0089, площею 0,27 га, що вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 402010939 (а.с. 15) та земельна ділянка з кадастровим номером: 5323487601:01:001:0389, площею 0,2462 га, що вбачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 402012908 (а.с. 16).
Згідно з матеріалами спадкової справи № 28/2024, заведеної приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Охреєм М.А. 07 квітня 2024 року, після смерті ОСОБА_5 із заявами про прийняття спадщини за законом у встановленому законом порядку та у визначений шестимісячний строк звернулись його сини ОСОБА_1 (а.с. 67), ОСОБА_3 (а.с. 78), ОСОБА_4 (а.с. 81).
16 жовтня 2024 року ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Охрея М.А. із заявою про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5 .
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16 жовтня 2024 року приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Охреєм М.А. відмовлено ОСОБА_2 у прийнятті заяви про прийняття спадщини після померлого ОСОБА_5 (а.с. 14).
Зі змісту постанови приватного нотаріуса Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Охрея М.А. від 16 жовтня 2024 року вбачається, що на час смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 проживав із ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , та сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , за адресою: АДРЕСА_2 .
18 липня 2024 року за заявою ОСОБА_1 заведена спадкова справа № 28/2024 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .
Спадкоємцями, які прийняли спадщину, є: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , сини померлого ОСОБА_5 , згідно поданих заяв.
16 жовтня 2024 року після спливу шестимісячного терміну з часу відкриття спадщини із заявою про прийняття спадщини звернулася ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 , на частку померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_6 - сина померлого ОСОБА_5 .
Вказано, що спадщина не була прийнята ОСОБА_2 шляхом спільного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини або подання відповідної заяви у встановлений законом строк до нотаріальних органів про прийняття спадщини, а також, що ОСОБА_1 не було надано письмової згоди на подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_2 , яка пропустила строк для прийняття спадщини (а.с. 14).
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті свого діда на частку померлого батька, позивач вказувала на те, що вона була позбавлена можливості вчинити відповідні дії у зв'язку із наявністю об'єктивних обставин, пов'язаних зі станом здоров'я її сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого було травмовано укусами та подряпинами кота, що мав сказ, у зв'язку з чим дитина проходила комбінований курс лікування і процедури.
На підтвердження вказаної обставини позивачем було надано до суду:
- копію довідки № 10281 КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» про те, що 25 вересня 2024 року об 11 год 23 хв ОСОБА_12 встановлено діагноз: укушені подряпини тулуба та верхніх кінцівок, надана медична допомога у вигляді туалету укушених подряпин та призначений комбінований курс вакцинації: на 0 д - 25 вересня, на 3 д - 28 вересня, на 7 д - 2 жовтня, на 14 д - 9 жовтня, на 28 д - 23 жовтня (а.с. 18);
- копію консультаційного висновку спеціаліста КНП «Кобеляцька міська лікарня» від 24 вересня 2025 року про встановлений діагноз у ОСОБА_13 у вигляді численних укушених ран тулуба твариною з підозрою на сказ (а.с. 178),
- копію консультаційного висновку спеціаліста № 1274 КНП «Кобеляцька міська лікарня» від 28 вересня 2025 року про можливість зараження сказом ОСОБА_7 (а.с. 179),
- копію довідки лікаря Придніпрянської АЗПСМ, виданої на ім'я ОСОБА_7 , 2022 року народження (а.с. 180).
Крім того, позивачем зазначено, що вона виховує дитину одна, а її мати перебуває за межами України та на даний час працевлаштована у Польщі, що підтверджується копією паспорта громадянина України для виїду за кордон ОСОБА_8 , номер паспорта НОМЕР_4 (а.с. 19-20) та копією трудового договору, укладеного 01 вересня 2024 року із ОСОБА_14 (а.с. 21).
Позиція суду апеляційної інстанції
Згідно з частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (зміна черговості).
Особливим випадком спадкування є спадкування за правом представлення, яке передбачено статтею 1266 ЦК України.
Спадкування за правом представлення - це такий порядок набуття права на спадкування за законом при якому спадкоємці п'ятої черги включаються до складу першої, другої чи третьої черги замість спадкоємця внаслідок того, що він помер до відкриття спадщини. По своїй суті спадкування за правом представлення - це специфічний порядок набуття права на спадкування за законом, і він не є окремою підставою або видом спадкування. У такому разі суб'єктами спадкування за правом представлення будуть певні спадкоємці за законом. Спадкування за правом представлення надає можливість спадкоємцям п'ятої черги за законом переміститися у вищу чергу (першу, другу або третю чергу).
Частиною першою статті 1266 ЦК України передбачено, що внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Як було встановлено місцевим судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_2 є онукою померлого ОСОБА_5 та відповідно до приписів статті 1266 ЦК України вона має за правом представлення успадкувати після діда ту частку спадщини, яка б належала б за законом її батькові - ОСОБА_6 , якби він був живий на час відкриття спадщини.
У частині першій статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Подання заяви про прийняття спадщини є дією, що її повинен вчинити спадкоємець, який бажає прийняти спадщину у разі, коли він не проживав на час відкриття спадщини постійно зі спадкодавцем.
Для прийняття спадщини встановлено строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з частиною першою статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
За змістом зазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) спадкоємець пропустив строк для прийняття спадщини; 2) у спадкоємця були перешкоди для подання заяви для прийняття спадщини; 3) ці обставини визнані судом поважними.
Оцінка поважності причин пропуску строку прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17, у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18, від 17 серпня 2023 року у справі № 626/274/22, від 24 вересня 2025 року у справі № 306/355/23.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач вказувала, що у встановлений законодавством строк вона із заявою про прийняття спадщини після померлого діда до нотаріальної контори не звернулася у зв'язку із наявністю об'єктивних обставин, пов'язаних зі станом здоров'я її сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якого було травмовано внаслідок укусів та подряпин кота, що мав сказ, у зв'язку з чим йому було призначено комбінований курс лікування і процедури. Додатково було наголошено, що вихованням сина позивач займається самостійно (неодружена, мати позивача перебуває за кордоном), а тому у зв'язку із значною загрозою здоров'ю малолітньої дитини та необхідністю супроводу останнього до медичного закладу, ОСОБА_2 об'єктивно не змогла прибути до нотаріуса та подати заяву про прийняття спадщини.
У справі, що переглядається, встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 64 років помер спадкодавець ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .
Отже, шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 спливає 07 жовтня 2024 року. Із заявою про прийняття спадщини позивач звернулася 16 жовтня 2024 року.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Цивільна справа вирішується з урахуванням балансу вірогідностей. Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, згідно наданих позивачем доказів, встановив наявність обставин у ОСОБА_2 , що пов'язані з необхідністю здійснення лікувальних і термінових заходів для врятування життя дитини, яка була укушена твариною з підозрою на сказ, зокрема:
- копія довідки № 10281 КП «Дитяча міська клінічна лікарня Полтавської міської ради» про те, що 25 вересня 2024 року о 11 год 23 хв ОСОБА_12 встановлено діагноз: укушені подряпини тулуба та верхніх кінцівок, надана медична допомога у вигляді туалету укушених подряпин та призначений комбінований курс вакцинації: на 0 д - 25 вересня, на 3 д - 28 вересня, на 7 д - 2 жовтня, на 14 д - 9 жовтня, на 28 д - 23 жовтня (а.с. 18);
- копія консультаційного висновку спеціаліста КНП «Кобеляцька міська лікарня» від 24 вересня 2025 року про встановлений діагноз у ОСОБА_13 у вигляді численних укушених ран тулуба твариною з підозрою на сказ (а.с. 178),
- копія консультаційного висновку спеціаліста № 1274 КНП «Кобеляцька міська лікарня» від 28 вересня 2025 року про можливість зараження сказом ОСОБА_7 (а.с. 179),
- копія довідки лікаря Придніпрянської АЗПСМ, виданої на ім'я ОСОБА_7 , 2022 року народження (а.с. 180).
Враховуючи вік малолітньої дитини, необхідність вчинення термінових дій, спрямованих на врятування життя дитини і недопущення розвитку небезпечної хвороби (сказу), колегія суддів погоджується із висновком місцевого суду, що вказані вище обставини, які виникли до закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини, і продовжували існувати й після спливу такого строку, є такими, що істотно впливали на можливість особи вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Слід зауважити, що місцевий суд правильно зауважив, що вказані обставини, не залежали від волі позивача та пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини.
З урахуванням обставин цієї справи, зокрема періоду лікування сина позивача від небезпечного інфекційного захворювання і незначного проміжку часу між закінченням шестимісячного строку для прийняття спадщини та зверненням ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_5 й подачею позову у цій справі, що встановлено судом попередньої інстанції та вбачається з матеріалів справи, а також враховуючи принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, таких як справедливість, добросовісність та розумність, та на забезпечення виконання завдань цивільного судочинства щодо ефективного захисту порушених, невизнаних прав та інтересів, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з дотриманням норм матеріального права ухвалив законне та мотивоване рішення, задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_2 щодо визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Слід зауважити, що доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, зокрема, щодо тривалої бездіяльності позивача та ненаправлення останньою заяви засобами поштового зв'язку, не беруться колегією суддів до уваги, оскільки хвороба малолітньої дитини позивача є непередбачуваною та незапланованою обставиною, що потребує додаткової уваги матері до стану дитини.
Крім того, колегія суддів вкотре наголошує, що позивачем пропущено незначний проміжок часу між закінченням шестимісячного строку для прийняття спадщини - 07 жовтня 2024 року, та зверненням ОСОБА_2 до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті діда ОСОБА_5 - 16 жовтня 2024 року (лише 9 днів), що також враховується колегією суддів під час розгляду даної справи.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об'єктивно та безпосередньо дослідив надані заявником докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.
Отже, апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Хлистун І.М., слід залишити без задоволення, а рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29 липня 2025 року без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (частина перша статті 1 Закону України «Про судовий збір»).
Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат в частині судового збору, понесених сторонами під час розгляду справи місцевим судом, та відсутні підстави для розподілу судових витрат в частині судового збору у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Хлистун Ірина Миколаївна - залишити без задоволення.
Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 29 липня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 23 березня 2026 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді О.О. Панченко
Л.І. Пилипчук