Житомирський апеляційний суд
Справа №274/8166/25 Головуючий у 1-й інст. Мороко С. В.
Номер провадження №33/4805/741/26
Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Кузнецов Д. В.
30 березня 2026 року м.Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Кузнецов Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2026 року, якою останнього визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,
Постановою судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.
Згідно з постановою судді місцевого суду, 30.10.2025 о 18 год. 09 хв. в м. Бердичеві по вул. Бистрицькій, 71, ОСОБА_1 керував транспортним засобом OPEL VECTRA, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду адвокат Олянюк В.Л. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись на необґрунтованість постанови. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що заключний діагноз ОСОБА_1 про стан наркотичного сп'яніння визначено лише на підставі даних лабораторного дослідження без зовнішнього оглядку лікарем, тому висновок щодо результатів медичного огляду, на думку захисника, не є належним доказом та не свідчить про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння.
ОСОБА_1 та його захисник Олянюк В.Л. в судове засідання не прибули, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, про поважність причин неявки не вказували. За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у їх відсутність, що відповідає ч.6 ст.294 КУпАП, зважаючи на стислі строки розгляду справ такої категорії.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції загалом дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9а ПДР, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами, а зміст постанови відповідає положенням статей 283, 284 КУпАП.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №516396 від 30.10.2025 вбачається, що 30.10.2025 о 18 год. 09 хв. в м. Бердичеві по вул. Бистрицькій, 71, ОСОБА_1 керував транспортним засобом OPEL VECTRA, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2).
За змістом п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція).
Відповідно до п.6 І-го розділу Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Відповідно до п.7 І-го Розділу Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі заклад охорони здоров'я).
Відповідно до ч.ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться в присутності двох свідків. Матеріали обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.9а Правил дорожнього руху України, крім вищевказаного протоколу про адміністративне правопорушення, підтверджується: актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, щодо знижують увагу та швидкість реакції №147 від 14.11.2025 КНП «Бердичівська міська лікарня» БМР, згідно якого ОСОБА_1 на момент проведення огляду 30.10.2025 о 18:40 год. перебував в стані наркотичного сп'яніння (а.с.4); розпискою про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП (а.с.5); довідкою сектору АП Бердичівського РВП ГУНП в Житомирській області щодо отримання посвідчення водія ОСОБА_1 (а.с.7); наявним в матеріалах справи відеозаписом (а.с.18); актом медичного огляду №147 від 30.10.2025 КНП «Бердичівська міська лікарня» БМР, за результатами якого у ОСОБА_1 на момент проведення огляду 30.10.2025 о 18:40 хв. встановлений стан наркотичного сп'яніння (а.с.38).
Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності і взаємозв'язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначені вище докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені і зібрані у визначеному процесуальним законом порядку.
Доводи захисника про відсутність належного зовнішнього огляду ОСОБА_1 лікарем, як підстава для визнання огляду недійсним, є помилковими та спростовуються матеріалами справи, з огляду на наступне.
Так, з матеріалів відеозапису вбачається, як працівники поліції слідують та зупиняють транспортний засіб OPEL VECTRA, державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , особу якого було встановлено пізніше. У водія були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння та запропоновано ОСОБА_1 проїхати до найближчого медичного закладу для проходження медичного огляду у лікаря нарколога, на що він погодився. Прибувши до лікарні, ОСОБА_1 здав біологічну рідину, дослідження якої вказало на позитивний результат, на підставі чого лікарем було надано висновок про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп'яніння.
Крім того, згідно акту медичного огляду №147 від 30.10.2025 лікарем проведений зовнішній огляд ОСОБА_1 , за результатами якого встановлено та відображено у акті вегетативно-судинні реакцію у вигляді гіперемію слизових очей, сповільненість рухової сфери, порушення міміки та її млявість, похитування ходи, сповільненість рухів. За результатами сукупності таких даних огляду та результату лабораторного дослідження біологічної рідини у ОСОБА_1 встановлений заключний діагноз - наркотичне сп'яніння, виявлені метадон та канабіноїди.
Таким чином, лікарем КНП «Бердичівська міська лікарня» БМР на підставі результатів зовнішнього огляду та тестування у ОСОБА_1 на момент проходження огляду встановлений достовірний та чіткий діагноз: наркотичне сп'яніння.
Як вірно надано оцінку судом, будь-яких відомостей, що ОСОБА_1 чи його захисник зверталися зі скаргами на дії медичних працівників щодо неналежного проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння чи неналежного заповнення медичних документів - матеріали справи не містять.
Так само висновок про результати медичного огляду не був оскаржений водієм, у відповідності до пункту 14 постанови Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103, згідно з яким внормовано, що висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Акт медичного огляду та складений на підставі нього медичний висновок із остаточним діагнозом відповідають вимогам нормативних актів за формою та змістом.
Обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість медичних працівників чи працівників поліції у притягненні особи до адміністративної відповідальності, судом не встановлено та стороною захисту надано не було.
Таким чином, твердження сторони захисту про порушення медичним персоналом закладу охорони здоров'я встановленої законом процедури огляду ОСОБА_1 на визначення стану наркотичного сп'яніння 30.10.2025 є такими, що не заслуговують на увагу та розцінюються суддею як спосіб захисту й уникнення відповідальності за вчинене правопорушення.
Наведені апелянтом доводи не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує практику Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи, висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], §41.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, будь-яких вагомих доказів та доводів на спростування правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не надано.
Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм закону, які б слугували підставою для скасування чи зміни постанови суду. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги.
За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає.
Керуючись ст.294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу адвоката Олянюка Віталія Леонідовича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 24 лютого 2026 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя: