Житомирський апеляційний суд
Справа №285/1381/26 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-сс/4805/228/26
Категорія ст.422 КПК України Доповідач ОСОБА_2
23 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 11 березня 2026 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 ,-
Ухвалою слідчого судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 11 березня 2026 року задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 до 07 травня 2026 року з визначенням застави у розмірі 133 120 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Слідчий суддя враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 , вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним, а також, його вік та стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків, майновий стан, існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України прийшов до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів у даному конкретному випадку не зможе запобігти вказаним існуючим ризикам, а лише винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу та застосувати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою або змінити ухвалу слідчого судді та зменшити визначений розмір застави до 66 560 грн.
Зазначає, що ризики, передбачені ст.194 КПК України є лише припущеннями прокурора.
Стверджує, що ОСОБА_8 має постійне місце проживання та реєстрації, міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, по місцю служби характеризується позитивно, вчинив не умисне кримінальне правопорушення, щиро кається, бажає продовжити службу у ЗСУ, отримав декілька контузій.
Наголошує, що визначений судом розмір застави є непосильним для підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим заходом і він може бути застосованим тоді, коли жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно із пунктом 2 частини 4 статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання колегії суддів висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри повідомленої ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.286-1, ч.2 ст.289 КК України, один з яких відноситься до категорії тяжких злочинів відповідає фактичним обставинам справи.
Слідчий суддя достатньо обґрунтував свої висновки про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; а також ризик можливого впливу на потерпілого та свідків, з метою зміни ними показів, вчинити інше кримінальне правопорушення, з цими висновками погоджується і колегія суддів.
ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні необережних дій, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та у незаконному заволодінні транспортним засобом, а саме у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 286-1 та ч.2 ст.289 КК України.
За таких обставин, апеляційний суд вважає обґрунтованими та законними висновки слідчого судді про наявність достатніх підстав, згідно вимог ст. 194 КПК України для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Колегія суддів зважає і на те, що при розгляді питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід враховувати і серйозність звинувачення та ризик втечі підозрюваного. Крім цього, «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Також, колегія суддів зважає і на те, що на даний час в Україні введено воєнний стан, що також є відповідним ризиком, який з врахуванням даних про особу обвинуваченого, характером злочинів у яких він обвинувачується додатково свідчить про правильність висновків суду, оскільки в зазначених умовах здійснення контролю за обвинуваченим правоохоронними органами, в разі застосування до нього інших більш м'яких запобіжних заходів, в тому числі домашнього арешту є ускладненим.
Доводи сторони захисту про те, що до підозрюваного ОСОБА_8 може бути застосований більш м'який запобіжний захід, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено достатніх стримуючих факторів від порушень з боку підозрюваного своїх зобов'язань в разі застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Доводи захисника, що підозрюваний має постійне місце проживання та реєстрації, міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий, по місцю служби характеризується позитивно, щиро кається, бажає продовжити службу в ЗСУ, отримав контузії, безперечно повинні враховуватися, однак з врахуванням обставин кримінального правопорушення не є переконливим аргументом для можливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки це не стримало його від протиправної поведінки, незаконному заволодіння транспортним засобом та керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння відповідно до підозри.
Таким чином, вирішуючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_8 та неможливості на даний час у застосуванні менш суворого запобіжного заходу.
Перевіряючи доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 на предмет законності та вмотивованість ухвали слідчого судді щодо ОСОБА_8 у частині визначення розміру застави, колегія суддів звертає увагу на таке.
На підставі ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, визначаючи підозрюваному ОСОБА_8 розмір застави, слідчий суддя взяв до уваги обставини, установлені ст. 177, 178 КПК України, вимоги ст. 182 цього Кодексу та позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Тому, з врахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, їх ступеня суспільної небезпеки, а також даних про особу підозрюваного ОСОБА_8 , слідчий суддя прийшов до висновку, що застава, у розмірі, визначеному п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме 40 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб у разі її внесення здатна забезпечити виконання ОСОБА_8 покладених на нього обов'язків та не буде завідомо непомірна для нього.
З вказаним висновком погоджується і колегія суддів. Такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, та таким, що співвідноситься з даними про особу підозрюваного, обставинами кримінального правопорушення, його тяжкістю та особливою суспільною небезпечністю, а тому відповідає вимогам кримінального процесуального закону, зазначеним в ч. 4 ст. 182 КПК України, згідно з якою розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Інші доводи апеляційної скарги, також не спростовують правильність висновків слідчого судді.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 11 березня 2026 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді: