Справа № 166/2059/25 Головуючий у 1 інстанції: Свистун О. М.
Провадження № 22-ц/802/403/26 Доповідач: Бовчалюк З. А.
30 березня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Бовчалюк З.А.,
суддів - Здрилюк О.І., Карпук А.К.,
з участю секретаря судового засідання Власюк О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»- Крюкової Марини Володимирівни на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 05 січня 2026 року,
ТОВ "ФК «Фінтраст Капітал» звернувся у суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивує ти, що 07 березня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір № 1482235 про надання споживчого кредиту (далі - Кредитний договір). За умовами Кредитного договору сума кредиту складає 13700 грн, строк кредиту - 359 днів: з 07 березня 2024 року по 02 березня 2025 року, з періодичністю платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів.
ТОВ «Слон Кредит» свої зобов'язання перед відповідачем за Кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 13700 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну карту НОМЕР_1 , яку відповідач вказав особисто під час укладення договору.
06 квітня 2024 року відповідач не здійснив оплату процентів згідно з графіком платежу та не повернув тіло кредиту.
Ураховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором, 27 червня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит», як клієнтом, і ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», як фактором, було укладено договір факторингу № 27062025, за умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за Кредитним договором на загальну суму 143850 грн, з якої заборгованість за тілом кредиту - 13700 грн, заборгованість за процентами - 123300 грн, штрафні санкції - 6850 грн.
Просить стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором у сумі 143850 грн, а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 05 січня 2026 року позов задоволено частково.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 у користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» заборгованість за договором про надання коштів споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1482235 від 07 березня 2024 року в розмірі 63020 гривень, яка складається із: 13700 гривень - тіло кредиту, 49320 гривень - відсотки за користування кредитом.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач ТОВ «Фінтраст Капітал» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким позов Товариства задовольнити повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції під час ухвалення судового рішення неправильно застосував норми матеріального права шляхом неправильного тлумачення закону, оскільки відсотки, як первинним кредитором так і позивачем були нараховані з врахуванням пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», а також суд першої інстанції помилково звільнив відповідача від штрафних санкцій, які нараховані на підставі ст. 625 ЦК України.
В судове засідання учасники справи не з'явилися, однак суд вважає за можливе проводити розгляд справи за їх відсутності зважаючи на те, що учасники справи повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
За змістом частин четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою прийняття постанови у даній справі є 30 березня 2026 року, тобто, дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 березня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір, який підписаний електронним підписом відповідача шляхом відтворення одноразового ідентифікатора - Р288.
За умовами Кредитного договору ТОВ «Слон Кредит» надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 13700 гривень (п. 1.3 Кредитного договору) строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.4 Кредитного договору).
Відповідно до п. 1.5 Кредитного договору за користування кредитом ОСОБА_1 сплачує ТОВ «Слон Кредит» проценти на таких умовах: стандартна процентна ставка становить 2,5 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту; знижена процентна ставка 1,25 % та застосовуєтсья, якщо споживач до 06 квітня 2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.
Згідно з п. 1.8 Кредитного договору загальні витрати на дату укладення договору складають за весь строк користування кредитом за стандартною ставкою 123300 грн, за стандартною з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки - 118162 грн 50 коп.
Пунктом 2.1 передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с. 19-23).
ТОВ «Слон Кредит» на виконання умов Кредитного договору 07 березня 2024 року надало відповідачу кредит у розмірі 13700 грн, перерахувавши на платіжну картку № НОМЕР_1 , указану відповідачем при укладенні Кредитного договору, що підтверджується листами ТОВ «Пейтек» № 20250702-366 від 02.07.2025 та АТ КБ "Приватбанк" № 20.1.0.0.0/7-251208/23951-БТ від 08.12.2025.
Згідно з наданим ТОВ «Слон Кредит» розрахунком заборгованості за Кредитним договором станом на 02 березня 2025 року у відповідача перед ТОВ «Слон Кредит» виникла заборгованість у сумі 143850 грн, з яких: тіло кредиту - 13700 грн; заборгованість за відсотками - 123300 грн; заборгованість за штрафом, пенею - 6850 (а.с. 29).
Між ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» та ТОВ «Слон Кредит» 27 червня 2025 року укладено договір факторингу № 27062025, відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило за грошові кошти ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право грошової вимоги, строк зобов'язань яких настав або виникне в майбутньому до боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ "ФК«Фінтраст Капітал». Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід'ємною частиною договору.
Згідно з витягом із реєстру боржників до договору факторингу № 27062025 від 27.06.2025 ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором в сумі 143850 гривень, з яких 13700 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 123300 грн - сума заборгованості за відсотками; 6850 грн - сума заборгованості за пенею.
Після відступлення позивачу прав грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості за Кредитним договором.
Факт підписання договору позики сторонами, його відповідності Закону України «Про електронну комерцію», отримання кредитних коштів та факту переходу права вимоги до позивача за договором факторингу, сторонами не оспорюється, а встановлені в цій частині рішення суду першої інстанції обставини справи позивачем та відповідачем не оскаржуються.
Суд першої інстанції частково задовольняючи вимоги позивача в частині стягнення процентів за користування кредитом дійшов висновку, що ТОВ «Слон Кредит» не мало права визначати проценту ставку у розмірі 1,25 % та 2, 5 %, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1% на день відповідно до положень ч. 5 ст. 8 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування».
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду оскільки такі зроблені з врахуванням норм права, які регулюють дані правовідносини.
З наданого представником позивача розрахунку заборгованості за Кредитним договором установлено, що позивачем нараховувались відсотки за користування кредитом за стандартною ставкою 2,5%.
Проте, умови Договору в частині нарахування процентів за процентними ставками, які перевищують 1,00 % за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані у зв'язку з їх нікчемністю.
Зокрема, відповідно до ст. 4 Закону України «Про споживче кредитування» законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам.
Згідно з частиною п'ятою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності з 24 грудня 2023 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Натомість відповідачу, всупереч вищенаведених норм права, нараховувалися проценти за користування кредитом понад 1,00 % в день (2,5%).
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст.6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Частиною 2 ст. 627 ЦК України також передбачено, що у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.
Отже, укладаючи договір 07 березня 2024 року № 317670-КС-006, ТОВ «Слон Кредит» не мало права визначати проценту ставку у розмірі 1, 25% (знижена) та 2,5 %, оскільки її максимальний розмір не може перевищувати 1,00 % на день.
Передбачений п. 17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» перехідний період у 240 днів із дозволеною ставкою: 120 днів 2,5%, 120 днів 1,5%, поширюється лише на договори, укладені до набрання Законом чинності, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання Законом чинності. Про це зазначено у ч. 2 розділу II Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».
Кредитний договір укладено 07 березня 2024 року, тобто після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови договору щодо встановлення денної процентної ставки на рівні 1, 25% (знижена) та 2, 5 % відповідно є нікчемною в силу положень частини п'ятої статті 8 та частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Доводи апеляційної скарги позивача в цій частині підлягають відхиленню, оскільки суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, зменшивши розмір процентної ставки, що підлягала застосуванню кредитором при нарахуванні відповідачу заборгованості за процентами за користування до 1,00% в день від суми кредиту а межах строку кредитування (360 днів)
Щодо стягнення штрафних санкцій в розмірі 6850 гривень.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 на всій території України уведено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 дотепер.
Враховуючи наведене, боржник звільняється від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягає списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з реєстром боржників до договору факторингу № 27062025 від 27.06.2025 та наведеним позивачем розрахунком останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов'язання за Кредитним договором в розмірі 6850 грн.
За наведених обставин, враховуючи, що дану неустойку первісним кредитором нараховано у період запровадження воєнного стану, який триває дотепер, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 6850 гривень штрафу( пені).
Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, рішення суду ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування немає.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України).
Апеляційну скаргу залишено без задоволення, то підстави для зміни розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 268, 367, 368, 375, 382, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал»- Крюкової Марини Володимирівни залишити без задоволення.
Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 05 січня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий-суддя:
Судді: