Справа № 761/10067/26
Провадження № 1-кс/761/7161/2026
30 березня 2026 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12026110000000012 від 05.01.2026, -
Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту з метою забезпечення збереження речових доказів на майно, вилучене в ході особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилученого 13.03.2026 у кримінальному провадженні №12026110000000012 від 05.01.2026, яким користується ОСОБА_5 , а саме: мобільний телефон «Samsung», сірого кольору в чохлі чорного із золотим кольору, з сім картами з номерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 .
Учасники у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду клопотання про арешт майна повідомлялися належним чином.
Слідчий подав до суду заяву, в якій просив здійснювати розгляд без його участі.
Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України неприбуття прокурора та власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, слідчий суддя ухвали здійснювати розгляд справи без їх участі.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про наступне.
Встановлено, що Головним управлінням Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12026110000000012 від 05.01.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
12.03.2026 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 13.03.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
На підставі ч. 3 ст. 208 КПК України було проведено особистий обшук затриманої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ході якого виявлено та вилучено вказаний мобільний телефон.
13.03.2026 вилучене майно постановою слідчого визнано речовим доказом.
Дане клопотання направлене до суду засобами поштового зв'язку 13.03.2026, а отже слідчим не пропущено строк звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, визначений ч. 5 ст. 171 КПК України.
Згідно ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
При цьому, ч. 3 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Так, слідчим суддею з матеріалів клопотання встановлено, що вилучене майно, може бути використано як доказ у кримінальному провадженні, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а накладення арешту є необхідним з метою забезпечення збереження речових доказів.
Як постанова про визнання вказаного майна речовим доказом так і клопотання про арешт майна, з посиланням на встановлені у кримінальному провадженні фактичні обставини кримінального правопорушення, містять відповідні мотиви та підстави на обґрунтування висновку про відповідність такого майна ознакам речових доказів, визначеним ст. 98 КПК України, зокрема посилання на те, що вилучене майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст. ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 175, 309, 395 КПК України, суд, -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на вилучене 13.03.2026 майно в ході особистого обшуку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:
- мобільний телефон «Samsung», сірого кольору в чохлі чорного із золотим кольору, з сім картами з номерами: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з ІМЕІ1: НОМЕР_3 , ІМЕІ2: НОМЕР_4 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1