Справа № 761/49571/25
Провадження № 1-в/761/6/2026
13 лютого 2026 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_4 (участь якого забезпечена шляхом відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.09.2023, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.09.2023, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України.
На обґрунтування свого клопотання ОСОБА_4 зазначає, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.09.2023 його було засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням строком 3 (три) роки. Вказаним вироком його було засуджено за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненому повторно в умовах воєнного стану, чим було завдано потерпілим матеріальної шкоди на суму 349 грн. 00 коп. та 520 грн. 81 коп.
Разом з тим, засуджений зазначає, що 09.08.2024 набрав чинності Закон № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів». Цим законом внесені зміни до ст. 51 КУпАП, згідно з якими викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо його вартість на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що станом на 2023 рік становило 2684 грн. 00 коп.
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 підтримав клопотання з підстав у ньому наведених.
Прокурор Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 не заперечував з приводу звільнення ОСОБА_4 від призначеного йому вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.09.2023 покарання.
Уповноважений представник ДУ «Київський слідчий ізолятор» до суду не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши клопотання, заслухавши думку прокурора, засудженого, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених ч. ч. 2 і 3 ст. 74 КК України.
Пунктом 2 ч. 2 ст. 539 КПК України передбачено, що клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, у разі необхідності вирішення, зокрема, питань, передбачених п. 13 ч. 1 ст. 537 цього Кодексу.
З матеріалів клопотання вбачається, що останній засуджений вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 02.12.2025 до покарання у виді позбавлення волі строком на 6 років. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 25.03.2024, більш суворим, призначеного даним вироком, призначено ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 6 (шість) років. На даний час вказаний вирок оскаржується до Київського апеляційного суду.
При цьому, з вказаного вироку вбачається, що 23.08.2024 ОСОБА_4 затримано на виконання вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 25.03.2024 та поміщено до ДУ «Київський слідчий ізолятор». Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 03.09.2024 ОСОБА_4 залишено в ДУ «Київський слідчий ізолятор», для розгляду Білоцерківським міськрайонним судом Київської області кримінального провадження № №12023111030005114 від 27.10.2023.
Таким чином, ОСОБА_4 відбуває призначене йому покарання у вигляді позбавлення волі, в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор», що надає Шевченківському районному суду міста Києва право розглянути подане клопотання.
Так, судом встановлено, що вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.09.2023 ОСОБА_4 було засуджено за вчинене 27.02.2023 та 01.03.2023 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, тобто за вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) вчиненому повторно в умовах воєнного стану. При цьому вартість майна у вчиненні викрадення якого ОСОБА_4 визнано винним становить 349 грн. 00 коп. та 520 грн. 81 коп.
В той же час, 09.08.2024 набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 №3886- IX, яким було внесено зміни до законодавчих актів України, в тому числі до ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Дрібне викрадення чужого майна».
У зв'язку зі змінами внесеними до ст. 51 КУпАП Законом України №3886-1Х від 18.07.2024, після 09.08.2024, дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати у розмірі до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - є дрібною крадіжкою, за яку настає відповідальність за ст. 51 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України передбачає, що якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
У 2023 році розмір податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК України становив 1 342 грн., тобто для кваліфікації викрадення майна за нормами відповідних статей КК України, його вартість, відповідно до чинних норм законодавства, для 2023 року повинна перевищувати 2 684 грн.
З вищевикладеного необхідно дійти до висновку, що діяння за вчинення якого засуджено ОСОБА_4 вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.09.2023, на даний час не може вважатись кримінальним правопорушенням, оскільки вартість майна, за викрадення якого останній засуджений не перевищує граничної вартості майна, за викрадення якого передбачено саме кримінальну відповідальність.
Частиною 2 ст. 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи, що ОСОБА_4 за вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.09.2023 завдав матеріальної шкоди потерпілій стороні на суму меншу двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян станом на день вчинення крадіжки, тобто вчинене ним діяння відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ не є кримінально-караним на цей час, суд дійшов висновку про необхідність звільнення засудженого ОСОБА_4 від призначеного йому покарання на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з чим клопотання засудженого підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 537, 539 КПК України, ст. ст. 74, 82 КК України, суд
Клопотання засудженого ОСОБА_4 про звільнення від відбування покарання, призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.09.2023, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком, тривалістю 3 (три) роки, призначеного вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 27.09.2023, на підставі ч. 2 ст. 74 КК України, у зв'язку з усуненням караності вчиненого ним діяння.
Вважати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим за вироком Дніпровського районного суду міста Києва від 25.03.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва.
Суддя ОСОБА_1