Справа №760/35746/25 2/760/11268/26
26 березня 2026 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Нестеренко Т.В., за участю секретаря Панкєєвої Ю.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У грудні 2025 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь: заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 0,00 грн, три проценти річних у розмірі 0,00 грн; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 0,00 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 0,00 грн, три проценти річних у розмірі 0,00 грн; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 5178,76 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 885,57 грн, три проценти річних у розмірі 232,83грн; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 1252,15 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 215,37 грн, три проценти річних у розмірі 62,57 грн; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 18382,79 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 2571,85 грн, три проценти річних у розмірі 763,97 грн, пеня у розмірі 929,49; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води в розмірі 4474,57 грн; інфляційну складову боргу у розмірі 608,07 грн, три проценти річних у розмірі 178,96, пеня в розмірі 217,74 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1596,91; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 854,70 грн; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 0,00 грн; заборгованість за обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що з 01.05.2018 до 31.10.2021 позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води4 з 01.11.2021, у зв'язку зі зміною законодавства позивач є виконавцем послуг постачання теплової енергії та з постачання гарячої води. На підставі типового договору опубліковано договір про надання послуг в газеті "Хрещатик" від 23.08.2018 № 34 (5085) з ЦО/ЦПВГ. Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому під'єднаний до мереж тепло- та водопостачання. У порушення вимог законодавства відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Представник позивача в позовній заяві просив проводити розгляд справи за наявними матеріалами справи без участі Позивача та його представника.
Ухвалою від Солом'янського районного суду міста Києва 09.02.2026 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
04.03.2026 до Солом'янського районного суду надійшла заява від Вольвач Т.М. про доручення матеріалів до справи. До заяви були долучені довідка про стан заборгованості на момент 01.01.2026 та квитанції про сплату заборгованості.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши подані документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що з 01.05.2018 по 31.10.2021 позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПВГ). З 01.11.2021 у зв'язку зі зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуг з ТЕ/ПГВ).
На підставі типового договору, опубліковано договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ в газеті "Хрещатик" від 28.03.2018 № 34 (5085).
Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому під'єднаний до мереж тепло- та водопостачання.
В позовній заяві зазначено, що у порушення вимог законодавства відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 38406,30 грн.
Водночас відповідачем спростовано твердження позивача щодо наявності заборгованості. Так, довідкою про стан заборгованості від 20.02.2026 № 02/09/1-20, виданою Виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) Департаментом житлово-комунальної інфраструктури Комунального концерну «Центр комунального сервісу», підтверджено, що станом на 01.01.2026 за відповідачем обліковувалась заборгованість у розмірі 2562,16 грн. Разом з тим зазначена заборгованість була сплачена 19.01.2026, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПриватБанк». На підтвердження факту оплати відповідачем також подано належним чином завірені квитанції (дублікати чеків), які свідчать про повне погашення усіх наявних заборгованостей станом на 04.03.2026.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що на момент ухвалення рішення предмет спору відсутній.
Суд зазначає, що відповідно до положень статей 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін та диспозитивності, а кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Відповідно до статті 81 ЦПК України обов'язок доказування покладається на сторони.
При цьому позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження існування на момент розгляду справи заборгованості відповідача у заявленому у позові розмірі. Натомість надані відповідачем докази свідчать про повне погашення наявної заборгованості.
Вирішуючи спір, суд виходить із того, що предметом позову у даній справі є вимога про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, а також похідних вимог у вигляді інфляційних втрат, трьох процентів річних та пені.
Водночас встановлення судом факту відсутності заборгованості відповідача перед позивачем свідчить про відсутність предмета спору між сторонами, оскільки обов'язок, виконання якого вимагає позивач, на момент розгляду справи фактично припинений у зв'язку з його виконанням.
Суд зазначає, що відповідно до загальних засад цивільного судочинства суд здійснює захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадку, коли на момент вирішення спору у судовому порядку відсутнє порушене право або невиконане зобов'язання, судове втручання втрачає свій правозахисний характер, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Крім того, суд враховує, що заявлені позивачем вимоги про стягнення інфляційної складової боргу, трьох процентів річних та пені є похідними від основної вимоги про стягнення заборгованості, а тому за відсутності основного боргу такі вимоги також не підлягають задоволенню.
Разом з тим суд вважає за необхідне звернути увагу на характер процесуальної поведінки позивача.
Відповідно до частини третьої статті 13 ЦПК України учасники справи зобов'язані користуватися процесуальними правами добросовісно. Згідно зі статтею 44 ЦПК України зловживання процесуальними правами не допускається.
Звернення до суду з позовом про стягнення значної суми заборгованості за відсутності належного підтвердження її фактичного існування, а також за наявності інформації про її погашення, не відповідає принципам добросовісності та розумності здійснення процесуальних прав.
Суд бере до уваги, що позивач є суб'єктом господарювання, який надає житлово-комунальні послуги великій кількості споживачів та веде облік розрахунків з ними. За таких обставин позивач має об'єктивну можливість перевіряти актуальний стан розрахунків зі споживачами перед зверненням до суду з позовами про стягнення заборгованості.
Подання позову без належної перевірки фактичного стану розрахунків із споживачем або за наявності інформації про відсутність заборгованості призводить до безпідставного навантаження суду розглядом справ, у яких відсутній реальний спір про право, та змушує відповідача витрачати час і ресурси на участь у судовому процесі для захисту від необґрунтованих вимог.
Такі дії не узгоджуються з завданнями цивільного судочинства, визначеними статтею 2 ЦПК України, та можуть свідчити про недобросовісне користування процесуальними правами.
З огляду на викладене, враховуючи встановлений судом факт повного погашення заборгованості, відсутність на момент розгляду справи предмета спору та недоведеність позивачем заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позову не вбачається.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено повністю, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову «Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Нестеренко