Справа №760/34915/25 2/760/2000/26
27 березня 2025 року Солом'янський районний суд міста Києва у складі:
Головуючого судді Нестеренко Т.В.,
за участю секретаря Панкєєвої Ю.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з централізованого опалення,-
10.12.2025 року позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь: Заборгованість за житлово-комунальні послуги сумою 99834,25 грн., яка складається з: заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 0,00 грн., три відсотки річних у розмірі 0,00 грн; заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання в розмірі 0,00 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 0,00 грн. три відсотки річних у розмірі 0,00 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 0,00 грн., три відсотки річних у розмірі 0,00 грн.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 0,00 грн., три відсотки річних у розмірі 0,00 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 62387,55 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 9157,49 грн., три відсотки річних у розмірі 2709,66 грн., пеня у розмірі 3296,76 грн.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 16540,58 грн.; інфляційну складову боргу у розмірі 2006,84 грн., три відсотки річних у розмірі 588,60 грн., пеня у розмірі 716,14 грн.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії розмірі 1577,33 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 853,30 грн; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого: платника опалення у розмірі 0,00 грн.; заборгованість за обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн.
В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що з 01.05.2018 по 31.10.2021 позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПВГ). З 01.11.2021 у зв'язку зі зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуг з ТЕ/ПГВ).
На підставі типового договору, опубліковано договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ в газеті "Хрещатик" від 28.03.2018 № 34 (5085). Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому під'єднаний до мереж тепло- та водопостачання. У порушення вимог законодавства, відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 23.12.2025 відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
17.02.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд без їх участі. У заяві вказано, що позивач не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві, в якій просив провести розгляд справи за його відсутності, проти ухвалення судом заочного рішення не заперечував.
Відповідачі в судові засідання призначені на 20.01.2026, 19.02.2026 та 27.03.2026 не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, шляхом направлення судових повісток поштою. Відповідачі причини неявки суду не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у їх відсутність не направляли, своїм правом на написання відзиву не скористалися. Оголошення про виклик до судового засідання було розміщено на веб-сайті судової влади України http://court.gov.ua.
Небажання відповідачів надавати докази, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем.
На підставі письмової заяви позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст. ст. 223, 247, 280-282 ЦПК України.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до позиції Верховного Суду, висловленої в постанові від 11 червня 2021 року в справі № 2-6236/11, сам лише факт неотримання заявником поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки це зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надала суду таку адресу для направлення кореспонденції.
Так, ухвала суду про відкриття провадження в справі направлялася відповідачам за їх місцем реєстрації, їх адреса реєстрації підтверджується матеріалами справи.
Розшук учасників справи не віднесено до повноважень суду і такі можливості у суду відсутні.
Не дивлячись на те, що вказана постанова Верховного Суду стосувалася позивача в справі, суд, у той же час, з урахуванням приведеного вище, вважає виконаним судом обов'язок, врегульований цивільним процесуальним законодавством, при прийнятті справи до провадження суду та відкриття провадження в ній.
Відповідачі про дату, час та місце розгляду судової справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили, можливістю подати відзив на позовну заяву - не скористались.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, враховуючи вимоги ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Згідно з правовою позицією Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною в постанові від 5 вересня 2022 року № 1519/2-5034/11 (№ 61-175сво21) порядок ухвалення судового рішення та його проголошення залежить від того чи судове засідання, яким завершений розгляд справи, відбулось у присутності учасників справи, чи за їхньої відсутності; повне судове рішення було складено чи складання повного судового рішення було відкладено.
У разі розгляду судом справи без виклику учасників справи або учасники справи в судове засідання не з'явились, ухвалення рішення відбувається у такому самому порядку, проте з урахуванням певних винятків: а) рішення не проголошується; б) датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання таке судове засідання не проводиться. У цьому випадку судове рішення не проголошується (частина четверта статті 268 ЦПК України) і датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення (друге речення частини п'ятої статті 268 ЦПК України).
Дослідивши письмові матеріали справи та докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що з 01.05.2018 по 31.10.2021 позивач є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води (послуги з ЦО/ЦПВГ). З 01.11.2021 у зв'язку зі зміною законодавства, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (послуг з ТЕ/ПГВ).
На підставі типового договору, опубліковано договір про надання послуг з ЦО/ЦПГВ в газеті "Хрещатик" від 28.03.2018 № 34 (5085).
Будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому під'єднаний до мереж тепло- та водопостачання.
У порушення вимог законодавства, відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Відповідно до ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV, ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VIII, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно зі ст.ст.19, 25 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію і у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості.
Правовідносини з постачання фізичним особам централізованого опалення та постачання гарячої води регулюються Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодних та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21 липня 2005 року № 630.
Відповідно до п.18 Правил розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Відповідачами не спростовано належними та допустимим доказами правильності нарахування КП «Київтеплоенерго» заборгованості за вказані послуги, а також не надано власного розрахунку заборгованості.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
З 01.05.2018 надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго» на підставі ліцензії.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Положеннями п.2 ч.1 ст.5 визначено, що до житлово-комунальних послуг, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Сторона позивача зазначає, що виникнення цивільних прав та обов'язків, підтверджується діями сторін: позивач надає послуги, щомісячно надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату таких послуг, а відповідачі споживають надані послуги та зобов'язані оплатити їх вартість.
У ст. 12 Закону визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Як вбачається зі змісту позовної заяви КП «Київтеплоенерго», на підставі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті "Хрещатик" від 28.03.2018 № 34 (5085)
Згідно з положеннями п. 3 Розділу VI Прикінцевих та перехідних Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.
Так, за змістом положень ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до умов ст. 641, 642 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
До того ж, слід зазначити, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг. Відповідне позиція викладене у постанові КГС від 21.04.2020 (справа № 910/7968/19).
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі своєчасно не сплачували за спожиті послуги, в результаті чого утворилася заборгованість, яка станом на момент подачі позову становить 99834,25 грн.
Вказана заборгованість підтверджується розрахунками заборгованості за адресою: АДРЕСА_1 (особовий рахунок № НОМЕР_1 ).
Позивач належним чином здійснював надання житлово-комунальних послуг на квартиру. Доказів протилежного відповідачами надано не було, як і не надано доказів фактичного не отримання послуг або не проживання відповідачів у квартирі.
Суд звертає увагу на те, що стороною відповідачів в ході розгляду справи розрахунок позивача не спростовано та не заявлено з цього приводу будь-яких клопотань, заперечень.
Зважаючи на те, що відповідачі є споживачами послуг та повинні були здійснювати оплату таких послуг на рахунок КП «Київтеплоенерго», однак, вчасно та регулярно платежі на оплату послуг не вносили, що призвело до утворення заборгованості, а тому така заборгованість підлягає стягненню в примусовому порядку.
Щодо строків позовної давності. Відповідно до положень ст.ст.256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Оскільки обов'язок щодо сплати за послуги з централізованого опалення та послуги з централізованого постачання гарячої води виникає у споживача кожного місяця, позовна давність підлягає застосуванню до кожного з платежів окремо.
Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір відповідно до розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.4, 12, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-268, 274, 280-284 ЦПК України, суд,-
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за житлово-комунальні послуги сумою 99834, 25 грн., яка складається з:
заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) інфляційну складову боргу у розмірі 0,00 грн., три відсотки річних у розмірі 0,00 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) - заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 0,00 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) інфляційну складову боргу у розмірі 0,00 грн. три відсотки річних у розмірі 0,00 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 0,00 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) інфляційну складову боргу у розмірі 0,00 грн., три відсотки річних у розмірі 0,00 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) - заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) - інфляційну складову боргу у розмірі 0,00 грн., три відсотки річних у розмірі 0,00 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 62387,55 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) - інфляційну складову боргу у розмірі 9157,49 грн., три відсотки річних у розмірі 2709,66 грн., пеня у розмірі 3296,76 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 16540,58 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з кожного на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) інфляційну складову боргу у розмірі 2006,84 грн., три відсотки річних у розмірі 588,60 грн., пеня розмірі 716,14 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з кожного на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії розмірі 1577,33 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з кожного на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 853,30 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з кожного на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого: платника опалення у розмірі 0,00 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з кожного на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) - заборгованість за обслуговування вузла комерційного обліку постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з кожного на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) інфляційну складову боргу у розмірі 2006,84 грн., три відсотки річних у розмірі 588,60 грн., пеня розмірі 716,14 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 з кожного на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (код ЄДРПОУ 40538421) судовий збір з кожного по 1514,00 грн.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Т.В. Нестеренко