Справа № 758/17695/25
Категорія 35
04 березня 2026 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Сідько І.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У листопаді 2025 року КП «Київтеплоенерго» звернулося до Подільського районного суду м. Києва із вищевказаною позовною заявою.
В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначає, що з 01.05.2018 КП «Київтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг, а саме: з 01.05.2018 до 31.10.2021 є виконавцем послуг з централізованого опалення та з централізованого постачання гарячої води; з 01.11.2021 позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.
Відповідачі від послуг з ЦО/ЦПГВ, а з 01.11.2021 від послуг з ТЕ/ПГВ у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся.
Проте відповідач у порушення вимог чинного законодавства у сфері комунальних послуг своєчасно не сплачували за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 30.09.2025 складає 34 214 грн 20 коп.: за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 21 897 грн.; за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 11 269 грн 70 коп.
Відповідно до вимог Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004, а також Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживачі послуг з ЦО/ЦПГВ зобов?язані були сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування.
Таким чином, за вищевказаною адресою, у відповідача також існує заборгованість: за період з 01.11.2021 заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 046 грн 76 коп.
Крім того, позивач, на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», набув право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення у розмірі 18 405 грн 81 коп.
Таким чином позивач просить стягнути з відповідача вищевказану заборгованість, а також витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 18.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).
16.12.2025 від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Галкіної Я.Г. на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву.
В обґрунтування своїх заперечень представник відповідача зазначає, що відповідачка ОСОБА_1 дійсно зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Проте, з 2020 року не проживає за адресою реєстрації, про що свідчить відповідь з Подільського УП від 24.09.2020 року.
Відповідачка не є 100% власником квартири. 50% квартири належить ОСОБА_2 колишньому чоловіку відповідачки, який до даного часу і проживає в зазначеній квартирі та користується всіма комунальними послугами.
На думку сторони відповідача, сам факт реєстрації місця проживання не створює обов'язку оплачувати комунальні послуги, якщо особа не є власником/співвласником чи фактичним користувачем житла. Окрім цього представник відповідача зазначає, що нарахування пені, 3% річних та інфляційних під час воєнного стану є незаконним.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Судом встановлено, що КП «Київтеплоенерго», є правонаступником ПАТ «Київенерго», визначено обов'язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності згідно Закону України № 1198-VІІ від 10.04.2014 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» з 01.08.2018 року.
За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Відтак з 01.05.2018 року надання послуг з постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».
Правовідносини з постачання теплової енергії та гарячої води між постачальною організацією та споживачем (фізичною особою) починаючи з 01.11.2021 року здійснюється на підставі Постанови КМУ від 11.12.2019 року №1182 «про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуг з постачання гарячої води» та Постанови №830 « Про затвердження Правил надання послуг з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуг з постачання теплової енергії від 21.08.2019 року.
Відповідно до п. 8 Правил послуги надаються споживачеві згідно з договором, що оформляється на основі договору про надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води.
Відповідно до ч. 7 статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року договір про надання послуг з центрального опалення, послуг з центрального постачання холодної води, послуг з центрального постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.
Відповідно до норм ЦК України встановлено, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним.
Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивачем.
Відповідач від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлялась (не відключалась).
Тому виникнення цивільних прав та обов'язків підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року, п. п. 18, 20, 30 Правил, споживач зобов'язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.
Згідно з п.21 Правил, у разі відсутності у квартирі (будинку садибного типу) та на вводах у багатоквартирний будинок засобів обліку води і теплової енергії плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами (нормами) споживання, з централізованого опалення - з розрахунку за 1 кв. метр (куб. метр) опалювальної площі (об'єму) квартири (будинку садибного типу) та додатково за перевищення розрахункової потужності приладів опалення (радіаторів) згідно з законодавством.
Згідно з п.30 Правил, споживач зобов'язаний: 1) оплачувати послуги в установлені договором строки; 2) забезпечувати доступ до мережі, арматури, квартирних засобів обліку, розподільчих систем представника виконавця за наявності в нього відповідного посвідчення: для ліквідації аварій - цілодобово; для встановлення і заміни санітарно-технічного та інженерного обладнання, проведення технічного і профілактичного огляду, зняття контрольних показників квартирних засобів обліку - згідно з умовами договору; 3) дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; 4) забезпечувати цілісність квартирних засобів обліку та не втручатися в їх роботу; 5) у разі несвоєчасного внесення плати за послуги сплачувати пеню у встановлених законом та договором розмірі; 6) виконувати інші обов'язки відповідно до законодавства.
Згідно із п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Проте відповідач у порушення вимог чинного законодавства у сфері комунальних послуг своєчасно не сплачували за спожиті послуги, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 30.09.2025 складає 34 214 грн 20 коп.: за період з 01.05.2018 по 31.10.2021 заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 21 897 грн.; за період з 01.11.2021 заборгованість за послуги з постачання теплової енергії у розмірі 11 269 грн 70 коп.
Відповідно до вимог Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004, а також Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» споживачі послуг з ЦО/ЦПГВ зобов?язані були сплачувати внески за обслуговування вузлів комерційного обліку відповідних послуг.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 09.11.2017, плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з ТЕ/ПГВ включає в себе також й плату за абонентське обслуговування.
Таким чином, за вищевказаною адресою, у відповідача також існує заборгованість: за період з 01.11.2021 заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 046 грн 76 коп.
Крім того, позивач, на підставі Договору про відступлення права вимоги (цесії) від 11.10.2018 № 602-18, укладеного між ПАТ «Київенерго» та КП «Київтеплоенерго», набув право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01.05.2018 послуг з централізованого опалення у розмірі 18 405 грн 81 коп.
Щодо посилання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Галкіної Я.Г. про те, що відповідачка хоч і зареєстрована у спірній квартирі, проте фактично у ній не проживає, а відповідно не є споживачем послуг, які надає позивач, суд дійшов до наступних висновків.
Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг, на час виникнення спірних правовідносин, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги», відповідно до ст. 4 якого законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства, цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
У залежності від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання, централізоване опалення тощо), 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньо будинкових мереж, освітлення місць загального користування, поточний ремонт тощо), 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо) (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до ч. 7 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин) Договір на надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з централізованого постачання гарячої води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньо будинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб'єктом господарювання, є договором приєднання.
28 березня 2018 року у газеті «Хрещатик» № 34 (5085) позивачем розміщено повідомлення із пропозицією укладення договору про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води з КП «Київтеплоенерго».
У даній справі встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 з 20.02.2001 по теперішній час, що підтверджується відповіддю з Єдиного державного демографічного реєстру № 2006887 від 13.11.2025, та не заперечувалось стороною відповідача , а таким чином є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надає позивач.
Відповідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.
Слід також зазначити, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (ч. 1 ст. 544 ЦК України).
Відповідач є індивідуальним споживачем послуг за вказаною адресою, оскільки, зареєструвавши місце проживання саме за адресою АДРЕСА_1 , таким чином визначив, що вважає квартиру за цією адресою своїм місцем проживання.
Відповідач від надання житлово-комунальних послуг у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся, докази відключення квартири за адресою АДРЕСА_1 , від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води до матеріалів справи не надано, а тому відповідач має відшкодувати в повному обсязі вартість наданих позивачем до квартири послуг.
Відповідач прийняла пропозицію КП «Київтеплоенерго» на укладення публічного договору про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води та укладення Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії та Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання гарячої води, оскільки протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги.
Відповідач ОСОБА_1 , після зміни місця фактичного проживання, будучи споживачем житлово-комунальних послуг за адресою АДРЕСА_1 як така, що зареєстрована за вказаною адресою, не повідомляла КП «Київтеплоенерго» про її відсутність за вказаною адресою в порядку, установленому законом порядку, не зверталася до КП «Київтеплоенерго» з претензіями з приводу ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг в порядку, передбаченому ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №1875-ІV, ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» 2189-VIII та договорів, що свідчить про те, що позивачем надавались комунальні послуги якісно, своєчасно та в належному обсязі, не спростувала наданого позивачем розрахунку заборгованості.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач не виконав обов'язку, покладеного на них вимогами Законів України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 р. № 630, Правилами надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830, Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 р. № 690, Закону України «Про теплопостачання», Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 щодо повної та своєчасної оплати в період з 01.05.2018 по 31.10.2021 житлово-комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення з відповідача наявної заборгованості.
Щодо посилання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Галкіної Я.Г. про незаконність нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат під час воєнного стану, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно із положеннями статей 525, 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно з частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Відповідно до пункту 10 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню в розмірах, установлених законом або договорами про надання житлово-комунальних послуг
У разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу (стаття 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206, на період воєнного стану заборонено нарахування та стягнення пені, штрафів, інфляційних нарахувань та процентів річних за несвоєчасну або неповну оплату за житлово-комунальні послуги. Це означає, що, незважаючи на заборгованість, комунальні служби не мають права нараховувати додаткові суми за прострочення платежів.
Водночас, Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 року № 1405 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», внесено зміни в пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», викладено в редакції: Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року № 285).
Як встановлено судом з розрахунків заборгованості за 3 % річних, інфляційних збитків, пенею, наданих позивачем, розрахунки проведені відповідно до закону, в тому числі, Постанови Кабінету Міністрів від 29 грудня 2023 року України № 1405, тому нарахування санкцій за несвоєчасну оплату за комунальні послуги є правомірними, а отже підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першою статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно положень статей 525, 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання сторонами, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що позивач довів укладення договору і наявність договірних зобов'язань відповідача по оплаті наданих позивачем комунальних послуг відповідно до умов договору та за встановленими тарифами.
Відповідач послуги отримав і не оплатив їх у повному розмірі, має заборгованість в оплаті.
Відповідач не довів наявності підстав для звільнення його від обов'язку сплатити за надані комунальні послуги, чи для зменшення їх вартості, чи факту ненадання таких послуг, чи факту більшої оплати вказаних комунальних послуг, і не оспорив розміру наявної заборгованості.
Тому суд дійшов висновку, що позивач має право вимагати від відповідача - споживача послуг - їх оплати у повному обсязі за встановленими тарифами і розцінками, а відповідач, як сторона, що послуги отримала, але не виконала свої зобов'язання, допустила прострочення в оплаті, - зобов'язана сплатити позивачу за надані ним послуги.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією № 12926 від 16.10.2025 про сплату судового збору у сумі 3 028 грн, який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 64 147 (шістдесят чотири тисячі сто сорок сім) грн 47 коп., яка складається з: заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 18 405 (вісімнадцять тисяч чотириста п'ять) грн 81 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 3 165 (три тисячі сто шістдесят п'ять) грн 80 коп., 3% річних у розмірі 919 (дев'ятсот дев'ятнадцять) грн 79 коп.; заборгованість за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 21 897 (двадцять одна тисяча вісімсот дев'яносто сім) грн 74 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 3 744 (три тисячі сімсот сорок чотири) грн 51 коп., 3% річних у розмірі 984 (дев'ятсот вісімдесят чотири) грн 50 коп.; заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 11 269 (одинадцять тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн 70 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 1 637 (одна тисяча шістсот тридцять сім) грн 64 коп., 3% річних у розмірі 485 (чотириста вісімдесят п'ять) грн 06 коп., пеня у розмірі 590 (п'ятсот дев'яносто) грн 16 коп.; заборгованість з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1 046 (одна тисяча сорок шість) грн 76 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повідомити сторони, що складання повного тексту рішення відбудеться протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
- позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго», адреса місцезнаходження: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, буд. 5, код ЄДРПОУ 40538421;
- відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Суддя Дмитро ПЕТРОВ