Справа № 758/4970/26
26 березня 2026 року м. Київ
Подільський Подільський районний суд міста Києва у складі судді Гребенюка В.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором
У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (надалі за текстом - позивач) до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем Договору кредиту у частині своєчасного повернення позики, з огляду на що, позивач просить суд стягнути з відповідача 9083,93 грн., з яких: 6000,00 грн. тіло кредиту, 2183,93 грн. процентів та 900 грн комісії.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.03.2026 року справу передано на розгляд судді Гребенюку В.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому, позов за змістом і формою повинен відповідати вимогам ст. ст. 175-177 ЦПК України.
Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Проте, позивачем не надано доказів здійснення перерахування кредитних коштів відповідачу.
Так, з матеріалів справи встановлено, що для підтвердження здійснення операції, позивачем була додана квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» Liqpay. З якої вбачається, що 2023.09.05 00:58 було проведено транзакцію на суму 6000 (шість тисяч) гривень, номер платіжного інструменту 537523*72, ID операції 2360984636, призначення платежу: Видача за договором №05.09.2023-100000079.
Квитанція Liqpay не є належним доказом, який підтверджує здійснення фінансової операції щодо переказу коштів, оскільки квитанція не є первинним бухгалтерським документом, не містить даних щодо власника банківської картки, на яку були перераховані кошти, повного номеру картки, що позбавляє можливості вважати доведеним факт переказу ТОВ «Споживчий центр» коштів у зазначеному позивачем розмірі на картковий рахунок, який належить саме відповідачу
Більше того, з матеріалів справи вбачається, що Договір було підписано одноразовим ідентифікатором А373.
Використання підпису одноразовим ідентифікатором передбачене Законом України «Про електронну комерцію», де міститься також і його визначення.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
В цей час, у Постанові ВС КСЦ у справі № 758/14925/23 від 04.02.2026 року, Суд наголосив, що, якщо порівнювати електронний підпис одноразовим ідентифікатором із КЕП та УЕП, то основною і єдиною вимогою до першого є забезпечення ідентифікації особи підписувача, тоді як вимоги до КЕП і УЕП стосуються також забезпечення цілісності і незмінюваності даних, що ними підписуються.
Відповідно, якщо до суду не було надано примірників електронного кредитного договору з підписом за допомогою КЕП чи УЕП (електронний документ підписано за допомогою будь-якого іншого електронного підпису), то суд має здійснити окремі процесуальні дії, спрямовані на перевірку цілісності та незмінюваності даних, які в ньому містяться та з'ясувати: (а) чи направлявся примірник електронного кредитного договору відповідачу на визначену ним електронну адресу або на його акаунт у цій же інформаційно-комунікаційній системі; (б) якщо так, то в якому вигляді він відправлявся (прикріплений файл, посилання на веб-сторінку тощо); (в) чи існує технічна можливість внести зміни до примірника електронного договору після його укладення і направлення відповідачу в односторонньому порядку без його згоди.
З доданих доказів до позовної заяви, суд не має можливості перевірити цілісність та незмінюваність договору кредиту.
Зважаючи на зазначені недоліки позовної заяви, її необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
Згідно зі ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день її первісного подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
Керуючись положеннями ст. ст. 175-177, 185, 260 ЦПК України
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху;
Встановити позивачеві 10-денний строк з дня вручення позивачу копії Ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків;
Роз'яснити позивачу, що у разі не виправлення недоліків до вказаного терміну позовна заява залишається без розгляду;
Копію цієї ухвали направити позивачу;
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяВ. В. Гребенюк