печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16798/26-к
26 березня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_4 ,
підозрюваного - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідування та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідування та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023041230002065 від 12.10.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
26.03.2026 у провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідування та підтримання публічного обвинувачення управління процесуального керівництва досудовим розслідування та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного у кримінальному провадженні № 12023041230002065 від 12.10.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, проте завершити досудове розслідування у визначений ухвалою слідчого судді не представилось можливим, через необхідність проведення значної кількості слідчих (розшукових) та процесуальних дій, проведення та завершення яких потребує додаткового часу і мають суттєве значення для судового розгляду.
Разом з тим, заявлені ризики, які існували при застосуванні до підозрюваного міри запобіжного заходу, не втратили свою актуальність, а відтак запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо, у зв'язку з чим виникла необхідність у продовженні строку дії застосованого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонивши йому залишати місце свого проживання з покладення відповідних обов'язків.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав та просив задовольнити.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо продовження дії запобіжного у вигляді домашнього арешту та просили застосувати особисте зобов'язання, та одночасно просили надати можливість вільно пересуватися по місту Києву та Київській області.
Вивчивши клопотання, заслухавши позицію учасників провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно зі ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вказаною статтею передбачено, також, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного, слідчим суддею враховані вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Судовим розглядом встановлено, що у Головному слідчому управлінні Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023041230002065 від 12.10.2023 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 190 КК України, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 263 КК України.
29.01.2026 у відповідності до ст. ст. 276, 277, 278 КПК України повідомлено про підозру: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю міста Красноармійськ Донецької області, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, у вчиненні кримінального правопорушення, а саме:
- легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, а саме здійснення фінансових операцій щодо майна, зміна форми (перетворення) майна, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинення дій, спрямованих на маскування джерела походження такого майна, вчинене організованою групою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 Кримінального кодексу України.
02.02.2026 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва у справі №757/5807/26-к відносно ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту строком до 27.03.2026.
Постановою першого заступника Генерального прокурора ОСОБА_10 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023041230002065 від 12.10.2023 продовжено до 3-ох місяців, тобто до 29.04.2026 включно.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах та підтверджується:
1. Заявою про вчинене кримінальне правопорушення від АТ КБ «Приватбанк» від 16.10.2023, допитом представника потерпілого ОСОБА_11 від 05.12.2023, довідкою про збитки АТ КБ «Приватбанк»;
2. Випискою по руху коштів в POS-терміналі АТ КБ «Приватбанк»;
3. Виписками з банківських рахунків ФОП ОСОБА_12 та ФОП ОСОБА_13 , на ім'я яких учасниками організованої групи здійснювалося оформлення банківського терміналу АТ КБ «Приватбанк»;
4. Виписками з банківських рахунків осіб, картки яких учасники організованої групи використовували під час здійснення незаконних операцій оплат та повернення в POS-терміналі АТ КБ «Приватбанк», зокрема ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;
5. Протоколами допитів в якості свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ;
6. Протоколами оглядів інформації, отриманої від біржі віртуальних активів «Binance», яка стосуються облікових записів ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , які використовували учасники організованої групи для легалізації коштів АТ КБ «Приватбанк», шляхом перетворення на віртуальні активи (криптовалюту) та подальшу конвертацію в готівку.;
7. Протоколами допитів свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , ОСОБА_19 ;
8. Протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_16 , вилученого в ході проведення обшуку;
9. Заявою про вчинене кримінальне правопорушення від АТ «А-Банк» від від 10.10.2023, допитом представника потерпілого ОСОБА_20 від 23.10.2023, довідкою про збитки АТ «А-Банк»:
10. Випискою по руху коштів в POS-терміналі АТ «А-Банк»;
11. Виписками з банківського рахунка ФОП ОСОБА_21 , на ім'я якого учасниками організованої групи здійснювалося оформлення банківського терміналу АТ «А-Банк»;
12. Виписками з банківських рахунків осіб, картки яких учасники організованої групи використовували під час здійснення незаконних операцій оплат та повернення в POS-терміналі АТ «А-Банк», зокрема ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ;
13. Протоколами допитів в якості свідків ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 ;
14. Протоколами оглядів інформації, отриманої від біржі віртуальних активів «Binance», яка стосуються облікових записів ОСОБА_7 та ОСОБА_25 , які використовували учасники організованої групи для легалізації коштів АТ «А-Банк», шляхом перетворення на віртуальні активи (криптовалюту) та подальшу конвертацію в готівку.
15. Листом ФОП ОСОБА_26 (обмінного пункту «Money24»), в якому містяться відомості щодо обміну віртуальні активів (криптовалюти) на готівку;
16. Протоколом огляду носія інформації, вилученого в ході проведення обшуку, на якому міститься листування ОСОБА_9 в месенджері «Телеграм» з іншими учасниками організованої групи щодо обставин легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.
17. Протоколом огляду інформації, отриманої від операторів мобільного зв'язку, в якому зафіксовано місцезнаходження POS-терміналів та мобільних пристроїв, які перебували у користуванні учасникам організованої групи.
У даному кримінальному провадженні зв'язок підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дають підстави вважати, що причетність ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до вчинення кримінального правопорушення, передбаченогоч. 3 ст. 209 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
За викладених обставин, вбачається, що на даний час у кримінальному провадженні продовжують існувати обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених ст.176 КПК України.
Частиною 6 ст. 181 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи.
Так, вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
Прокурором в судовому засіданні частково доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які мали місце на момент застосування відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу, продовження його дії та на даний час не зменшились, що забезпечує належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Судом встановлено, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, санкції якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі від на строк від восьми до дванадцяти років, а отже йому загрожує тяжке покарання, у разі визнання винним в інкримінованому злочині.
Враховуючи це, ОСОБА_5 , будучи підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, усвідомлюючи невідворотність покарання, без належного контролю, буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та зможе покинути території України з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Зіставлення можливих для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його затримання, із засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі, переконливо свідчать, що ризик переховування є достатньо вірогідним.
Окрім цього, слідчий суддя приймає до уваги, що ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що наразі органом досудового розслідуванням проводяться заходи, направлені на встановлення місцезнаходження частини речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а тому ОСОБА_5 зможе вчинити дії, спрямовані на їх знищення чи спотворення з метою унеможливлення їх використання як доказів у кримінальному провадженні.
Також існує ризик іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, який може бути виражений у створенні штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих свідчень на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій.
Окрім цього, підозрюваний може попередити інших співучасників, надавши їм відповідні настанови та поради щодо подальших спільних дій, а також обговорити з ними спільну версію своєї невинуватості у злочинах, таким чином перешкоджати провадженню іншим чином.
Також, ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України підтверджується тим, що ОСОБА_5 , без застосування запобіжного заходу, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні.
Разом з цим, на даний час в органу досудового розслідування вживаються заходи, направлені на встановлення інших учасників організованої групи, у зв'язку з чим, ОСОБА_5 може допомагати невстановленим особам, які причетні до вчинення вказаного, а також інших кримінальних правопорушень, перешкоджати їх встановленню, та, як наслідок, переховуватися від органів досудового розслідування та суду, надавати завідомо неправдиві показання у разі їх встановлення та допиту.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків/підозрюваних/обвинувачених слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
При цьому, анкетні дані свідків відомі стороні захисту.
Зазначені обставини у їх сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що, без застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, підозрюваний ОСОБА_5 зможе перешкоджати встановленню істини у справі, продовжити злочинну діяльність, ухилятись від слідства та суду.
Оцінивши в сукупності тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, загрозу призначення суворого покарання за нього, характер вчинених злочинних дій, у яких підозрюється ОСОБА_5 ризики які зазначені у клопотанні, та продовжують існувати, дані які характеризують особу, слідчий суддя приходить до висновку, за доцільне продовжити до підозрюваного, передбачений ст. 181 КПК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, що на переконання слідчого судді забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, тобто буде забезпечено виконання цілей кримінального провадження та одночасно дотримано права особи підозрюваного, а відтак клопотання підлягає задоволенню.
Окрім цього, слідчий суддя враховує доводи сторони захисту щодо необхідності вільного пересування містом Києвом та Київською областю. Враховуючи, що прокурор у судовому засіданні не заперечував проти клопотання адвоката, слідчий суддя вважає за можливе уточнити обов'язок, визначивши його як «не відлучатися за межі міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих злочинів і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалися, оскільки це є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 193, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк тримання підозрюваному у кримінальному провадженні № 12023041230002065 від 12.10.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під домашнім арештом із забороною залишати місце проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , з 24 год. 00 хв. по 06 год. 00 хв. наступної доби, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги та/або необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги, у межах строку досудового розслідування № 12023041230002065 від 12.10.2023, а саме: до 29.04.2026.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки, строком до 03.04.2026, а саме:
- не відлучатися із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із іншими підозрюваними, свідками та потерпілими у даному кримінальному провадженні, перелік яких буде наданий стороною обвинувачення;
- продовжити зберігання в Центральному міжрегіональному управлінні ДМС у м. Києві та Київській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну, крім паспорта громадянина України.
Зобов'язати прокурора у кримінальному провадженні передати ухвалу про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання органу Національної поліції за його місцем проживання.
Обов'язок контролю за виконанням ухвали слідчого судді покладається на прокурора у кримінальному провадженні.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_27