Рішення від 23.03.2026 по справі 757/31590/24-ц

печерський районний суд міста києва

757/31590/24-ц

2-2283/26

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року

Печерський районний суд м. Києва в складі:

судді Єрмічової В. В.,

за участю секретаря судового засідання Косточки В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гелексі Фінанс» (далі ТОВ «Гелексі Фінанс») звернулося до Печерського районного суду м. Києва з указаним позовом, який обґрунтовано тим, що 22.11.2021 між сторонами було укладено договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 22-11-21-01-Ю, у відповідності до якого кредитодавець забов'язався надати позивачу кредит в розмірі 165000 гривень на період з 22.11.2021 по 22.05.2022. Для забезпечення своїх зобов'язань відповідач передав позивачу в іпотеку квартиру під АДРЕСА_1 . На виконання умов кредитного договору на рахунок позичальника було перераховано 165000 гривень. У подальшому сторони уклали договори № 1 від 31.05.2022, № 2 від 12.08.2022 та № 3 від 07.06.2023 про внесення змін та доповнень до договору № 22-11-21-01-Ю від 26.07.2023. ТОВ «Гелексі Фінанс», з урахуванням укладених договорів № 1 від 31.05.2022, № 2 від 12.08.2022 та № 3 від 07.06.2023 про внесення змін та доповнень до договору № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021, було надано ОСОБА_1 в кредит грошові кошти на загальну суму 248650 гривень, що підтверджується платіжними документами. Однак, відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує умови укладеного між ним та ТОВ «Гелексі Фінанс» договору № 22-11-21-01-Ю надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 22.11.2021. Внаслідок неналежного виконання відповідачем умов вказаного договору станом на 28.06.2024 утворилась заборгованість в розмірі 290412, 32 гривень, що складається із заборгованості за тілом кредиту 241012, 64 гривні та відсотків за користування кредитом у розмірі 49399, 68 гривень. Просить позов задовольнити у повному обсязі та стягнути на його користь з відповідача понесені судові витрати.

06.09.2024 Печерським районним судом м. Києва позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено провести за правилами спрощеного провадження з викликом сторін в судове засідання, запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву та докази у строк, встановлений судом, роз'яснено наслідки неподання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.

У строк, визначений ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.09.2024, відповідач відзив не подав.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 пояснив, що позовні вимоги визнає частково, оскільки умови кредитного договору виконував, сплатив певні суми коштів в рахунок погашення кредиту. Не визнає кошти за трьома додатковими угодами, оскільки договори № 1 від 31.05.2022, № 2 від 12.08.2022 та № 3 від 07.06.2023 про внесення змін та доповнень до договору № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021, він підписував під тиском зі сторони відповідача, наполягав, що не отримував від позивача коштів в розмірі 248650 гривень, позику було надано лише в розмірі 165000 гривень. Вважає, що за відсутності виконання позикодавцем обов'язку з передачі грошових коштів у позику за договорами № 1 від 31.05.2022, № 2 від 12.08.2022 і № 3 від 07.06.2023 про внесення змін та доповнень до договору № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 у позивача відсутнє право вимоги з повернення позик у розмірах: 27400 гривень за договором № 11 від 31.05.2022; 53250 гривень за договором № 2 від 12.08.2022; 3000 гривень за договором № 3 від 07.06.2023, як і кореспондуючий обов'язок з повернення цих позик у позичальника. Просив у зодовленні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача ТОВ «Гелексі Фінанс» адвокат Дударенко А. М. просила задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, стягнути з відповідача витрати понесені позивачем на сплату судового збору та правничу допомогу, аргументуючи мотивами викладеними у позовній заяві.

Заслухавши сторони, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов такого висновку.

Установлено, що 22.11.2021 відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Гелексі Фінанс» із заявою на отримання кредиту, ознайомившись, зокрема із паспортом споживчого кредиту ТОВ «Гелексі Фінанс».

Того ж дня, 22.11.2021 між ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 22-11-21-01-Ю, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язався надати позичальниці кредит у сумі 165000 гривень на споживчі цілі на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник, в свою чергу, зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ним у розмірі 42 % річних та інші нараховані суми (за наявності підстав для їх нарахування) відповідно до умов цього договору.

Додатком № 1 до договору від 22.11.2021 сторони правочину узгодили графік розрахунків за цим договором.

Крім того, додатком № 1/1 до до договору від 22.11.2021 сторони правочину узгодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальну річну процентну ставку за договором про кредит.

ОСОБА_1 підтвердив, що отримав примірник вищевказаного договору, паспорт кредиту та додатки до нього, що підтверджується відповідною розпискою підписаною ОСОБА_1 .

Підписуючи договір № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 позичальник підтвердив, що:

- отримав в письмовій формі від кредитодавця до укладення договору всю необхідну інформацію вказану в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»;

- ознайомлений з правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту кредитодавця;

- в укладеному договорі містяться всі істотні для позичальника умови кредитування, які є вигідними та справедливими для нього, відповідають його інтересам, зрозумілі йому та ним усвідомлені, не є несправедливими чи дискримінаційними. Позичальник заявив про відсутність підстав та наміру для надсилання на адресу кредитодавця протоколів розбіжностей з метою зміни, доповнення, редагування, додання, виключення як окремих положень (умов) договору так і всього договору в цілому;

- інформація надана кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання;

- отримав необхідну інформацію для отримання кредиту, яка містить наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця та перед укладанням договору самостійно ознайомився з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення;

- отримав від кредитодавця інформацію необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття нею обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту та отримала від кредитодавця у письмовій формі паспорт кредиту (п. 11.4 договору).

Також, підписанням вищевказаного договору сторони підтвердили, що при його укладенні вони діють добровільно, без примусу, розуміючи сутність та природу цього договору, а також правові наслідки укладення цього договору, усвідомлюючи характер своїх прав та обов'язків за цим договором. Сторони заявили про відсутність будь-яких тяжких обставин, які б змусили будь-яку зі сторін укладати цей договір на умовах, викладених в ньому, а також підтвердили, що умови цього договору є прийнятними для сторін і у зв'язку з цим не вважають умови цього договору вкрай невигідними для себе, дискримінаційними, несправедливими, а також, що сторони не перебувають у скрутному становищі при укладанні даного договору та укладання цього договору не стане причиною їх скрутного становища, що може мати місце в майбутньому (п. 11.5 договору).

Сторонами не заперечується та визнається, що в забезпечення виконання вищевказаного кредитного договору 22.11.2021 між ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір.

Крім того, 22.11.2021 ОСОБА_1 уклалв договір про надання правової допомоги № ПД 22-11-21-01-Ю із ФОП ОСОБА_2 .

Згідно акту приймання-передачі послуг № 1 від 22.11.2021 до вищевказаного договору, ФОП ОСОБА_2 було надано ОСОБА_1 послуги з правової допомоги при укладенні кредитного договору, вартість яких становить 9700 гривень.

22.11.2021 ОСОБА_1 звернвся до ТОВ «Гелексі Фінанс» із заявою і просив видати йому кредитні кошти на виконання умов договору № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 наступним чином: 150000 гривень - шляхом перерахування на вказаний ним рахунок і 5300 гривень - доручив ТОВ «Гелексі Фінанс» сплатити на рахунок Дячук О. Б. за вчинення нотаріальних послуг, 9700 гривень - доручив ТОВ «Гелексі Фінанс» сплатити на рахунок ФОП ОСОБА_2 як оплату за надання послуг згідно договору про надання правової допомоги № ПД 22-11-21-01-Ю.

22.11.2021 ТОВ «Гелексі Фінанс» перерахувало грошові кошти в розмірі 150000 гривень на рахунок ОСОБА_1 ; 5300 гривень та 9700 гривень відповідно, за дорученням ОСОБА_1 , перерахувало на рахунок приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дячук О. Б. та ФОП ОСОБА_2 , що підтверджується платіжними інструкціями.

31.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Гелексі Фінанс» із заявою про збільшення розміру кредиту згідно договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 22-11-21-01-Ю на 27400 гривень та збільшення терміну кредитування до 22.09.2022.

31.05.2022 ОСОБА_1 ознайомився із паспортом споживчого кредиту ТОВ «Гелексі Фінанс», підтвердив, що ознайомлений та поінформований ТОВ «Гелексі Фінанс» щодо фінансової послуги, зокрема в письмовій формі.

31.05.2022 між ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено дговір № 1, яким внесено до договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 зміни та доповнення, зокрема змінено суму кредиту з 165000 гривень на 192400 гривень, строк кредитування - по 22.08.2022.

У зв'язку з укладенням договору № 1 сторони правочину узгодили новий графік розрахунків за договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021, виклавши його у додатку № 2, а також таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальну річну процентну ставку за договором про кредит, виклавши її у додатку № 2/2.

ОСОБА_1 підтвердив, що отримав примірник вищевказаного договору, паспорт кредиту та додатки до нього, що підтверджується відповідною розпискою підписаною ОСОБА_1 . Зокрема повідомив, що не є військовослужбовцем ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань тощо.

31.05.2022 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Гелексі Фінанс» із заявами в яких просив видати йому кредитні кошти на виконання умов договору № 1 від 31.05.2022 про внесення змін та доповнень до договору № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 наступним чином: 24400 гривень - шляхом видачі 31.05.2022 з каси ТОВ «Гелексі Фінанс» готівкою; 3000 гривень - доручив ТОВ «Гелексі Фінанс» сплатити на рахунок приватного нотаріуса Дячук О. Б. за вчинення нотаріальних послуг.

01.06.2022 ТОВ «Гелексі Фінанс» за дорученням ОСОБА_1 перерахувало грошові кошти в розмірі 3000 гривень на рахунок приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дячук О. Б., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією, а також видало 31.05.2022 ОСОБА_1 готівку із каси Товариства в розмірі 24400 гривень, що підтверджується відповідним видатковим касовим ордером.

12.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Гелексі Фінанс» із заявою про збільшення розміру кредиту згідно договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 на 53250 гривень та збільшення терміну кредитування до 22.02.2023.

12.08.2022 ОСОБА_1 ознайомився із паспортом споживчого кредиту ТОВ «Гелексі Фінанс», підтвердив, що ознайомлений та поінформований ТОВ «Гелексі Фінанс» щодо фінансової послуги, зокрема в письмовій формі.

12.08.2022 між ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2, яким було внесено до договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 зміни та доповнення, зокрема змінено розмір кредиту на 245650 гривень.

У зв'язку з укладення договору № 2 сторони правочину узгодили новий графік розрахунків за договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021, виклавши його в додатку № 3, а також таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальну річну процентну ставку за договором про кредит, виклавши її в додатку № 3/3.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що отримав примірник вказаного договору, паспорт кредиту та додатки до нього, що підтверджується відповідною розпискою підписаною ОСОБА_1 , повідомив, що не є військовослужбовцем ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань тощо.

12.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Гелексі Фінанс» із заявами в яких просив видати йому кредитні кошти на виконання умов договору № 2 від 12.08.2022 про внесення змін та доповнень до договору № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 наступним чином: 36 600 гривень - шляхом видачі 12.08.2022 з каси ТОВ «Гелексі Фінанс» готівкою; 16650 гривень - шляхом видачі 15.08.2022 з каси ТОВ «Гелексі Фінанс» готівкою.

12.08.2022 ТОВ «Гелексі Фінанс» видало ОСОБА_1 готівку із каси Товариства 36 600 гривень, що підтверджується видатковим касовим ордером.

12.08.2022 ТОВ «Гелексі Фінанс» видало ОСОБА_1 готівку із каси Товариства 16500 гривень що підтверджується видатковим касовим ордером.

07.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Гелексі Фінанс» із заявою про збільшення розміру кредиту згідно договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 на 3000 гривень, продовження строку кредитування до 22.05.2026 та зменшення процентної ставки за користування кредитом з 42 % річних до 24 % річних з 08.06.2023.

07.06.2023 ОСОБА_1 ознайомився із паспортом споживчого кредиту ТОВ «Гелексі Фінанс», підтвердив, що ознайомлений та поінформований ТОВ «Гелексі Фінанс» щодо фінансової послуги, зокрема в письмовій формі.

07.06.2023 між ТОВ «Гелексі Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3, яким було внесено до договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 зміни та доповнення, зокрема змінено розмір кредиту на 248650 гривень, продовжено строк кредитування до 22.05.2026 та зменшено процентну ставку за користування кредитом до 24 % річних з 08.06.2023.

У зв'язку з укладення договору № 3 сторони правочину узгодили новий графік розрахунків за договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021, виклавши його у додатку № 4, а також таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальну річну процентну ставку за договором про кредит, виклавши її у додатку № 4/4.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердив, що отримав примірник вказаного договору, паспорт кредиту та додатки до нього, що підтверджується відповідною розпискою підписаною ОСОБА_1 , повідомив, що не є військовослужбовцем ЗСУ, інших утворених відповідно до законів України військових формувань тощо.

07.06.2023 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Гелексі Фінанс» із заявою і просив видати йому кредитні кошти на виконання умов договору № 3 від 07.06.2023 про внесення змін та доповнень до договору № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 наступним чином: доручив ТОВ «Гелексі Фінанс» сплатити 3000 гривень на рахунок приватного нотаріуса Дячук О. Б. за вчинення нотаріальних послуг.

07.06.2023 ТОВ «Гелексі Фінанс» за дорученням ОСОБА_1 перерахувало грошові кошти в розмірі 3000 гривень на рахунок приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Дячук О. Б., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК).

Суд бере до уваги, що передбачений у п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України спосіб захисту цивільних прав та інтересів може стосуватися визнання як наявності права, так і його відсутності. Визнання права у позитивному значенні (визнання існуючого права) та у негативному значенні (визнання відсутності права та відповідного йому обов'язку) є способом захисту інтересу позивача у правовій визначеності.

Вищевказане узгоджується із правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 19.01.2021 в справі № 916/1415/19, від 26.01.2021 в справі № 522/1528/15-ц, від 15.09.2022 в справі № 910/12525/20, від 22.09.2022 в справі № 462/5368/16-ц.

Відповідно до ст. 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов'язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов'язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов'язання.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1054 ЦК).

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1047 і ч. 1 ст. 1055 ЦК).

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства (ч. 1 і ч. 2 ст. 207 ЦК).

Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно з яким сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Установлено, що при укладенні договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021, сторонами було погоджено всі істотні умови цього договору.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частин 3, 5 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення (ст. 640 ЦК).

Зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 651 ЦК).

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни договору зобов'язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни (частини 1, 3 ст. 653 ЦК).

Зміна договору, зокрема вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 654 ЦК).

Установлено, що зміст договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 із змінами та доповненнями до нього, викладеними у договорах № 1 від 31.05.2022, № 2 від 12.08.2022 і № 3 від 07.06.2023, не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ст. 203 ЦК). Позивач на момент укладення вказаних договорів мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину на момент його укладення, як і змін та доповнень до нього, було вільним і відповідало його внутрішній волі. Воля сторін правочину на момент його укладення, зокрема на момент внесення змін та доповнень до нього, полягала в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки за договором, що й було здійснено сторонами у справі. Ця воля була взаємною і спрямованою на досягнення певної мети. Правочин вчинено у формі, встановленій законом, та спрямований на реальне настання обумовлених правових наслідків.

Суд не бере до уваги доводи відповідача ОСОБА_1 про те, що у нього відсутні зобов'язання за договорами № 1 від 31.05.2022, № 2 від 12.08.2022 і № 3 від 07.06.2023 про внесення змін та доповнень до договору № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021, з тих підстав, що він не отримував від ТОВ «Гелексі Фінанс» кредитних коштів на їх виконання. Твердження відповідача про те, що при внесенні змін та доповнень договорами № 1 від 31.05.2022, № 2 від 12.08.2022 та № 3 від 07.06.2023 відповідач вважав, що отримує лише розстрочку сплати боргу за цим договором, є безпідставними і спростовуються наявними в матеріалах справи належними доказами. Так, відповідач ОСОБА_1 чітко усвідомлюв, що отримує не лише розстрочку по сплаті заборгованості, а вчиняє дії спрямовані на збільшення суми кредиту, що підтверджується власноручно написаними останнім заяв на збільшення розміру кредиту, на порядок видачі йому кредитних коштів, щоразу ознайомлення ТОВ «Гелексі Фінанс» відповідача із такою фінансовою послугою, зазначення при письмовому опитуванні мети: "встановлення ділових відносин" - "отримання кредиту", паспортом споживчого кредиту, отримання відповідачем при укладені кредитного договору правової допомоги від ФОП ОСОБА_2 . При цьому, відповідач ОСОБА_1 здійснював свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням.

Тлумачення вказаної норми дозволяє стверджувати, що:

- під помилкою розуміється неправильне, помилкове, таке, що не відповідає дійсності уявлення особи про природу чи елементи вчинюваного нею правочину. Законодавець надає істотне значення помилці щодо: природи правочину; прав та обов'язків сторін; властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність; властивостей і якостей речі, які значно знижують можливість використання за цільовим призначенням. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним на підставі статті 229 ЦК України повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також те, що вона має істотне значення;

- під природою правочину слід розуміти сутність правочину, яка дозволяє відмежувати його від інших правочинів. Причому природа правочину охоплюватиме собою його характеристику з позицій: а) оплатності або безоплатності (наприклад, особа вважала, що укладає договір довічного утримання, а насправді уклала договір дарування); б) правових наслідків його вчинення (наприклад, особа вважала, що укладає договір комісії, а насправді це був договір купівлі-продажу з відстроченням платежу);

- помилка, яка істотним чином впливає на формування волі сторони правочину, повинна існувати на момент його вчинення. Схематично вплив обставин, які мають істотне значення можливо відобразити таким чином: "немає істотної помилки - відсутнє вчинення правочину". Незнання закону не включено до переліку помилок, яким надається істотне значення. Це по суті є відображенням ще римського принципу ignorantia juris nocet (з лат. - незнання закону шкодить);

- поза віднесенням до обставин, які можуть бути розцінені як такі, що мають істотне значення, знаходиться мотив правочину. Мотив правочину - це стимул його вчинення і дозволяє встановити, чому саме особа вчинює правочин. Тому мотив, за яким вчинено правочин, правового значення не має. Хоча й законодавець і вказує на допустимість надання мотиву правочину значення істотної помилки у випадках, встановлених у законі. Проте таких випадків на рівні норми закону законодавець не передбачив.

Наступна зміна свого рішення або ставлення до його наслідків в результаті переусвідомлення його значення для себе, що настали у майбутньому, тобто після укладення такого правочину, не повинні створювати уявлення про наявність такої помилки станом на момент укладення оспорюваного правочину. Суд уважає, що підстави недійсності правочину повинні існувати саме на момент його укладення, усі сумніви та зміна намірів і ставлення до укладеного правочину, що виникли після моменту укладення, не впливають на його дійсність, а можуть слугувати виключно підставами для його розірвання, якщо це передбачено законом для такої правової ситуації.

Відповідно до змісту договорів № 1 від 31.05.2022, № 2 від 12.08.2022 та № 3 від 07.06.2023 про внесення змін та доповнень до договору № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 (їх преамбули), сторони цього правочину при внесенні змін і доповнень до нього попередньо ознайомившись із правовими наслідками недодержання при вчиненні правочинів вимог закону, усвідомлюючи природу цих правочинів та значення своїх дій, перебуваючи при здоровому глузді та ясній пам'яті, діючи добровільно, за відсутності будь-якого примусу як фізичного, так і психічного, маючи необхідний обсяг цивільної дієздатності, уклали ці договори: № 1 від 31.05.2022, № 2 від 12.08.2022 та № 3 від 07.06.2023 про внесення змін та доповнень до договору № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021.

Твердження відповідача про те, що за договором № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 у позику він одержав лише 165000 гривень є безпідставними і спростовуються наявними в матеріалах справи належними доказами. Згідно платіжних документів (платіжних інструкцій та видаткових касових ордерів) відповідач отримав від ТОВ «Гелексі Фінанс» в кредит кошти загальною сумою 248650 гривень, з урахуванням змін та доповнень до договору № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021, внесеними договорами № 1 від 31.05.2022, № 2 від 12.08.2022 та № 3 від 07.06.2023. Умовами кредитного договору чітко визначено порядок надання кредиту - готівкою у касі кредитодавця або (згідно заяви позичальника) шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на рахунок (рахунки) вказані позичальником у заяві (п. 1.6 договору). Судом установлено, що додаткові кредитні кошти були видані кредитодавцем відповідачу ОСОБА_1 у відповідності до його заяв.

Відповідачем ОСОБА_1 не доведено, що він помилився щодо природи договорів № 1 від 31.05.2022, № 2 від 12.08.2022 та № 3 від 07.06.2023, якими було внесено зміни та доповнення до договору № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021.

Верховний Суд у постанові від 07.04.2021 у справі № 478/300/19 зауважив, що під схваленням правочину можуть розумітися будь-які дії, спрямовані на виконання укладеного правочину, в тому числі, приймання майна для використання, реалізація інших прав та обов'язків відповідно до укладеного правочину.

Із наданих позивачем доказів, відповідач ОСОБА_1 в рахунок погашення кредиту сплатив 7 637, 36 гривень - тіло кредиту та 147 981, 64 відсотки за користування кредитом. Відповідач ОСОБА_1 не надав доказів на підтвердження виконання грошового зобов'язання в іншому розмірі.

У постанові від 23.12.2020 у справі № 127/23910/14-ц Верховний Суд роз'яснив, що часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Відповідачем не спростовано факт отримання ним кредитних коштів в сумі 248650 гривень за вищевказаним кредитним договором.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про підтвердження факту отримання відповідачем кредиту за договором № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 із змінами і доповненнями в сумі 248650 гривень.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст. 10561 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «Гелексі Фінанс» за договором № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 із змінами і доповненнями, установлено, що станом на 27.01.2025 заборгованість становить 290412, 32 гривень, що складається із заборгованості за кредитом - тіло кредиту у розмірі 241012, 64 гривень, відсотки за користування кредитом у розмірі 49 399, 68 гривень.

З'ясовуючи обставини, пов'язані із правильністю здійснення розрахунку заборгованості, та здійснюючи оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується, суд дійшов такого висновку.

Як уже встановлено судом, відповідач ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Гелексі Фінанс» на виконання умов договору № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 зі змінами і доповненнями кредит в сумі 248650 гривень.

Згідно вищевказаного розрахунку заборгованості, відповідачем в рахунок погашення тіла кредиту сплачено 7637, 36 гривень.

Відповідачем ОСОБА_1 не спростовано розмір заборгованості, визначений позивачем за тілом кредиту.

Таким чином, заборгованість за тілом кредиту за договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 зі змінами і доповненнями, становить 241012, 64 гривень ( 248650-7637, 36).

Крім того, позивач прость стягнути з відповідача на його користь заборгованість по відсотках за вищевказаним договором в розмірі 49399, 68 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі укладення кредитного договору проценти за користування кредитними коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Суд бере до уваги: строк кредитування, визначений умовами вищевказаного кредитного договору, порядок нарахування відсотків за користування кредитом, з урахуванням змін і доповнень до його умов.

Згідно розрахунку заборгованості, здійсненого ТОВ «Гелексі Фінанс», відповідачем ОСОБА_1 в рахунок погашення відсотків за користування кредитними коштами сплачено 147981, 64 гривень.

Судом перевірено здійснений позивачем розрахунок заборгованості і встановлено його відповідність умовам вищевказаного кредитного договору та вимогам чинного законодавства України.

Суд дійшов висновку, що розрахунок заборгованості за договором № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 із змінами і доповненнями, здійснений позивачем є обґрунтованим і підтвердженим належними, допустимими і достовірними доказами.

Відповідачем заявлений позивачем розмір заборгованості по відсотках не спростовано.

Таким чином, заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами за договором надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту № 22-11-21-01-Ю від 22.11.2021 становить 49399, 68 гривень.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (ч. 1 ст. 1050 ЦК).

Судом установлено неналежне виконання відповідачем ОСОБА_1 умов вищевказаного кредитного договору.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), відповідно до ст. 610 ЦК України.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, відповідно до ст. 611 ЦК України.

Ураховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, останній має право вимагати захисту своїх прав шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати процентів за користування ними.

За таких підстав, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором № 22-11-21-01-Ю щодо надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 22.11.2021 у сумі 290412, 32 гривень, що складається з заборгованості за кредитом тіло кредиту у розмірі 241012, 64 гривень, відсотки за користування кредитом у розмірі 49399, 68 гривень.

Щодо позовних вимог ТОВ «Гелексі Фінанс» в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30 240 гривень, то суд дійшов такого висновку.

На підтвердження судових позивача на професійну правничу допомогу додано: договір про надання правничої допомоги № 74 від 24.09.2024; акт приймання-передачі виконаних робіт № 1 від 22.10.2024; платіжне доручення № 17448 від 24.10.2024; акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 2 від 12.11.2024; платіжне доручення № 17749 від 12.11.2024; акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 3 від 21.01.2025; платіжне доручення № 18529 від 22.01.2025; акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 4 від 16.09.2025; платіжне доручення № 22849 від 16.09.2025; акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 5 від 15.12.2025; платіжне доручення № 24746 від 16.12.2025; акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 6 від 28.01.2026; платіжне доручення № 25574 від 28.01.2026 року; акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 7 від 11.02.2026; платіжне доручення № 25984 від 16.02.2026; акт приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) № 8 від 12.03.2026; платіжне доручення № 26483 від 12.03.2026 року.

Установлено, що 30.09.2024 між ТОВ «Гелексі Фінанс» та адвокатом Дударенко А. М. укладено договір про надання правничої допомоги № 74, на підставі якого видано ордер.

Згідно Єдиного реєстру адвокатів України Дударенко А. М. є адвокатом, здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3625/10, виданого 17.04.2008.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження виконання адвокатом Дударенко А. М. умов вищевказаного договору суду надано акти приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 22.10.2024; № 2 від 12.11.2024; № 3 від 21.01.2025; № 4 від 16.09.2025; № 5 від 15.12.2025; № 6 від 28.01.2026; № 7 від 11.02.2026; № 8 від 12.03.2026.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі - фіксованого розміру та погодинної оплати.

Указані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Згідно умов договору про надання правничої допомоги № 74 від 24.09.2024 сторони правочину досягли домовленості, зокрема про погодинну оплату роботи адвоката в частині надання консультацій, оформлення процесуальних документів, а в частині представництва інтересів у справі/участі у суді - у фіксованому розмірі, крім випадків тривалості судового засідання понад 1, 5 години, розмір плати про що узгоджується сторонами додатково. Результати роботи адвоката (наданих послуг) оформлюються актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (розділи 3 і 4 договору).

Згідно актів приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1 від 22.10.2024; № 2 від 12.11.2024; № 3 від 21.01.2025; № 4 від 16.09.2025; № 5 від 15.12.2025; № 6 від 28.01.2026; № 7 від 11.02.2026; № 8 від 12.03.2026 вартість наданих адвокатом послуг позивачу становить 26880 гривень.

На виконання умов вищевказаного договору позивачем 24.10.2024; 12.11.2024; 22.01.2025; 16.09.2025; 16.12.2025; 28.01.2026 16.02.2026; 12.03.2026 сплачено адвокату Дударенко А. М. 26880 гривень, що підтверджується платіжними інструкціями.

18.03.2026 до Печерського районного суду м. Києва від представника позивача адвоката Дударенко А. М. надійшло доповнення до заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу з описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, з доказами на підтвердження розміру витрат, де зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу за ведення справи № 757/31590/24 у суді складатимуть 30240 гривень. Заявлена до стягнення сума є більшою ніж заявлено у попередньому розрахунку, оскільки адвокат неодноразово прибувала до суду для участі в судових засіданнях, тому така сума є обґрунтованою відносно затраченого часу на правничу допомогу та складності справи, а також співрозмірною з ціною позову.

З урахуванням того, що оплата послуг адвоката здійснюється у відповідності з умовами договору за результатом прийнятих робіт, що оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг), тому докази прийняття робіт (надання послуг) з представництва в суді 18.03.2026 - акти та платіжні доручення подані адвокатом Дударенко А. М. через канцелярію Печерського районного суду м. Києва 20.03.2026 за вхідним номером 37753.

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 ст. 137 ЦПК).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 2 ст. 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 2 ст. 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 статті 141 цього Кодексу.

Таким чином, ураховуючи наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Матеріали справи не містять клопотання сторони відповідача про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат, з урахуванням наведених обставин, відсутні.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях, викладених у частинах 5, 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Судом ураховано поведінку сторін під час розгляду справи; дії сторін щодо досудового врегулювання спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи; фінансовий стан обох сторін; те, що сума витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем до відшкодування 30240 гривень неістотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку 25000 гривень, судом взято до уваги, що сторона не могла передбачити точний розмір витрат на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку разом із позовом, ураховуючи умови договору про надання правничої допомоги.

Суд не втручається у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару, а лише виконує свій обов'язок щодо розподілу судових витрат.

З урахуванням означеного вище, беручи до уваги те, що вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі 30240 гривень відповідає вимогам щодо розподілу таких витрат, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який є співмірним у відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, тому підлягає розподілу між сторонами.

Вивчивши вартість і обсяг наданих адвокатом позивачу юридичних послуг та виконаних робіт у даній цивільній справі, зважаючи на її складність в контексті пред'явлених вимог та кількість поданих представником процесуальних документів, розмір суми заборгованості за кредитним договором, яка підлягала стягненню з відповідача, а також час, який необхідний адвокату на їх підготовку та прийняття участі у розгляді справи, суд дійшов висновку, з урахуванням задоволення позову, що сума витрат на професійну правничу допомогу підлягає стягненню у розмірі 30240 гривень, яка є обґрунтованою та відповідає дійсним і необхідним витратам, які змушений був понести позивач у цій справі. Заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу є співмірним із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову, значенням справи для сторони, відповідає критеріям розумності їхнього розміру та справедливості розміру стягнутих зі сторони відповідача коштів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 4356, 18 гривень.

На підставі статей 11, 13-15, 203, 509, 526, 546, 572, 574, 593, 599, 610-612, 626, 628, 629, 651, 653, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" (місцезнаходження юридичної особи: вул. Предславинська, 28, офіс 401, м. Київ; код ЄДРПОУ 42305986) до ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гелексі Фінанс" заборгованість за договором № 22-11-21-01-Ю надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 22.11.2021 зі змінами і доповненнями, а саме у розмірі 290412 (двісті дев'яносто тисяч чотириста дванадцять) гривень 32 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 241012 (двісті сорок одна тисяча дванадцять) гривень 64 коп., відсотків за користування кредитом у розмірі 49399 (сорок дев'ять тисяч триста дев'яносто) гривень 68 коп., судовий збір у розмірі 4356 (чотири тисячі триста п'ятдесят шість) гривень 18 коп., витрати на правову допомогу у розмірі 30240 (тридцять тисяч двісті сорок) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 23.03.2026.

Суддя В. В. Єрмічова

Попередній документ
135260721
Наступний документ
135260723
Інформація про рішення:
№ рішення: 135260722
№ справи: 757/31590/24-ц
Дата рішення: 23.03.2026
Дата публікації: 01.04.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Печерський районний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (12.03.2026)
Дата надходження: 15.07.2024
Розклад засідань:
22.10.2024 15:00 Печерський районний суд міста Києва
12.11.2024 15:00 Печерський районний суд міста Києва
22.01.2025 12:15 Печерський районний суд міста Києва
30.07.2025 10:30 Печерський районний суд міста Києва
15.09.2025 09:30 Печерський районний суд міста Києва
11.11.2025 11:00 Печерський районний суд міста Києва
12.12.2025 13:15 Печерський районний суд міста Києва
28.01.2026 11:15 Печерський районний суд міста Києва
11.02.2026 13:30 Печерський районний суд міста Києва
12.03.2026 11:30 Печерський районний суд міста Києва
18.03.2026 16:00 Печерський районний суд міста Києва