Справа № 756/8939/25
Провадження № 2-др/756/48/26
Оболонський районний суд міста Києва
30 березня 2026 року м. Київ
Суддя Оболонського районного суду м. Києва Пукало А.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1", Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації права власності,
У провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1", Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації права власності.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 04 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1", Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації права власності було залишено без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (частина перша, пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).
За змістом ч. 1,2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).
Заява про ухвалення додаткового рішення є заявою з процесуальних питань, у зв'язку з чим подання учасником справи заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу слід здійснювати із дотриманням вимог ЦПК України, встановлених для подання клопотань (заяв) з процесуальних питань.
Згідно із ч. 3 ст. 182 ЦПК України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено, - він встановлюється судом.
Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення з процесуальних питань визначені у статті 183 ЦПК України.
Так, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 183 ЦПК України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення).
За правилами ч. 2 ст. 183 ЦПК України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Відповідач додав до матеріалів заяви копію опису вкладення на ім'я отримувача ОСОБА_3 та долучив до заяви листи на електронні адреси інших учасників про направлення заяви про компенсацію судових витрат з додатками у справі № 756/8939/25, однак зазначені документи не є належним доказом направлення копії заяви.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Пунктами 19, 59 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 року № 270 встановлено, що внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою. Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення.
Також п. 61 Правил визначено, що у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.
Основною метою використання опису вкладення є одержання відправником офіційних доказів направлення адресату конкретного переліку документів.
Листування з описом вкладення на відміну від інших відправлень (в тому числі рекомендованим листом) підтверджує вміст конверту, у якому направляється звернення, а тому заповнений у двох примірниках бланк опису вкладення є обов'язковим додатком.
Таким чином, належними доказами відправлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів, при зверненні до суду, є оригінали опису вкладення в поштовий конверт, в якому зазначений поіменний перелік документів, що надсилається адресату, та документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), які в сукупності підтверджують факт оплати відправником та надання відділенням зв'язку послуг з пересиланням листів з описів вкладення і перевірку працівником поштового зв'язку відповідності вкладення опису.
Через відсутність опису вкладення відправлень, з доданого списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів неможливо встановити, чи було взагалі відправлено вказані документи адресату та яку саме кореспонденцію йому було надіслано.
Такі висновки відповідають правовому висновку, сформованому у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 року у справі № 914/1955/17, відповідно до якого саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником.
Заява, а також долучені до неї документи подані відповідачем через електронну пошту, втім, заявником долучено нечитабельну копію опису поштового вкладення на адресу ОСОБА_3 , з якої неможливо встановити дату його формування та встановити факт надсилання, оскільки документу, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) до заяви не долучено.
Також відповідачем додано скріншоти про надсилання електронних листів, що не є належним доказом направлення документів учаснику справи.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 21 вересня 2022 року у справі № 725/1301/21 (провадження № 61-20691св21) зазначив, що, встановивши порушення позивачем установленого процесуальним законом порядку пред'явлення до відшкодування витрат на правничу допомогу, а саме ненаправлення позивачем на адреси інших учасників справи (відповідачів) документів, які підтверджують понесені витрати на правничу допомогу, що позбавило відповідачів можливості подати до суду клопотання про неспівмірність розміру таких витрат відповідно до частини шостої статті 137 ЦПК України, суд апеляційної інстанції обґрунтовано повернув без розгляду клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Аналогічна практика вирішення заяв про ухвалення додаткового рішення, до яких заявники не додали докази надіслання (ненадання) іншим учасникам такої заяви з доданими до неї додатками, сформована Верховним Судом і в ухвалах від 25 лютого 2021 року у справі № 906/977/19, від 01 вересня 2022 року у справі № 759/13013/14-ц (провадження № 61-14029 св 21), від 16 січня 2023 року у справі № 640/23065/14 (провадження № 61-1456 ск 21), від 02 лютого 2023 року у справі № 466/1403/20 (провадження № 61-10035св22), від 27 березня 2023 року у справі № 756/820/20 (провадження № 61-8952 св 22) на стадії касаційного розгляду справи.
Згідно з частиною четвертою статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення заяви про ухвалення додаткового рішення у справі без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 260 ЦПК України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 про компенсацію судових витрат у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи: Приватне акціонерне товариство "Трест Київміськбуд-1", Товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Затишна оселя», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Русанюк Золтан Золтанович, про визнання недійсним договору та скасування державної реєстрації права власності - повернути без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Андрій ПУКАЛО