Справа №:755/4430/26
Провадження №: 2/755/5608/26
про залишення позовної заяви без руху
"27" березня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Катющенко В.П., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, -
До Дніпровського районного суду міста Києва 23.01.2026 через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, яка 25.03.2026 передана у провадження судді Катющенко В.П. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
У порядку частини 6 статті 187 ЦПК України суддею витребувано інформацію про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, доходжу наступного.
Як убачається із заявлених позовних вимог, позивач просить суд:
1. в порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості частини автомобіля марки HYUNDAI SONATA, 2014 року випуску, білого кольору, державний номерний знак: НОМЕР_1 , в розмірі 166 704,60 грн;
2. в порядку поділу спільного майна подружжя стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію вартості частини квартири загальною площею 56.6 кв.м, житловою площею 21.3 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі 2 243 688,99.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред'явлення позову до суду.
Так, відповідно до частини 1 статті 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
У відповідності до пунктів 3, 5 частини 3 статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з частиною 1 статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Позивачкою визначена ціна позову в сумі 2 410 393,59 грн та долучено квитанцію про сплату судового збору № 6111-2822-4664-5862 від 09.01.2026 на суму 7 987,20 грн.
При нарахуванні судового збору за подання позовної заяви позивачка посилається на підпункт 3 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» та зазначає, що розмір судового збору за подання цього позову становить - 9 984 грн. (3 328 грн х 3). З урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, оскільки позовна заява подана в електронній формі, розмір судового збору становить 7 987,20 грн.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до підпункту 3 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання позивачем позовної заяви про поділ майна при розірванні шлюбу ставки судового збору встановлюються в розмірі 1 % ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 3 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тобто, положеннями цієї норми врегульовано ставку судового збору при поданні позову одночасно із двома вимогами: про розірвання шлюбу і про поділ майна.
Відтак, вимоги підпункту 3 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» застосовуються до позовних заяв про поділ майна при розірванні шлюбу, а не позовних заяв про поділ майна подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано, чи після його розірвання. Зазначена норма прописана законодавцем так, що менші ставки судового збору встановлені для позивачів, які подають позов про поділ майна одночасно при розірванні шлюбу, в одному провадженні. В інших випадках застосовуються ставки судового збору, визначені підпунктом 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, у якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У відповідності до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», установлено у 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб: 3 328 гривень.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, беручи до уваги ціну позову, коефіцієнт для пониження відповідного розміру ставки судового збору, судовий збір за подання даної позовної заяви становить 13 312 грн.
Таким чином позивачці, з урахуванням сплаченого судового збору у розмірі 7 987,20 грн слід доплатити судовий збір у розмірі 5 324,80 грн та надати докази підтвердження сплати до суду.
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Дніпров.р-н/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок - №UA478999980313141206000026005, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Крім того, згідно з частиною 1 статті 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
При цьому, пунктом 2 частини 1 статті 177 ЦПК України визначено, що у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Убачається, вказані вимоги процесуального закону позивачкою були виконані частково та позовна заява з додатками була направлена на відому їй адресу відповідача, а саме: АДРЕСА_1 .
В той же час, згідно відповіді № 2520666 від 26.03.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, позивачці слід усунути вказані недоліки та подати до суду докази надсилання листом з описом вкладення відповідачу копій поданих до суду документів на зареєстровану адресу місця його проживання.
Відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суддя зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням права позивача на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
За таких обставин, суддя доходить висновку про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачці для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 95, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна - залишити без руху.
Надати можливість позивачці виправити недоліки в строк не більше ніж п'ять днів з дня отримання позивачкою ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Суддя: