Справа №:755/3621/26
Провадження №: 1-кс/755/1118/26
"11" березня 2026 р. слідча суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Костянтинівка, Донецька обл., громадянина України, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Дніпровського районного від 17.04.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік; вироком Дніпровського районного від 30.10.2025 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026105040000034 від 08 січня 2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
слідчий СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_5 , за погодженням прокурора Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , звернувся до слідчої судді із зазначеним клопотанням.
Вимоги клопотання обґрунтовані тим, що ОСОБА_4 , будучи востаннє засудженим 30.10.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва за вчинення кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України на шлях виправлення не став та належних висновків для себе не зробив, та вчинив нове кримінальне правопорушення.
ОСОБА_4 , 08.01.2026 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше фактичного виявлення працівниками поліції, приблизно о 17 год 20 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, бульвар Верховної Ради, 14-А, більш точного місця не встановлено, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки, маючи умисел спрямований на незаконне придбання психотропної речовини, для власного вживання без мети збуту, на земельній ділянці, знайшов згорток обмотаний ізолентою жовтого кольору, всередині якого зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору.
В подальшому, ОСОБА_4 , знайдений ним згорток обмотаний ізолентою жовтого кольору, всередині якого зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, помістив до правої кишені штанів, в яку він був одягнутий та почав незаконно зберігати при собі.
Після цього, 08.01.2026, приблизно о 17 годині 45 хвилин за адресою: м. Київ, бульвар Верховної Ради, 18, працівниками поліції зупинено ОСОБА_4 , який повідомив, що зберігає при собі згорток обмотаний ізолентою жовтого кольору, всередині якого зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору.
В подальшому, 08.01.2026 року в період часу з 18 години 17 хвилин до 18 години 27 хвилин за адресою: м. Київ, бульвар Верховної Ради, 18 співробітниками поліції проведено обшук затриманої особи, під час якого у ОСОБА_4 з правої кишені штанів, виявлено та вилучено згорток обмотаний ізолентою жовтого кольору, всередині якого зіп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору.
Згідно висновку експерта у наданій на дослідження речовині білого кольору, виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС.
Маса 4-ММС у речовині становить 0,347 г.
4-ММС, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» Список №2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання психотропної речовини - 4-ММС, настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: від 0,15 г.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , будучи востаннє засудженим 30.10.2025 року Дніпровським районним судом м. Києва за вчинення кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України на шлях виправлення не став та належних висновків для себе не зробив, та вчинив нове кримінальне правопорушення.
Так, ОСОБА_4 , 11.02.2026 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше фактичного виявлення працівниками поліції приблизно о 14 год 00 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, вул. Вифлиємська, більш точного місця не встановлено, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно - небезпечні наслідки, маючи умисел спрямований на незаконне придбання психотропної речовини, для власного вживання без мети збуту, на земельній ділянці, знайшов прозору пластикову колбу з вмістом речовини білого кольору.
В подальшому, ОСОБА_4 , знайдену ним прозору пластикову колбу з вмістом речовини білого кольору, помістив до правої кишені штанів, в яку він був одягнутий та почав незаконно зберігати при собі.
Після цього, 11.02.2026, приблизно о 14 годині 57 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Вифліємська, 18/2, працівниками поліції було зупинено ОСОБА_4 , який повідомив, що зберігає при собі прозору пластикову колбу з вмістом речовини білого кольору.
В подальшому, 11.02.2026 року в період часу з 15 години 31 хвилин до 15 години 38 хвилин за адресою: м. Київ, вул. Вифліємська, 18/2 співробітниками поліції, було проведено обшук затриманої особи, в ході якого у ОСОБА_4 , з правої кишені штанів, виявлено та вилучено прозору пластикову колбу з вмістом речовини білого кольору.
Згідно висновку експерта у наданій на дослідження речовині білого кольору, виявлено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.
Маса PVP у речовині становить 0,567 г.
PVP, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» Список №2 Особливо небезпечні психотропні речовини, обіг яких заборонено» в «Таблиці І», є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.
Згідно наказу МОЗ України №188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу», кримінальна відповідальність за придбання та зберігання психотропної речовини - PVP, настає в тому разі, коли таке придбання та зберігання перевищує вагу зазначеної в таблиці граничної величини, а саме: від 0,15 г.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколами особистого обшуку, рапортами працівників поліції, допитами свідків, речовими доказами та іншими матеріалами в сукупності.
Враховуючи викладене, на даний час існують наступні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:
-п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законодавством порядку судимість, усвідомлюючи тяжкість злочину у вчиненні якого він підозрюється, а саме у вчиненні, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, нетяжкого злочину за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження;
-п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом безпосереднього допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.
Тобто, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
-п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином. Так, підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у разі незастосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може будь-яким шляхом перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом неявки до органу досудового розслідування, прокуратури та суду, що в подальшому може позбавити орган досудового розслідування можливості забезпечити розслідування кримінального провадження та завершення провадження у розумні строки, у зв'язку з чим порушуватимуться права інших учасників;
-п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, адже не має міцних соціальних зв'язків та офіційного доходу.
Крім того необхідно зазначити, що підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово раніше судимий та усвідомлюючи факт наявності в нього не знятої й не погашеної у встановленому законом порядку судимості, незважаючи на це, обґрунтовано підозрюється у повторному вчиненні нового нетяжкого злочину. Також щодо ОСОБА_4 скеровані обвинувальні акти до суду, однак на судові засідання він не з'являється. Підозрюваний був належно повідомлений про судові засідання відповідно до вимог ст. 135 КПК України, проте систематично ухиляється від явки без поважних причин, передбачених ст. 138 КПК України,
Враховуючи викладене, менш суворі запобіжні заходи будуть не достатніми для забезпечення належної кримінально-процесуальної поведінки підозрюваним ОСОБА_4 та запобігання зазначеним ризикам.
Отже, беручи до уваги те, що підозрюваний ОСОБА_4 , підозрюється у вчиненні відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, нетяжкого злочину за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.
У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, обґрунтовуючи наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, просив задовольнити клопотання.
Підозрюваний ОСОБА_4 вину визнав, однак просив застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі. Пояснив, що неофіційно працює.
За таких обставин, слідча суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшла такого висновку.
За вказаним вище фактом 08 січня 2026 року відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та присвоєно реєстраційний номер № 12026105040000034.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження та долучено розписку підозрюваного щодо вручення йому копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу. Таким чином, слідчим виконані вимоги ч. 3 ст. 184 КПК України.
27 лютого 2026 року - ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 177 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення, що у даному випадку стороною обвинувачення дотримано, оскільки наявні, на цей час докази у провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного з цим злочином, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання істинних завдань КПК України визначених ст. 2.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідча суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування щодо ОСОБА_4 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановила.
У судовому засіданні, на думку слідчої судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, наявними у справі доказами, зокрема: протоколами допитів свідків, протоколом обшуку, постановою про призначення експертизи матеріалів, речовин та виробів, висновком експерта № СЕ-19/111-26/7196-НЗПРАП, протоколом допиту підозрюваного, постановою про зміну кваліфікації кримінального правопорушення та іншими матеріалами кримінального провадження у сукупності.
Водночас, слідча суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені в клопотанні слідчого дані, з урахуванням долучених до клопотання доказів, слідча суддя має всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у причетності ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України.
Наявність же будь-яких обставин, що є суперечливими, або свідчать про наявність даних, які підлягають перевірці, є завданням органу досудового розслідування під час розслідування справи з метою підтвердження або спростування підозри, яка стала підставою для обрання запобіжного заходу, що повинно підтвердити або спростувати підозру.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
У межах вказаного кримінального провадження прокурор вказав на такі існуючі ризики, як:
п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України підозрюваний ОСОБА_4 , маючи не зняту та не погашену у встановленому законодавством порядку судимість, усвідомлюючи тяжкість злочину у вчиненні якого він підозрюється, а саме у вчиненні, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, нетяжкого злочину за який Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді штрафу від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності та подальшого засудження.
Слідча суддя враховує, що при тому, що ОСОБА_4 , будучи неодноразово судимим та особою щодо якої скеровано обвинувальні акти до суду, разом з тим, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, систематично ухиляється від явки до органу досудового розслідування, прокуратури та суду, без поважних причин, а відтак, запобігання ризику переховування останнього від вищевказаних органів і суду та перешкоджання ним розгляду кримінального провадження, становить суспільний інтерес, який полягає в забезпеченні відправлення судочинства.
п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 , з метою уникнення покарання за кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється, може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_4 вплинути на свідків, слідча суддя враховує, що згідно чинного законодавства, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, а тому ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином. Так, підозрюваний, розуміючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, у разі незастосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може будь-яким шляхом перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом неявки до органу досудового розслідування, прокуратури та суду, що в подальшому може позбавити орган досудового розслідування можливості забезпечити розслідування кримінального провадження та завершення провадження у розумні строки, у зв'язку з чим порушуватимуться права інших учасників.
Слідча суддя вважає даний ризик доведеним, з огляду на те, що ОСОБА_4 може вжити заходів для уникнення кримінальної відповідальності, зокрема шляхом неявки до органу досудового розслідування, прокуратури та суду, оскільки вказаний ризик підтверджується матеріалами, долученими до клопотання.
п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України - підозрюваний ОСОБА_4 може вчиняти інші кримінальні правопорушення, адже не має міцних соціальних зв'язків та офіційного доходу.
Надаючи оцінку можливості підозрюваного ОСОБА_7 вчинити інше кримінальне правопорушення, слідча суддя зважає те, що він немає постійного джерела доходу, крім того, характер вчинених ним злочинних дій, які свідчать про зневажливе ставлення до норм моралі та громадського порядку, до норм закону.
Таким чином, слідча суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст. 178 КПК України, слідча суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі доведеності його вини в інкримінованому злочині, майновий стан підозрюваного, його вік, стан здоров'я, міцність його соціальних зв'язків, те що, офіційно не працює, неодноразово раніше судимий, підозрюється у повторному вчиненні нових злочинів, щодо нього скеровані обвинувальні акти до суду, однак на судові засідання він не з'являється, систематично ухиляється від явки без поважних причин.
Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст. 178 КПК України, а також доведеність слідчим у клопотанні та прокурором під час судового розгляду, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч. 1 ст. 176 КПК України, не може запобігти доведеним ризикам, клопотання слідчого необхідно задовольнити.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатнім для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн 00 коп. та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст. 176-178, 182-184, 186, 194, 196, 197, 309, 369-372 КПК України, слідча суддя
клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 , погоджене прокурором Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Взяти під варту ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у залі суду.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 обчислюється з дати винесення ухвали - 11 березня 2026 року по 10 травня 2026 року включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р №UA128201720355259002001012089).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.
У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_4 прибувати до слідчого за кожною вимогою у межах цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
не відлучатись за межі місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;
повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;
утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Копію ухвали вручити прокурору та підозрюваному.
Ухвала слідчої судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17 год 30 хв 16 березня 2026 року.
Слідча суддя: ОСОБА_8