Справа № 522/22434/25
Провадження№ 3/522/523/26
Іменем України
(повний текст)
25 березня 2026 року Місто Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Коваленко В.М., за участю секретаря Бабалунги О.М., адвоката Бикова Д.Ю., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з УПП в Одеській області, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП,
ОСОБА_1 25.09.2025 року о 17 год 15хв., перебуваючи на вул.Балківська,56 у м.Одесі, керував транспортним засобом «ВАЗ» днз НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме неприродня блідість, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України.
За вказаним фактом співробітниками патрульної поліції було складено протокол серії ЕПР1 №464912 від 25.09.2025 року.
За наведених обставин, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 -адвокат Биков Д.Ю. просив закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП посилаючись на наступні обставини.
1. Відсутність підстав у співробітників поліції для зупинки ОСОБА_1 ;
2. Відсутність факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння;
3. Некоректна поведінка поліцейських під час зупинки ОСОБА_1 ;
4. Відсутність у водія ознак сп'яніння та огляду на місці події;
5. Водій ОСОБА_1 намагався сам пройти огляд, однак через брак коштів не пройшов його.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення адвоката Бикова та дослідивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.
В судовому засіданні було досліджено відеозаписи з боді-камер працівників патрульної поліції, з яких вбачається наступне.
Таймкод 17.22.40 - співробітник поліції запитує водія ОСОБА_1 чи вживає він наркотичні засоби та повідомляє про наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, а саме: звужених зіниць очей, неодноразово пропонує водієві пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі.
Таймкод 17.24.30 - співробітник поліції пропонує ОСОБА_1 витягнути руки та помічає тремтіння пальців рук водія.
Таймкод 17.25.40 - водій ОСОБА_1 повідомляє, що нічого не вживав тому не поїде на огляд на стан наркотичного сп'яніння до медичного закладу у встановленому законом порядку.
Таймкод 17.27.50 - співробітник поліції попереджає ОСОБА_1 , що стосовно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП за фактом відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, неодноразово пропонує надати відповідь на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння.
Таймкод 17.30.00 - водій ОСОБА_1 повідомляє співробітникам поліції, що поїде на огляд на своєму автомобілі, на що поліцейський відповідає, що його відсторонено від керування транспортним засобом і тому він має їхати на огляд лише на службовому автомобілі.
Таймкод 17.35.00 - співробітник поліції знову пропонує водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, на що водій повідомляє, що «у нього все нормально».
Таким чином, водій ОСОБА_1 на словах не відмовляється від проходження огляду на стан сп'яніння, однак на неодноразові чисельні пропозиції співробітника поліції не погоджується проїхати з поліцейськими для його проходження чим фактично своїми діями демонструє відмову від огляду.
Таймкод 17.37.00 - співробітник поліції в черговий раз пропонує водієві ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та попереджає , що його незгода буде розцінена, як відмова від проходження, внаслідок чого буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1ст.130 КпАП. Згодом поліцейський переходить до складання протоколу.
Таймкод 17.48.00 - співробітник поліції роз'яснює ОСОБА_1 його права, передбачені ст.268 КпАП.
Суд критично оцінює доводи сторони захисту, виходячи із наступного.
1.Щодо твердження захисника про відсутність підстав для зупинки водія. Згідно п.1 ч.1 ст.35 Закону "Про Національну поліцію" поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху.
Згідно п2.3в.для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки.
Під час огляду відеозапису судом встановлено, що під час зупинки транспортного засобу 25.09.2025р.о 17.17 співробітник поліції повідомив ОСОБА_1 про причину зупинки, а саме про порушення п.2.3в. ПДР щодо перевезення пасажира, не пристебнутого ременем безпеки та з приводу інших порушень, які водій не заперечував.
2.Щодо тверджень сторони захисту про відсутність факту відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння.
Доводи сторони захисту у повному обсязі спростовані долученими до матеріалів справи та дослідженим в судовому засіданні відеозаписами, з яких вбачається, що водій ОСОБА_1 ухилився від проходження огляду на стан сп'яніння.
Судом під час огляду відеозапису з нагрудних камер поліцейських встановлено, що співробітник поліції неодноразово протягом тривалого часу пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння. Згідно відеозапису о 17.37- співробітник поліції в черговий раз пропонує водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння та попереджає , що у випадку незгоди це буде розцінено, як його відмову від проходження, внаслідок чого буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1ст.130 КУпАП. Водночас водій фактично своїми діями та поведінкою демонстрував відмову від проходження огляду.
3.Щодо тверджень сторони захисту про некоректну поведінку поліцейських під час зупинки ОСОБА_1 .
Судом з відеозаписів нагрудних камер поліцейських встановлено, що о 17.48.00 співробітник поліції роз'яснює ОСОБА_1 його права, передбачені ст.268 КпАП, повідомляє про складення стосовно нього протоколу за ст.130 КпАП та наслідки його складання.
Доводи захисника з приводу некоректної поведінки працівників поліції під час зупинки та при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення від 25.09.2025 року, не заслуговують на увагу, оскільки ними не було доведено наявності порушення процедури оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення співробітниками поліцій, які б слугували підставою для закриття справи, та визнання її матеріалів недопустимими доказами. Судом з відеозаписів нагрудних камер поліцейських встановлено, о 17.48.00 співробітник поліції роз'яснює ОСОБА_1 його права, передбачені ст.268 КпАП, повідомляє про складення ст.130 КпАП та наслідки його складання та поводить себе з додержанням норм Закону. Крім цього суд зауважує, що емоційна поведінка працівника поліції спочатку була спровокована неадекватними діями пасажира зазначеного автомобіля.
4.Щодо твердження захисника про відсутність у ОСОБА_1 ознак сп'яніння.
Відповідно до п.2 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерств внутрішніх справ України і охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за №1413/27858 від 11.11.2015, (далі, Інструкція) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі, поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п.4 розділу І Інструкції ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Тобто, поліцейський на місці зупинки транспортного засобу самостійно виявляє і приходять висновку про наявність у водія відповідних ознак сп'яніння. В свою чергу, на виконання вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З оглянутого судом відеозапису встановлено, що о 17.22, поліцейський зазначає про наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, а саме звужених зіниць очей, пропонує ОСОБА_1 витягнути руки та помічає тремтіння пальців рук водія та повідомляє про блідість обличчя.
5. Щодо твердження захисника, що водій ОСОБА_2 намагався сам пройти огляд на стан сп'янінням , однак через брак коштів не пройшов його.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735.
Відповідно до п.7 Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Судом з оглянутих відеозаписів встановлено, що водій ОСОБА_1 маючи можливість проїхати з поліцейськими на огляд з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння до медичного закладу, фактично відхилив його. Підтвердження про самостійне проходження огляду суду не надано, таким чином наявність у водія наміру пройти огляд самостійно не звільняє його від відповідальності.
Суд загалом оцінює доводи сторони захисту критично, як такі, що не відповідають встановленим судом обставинам справи, а тому суд приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 підтверджується сукупністю наявних досліджених, перевірених та не спростованих під час судового засідання доказів.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення сторони захисту та дослідивши наявні докази, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підстави та процедура проведення огляду на стан сп'яніння чітко регламентована ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МОН України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), якою передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, а в разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП. Порушення вказаної процедури тягне за собою наслідки у виді недійсності результатів такого огляду.
Відповідно до п. п. 2-4, абз. 2 п. 5, п.п. 6, 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Із системного аналізу ст.266 КУпАП вбачається, що законодавцем передбачено два шляхи проведення огляду на стан сп'яніння водіїв, а саме: огляд на місці зупинки транспортного засобу спеціальними технічними засобами працівником поліції з можливістю подальшого огляду в медичній установі, або одразу в медичній установі.
Отже, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов'язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп'яніння.
Відповідно до п 6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Судом встановлено з відеозапису, що ОСОБА_1 запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння після виявлення його ознак, повідомлено про наслідки відмови від проходження огляду,. Однак ОСОБА_1 своїми діями продемонстрував небажання проходити огляд. Суд розцінює вказану поведінку ОСОБА_1 як ухиляння від проходження медичного огляду та уникнення відповідальності за свої дії.
Зауваження сторони захисту суд враховує і зауважує, що вони не спростовують фактичних обставини цієї справи і не свідчать про невинуватість водія у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується дослідженими судом під час розгляду справи належними та допустимими доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №464912 від 25.09.2025 року за ч.1 ст.130 КпАП.
- письмовим направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25.09. 2025 року, складеного о 17 годині 20 хвилин, у якому зафіксовано, що ОСОБА_2 відмовився проходити огляд на стан сп'яніння.
- довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія.
- диском з відеозаписами з нагрудних камер співробітників УПП, на якому зафіксовано обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд вважає, що вказані вище докази узгоджуються із даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, який є документом, що засвідчує факт неправомірних дій і в силу статті 251 КУпАП вважається належним доказом цього.
За таких обставин, суд відповідно до вимог ст. 245 КУпАП всебічно, повно, об'єктивно з'ясувавши всі обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, дослідивши безпосередньо у судовому засіданні докази, поза розумним сумнівом дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Норма ч.1 ст.130 КУпАП є бланкетною, а тому серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинно бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та якого не дотрималась особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Відповідно до п.2.5 Правил Дорожнього Руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Санкція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає покарання у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, не встановлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь вини, а також відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, вимоги ст.ст. 33,36 КУпАП, а також, те що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка в чинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення в межах санкції статті у вигляді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ст. 9, 24, 34, 130, 283, 284, 286 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Накласти на ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. (сімнадцять тисяч ) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , на підставі п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судові витрати на користь держави в розмірі 665 гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.
Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Постанова може бути оскаржена протягом десяти діб з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси.
Суддя :