Справа № 755/3923/26
Провадження №: 3/755/1951/26
"26" березня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Курило А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції в м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Хвилі, Приазовського р-ну, Запорізької обл., громадянина України, працюючого ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України, -
ОСОБА_1 04 березня 2026 року, приблизно о 14 годині 53 хвилин, керуючи транспортним засобом Ford Edge, номерний знак НОМЕР_1 , рухався вулицею Хоткевича, біля будинку №46/2 вулиці Полуботка, у місті Києві, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з транспортним засобом DAF, номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що рухався ліворуч від нього, чим заподіяв транспортним засобам технічні пошкодження та завдав матеріальної шкоди.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.13.1 Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 на виклики не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомив, крім того, клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надходило. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно вимог ст.268 КпАП України.
Зокрема, повідомлення про час та місце розгляду вказаної вище справи стосовно ОСОБА_1 було розміщено на офіційній вебсторінці Дніпровського районного суду м. Києва.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Заборона зловживання правом знайшла своє закріплення у статті 17 Конвенції, згідно якої жодне з положень Конвенції не може тлумачитись як таке, що надає будь-якій державі, групі чи особі право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, визнаних цією Конвенцією, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж це передбачено в Конвенції.
Главою 21 КпАП України передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватись у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» /рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 р. у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства»/.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення, копії: схеми ДТП, письмових пояснень учасників ДТП, -дійшов наступного.
Норма ст.7 КпАП України передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Нормами ст.124 КпАП України, передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Пунктом 13.1 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Із письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах адміністративної справи, вбачається, що він, керуючи автомобілем Ford Edge, номерний знак НОМЕР_1 , рухався вулицею Хоткевича зі сторони вулиці Братіславської в бік вулиці Краківська у своїй смузі. Поблизу будинку №46/2 по вулиці Полуботка він відчув удар у ліву задню частину автомобіля. У лівій смузі в цей час рухалася вантажівка DAF, номерний знак НОМЕР_2 . Від удару він змістився вправо; щоб уникнути подальших пошкоджень він змістився ще правіше та зупинився. Напрямок руху до моменту зіткнення він не змінював /а.с.6/.
Як убачається з письмових пояснень ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах адміністративної справи, він, керуючи автомобілем DAF, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом, рухався вулицею Хоткевича в бік Дарницької площі у другій смузі прямо. Поблизу будинку №46/2 по вулиці Полуботка він почув скрегіт із правого боку та зупинився. Зіткнення відбулось з автомобілем Ford Edge, номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився праворуч від нього. Напрямок руху до моменту зіткнення він не змінював /а.с.5/.
Із дослідженої у судовому засіданні схеми місця ДТП вбачається, що транспортний засіб DAF, номерний знак НОМЕР_2 має пошкодження переднього правого боку, бамперу та підніжки, а транспортний засіб Ford Edge, номерний знак НОМЕР_1 - задніх лівих дверей, крила та бамперу /а.с.4/.
Аналізуючи розміщення транспортних засобів на проїзній частині в момент пригоди та їхні пошкодження, суд вважає: оскільки з письмових пояснень учасників дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що обидва водії рухалися у своїх смугах і напрямок руху не змінювали, проте водій автомобіля Ford Edge вказує на те, що зіткнення відбулося на відстані 4,4 м від бордюрного каменю, а водій DAF - на відстані 4,7 м, то водій вантажівки DAF із напівпричепом мав урахувати зміщення причепа або габарити власного авто, а водій Ford Edge повинен був рухатися якомога ближче до правого краю проїзної частини.
За таких обставин суд, враховуючи письмові пояснення учасників дорожньо-транспортної пригоди, розміщення транспортних засобів на проїзній частині у момент пригоди та їхні пошкодження, зазначені в схемі ДТП, дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України.
При накладенні стягнення, відповідно до ст.ст.33, 252 КпАП України, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, також враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, вважає, що на нього має бути накладено стягнення у виді штрафу.
Крім того, згідно ст. 40-? КпАП України, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року /зі змінами і доповненнями/.
Також, ч.1 ст.307 КпАП України передбачено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України /ст.308 КпАП України/.
За таких обставин, керуючись вимогами ст.ст.33, 40-?, 124, 252, 283-285, 289, 291, 294, 307, 308 КпАП України, ст.5 Закону України «Про судовий збір», суд,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП України та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п?ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п?ятдесят/ гривень, на користь держави.
Згідно з ч.1 ст.307 КпАП України штраф має бути сплачено протягом п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч.1 ст.307 КпАП України, відповідно до ст.308 КпАП України, у порядку примусового виконання постанови стягнути подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 665 гривень 60 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з дня набрання постановою законної сили.
Суддя Андрій КУРИЛО