Справа № 755/20113/25
Провадження №: 3/755/319/26
"16" березня 2026 р. місто Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Вовк О.І., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП у місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харкова, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною першою статті 51 Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП),-
18 вересня 2025 року, о 22 годині 40 хвилини за адресою: м. Київ, бул. Івана Котляревського, 2 в магазині «Фора», ОСОБА_1 , вчинив дрібну крадіжку товару на суму у розмірі 321 гривня без ПДВ.
Правом на участь в судових засіданнях ОСОБА_1 не скористався. В судові засідання призначені на 07 листопада 2025 року, 28 листопада 2025 року 16 січня 2026 року, 30 січня 2026 року та 16 березня 2026 року не з'являвся, повідомлявся судом належним чином.
Крім того, повідомлення про час та місце розгляду вказаної справи стосовно ОСОБА_2 було розміщено на офіційній веб-сторінці Дніпровського районного суду міста Києва, клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надходило.
Постановою суду від 16 січня 2026 року було застосовано примусовий привід стосовно ОСОБА_1 в судове засідання, який працівниками поліції не було виконано.
На адресу суду повернуто конверт із судовою повісткою, яка була надісланий за адресою проживання ОСОБА_2 , зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення. Згідно з даними трекінгу на сайті «Укрпошти», конверт повернувся у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що згідно з позицією Великої Палати Верховного Суду у справі 800/547/17, свідчить про належне повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 8 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» зазначено, що сторона яка задіяна у ході судового розгляду, зобов'язання з розумним інтервалом цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Враховуючи те, що згідно частиною першою статті 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за статтею 51 КУпАП є обов'язковою, судом вжито усіх передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення заходів, як для виклику так і для доставки ОСОБА_2 у судові засідання, проте у встановлений судом час останній не з'являвся. Розгляд справи про адміністративне правопорушення неодноразово відкладався.
Відповідно до даних обставин, суддя вважає, що відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, тому суддя вважає за доцільне розглянути дану справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно зі статтею 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статті 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною першою статті 51 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян.
Як вбачається зі статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що винність ОСОБА_2 , повністю підтверджується, наданими суду матеріалами справи про адміністративне правопорушення, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №522872 від 18 вересня 2025 року; поясненнями та заявою заступника керуючого магазину «Фора» від 18 вересня 2025 року, довідкою викраденого товару від 18 вересня 2025 року, згідно якої було викрадено товар на суму 321 грн. без ПДВ; рапортом, складеним уповноваженою на те особою; довідкою старшого інспектора відділу адміністративної практики УПП у місті Києві ДПП Владислава Фадєєва з якої вбачається, що вірна кваліфікація адміністративного правопорушення є частина перша статті 51 КУпАП; дослідженим в судовому засіданні відеозаписом долученим до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
При цьому, обставин, які б спростовували дані, що містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, з урахуванням наявних у справі належних доказів, судом не встановлено.
За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд вважає, що у діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 51 КУпАП.
Згідно положень статті 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 33 КУпАП передбачено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу ОСОБА_2 , ступінь його вини у скоєні правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 51 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
На підставі статті 40-1 КУпАП стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави у розмірі, передбаченому Законом України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 23, 33, 51, 251, 252, 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 51 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок судового збору.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня її винесення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у добровільному порядку у встановлений строк, копія постанови буде направлена до відділу державної виконавчої служби для примусового виконання.
Згідно із статтею 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови, про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення, з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та витрати на облік правопорушення.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Суддя Дніпровського районного суду
міста Києва О.І. Вовк