ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5508/26
провадження № 2/753/8437/26
"24" березня 2026 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Сирбул О. Ф., розглянувши матеріали позовної заяви Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Дарницького районного суду м. Києва звернулося Акціонерне товариство "Перший український міжнародний банк" з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами № 26257019838087 від 08.09.2015, № 1023127532 від 16.10.2023.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2026 цивільну справу № 753/5508/26 передано для розгляду судді Сирбул О. Ф.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовні заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана з порушенням вимогст. 175-177 ЦПК України, виходячи з наступного.
Згідно ст. 175 ч. 3 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Проте наразі позовна заява Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" не містить виклад обставин та мотивів, з огляду на які нею об'єднано неоднорідні та не похідні вимоги, а саме: стягнення заборгованості за різними договорами: за кредитними договорами № 26257019838087 від 08.09.2015, № 1023127532 від 16.10.2023, укладеними між позивачем та відповідачем.
Суд роз'яснює, що під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 911/414/18 (провадження № 12-231гс18).
Отже, однорідними можуть вважатися позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів), або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
При цьому, об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18).
Водночас суд зазначає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).
Позивачем не обґрунтовані підстави об'єднання в одному провадженні зазначених позовних вимог. Розгляд цих вимог в одному провадженні може безпідставно затягнути розгляд справи.
Однак, якщо позивач вбачає раціональні підстави розгляду таких вимог саме в одному провадженні, то має обґрунтувати суду таку необхідність.
Заявлені позивачем вимоги не є однорідними чи похідними одна від одної, тобто, вирішення позовних вимог не залежить від вирішення одна від одної.
Відтак, позивачеві потрібно подати до суду позовну заяву у новій редакції для суду та для інших учасників справи, яка міститиме обґрунтування доцільності розгляду позовних вимог за різними кредитними договорами саме в одному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму, що становить 3028 грн і не більше 939400 грн.
Позовна заява, яка надійшла до суду містить дві окремих позовних вимог, а саме: стягнути з відповідача на користь Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" заборгованість за кредитним договором № 26257019838087 від 08.09.2015 та за кредитним договором№ 1023127532 від 16.10.2023 в розмірі 82 718,28 грн.
Позивачем при подачі позовної заяви було надано квитанцію про сплату судового збору за одну позовну вимогу майнового характеру у розмірі 2 422,40 грн. Крім цього, за другу позовну вимогу майнового характеру позивач не надав квитанцію про сплату судового збору у розмірі 2 422,40 грн.
Згідно з положеннями п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Отже, позивач повинен доплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн ще за одну вимогу майнового характеру, про що надати до суду оригінал квітанції про сплату судового збору.
За положенням ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Статтею 95 ЦПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином завіреній копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг цього документа.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Також, в порушення вимог п. 5 ч. 3 ст. 175 та ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач не додав до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Так, на підтвердження позовних вимог позивач надав до позову копії Статуту позивача, зміст яких викладено не в повному обсязі (фрагментарно). При цьому, відсутні підстави вважати копії цих документів витягами із документу, оскільки вони належним чином як витяг не оформлені.
Відтак, позивачеві необхідно надіслати до суду копію Статуту позивача належної якості або належним чином оформлений витяг цього документу у кількості екземплярів для суду та для інших учасників справи.
Відповідно до п. 7.2 ДСТУ 4163:2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», для друкування текстів документів потрібно використовувати гарнітуру Times New Roman та шрифт розміром 12-14 друкарських пунктів. Допустимо використовувати шрифт розміром 8-12 друкарських пунктів для друкування реквізитів «Довідкові дані про юридичну особу», «Код юридичної особи», «Відомості про виконавця документа», виносок, пояснювальних написів до окремих елементів тексту документа тощо. Для друкування реквізиту «Назва виду документа» можна використовувати розріджений шрифт розміром 14-16 друкарських пунктів.
Однак як встановлено судом, надані копії документів "Паспорт споживчого кредиту", "Пропозиція укласти Договір карткового рахунку та договір страхування (оферта)" до позову є нечитабельними, з них неможливо встановити реквізити та зміст через дрібний шрифт, а також якість виготовлених копій, що в подальшому позбавляє суд можливості дослідити такі копії в якості доказів. Варто зауважити, що дані документи, серед іншого, є суттєвими та одними з основних доказів, які позивач надає в обґрунтування заявлених позовних вимог та має значення для вирішення даного спору по суті.
Відтак, позивачеві необхідно надіслати до суду копії зазначених документів належної якості у кількості екземплярів для суду та для інших учасників справи.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що 25.04.2019 прийнято Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яким імперативно передбачено, що єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови передбачає обов'язковість її використання на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначені цим Законом.
Вимоги до оформлення документів встановлюють вимоги до документів, які скеровуються до державних органів, в тому числі і до суду.
При цьому, як вбачається із доданих до позову документів, позивач надав до позову копії документів, які містять текст на іноземній мові, а саме документ "Довідка про збільшення кредитного ліміту".
Надані до матеріалів справи документи без його перекладу на державну мову з нотаріальним засвідченням його правильності, унеможливлює вивчення вказаного документу та його дослідження судом при розгляді справи.
Тому, позивачу необхідно надати до суду належний переклад додатків, а саме: "Довідка про збільшення кредитного ліміту", оформлену та завірену належним чином у кількості екземплярів для суду та для інших учасників справи.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до частин 1-3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Суд зауважує, що дотримання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України при пред'явленні позову є імперативним правилом, в тому числі і для суду.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Оскільки судом установлено невідповідність позовної заяви вимогам ст. 175 ЦПК України, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу п'ятиденного строку для усунення вказаних недоліків поданої заяви.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 95, 175, 177, 184, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву Акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати п'яти днів із дня отримання копії вказаної ухвали.
Копію ухвали направити позивачу.
Роз'яснити, що якщо у визначений строк недоліки не будуть усунені, позовна заява на підставі ч. 3 ст. 185 ЦПК України буде вважаться неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: