Справа № 752/7657/26
Провадження № 1-кс/752/2649/26
Суддя ОСОБА_1
30.03.2026 м. Київ
Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді -ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання -ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву про самовідвід судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12018100010000185 відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор - ОСОБА_5 ,
обвинувачений - ОСОБА_4 ,
В провадженні судді Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_3 , перебуває кримінальне провадження № 12018100010000185 стосовно відносно ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Суддя ОСОБА_3 подала заяву про самовідвід від участі у даному кримінальному провадженні, мотивуючи тим, що Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07.11.2024 року, клопотання захисника про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України - задоволено; на підставі ст. 49 КК України звільнено ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України; кримінальне провадження № 12018100010000185, відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186 КК України, ч. 1 ст. 358 КК України - закрито в частині обвинувачення ОСОБА_6 за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.
Вироком Голосіївського районного суду м. Києва від 08.11.2024 року ОСОБА_6 визнано невинуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та виправдано у зв'язку з недоведеністю вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України. Вищевказаний вирок законної сили не набрав, оскільки наразі триває розгляд апеляційної скарги прокурора Голосіївської окружної прокуратури.
Зазначає, що при прийнятті кінцевого рішення у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_6 судом надано оцінку доказам та зроблені висновки щодо питань передбачених ст. 91 КПК України, що може викликати у сторін кримінального провадження або у стороннього спостерігача обґрунтовану підозру у тому, що головуючий суддя буде дотримуватись раніше висловлених ним висновків під час розгляду справи щодо ОСОБА_4 , який згідно пред'явленого обвинувачення діяв спільно з ОСОБА_6 .
У зв'язку з викладеним, з метою виключення в учасників кримінального провадження та у сторонніх спостерігачів будь-яких сумнівів щодо неупередженості, заявляє самовідвід при розгляді кримінального провадження №12018100010000185 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні під час вирішення питання про самовідвід судді обвинувачений ОСОБА_4 поклався на розсуд суду.
Прокурор просила задовільнити заяву про самовідвід судді.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви про самовідвід, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 4 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст. 75 цього Кодексу, суддя зобов'язаний заявити самовідвід.
За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях ЄСПЛ.
У рішенні у справі «Мироненко та Мартиненко проти України» ЄСПЛ вказав, що наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Згідно з усталеною практикою Суду застосування одного із цих критеріїв (підходів) або обох залежить від конкретних обставин, пов'язаних зі спірною поведінкою судді.
У рішенні у справі «Бочан проти України» ЄСПЛ вказав, що «безсторонність», в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
У рішенні у справі «Муча проти Словаччини» ЄСПЛ вказав, що об'єктивно виправданими є сумніви у неупередженості суду, який схвалив угоди спільників про визнання провини, що завдають шкоди презумпції невинуватості іншого спільника, під час судового розгляду справи відносно останнього.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права.
Згідно зі ст. 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду.
Як вбачається зі змісту заяви судді та не заперечується учасниками судового провадження, суддя ОСОБА_3 ухвалила вирок відносно ОСОБА_6 , який обвинувачувався у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та виправдано у зв'язку з недоведеністю вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Враховуючи викладене, з метою недопущення виникнення сумнівів у неупередженості чи необ'єктивності судді ОСОБА_3 в результатах розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та який згідно пред'явленого обвинувачення діяв спільно з ОСОБА_6 , навіть у даному конкретному випадку, коли такої зацікавленості чи упередженості не встановлено, заява про самовідвід підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 75, 80, 81, 369, 372, 376 КПК України, суд,
Заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід - задовольнити.
Відвести суддю ОСОБА_3 від участі у кримінальному провадженні №12018100010000185 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1