Справа № 555/391/26
Номер провадження 2/555/563/26
"30" березня 2026 р. м.Березне
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді Собчука А.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Оксенюк Ю.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Березне цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 4039535 від 07.10.2023 у загальному розмірі 23 944 грн, з яких: 2 993 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 169,20 грн - проценти, нараховані первісним кредитором, та 7 781,80 грн - проценти, нараховані позивачем після переходу до нього права вимоги та крім того просили стягнути з ОСОБА_1 2 662,40 грн судового збору та 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Позов мотивовано тим, що 07.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» як первісним кредитором та ОСОБА_1 було укладено договір № 4039535 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
За умовами кредитного договору № 4039535, ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 3 000 грн строком на 360 днів, тобто з 07.10.2023 до 01.10.2024, із періодичністю сплати процентів кожні 10 днів. Кредитні кошти підлягали перерахуванню на вказану відповідачем платіжну картку НОМЕР_1 .
Зобов'язання за вказаним кредитним договором № 4039535 від 07.10.2023 відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконала, у зв'язку із чим, станом на 25.02.2026 року заборгованість за кредитом: 23 944 грн, з яких: 2 993 грн - заборгованість за тілом кредиту, 13 169,20 грн - проценти, нараховані первісним кредитором, та 7 781,80 грн - проценти, нараховані позивачем після переходу до нього права вимоги
Представник позивача посилався на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору та наявність заборгованості.
Ухвалою суду від 02 березня 2026 року справу прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження.
Представник позивача в позовній заяві вказав, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять суд позов задоволити у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечують, розгляд справи здійснювати у відсутність представника позивача.
Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином. Відзив на позов не подав.
Судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи: на адресу його місця проживання було направлено рекомендоване поштове відправлення із судовою повісткою про день, час та місце судового засідання, а також розміщено оголошення про виклик відповідача в судове засідання на офіційному вебсайті «Судова влада України».
Суд, виконуючи вимоги ст.280 ЦПК, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив та представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.
При цьому, відсутність відзиву на позов із запереченнями відповідача суд не розцінює як визнання позовних вимог, оскільки подання заперечень на позов є правом, а не обов'язком відповідача і не звільняє позивача від доведення певних обставин як то передбачено ч. 3 ст.12 та ч.1 ст.81 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв'язку з розглядом
справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Судом встановлено, що 07.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» як первісним кредитором та ОСОБА_1 було укладено договір № 4039535 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.
За умовами кредитного договору № 4039535, ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 3 000 грн строком на 360 днів, тобто з 07.10.2023 до 01.10.2024, із періодичністю сплати процентів кожні 10 днів. Кредитні кошти підлягали перерахуванню на вказану відповідачем платіжну картку НОМЕР_1 .
Із матеріалів справи вбачається, що кредитний договір № 4039535 укладено в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця, а відповідач підписала його електронним підписом одноразовим ідентифікатором «X554». ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» посилається на порядок укладення електронного договору через особистий кабінет, акцепт оферти та накладення одноразового ідентифікатора, а також на те, що без виконання цих дій договір не був би укладений.
Надання кредитних коштів підтверджується довідкою платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА», згідно з якою за договором № 4039535 від 07.10.2023 було успішно перераховано 3 000 грн на платіжну картку НОМЕР_1 .
При цьому судом встановлено, що у період з 07.10.2023 по 24.05.2024 відповідачем ОСОБА_1 було здійснено оплату в сумі 70 грн, із яких 7 грн зараховано в рахунок погашення тіла кредиту, а 63 грн - в рахунок погашення процентів. Таким чином, непогашений залишок основного боргу становить 2 993 грн.
24.05.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 24/05/2024, на підставі якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 4039535 від 07.10.2023.
На момент відступлення права вимоги загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 становила 16 162,20 грн, із яких 2 993 грн - тіло кредиту та 13 169,20 грн - проценти.
Рішенням єдиного учасника товариства від 25.11.2024 було змінено найменування з ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал», а відповідні реєстраційні дії проведено 10.12.2024.
Оскільки на дату укладення договору факторингу строк кредитування ще не сплив, ТзОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» нарахувало відповідачу проценти за період з 25.05.2024 по 01.10.2024, тобто за 130 календарних днів, у сумі 7 781,80 грн, виходячи з залишку тіла кредиту 2 993 грн та стандартної процентної ставки 2 % на день. Загальний розмір процентів, заявлених до стягнення, становить 20 951 грн.
Згідно зі статтями 11, 203, 205, 207, 626, 628, 629, 638, 1054, 1055 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають, зокрема, з договорів; правочин має відповідати вимогам закону та вчинятися у формі, встановленій законом; договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі; за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати кошти, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти. Закон України «Про електронну комерцію» у статтях 3, 11, 12 прямо допускає укладення електронного договору шляхом акцепту оферти та підписання його одноразовим ідентифікатором. Верховний Суд також звертає увагу, що використання підпису одноразовим ідентифікатором саме по собі відповідає моделі укладення електронного правочину, передбаченій цим законом, а перевірці підлягає вся сукупність обставин його укладення.
З огляду на подані матеріали, суд вважає доведеним факт укладення між первісним кредитором і відповідачем ОСОБА_1 кредитного договору № 4039535 від 07.10.2023 в електронній формі, оскільки позивачем надано відомості про погоджені істотні умови договору, спосіб його укладення, вид електронного підпису, а також про реквізити платіжної картки, зазначеної відповідачем під час оформлення кредиту.
Будь-яких належних і допустимих доказів того, що відповідач ОСОБА_1 не вчиняла дій, спрямованих на укладення цього договору, або що договір є неукладеним чи недійсним, матеріали справи не містять.
Факт надання кредитних коштів також підтверджений довідкою платіжного провайдера про успішне перерахування 3 000 грн на зазначену відповідачем платіжну картку.
Крім того, сам характер договору передбачав безготівкове перерахування коштів на верифікований електронний платіжний засіб споживача, що узгоджується з вимогами підзаконного регулювання НБУ до таких договорів. Саме по собі те, що кредитодавець не є банківською установою, не спростовує факту видачі кредиту через платіжного провайдера.
Відповідно до статей 526, 530, 610, 612, 1048, 1049, 1054 ЦК України
зобов'язання мають виконуватися належним чином і у встановлений строк; невиконання або неналежне виконання утворює порушення зобов'язання; позичальник зобов'язаний повернути позику та сплатити проценти, якщо інше не встановлено договором або законом. З наданого розрахунку вбачається, що після часткової сплати відповідачем 70 грн залишок неповернутого тіла кредиту становить 2 993 грн, і доказів його погашення в повному обсязі відповідач ОСОБА_1 суду не надала.
Щодо переходу права вимоги суд зазначає таке. За змістом статей 512, 514, 516 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок відступлення права вимоги; до нового кредитора переходять права первісного кредитора в тому обсязі й на тих умовах, які існували на момент переходу; згода боржника для цього не потрібна, якщо інше не встановлено договором або законом.
За статтями 1077, 1078, 1080, 1082 ЦК України договір факторингу є оплатним договором фінансування під відступлення права грошової вимоги; його предметом може бути як наявна, так і майбутня вимога; неповідомлення боржника про відступлення права вимоги не робить таке відступлення недійсним, а лише означає, що виконання боржником на користь первісного кредитора вважатиметься належним виконанням.
Судом встановлено, що 24.05.2024 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за договором факторингу № 24/05/2024 відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 4039535, а на дату такого відступлення розмір заборгованості становив 16 162,20 грн, у тому числі 2 993 грн тіла кредиту та 13 169,20 грн процентів. Отже, суд прийшов до переконання, що позивач є належним кредитором у спірному зобов'язанні.
Стосовно процентів за користування кредитом суд виходить з того, що вони є платою за правомірне користування чужими грошовими коштами і можуть бути стягнуті, якщо нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування. Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування; отже, коли нарахування здійснено саме в межах цього строку, такі проценти зберігають договірний характер. Верховний Суд у подальших узагальненнях також наголошував, що відсотки за користування кредитом можуть бути стягнуті лише в межах строку кредитування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12, постанова ВП ВС від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16.).
У даному випадку строк кредиту був встановлений до 01.10.2024, а тому проценти, нараховані первісним кредитором по 24.05.2024 у сумі 13 169,20 грн, а також проценти, нараховані позивачем після відступлення права вимоги за період з 25.05.2024 по 01.10.2024 у сумі 7 781,80 грн, нараховані саме в межах погодженого строку кредитування. Вони не є штрафною санкцією чи неустойкою за прострочення, а тому підлягають стягненню як договірні проценти за користування кредитом. Загальна сума процентів, що підлягає стягненню, становить 20 951 грн.
Таким чином, суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 коштів в сумі 2 993 грн заборгованості за тілом кредиту та 20 951 грн заборгованості за процентами є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню. Загальна сума боргу, що підлягає стягненню, становить 23 944 грн.
Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить із положень статей 133, 137, 141 ЦПК України, за якими судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи, у тому числі витрат на професійну правничу допомогу; для їх розподілу мають бути подані докази обсягу виконаних адвокатом робіт та їх вартості, яка сплачена або підлягає сплаті. ЦПК також встановлює критерії співмірності витрат на правничу допомогу зі складністю справи, обсягом послуг, витраченим часом, ціною позову і значенням справи для сторони. Верховний Суд у своїй практиці наголошує, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні всі заявлені нею витрати на правничу допомогу, а має перевірити їх дійсність, необхідність, розумність і співмірність; за результатами такої перевірки заявлена сума може бути зменшена.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив судовий збір у сумі 2 662,40 грн, а також подав документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, зокрема договір, рахунок-фактуру, акт приймання-передачі виконаних робіт та детальний опис робіт.
За умовами договору оплата за правничу допомогу має бути здійснена протягом 30 календарних днів із моменту набрання рішенням суду законної сили, тобто ці витрати є такими, що підлягають сплаті.
Разом із тим, вирішуючи питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує положення статті 141 ЦПК України, згідно з якими підлягають оцінці їх зв'язок із розглядом справи, обґрунтованість, розумність і пропорційність до предмета спору. З огляду на те, що спір є малозначним за ціною позову, фактичні обставини справи не є складними, правове регулювання є усталеним, а матеріали справи не свідчать про значний обсяг додаткових процесуальних дій представника позивача, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача всіх заявлених витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн. За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для покладення на відповідача витрат на професійну правничу допомогу частково
- у розмірі 4 500 грн.
Оскільки по суті вимоги про стягнення заборгованості задовольняються повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню також сплачений судовий збір у сумі 2 662,40 грн. В іншій частині вимоги про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274-280, 281, 282 ЦПК України, статтями 11, 205, 207, 509, 512-516, 525, 526, 549, 551, 610, 611, 625, 626, 628, 629, 638, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», суд, -
В И Р I Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за кредитним договором № 4039535 від 07 жовтня 2023 року у загальному розмірі 23 944 (двадцять три тисячі дев'ятсот сорок чотири) грн 00 коп., з яких: 2 993 грн 00 коп. - заборгованість за тілом кредиту; 20 951 грн 00 коп. - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 500 (чотири тисячі п'ятсот) грн 00 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто Березнівським районним судом Рівненської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», електронна пошта: fintrust@ukr.net, телефон: НОМЕР_4, адреса: Україна, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 , телефон: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя А.Ю. Собчук