Справа № 240/22540/25
30 березня 2026 року
м. Вінниця
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Слободонюк М.В., розглянувши заяву військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
відповідно до рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 19 січня 2026 року позов задоволено частково.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 27 березня 2026 року залишив подану апеляційну скаргу без руху та запропонував скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недолік апеляційної скарги у спосіб:
- подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку;
- надання оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 2906,88 грн.;
- надання доказів направлення копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень ч. 9 ст. 44 КАС України.
27.03.2026 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява (клопотання) військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю для цього відповідних коштів. Апелянт зазначає, що ним подано заявку для сплати судового збору, однак станом на теперішній час на рахунку військової частини НОМЕР_1 кошти за КЕКВ 2800 відсутні. З огляду на викладене, апелянт просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.
Надаючи оцінку доводам заявника викладеним у поданому клопотання, суд зазначає наступне.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, своєю ухвалою може за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Такими умовами є: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Отже, КАС України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити або розстрочити сплату судового збору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб'єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Велика Палата Верховного Суду у іншій постанові від 28.04.2021 у справі №640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Разом з тим, як неодноразово зазначав Верховний Суд, - якщо особа діє як суб'єкт владних повноважень і фінансується з державного бюджету України, в тому числі в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава, з метою забезпечення можливості здійснення якісного, ефективного та своєчасного захисту своїх прав та інтересів, повинна створити належні фінансові можливості і передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
З огляду на наведене суд вважає, що заява апелянта про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір". Ба більше, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник не є суб'єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Суд зауважує, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Отже, враховуючи зазначене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Таким чином, оскільки встановлений ухвалою суду від 27.03.2026 строк для усунення недоліків наразі не сплинув, в апелянта є достатньо часу на усунення недоліків апеляційної скарги в частині надання доказів сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 169, 295, 296, 298, 325, 328, 329 КАС України, суд
у задоволенні клопотання (заяви) військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Слободонюк М.В.