Справа № 530/659/25
Номер провадження 2-р/530/2/26
30.03.2026 м. Зіньків
Зіньківський районний суд Полтавської області у складі: головуючого судді Ситник О.В., за участю секретаря Стрілець Л.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Зіньків заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2025, -
26.03.2026 року до Зіньківського районного суду Полтавської області надійшла заява про роз'яснення рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2025.
Із заяви вбачається, що 28.04.2025 року Зіньківським районним судом Полтавської області по справі № 530/659/25 було прийняте рішення, котре залишене без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 28.07.2025 року.
Рішенням суду встановлено юридичний факт того, свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , довідка про навчання від 16.07.2021 року № 98 видана Курдюмівською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів №12 м. Дзержинськ Донецької області, відповідь УДМС України в Полтавській області - у яких зазначено « ОСОБА_2 », дійсно належать « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішенням суду встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженець республіка Узбекистан, с. Сайхун Сайхунабадського району, Сирда'їнської області, постійно проживаючий без реєстрації в Україні, за адресою: АДРЕСА_1 дійсно проживав на території України, в період з 24 серпня 1991 року по 13 листопада 1991 року. 13.05.2011 року Дзержинським міським судом Донецької області по справі № 2о-106/11 встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 1985 року по 12.04.2011 року і на 13 листопада 1991 року, на території України.
В заяві заявник вказує, що згідно з Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (далі Порядок) для встановлення належності до громадянства України відповідно до п.1 чи п.2 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України» особа, яка за станом на 24.08.1991 року чи за станом на 13.11.1991 року, не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, має подати такі документи: один із таких документів: - довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; - судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
УДМС наполягає що необхідно встановити факт , що неповнолітня особа проживала разом з батьками на момент 24.08.1991 або 13.11.1991 року. З рішення суду від 28.04.2025 року зазначено в описовій та мотивувальній частині, що заявник ОСОБА_3 проживав з батьками, однак в резолютивній частині цього не зазначено.
У судове засідання сторони не викликались. Суд виходить з того, що згідно з ч.3 ст. 271 ЦПК України заява про роз'яснення судового рішення розглядається у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення, тому перешкод для розгляду заяви не знайдено.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця, суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до примусового виконання. Тлумачення положень вказаної статті дозволяє дійти висновку, що рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Пунктом 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Як вбачається із матеріалів справи, 28.04.2025 року Зіньківським районним судом Полтавської області по справі № 530/659/25 було прийняте рішення, котре залишене без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 28.07.2025 року.
Рішенням суду встановлено юридичний факт того, свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , довідка про навчання від 16.07.2021 року № 98 видана Курдюмівською загальноосвітньою школою І-ІІ ступенів №12 м. Дзержинськ Донецької області, відповідь УДМС України в Полтавській області - у яких зазначено « ОСОБА_2 », дійсно належать « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Рішенням суду встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженець республіка Узбекистан, с. Сайхун Сайхунабадського району, Сирда'їнської області, постійно проживаючий без реєстрації в Україні, за адресою: АДРЕСА_1 дійсно проживав на території України, в період з 24 серпня 1991 року по 13 листопада 1991 року. 13.05.2011 року Дзержинським міським судом Донецької області по справі № 2о-106/11 встановлено факт постійного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 1985 року по 12.04.2011 року і на 13 листопада 1991 року, на території України.
Згідно з Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень затверджений Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 (далі Порядок) для встановлення належності до громадянства України відповідно до п.1 чи п.2 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України» особа, яка за станом на 24.08.1991 року чи за станом на 13.11.1991 року, не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, має подати такі документи: один із таких документів: - довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року; - судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.
Отже УДМС наполягає що необхідно встановити факт, що неповнолітня особа проживала разом з батьками на момент 24.08.1991 або 13.11.1991 року. З рішення суду від 28.04.2025 року зазначено в описовій та мотивувальній частині, що заявник ОСОБА_3 проживав з батьками, однак в резолютивній частині цього не зазначено.
Суд зазначає , що відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Ч.1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом ч.1-3 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Підсумовуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що потрібно роз'яснити рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2025, зазначивши, що ОСОБА_1 проживав на території України, в період з 24 серпня 1991 року по 13 листопада 1991 року разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 .
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 271, 353, 354 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28 квітня 2025 - задовольнити.
Роз'яснити рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 28.04.2025 року по справі № 530/659/25, яким встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , уродженець республіка Узбекистан, с. Сайхун Сайхунабадського району, Сирда'їнської області, постійно проживаючий без реєстрації в Україні, за адресою: АДРЕСА_1 дійсно проживав на території України, в період з 24 серпня 1991 року по 13 листопада 1991 року, зазначивши, що ОСОБА_1 проживав на території України, в період з 24 серпня 1991 року по 13 листопада 1991 року разом зі своєю матір'ю ОСОБА_4 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Уразі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
СуддяО. В. Ситник