Справа № 529/224/26
Провадження № 3/529/110/26
іменем України
30 березня 2026 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л.Є., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з військової частини НОМЕР_1 , стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , військовослужбовця, командира евакуаційного відділення взводу технічного забезпечення в/ч НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , який протягом року до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
02.03.2026 близько 20 год. 00 хв. на території військової частини в умовах особливого періоду сержант ОСОБА_1 в умовах воєнного стану, знаходився в стані алкогольного сп'яніння на території військової частини НОМЕР_1 , який встановлено медичним оглядом на стан алкогольного сп'яніння.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, однак в матеріалах справи про адміністративне правопорушення знаходиться заява останнього адресована Диканському районному суду Полтавської області про визнання своєї вини у вчиненні вказаного вище адміністративного правопорушення. Просить у вказаній заяві розгляд справи проводити у його відсутність.
Враховуючи вказане, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у справі матеріалів.
Крім того, згідно норми ч. 1 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст. 172-20 КУпАП не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.
Відповідно до диспозиції ч.3 ст. 172-20 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою і другою цієї статті, вчинені особою: яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення та в умовах особливого періоду.
Частина 1 ст.172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до ст.16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ч. 4 ст.24 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Частиною 1 ст. 1 Закону України “Про оборону України» визначено, що особливий період це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого встановленим порядком введено воєнний стан з 05 год.30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан неодноразово продовжувався та діє і на даний час.
Відтак, станом на день вчинення адміністративного правопорушення в Україні діяв особливий період.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного вище адміністративного правопорушення підтверджується наступною сукупністю доказів:
- протоколом про військове адміністративне правопорушення № А5278 №2 від 03.03.2026, який складено командиром військової частини НОМЕР_1 , з якого вбачається, що сержант ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння на території військової частини при виконанні обов'язків військової служби в умовах особливого періоду;
- висновком щодо результатів медичного огляду та лабораторних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 98 від 02.03.2026, відповідно до якого сержант ОСОБА_1 о 22 год. 47 хв. перебував в стані алкогольного сп'яніння, який визначено за допомогою продуття алкотесту 6820. Вміст алкоголю у видихуваному солдатом ОСОБА_1 повітрі становив 1,67%.
- довідкою щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 98 від 02.03.2026, з якої вбачається, що за результатом огляду сержанта ОСОБА_1 , останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 у яких він вказав, що проходить військову службу на посаді командира зенітної ракетної батареї військової частини НОМЕР_1 . Так, 02.03.2026 приблизно о 20 год. 30 хв. він був свідком того, що ОСОБА_1 перебував з ознаками алкогольного сп'яніння в розташуванні свого підрозділу тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 . За розпорядженням командира дивізіону сержант ОСОБА_1 в супроводі майора ОСОБА_3 був скерований для проведення медичного огляду з визначенням стану алкогольного сп'яніння. За результатами медичного сп'яніння сержант ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння;
- письмовими поясненнями ОСОБА_4 у яких останнім зазначено, що він проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 . У сусідньому з ним підрозділі проходить військову службу сержант ОСОБА_1 02.03.2026 близько 20 год. 30 хв. він разом з майором ОСОБА_3 прибув на локацію «Магазин» і там побачив сержанта ОСОБА_1 та двох інших військовослужбовців з ним з ознаками алкогольного сп'яніння. В подальшому він з вказаними вище військовослужбовцями вибули у м. Полтава до медичного закладу для медичного огляду військовослужбовців, під час якого у солдата ОСОБА_1 був підтверджений стан алкогольного сп'яніння;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 згідно яких останній дійсно 02.03.2026 був виявлений командиром дивізіону в розташуванні підрозділу в стані алкогольного сп'яніння;
- військовим квитком серії НОМЕР_3 , з якого вбачається, що ОСОБА_1 прийнято на військову службу за мобілізацією.
На спростування обставин вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 жодних доказів до суду не подав.
Таким чином, солдат ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 172-20 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що обтяжують та пом'якшують його відповідальність.
Обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
За таких обставин, враховуючи дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, винність якого у вчиненні вказаного правопорушення повністю підтверджується доказами зібраними по справі в їх сукупності, враховуючи відсутність тяжких наслідків, приходжу до висновку про необхідність призначення йому адміністративного стягнення у виді штрафу в дохід держави в межах санкції ч.3 ст. 172-20 КУпАП, яке буде достатнім для попередження вчинення ним інших правопорушень в подальшому.
Разом з тим, відповідно до п.12 ст.5 Закону України “Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Отже, вважаю за необхідне звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Керуючись статтями 280, 283, 304 КУпАП, суддя
постановив:
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 172-20 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., який стягнути в дохід держави.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення - ч.1 ст.307 КУпАП.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч.1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місце знаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.
Суддя Л.Є. Петренко