вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,
e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699
2-о/381/19/26
381/3384/25
25 березня 2026 року м. Фастів
Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді Анапріюк С.П.,
присяжних Горинського О.В., Бабкіна О.А.,
за участю секретаря Яковенко Д.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна,
установив:
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання його сина ОСОБА_2 недієздатним та встановлення над ним опіки.
В обґрунтування поданої до суду заяви заявник зазначає, що його вин ОСОБА_2 у листопаді 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ як доброволець та проходив військову службу як солдат по контракту у військовій частині НОМЕР_1 .
Згідно зі свідоцтвом про хворобу № 10077 від 31.05.2024, він брав безпосередню участь у бойових діях, де часто був під постійними масовими обстрілами, під впливом безпосереднього бойового контакту, небезпеки засідки ворога, ситуацій безнадійності вижити, бачив загибель побратимів та друзів, евакуював тяжко поранених. Під дією триваючих надмірних нервових, фізичних та психоемоційних навантажень у нього виникли психічні розлади, які проявляються у підвищеній тривозі, періодичних страхах, порушенні сну, проявах думок про самогубство, внаслідок чого ОСОБА_2 став замкнутий, відмовляється від спілкування з товаришами. За характером став нестримним, з частими нападами невмотивованої агресії до оточуючих, відчуттям злості та ненависті до людей.
07.06.2023 року у складі підрозділу в/ч НОМЕР_1 у районі населеного пункту Червонопопівка Луганської області отримав мінно-вибухову травму, ЗЧМТ головного мозку посттравматичного стресового розладу та проходив лікування.
Незважаючи на проходження лікування стан здоров'я ОСОБА_2 став погіршуватися, тому командир в/ч НОМЕР_1 направив його на ВЛК, за результатами проходження якої він визнаний непридатним до військової служби.
У грудні 2024 року після проходження МСЕК йому встановлена 3 група інвалідності, пов'язана із психологічними розладами.
Заявник зазначає, що ОСОБА_2 ніде не працює та перебуває під наглядом батька. Він не може вільно висловлювати свої думки, погано розмовляє, не може самостійно приготувати їжу та не розуміє обставини, які відбуваються навколо нього, а тому потребує опіки та постійного догляду.
Також заявник зазначає, що він є батьком хворого, інших дітей у нього немає. Він має можливість і бажання дбати про хворого сина, створювати для нього необхідні побутові умови, забезпечувати його належним доглядом і лікуванням. Для цього він у 2024 році звільнився з роботи. Вказує, що його дружина є хворою людиною з інвалідністю та по стану здоров'я не може здійснювати опіку та догляд за сином.
Вказує, що без рішення суду про визнання його сина недієздатним наявна загроза для його здоров'я, майнових та немайнових інтересів, які за станом здоров'я він не може здійснювати самостійно, а також у період агресії становить загрозу для оточуючих.
Вказане стало підставою для звернення заявника до суду із цією заявою.
Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 30 червня 2025 року відкрив провадження у справі в порядку окремого провадження та призначив її до судового розгляду на 30.07.2025.
30.07.2025 розгляд справи відкладено на 27.08.2025.
Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 27 серпня 2025 року призначив у справі судово-психіатричну експертизу психічного стану ОСОБА_2 . Зупинив провадження у справі до отримання висновку експерта.
17 грудня 2025 року до суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта № 388-ц від 12 грудня 2025 року.
Фастівський міськрайонний суд Київської області ухвалою від 18 грудня 2025 року поновив провадження у справі та призначив її до розгляду на 14 січня 2026 року.
14.01.2026 розгляд справи відкладено на 28.01.2026.
28.01.2026 розгляд справи відкладено на 25.02.2026 за клопотанням представника Органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області.
25.02.2026 року розгляд справи відкладено на 25.03.2026 року з метою отримання висновку щодо доцільності/недоцільності призначення опікуном ОСОБА_1 .
Заявник у судовому засіданні підтримав вимоги заяви та просив її задовольнити з підстав, що у ній зазначені. Пояснив, що його син після проходження служби в ЗСУ та отриманих травм не здатний до самообслуговування та не може керувати своїми діями. Йому потрібен постійний догляд, контроль за тим, як він вживає ліки. Також наявна необхідність відвідування ним медичних закладів та проходження медичних процедур. Від вживання медичних препаратів вага сина дуже збільшилась, зараз він вже має вагу 60 кг, тому він не бажає вживати ліки. Проте, коли він пропускає прийом ліків, то його психічний стан погіршується, він стає агресивним, некерованим, здатним заподіяти шкоду собі та іншим. Оскільки він має таку вагу, тому за фізичною силою з ним впоратись може лише заявник, а його дружина має інвалідність і не здатна вивести його зі стану «ступора» чи заставити щось робити чи не робити.
На запитання суду пояснив, що він є особою призовного віку, придатний до служби у частинах забезпечення, є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку. Він не має наміру ухилитись від мобілізації, а лише захищає інтереси свого недієздатного сина, оскільки ніхто не має можливості фізично з ним впоратись, а у випадку мобілізації заявника за сином нікому буде доглянути, бо дружина не зможе і не має бажання.
Повідомив, що довідка про наявність чи продовження інвалідності дружини до суду не надавалась і він не знає чи така існує.
Також відповів, що у сина немає інших членів сім'ї, родичів чи близьких осіб, також немає дівчини чи дружини.
На запитання суду повідомив, що у його сина усе-таки є брат і сестра, але вони не спілкуються і не бажають бути йому опікуном. Також не бажає бути опікуном сина і дружина заявника. Лише заявник має таке бажання і готовий виконувати ці функції.
Розповідаючи як саме він зупиняє напади сина, зазначив, що коли син чує якісь різкі/гучні звуки, то дуже лякається і стає некерованим, небезпечним та кричить: «Мама, вколи мені морфій!». У таких випадках дружина робить йому укол з вітамінами і лише так його можна заспокоїти.
На запитання суду про те чи здатна дружина заявника за станом свого здоров'я подавати від імені їхнього сина документи/заяви до установ, організацій, ставити підписи, забирати замість нього гроші із банкомату тощо з метою захисту його прав та інтересів, заявник повідомив ствердно. Додав, що дружина працює подобово доба на три або ж доба на дві, буває різне, тому можуть виникати ситуації, коли вона буде на роботі і не зможе цього робити, а от заявник постійно вдома і може вчинити ці дії у будь-який потрібний час.
На запитання суду про те хто буде наглядати за сином, з яким фізично ніхто не може впоратись, крім заявника, у той час, коли заявник як опікун буде займатись питанням представництва інтересів сина, заявник пояснив, що він може залишати його із дружиною так як він це робить зараз, а також, коли приходить у судові засідання.
Також повідомив, що він не працює і не має доходу, оскільки звільнився з роботи у 2024 році для того, щоб доглядати за сином.
Він не має власного житла, проживає разом із дружиною та сином у будинку, що належить дружині.
Зазначив, що не має майнового інтересу в опікунстві та не порушить майнові права сина, оскільки будинок належить його дружині.
Представник заявника адвокат Гірченко О.А. у судовому засіданні підтримав вимоги заяви та просив її задовольнити з підстав, що у ній зазначені. Додатково зазначив, що вдома догляд хворому сину забезпечує заявник, який є його батьком. Син заявника потребує медичного догляду та обов'язкового прийому медичних препаратів та проходження лікування. Обов'язки щодо контролю за своєчасністю цього взяв на себе та виконує заявник. Син заявника за станом здоров'я постійно перебуває вдома, не виходить з будинку без стороннього догляду, оскільки батьки бояться за його дії. Наразі батько є фактичним опікуном свого сина. Мити за станом здоров'я та наявністю у неї інвалідності не може фізично впоратись з сином. Заявник звернувся до ЦНАП та подав документи щодо призначення його опікуном свого сина, за результатами розгляду яких орган опіки та піклування склав та надав до суду висновок про доцільність призначення заявника опікуном його сина. Заявник відповідає вимогам до опікуна, є родичем та єдиною особою, яка за станом здоров'я фізично може впоратись з хворим сином під час нападів агресії. Інші особи не виявили бажання бути опікунами сина заявника.
Представник особи, стосовно якої розглядається справа, адвокат Поета Ю.В. у судовому засіданні не заперечував проти задоволення заяви про визнання ОСОБА_1 недієздатним та встановлення над ним опіки. Пояснив суду, що вказане відповідає інтересам його довірителя, оскільки висновки експертизи свідчать про те, що він за станом здоров'я не усвідомлює значення своїх та не здатний керувати ними. Тому задля належного захисту його прав та інтересів особи, яку він представляє, вважає наявними підстави також для призначення йому опікуна.
Представник заінтересованої особи Органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області Болілий Ю.М. у судовому засіданні не підтримав клопотання попереднього представника щодо особистої участі ОСОБА_2 у судовому засіданні та не заперечував проти задоволення заяви, пояснив, що безпосередньо брав участь у процедурі погодження кандидатури заявника на роль опікуна. Ця процедура ініційована на підставі письмової заяви ОСОБА_1 . До цієї заяви заявник надав усі передбачені законом документи, на підставі яких встановлено, що він відповідає вимогам, які визначені законом для опікуна, та у нього відсутні протипоказання за станом здоров'я. Також був здійснений вихід за місцем проживання заявника та його сина з метою обстеження житлово-побутових умов. Вважає можливим призначити ОСОБА_1 опікуном над його недієздатним сином ОСОБА_2 , оскільки інші особи не заявили такого бажання та органу опіки про інших осіб, які бажають бути опікуном, не відомо.
На запитання суду пояснив, що орган опіки та піклування не вносив до суду подання про призначення заявника опікуном, але подав до суду висновок про доцільність призначення опікуном заявника. Вважає, що подання внесене у формі висновку.
Пояснив, що заявник разом із заявою про призначення його опікуном не подавав документи, які підтверджують те, що він не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра. Такі відомості комісія взяла до уваги із медичної довідки про загальний стан здоров'я заявника, у якій є відмітка про проходження огляду у лікаря нарколога. Вважає достатнім такої інформації для висновку про неперебування заявника на обліку у лікарів нарколога та психіатра.
Також відповів, що орган опіки не перевіряв наявність у сина заявника інших членів сім'ї, родичів чи близьких осіб, не з'ясовував можливість здійснення ними опіки над недієздатним, оскільки, на його думку, такі обов'язки не передбачені законом та орган опіки не повинен цього робити.
Орган опіки не з'ясовував чи є заявник військовозобов'язаним, чи перебуває на військовому обліку та чи придатний до військової служби, оскільки не повинен цього робити.
Про стан здоров'я дружини заявника та неможливість у зв'язку із цим здійснення нею догляду за сином комісія з'ясувала на підставі довідки до акта огляду МСЕК, строк дії якої закінчився 01.08.2024. Представник органу опіки зазначив, що він розуміє, що цей документ втратив свою чинність півтора роки тому і визнав відсутність підстав брати цю довідку до уваги. Зазначив, що будь-які інші документи про стан здоров'я дружини заявника до комісії не надавались. Вважає, що інформація про стан здоров'я дружини заявника міститься також у акті, наданому депутатом міськрайону.
На запитання суду пояснив, що він розуміє, що депутат не є лікарем та не має компетенції надавати висновки про стан здоров'я.
Також повідомив, що комісія чи її члени особисто не були присутні під час нападу агресії у сина заявника та не бачили на власні очі хто саме його вгамовує у такому випадку. Інформацію про це виклали у висновку з посиланням на акт/характеристику депутата.
На запитання суду зазначив, що у тексті висновку органу опіки і піклування зазначено, що він виданий з метою захисту особистих немайнових і майнових прав ОСОБА_1 (невідомої особи). Просив суд вважати помилкою зазначення цієї особи у тексті висновку.
Заслухавши присутніх у судовому засіданні учасників справи, з'ясувавши обставини, які мають значення для вирішення справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються вимоги заяви, перевіривши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини суд встановив таке.
Згідно з відомостями свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в графі «батько» вказаний ОСОБА_1 , а в графі «мати» - ОСОБА_3 (а.с. 42).
Відповідно до виписки із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого № 8270 від 27.12.2023, ОСОБА_2 , 2001 року народження, встановлений діагноз: F43.1 Посттравматичний стресовий розлад (а.с.33).
Відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 697 від 03.04.2024, солдат ОСОБА_2 , 2001 року народження, 07 червня 2023 року одержав акубаротравму без порушення цілостності барабанних перетинок. Закрита черепно-мозкова травма. Струс головного мозку. Забій м'яких тканин правої стопи. Посттравматичний стресовий розлад ( а. с. 20).
Відповідно до довідки Міністерства оборони України про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військової агресією російської федерації проти України № 691/11245/1 від 15.10.2024, солдат ОСОБА_2 , стрілець-номер обслуги парашутно-десантного взводу парашутно-десантної роти парашутно-десантного батальйону дійсно в період з 17.01.2023 по 07.02.2023, з 13.04.2023 по 12.05.2023, з 15.05.2023 по 08.06.2023, з 28.10.2023 по 10.11.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Луганській областях (а.с. 23).
Відповідно до виписки із медичної картки стаціонарного хворого № 452 у НВМКЦ «ГВКГ» від 28.02.2024, ОСОБА_2 встановлений діагноз: посттравматичний стресовий розлад з емоційно-вольовим порушенням, інсомнією. Наслідки перенесених ВТ (07.06.2023) ЗЧМТ, струсу головного мозку, з церебростенічним, цефалгічним сидромом. Логоневрозом (а.с. 35).
Згідно із заключенням психолога ВПР Гурби А. за результатами експериментально-психологічного дослідження № 1305 від 15.04.2024, на перший план виступає порушення динаміки розумової діяльності у вигляді інертності з елементами деталізації. Виявлено м'які когнітивні порушення. В емоційно-вольовій сфері виявлено хворобливо виражену невротичну симптоматику з рисами психопатії, паранояльності та шизоїдності. Діагностовано ознаки клінічного варіанту ПТСР, представленого інтрузіями, високим рівнем розладу пристосувальних реакцій (а.с.36).
Відповідно до висновку огляду психіатра Національного військово-медичного клінічного центру «ГВКГ» МО Україна, Клініки психіатрії з палатами для наркотичних хворих від 15.04.2024, ОСОБА_2 встановлений діагноз: стійкий різко виражений посттравматичний стресовий розлад, тривожно-депресивний варіант розвитку, прогредієнтний тип перебігу, з вираженою емоційно-вольовою нестійкістю, аутоагресивними обсесіями, стійкою інсомнією, вираженим логоневрозом (а.с. 37).
Згідно з випискою з історії хвороби № 476, виданої КНП КОР «Обласне психіатрично-наркологічне відділення», ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлений діагноз: посттравматичний стресовий розлад, прогредієнтний тип перебігу, з вираженою емоційно-вольовою нестійкістю конверсійними нападами, на органічно неблагополучному фоні (а.с.29).
Згідно з консультативним висновком спеціаліста КНП Фастівської міської ради «Фастівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» від 23.06. 2025, ОСОБА_2 має посттравматичний стресовий розлад (а.с.30).
Відповідно до військово-облікового документу №170220231362959000192 від 15.07.2024, ОСОБА_2 23.04.2024 при НВМКЦ «ГВКГ» визнаний непридатним до в/с з виключенням з в/о за гр 2 ст 17а св/хв 10077. Наказ МОУ 2008 року № 402 (а.с. 47).
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії № 1079581 від 05.12.2024, виданої КЗ КОР Обласним бюро МСЕК Білоцерківською психіатричною медико-соціальною експертною комісією, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлена третя група інвалідності з 05 грудня 2024 року, захворювання пов'язане із захистом Батьківщини (а.с.45).
Відповідно до акту обстеження проживання та матеріально побутових умов ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в будинку АДРЕСА_1 та догляду за ним ОСОБА_1 , складеного депутатом міськрайону КСОНМ «Заріччя» м. Фастова Єриш Н.Л. 21.06.2025, власником будинку ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , адвокатом Гірченком О.А. та свідками встановлено, що будинок АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_3 . У зазначеному будинку проживають та є зареєстрованими власник будинку, її чоловік та їхній син ОСОБА_2 . Будинок охайний, затишний, кожен член родини має окремі кімнати, які облаштовані усім необхідним для проживання. ОСОБА_1 здійснює догляд за хворим сином, оскільки його дружина не може здійснювати контроль за сином, так як тільки батько має можливість зробити сину ін'єкцію з метою його виведення із стану ступора та агресії (а.с.32).
Відповідно до характеристики секретаря комітету самоорганізації населення мікрорайону Заріччя № 40 від 23.06.2025, ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 разом із дружиною та сином ОСОБА_2 , який у липні 2024 був звільнений з лав ЗСУ за станом здоров'я, є інвалідом 3 групи, захворювання пов'язане із захистом Батьківщини. ОСОБА_1 на теперішній час не працює, за час проживання проявив себе з позитивної сторони, ввічливий, доброзичливий, спиртні напої не вживає (а.с.31).
Згідно з довідкою військово-лікарської комісії № 2/1237/24 ІНФОРМАЦІЯ_3 № 21/16 від 01.02.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на підставі ст. 39-в, 13-б, 43-б графи ІІ розкладу хвороб обмежено придатний до військової служби (а.с. 38).
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії № 26/26 ІНФОРМАЦІЯ_3 № 10/593 від 03.02.2025, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , придатний до служби у військових частинах, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах, медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони (зворот а.с. 38).
Згідно з довідкою Виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області № 515 від 23.06.2025, ОСОБА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 . Разом із ним проживає дружина та син (а.с.39).
Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії № 1079581 від 05.12.2024, виданої КЗ КОР Обласним бюро МСЕК Білоцерківською психіатричною медико-соціальною експертною комісією, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлена третя група інвалідності з 05 грудня 2024 року, захворювання пов'язане із захистом Батьківщини (а.с.45).
Згідно із випискою з медичної карти стаціонарного хворого №501, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходив обстеження, лікування та отримав призначення щодо реабілітаційних заходів (а.с. 113-114).
ОСОБА_2 у межах індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю номер витягу 249/25/949/1 надані рекомендації (а.с. 115-116).
Відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 10.12.2025, ОСОБА_2 є особою з 2 групою інвалідн6ості (а.с. 117).
Витяг з рішення екмпертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи містить інформацію про діагнози ОСОБА_2 (а.с.118-119).
Відповідно до висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 91, дійсний до 01.06.2026, ОСОБА_2 , інвалід 2 групи внаслідок психічного розладу, обмежений у здатності до орієнтації, здатності до спілкування, контролювати свою поведінку, потребує постійного стороннього догляду (а.с.120).
Згідно із довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії № 1060402 від 25.07.2022, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , встановлена третя група інвалідності з серпня 2022 року (загальне захворювання). Інвалідність встановлена на строк до 01.08.2024, дата чергового переогляду 20.07.2024 (а.с.18).
Відповідно до висновку Органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області № 119 від 17.03.2026, з метою захисту особистих немайнових і майнових прав ОСОБА_1 , а також для створення йому необхідних побутових умов, здійснення за ним належного догляду, забезпечення йому лікування, орган опіки та піклування вважає за доцільне призначення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) опікуном над ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).
Нормативно-правове обґрунтування.
Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно із ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами його сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.
Порядок розгляду справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею відповідно піклування або опіки, призначення опікуна чи піклувальника, а також питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення в таких справах, визначені статтею 300 ЦПК України.
Відповідно до частини шостої статті 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Згідно зі ст. 39 ЦК України, фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Статтею 41 ЦК України визначено, що правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема, відсутність у неї права вчинення самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.
Відповідно ст. 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Згідно з ч. 1 ст. 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Відповідно до ст. 58 ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Частиною 4 статті 63 ЦК України визначено, що опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Згідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дні, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин ( фактів ), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 2 статті 77 ЦПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.
Згідно з ч. 5, 6 статті 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, на предмет їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, надавши оцінку зібраним у справі доказам в цілому та кожному доказу окремо, суд встановив наступні обставини та дійшов до таких висновків.
Суд встановив, що заявник звернувся до суду із цією заявою, оскільки його син ОСОБА_2 страждає на хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок якого за своїм психічним станом він не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійного стороннього догляду та опіки.
З огляду на це заявник просить визнати його недієздатним, встановити опіку та призначити опікуна.
Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення вимог цієї заяви суд бере до уваги таке.
Законодавство України встановлює презумпцію психічного здоров'я людини, якщо інше не буде встановлено в законному порядку.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про психіатричну допомогу», кожна особа вважається такою, що не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах і в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.
Стаття 1 зазначеного Закону визначає психічний розлад як розлад психічної діяльності (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам'яті), який позбавляє особу здатності адекватно усвідомлювати навколишню дійсність, свій психічний стан і поведінку. При цьому діагноз психічного розладу не може базуватися на незгоді особи з існуючими в суспільстві політичними, моральними, правовими, релігійними, культурними цінностями або на будь-яких інших підставах, безпосередньо не пов'язаних зі станом її психічного здоров'я (ч. 1 ст. 7 Закону).
Під час розгляду справи про визнання фізичної особи недієздатною суд, встановивши, що існують достатні дані, які свідчать про психічний розлад, призначив судово-психіатричну експертизу для встановлення психічного стану особи (ч. 1 ст. 298 ЦПК України).
Згідно з висновком судово-психіатричного експерта Комунального закладу Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об'єднання» № 388-ц від 12.12.2025, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , страждає на хронічний, стійкий психічний розлад - рекурентний депресивний розлад. Важкий поточний епізод без психотичних симптомів на фоні органічного ураження головного мозку з когнітивним порушенням, F-33.3/ F-06.8. За своїм психічним станом не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійного стороннього догляду та встановлення опіки.
Зважаючи на те, що у матеріалах справи наявні належні, допустимі та достатні докази, які у своїй сукупності свідчать, що ОСОБА_2 страждає на хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок якого за своїм психічним станом вона не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійного стороннього догляду та опіки, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання його недієздатним.
Вирішуючи вимогу заяви про встановлення опіки над ОСОБА_2 , суд керується наступним.
Згідно з ч. 1 ст. 40 ЦК України, фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов'язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).
Статтею 41 ЦК України визначено, що правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема, відсутність у неї права вчинення самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.
Відповідно до статті 41 ЦК України, над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
У частині першій статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
З огляду на вказане, а також враховуючи висновок суду про наявність підстав для визнання ОСОБА_2 недієздатним, суд дійшов висновку про необхідність встановлення над ним опіки.
Вирішуючи вимогу заяви про призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 , суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦК України та ч.1 ст. 300 ЦПК України, обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки і піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном.
Згідно з ч. 4 ст. 63 цього Кодексу, опікун або піклувальник призначається переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особливих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Згідно зі ст. 67 ЦК України, опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун зобов'язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.
Аналогічні приписи містяться у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20, при призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряється органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Під час внесення подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.
Зі змісту норм ЦК України та ЦПК України вбачається законодавчо визначена вагома роль органу опіки та піклування, який зобов'язаний надати ґрунтовне подання щодо призначення опікуна у належній процесуальній формі, при цьому саме на вказаний орган покладається обов'язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров'я, родинні зв'язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов'язки опікуна.
Отже, суд призначає опікуна у разі визнання особи недієздатною за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки у такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства ? захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Закон, захищаючи недієздатну особу, покладає на суд обов'язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Водночас таке подання не є рішенням за процесуальним статусом, має для суду лише рекомендаційний характер та не має для суду наперед встановленої сили, оцінюється судом у сукупності та взаємному зв'язку з іншими доказами у справі.
У справі, що розглядається, до суду не надходило подання органу опіки та піклування про призначення опікуна, таке подання не надане суду і учасниками справи.
Водночас, до суду надійшов висновок Органу опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області № 119 від 17.03.2026.
Висновок містить відомості про доцільність призначення опікуна ОСОБА_2 , а тому суд вважає необхідним надати оцінку цьому висновку та зазначає про таке.
У поданому до суду висновку Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області вказав про доцільність призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , оскільки ОСОБА_1 може здійснювати догляд за недієздатним та перешкод для призначення його опікуном не виявлено. Наведено інформацію щодо обстеження умов проживання та стосовно медичних діагнозів ОСОБА_2 , а також вказано про те, що цей висновок наданий з метою захисту особистих немайнових і майнових прав ОСОБА_1 (невідомої особи).
У судовому засіданні представник органу опіки та піклування просив вважати вказане помилкою.
Однак, висновок органу опіки та піклування не містить належної мотивації та прийнятий із застосуванням суто формального підходу для вирішення питання про призначення опікуном саме ОСОБА_1 .
Наявна у висновку інформація свідчить про те, що у ОСОБА_2 , крім заявника (батька), є також мати. У висновку вказано про стан здоров'я матері та неможливість у зв'язку із цим здійснювати обов'язки опікуна, проте відсутня інформація про те, на підставі яких об'єктивних даних орган опіки та піклування дійшов такого висновку.
У судовому засіданні представник органу опіки та піклування пояснив, що про стан здоров'я дружини заявника та неможливість у зв'язку із цим здійснення нею догляду за сином комісія з'ясувала на підставі довідки до акта огляду МСЕК, строк дії якого закінчився 01.08.2024. Представник органу опіки зазначив, що він розуміє, що цей документ втратив свою чинність півтора роки тому і визнав відсутність підстав брати цю довідку до уваги. Зазначив, що будь-які інші документи про стан здоров'я дружини заявника до комісії не надавались. Вважає, що інформація про стан здоров'я дружини заявника міститься також у акті, наданому депутатом міськрайону. Він розуміє, що депутат не є лікарем та не має компетенції надавати висновки про стан здоров'я.
Також суд встановив, що у висновку не зазначено об'єктивних перешкод для матері ОСОБА_2 бути призначеною опікуном свого сина з посиланням на належні докази.
Крім цього, висновок органу опіки не містить інформації стосовно того чи перевіряв орган опіки та піклування наявність у ОСОБА_2 інших членів сім'ї, родичів, близьких осіб. Також орган не перевірив можливість здійснення ними обов'язків опікуна.
У судовому засіданні представник органу опіки та піклування пояснив, що орган опіки не перевіряв наявність у сина заявника інших членів сім'ї, родичів чи близьких осіб, не з'ясовував можливість здійснення ними опіки над недієздатним, оскільки, на його думку, такі обов'язки не передбачені законом та орган опіки не повинен цього робити.
Під час розгляду справи суд встановив, що у ОСОБА_2 є рідні брат та сестра. Проте висновок органу опіки та піклування не містить відомостей щодо з'ясування можливості призначення цих осіб опікуном.
Крім цього висновок не містить відомостей про те чи перевірив орган опіки та піклування відповідність заявника встановленим законом вимогам до опікуна.
Зокрема та не виключно, у висновку відсутня інформація та у судовому засіданні представник органу опіки та піклування пояснив, що заявник не подав документи, які засвідчують те, що він не перебуває на обліку у нарколога та психіатра.
Також орган опіки та піклування, крім іншого, не навів аргументів щодо позитивного впливу такого рішення на інтереси недієздатної та такої, що потребує опіки, особи.
З огляду на вказане суд вважає поданий до суду висновок органу опіки та піклування необґрунтованим, оскільки у ньому не наведені достатні підстави та аргументи, які вказують на доцільність призначення саме заявника опікуном у цих правовідносинах.
Водночас суд враховує, що починаючи з 24.02.2022 та станом на день розгляду справи у державі триває введений та продовжений відповідними Указами Президента України воєнний стан та, згідно з Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX, триває оголошене проведення загальної мобілізації.
Станом на сьогодні саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з'ясувати необхідність такого призначення, уникаючи можливих зловживань у цих правовідносинах, та належно мотивувати своє подання про доцільність призначення особи опікуном.
Суд встановив, що заявник є особою призовного віку, придатний до служби у частинах забезпечення, є військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку.
Суду не надані докази неможливості здійснення опіки матір'ю ОСОБА_2 , а також докази відсутності у нього інших членів сім'ї, рідних, близьких осіб і об'єктивної неможливості виконання ними обов'язків опікуна.
Посилання заявника на неможливість здійснення його дружиною ін'єкцій їхньому недієздатному сину як на підставу для призначення саме його опікуном суд вважає необґрунтованим, оскільки для здійснення такої процедури необов'язково мати статус опікуна. Вказане, а також контроль за прийомом ліків, способом життя та станом здоров'я сина він вчиняє та може вчиняти надалі як батько. Відсутність у нього статусу опікуна не є перешкодою для реалізації ним цих та інших батьківських прав та обов'язків.
Натомість суд зауважує, що інститут опіки передбачений для забезпечення дотримання прав недієздатного під час вчинення правочинів, отримання соціальних та інших виплат, а також у інших правовідносинах, визначених законом.
Крім цього, у судовому засіданні заявник повідомив, що коли син чує якісь різкі/гучні звуки, то дуже лякається і стає некерованим, небезпечним та кричить: «Мама, вколи мені морфій!». У таких випадках дружина робить йому укол з вітамінами і лише так його можна заспокоїти.
Тобто заявник вказав, що син звертається за такою допомогою саме до матері, а не до заявника як він вказує у заяві та свідчив перед судом.
Вказане свідчить про те, що заявник плутається у поясненнях щодо дійсних обставин справи. Крім цього, він не надає суду повні відповіді на запитання про наявність інших членів сім'ї, родичів та близьких осіб його сина.
З огляду на це суд дійшов висновку, що заявник не виконує обов'язок сприяння всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Крім цього, суд встановив, що заявник не працює та не має власного доходу.
За таких обставин суд вважає, що заявник не довів можливість утримання підопічного, що є обов'язком опікуна.
Навпаки, у випадку призначення його опікуном сина, він на законних підставах, не маючи власних засобів до існування, матиме доступ до коштів, які син отримує як соціальні виплати, пов'язані з наявним у нього статусом учасника бойових дій, що свідчить про наявність майнового конфлікту.
Також суд враховує, що у випадку призначення заявника опікуном свого сина він як його законний представник матиме обов'язок сприяти дотриманню його прав та інтересів та лише він матиме повноваження подавати від імені сина документи/заяви до установ, організацій, ставити підписи, в інший спосіб представляти його інтереси.
Для вчинення цих дій заявник як особа, крім якої, за його ж твердженням, ніхто не може фізично впоратись з сином, повинен буде залишати сина вдома, наражаючи його та дружину на небезпеку, або ж брати його із собою, ризикуючи безпекою оточуючих/перехожих, оскільки від різких/гучних звуків син має некеровані приступи агресії.
Вказане свідчить про відсутність у заявника можливості ефективно виконувати обов'язки опікуна.
На переконання суду, призначення саме заявника ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 є недоцільним, не буде відповідати дійсним та найкращим інтересам недієздатного.
Також суд зауважує, що ОСОБА_1 є військовозобов'язаним та звернувся із цією заявою у розпал мобілізаційних заходів, що може мати іншу приховану мету. При цьому суд враховує, що на запитання суду заявник у судовому засіданні повідомив, що він не має мети ухилитись від мобілізації, а дбає про інтереси сина, з яким ніхто не зможе впоратись у випадку його мобілізації.
Водночас суд вважає необхідним наголосити та помилковому ототожненні заявником повноважень опікуна та доглядальника.
Відповідно до чинного законодавства України, опікун є представником підопічного, керує його майном, захищає та сприяє дотриманню його прав та інтересів у зносинах з іншими суб'єктами цивільно-правових відносин, діє від його імені та відповідає за нього перед законом.
Доглядальник допомагає в побуті, фізичній та психологічній підтримці, проходженні лікування, прийомі ліків тощо. Статус опікуна не є обов'язковим для доглядальника.
Суд вважає, що у цьому конкретному випадку надання заявнику, крім якого ніхто не бажає та не може здійснювати належний догляд за його сином, статусу опікуна ставить під загрозу безпеку у побуті підопічного, що є неприпустимим.
Крім цього, зі змісту поданої до суду заяви та наданих у судовому засіданні пояснень заявником та його представником, що вимоги ОСОБА_1 фактично зводяться до необхідності здійснення ним саме фізичного догляду за сином і саме до функції надання догляду підопічному заявник ототожнює повноваження опікуна.
Отже, суд вважає відсутніми правові підстави для задоволення заяви у частині призначення ОСОБА_1 опікуном над ОСОБА_2 .
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.02.2018 у справі № 545/1691/16, законодавство не передбачає обов'язку суду визнання особи недієздатною і призначення опікуна в одному судовому процесі.
Відповідно до ст. 65 ЦК України, до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника опіку або піклування над фізичною особою здійснює відповідний орган опіки та піклування.
Враховуючи відсутність подання органу опіки та піклування про призначення опікуна, суд вважає за можливе покласти обов'язки з опіки над ОСОБА_2 на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області.
Отже, суд висновує про наявність правових підстав для задоволення цієї заяви частково.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до частини другої статті 299 ЦПК України, судові витрати у справі відносяться за рахунок держави.
Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд
вирішив:
Задовольнити частково заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначення опікуна.
Визнати недієздатною особою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 .
Встановити опіку над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Покласти обов'язки з опіки над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області.
Встановити строк дії судового рішення два роки з дня набрання рішенням законної сили.
Судові витрати віднести за рахунок держави.
Роз'яснити, що скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою самої фізичної особи, її піклувальника, членів сім'ї або органу опіки та піклування.
Роз'яснити заявнику і органу опіки та піклування, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше п'ятнадцяти днів до закінчення строку дії цього рішення.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.
Реквізити учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП- НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Заінтересована особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Фастівської міської ради, код ЄДРПОУ 34446857, адреса місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, площа Соборна, 1.
Повне судове рішення виготовлене 30.03.2025.
Суддя Сніжана АНАПРІЮК
Присяжні Олександр ГОРИНСЬКИЙ
Олександр БАБКІН