30.03.2026 Провадження по справі № 3/940/161/26 Справа № 940/403/26
Іменем України
30 березня 2026 року суддя Тетіївського районного суду Київської області Мандзюк С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч. 2 ст. 130, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №596089 від 19.02.2026 вбачається, що 19.02.2026 року о 14 годині 00 хвилини в с. Клюки по вул. Миру, 93 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом (мотоблок Zubr) без державного номерного знаку, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не обрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив наїзд на перешкоду, а саме ворота, внаслідок чого завдав матеріальних збитків, чим порушив п. 2.3.б, 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №596100 від 19.02.2026 вбачається, що 19.02.2026 року о 14 годині 00 хвилини в с. Клюки по вул. Миру, 93 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом (мотоблок Zubr) без державного номерного знаку, став учасником ДТП та залишив місце ДТП, до якої він причетний, чим порушив п. 2.10 а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 848584 від 19.02.2026 вбачається, що 19.02.2026 о 15 годині 50 хвилин в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї малолітньої племінниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, чим завдав психологічної шкоди здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Крім того, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №596137 від 19.02.2026 вбачається, що 19.02.2026 року о 18 годині 55 хвилини в с. Клюки по вул. Миру, 93 водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом (мотоблок Zubr) без державного номерного знаку з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у визначеному законом порядку на місці зупинки транспортного засобу та у найближчому медичному закладі у лікаря нарколога ОСОБА_1 категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч. 2 ст. 130, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення за обставин, викладених у протоколах визнав та пояснив, що дійсно 19.02.2026 у після вживання алкоголю керував мотоблоком і випадкового в'їхав у забор сусідів та застряг, спочатку хотів усе вирішити на місці, але вони викликали поліцію, тому він як вибрався на дорогу, то поїхав до тещі в інше село, бо не знав, що не можна залишати місце ДТП, потім відбулась сварка з родичами і коли приїхали поліцейські, то він спочатку пройшов огляд Драгером, але не погодився з результатом, поїхав в лікарню, проте відмовився проходити огляд на стан сп'яніння в лікарні, бо раніше вже притягувався до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП і позбавлений права керування. Просив суворо не наказувати та пообіцяв, що відновить паркан сусідам за власний кошт.
Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що 19.02.2026 року о 14 годині 00 хвилини в АДРЕСА_3 водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом (мотоблок Zubr) без державного номерного знаку здійснив наїзд на її паркан, а коли вибрався на дорогу, то не став чекати на поліцію та поїхав геть, внаслідок чого завдав їй матеріальних збитків на суму 1500 гривень, які не відшкодував, тому просила притягнути його до відповідальності за ст. 124 КУпАП.
Потерпіла неповнолітня ОСОБА_2 в присутності законного представника пояснила суду, що 19.02.2026 після обіду в АДРЕСА_2 ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно неї та його малолітньої дочки, а саме був у стані алкогольного сп'яніння, кричав, чим налякав їх.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа, яка вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 122-4, ч. 2 ст. 130, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення об'єднати в одне провадження.
Дослідивши матеріали справ, заслухавши ОСОБА_1 , потерпілих ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , переглянувши відеозаписи фіксації правопорушень, суд дійшов до наступного висновку.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).
Пунктом 1.3 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Частиною першою статті 130 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною другою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, що тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого або адміністративний арешт на строк десять діб з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Згідно статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення .
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється .
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я .
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Як вбачається з матеріалів справи, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, доведена належними та допустимими доказами, зокрема:
1)протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №596137 від 19.02.2026 року, який складений у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП та містить усі необхідні у ньому відомості;
2)роздруківкою з приладу Drager Alkotest 6820 від 19.02.2026, тест №4856, згідно якого результат тесту ОСОБА_1 становить 2,33 проміле, проте з написом у графі підпис особи, що тестують «Не згоден»;
3)відеозаписом фіксації вчиненого правопорушення, який кореспондується з обставинами справи та підтверджує факт керування водієм транспортним засобом, факт проходження огляду приладом Drager Alkotest 6820, а також факт подальшої відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі;
4)актом огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 з використанням спеціальних технічних засобів;
5)направленням на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.02.2026 року;
6)копією постанови Тетіївського районного суду Київської області від 27.11.2025 у справі №940/2080/25, згідно якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
За таких обставин, суд вважає, що наявні підстави для притягнення водія ОСОБА_1 до відповідальності за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що є повторним протягом року вчиненням будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а відтак в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Крім того, статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Згідно пункту 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 124 КУпАП, оскільки його вина підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема: поясненнями ОСОБА_1 , наданими в судовому засіданні, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №595089, схемою місця ДТП, що сталось 19.02.2026, актом обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 19.02.2026, заявою та копією пояснень потерпілої ОСОБА_3 , наявними у справі відеозаписами.
Крім того, згідно ст. 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно п. 2.10 а ПДР у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Об'єктивна сторона даного правопорушення виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні (формальний склад). Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у форма прямого або евентуального (непрямого) умислу.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 122-4 КУпАП, оскільки його вина підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема: даними відеозапису, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №596100, копією акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 19.02.2026, копією заяви та пояснень потерпілої ОСОБА_3 .
Крім того, частина 1 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частина 2 статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.
Відповідно до п.3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Розглянувши матеріали справ, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , потерпілої неповнолітньої ОСОБА_2 , дослідивши надані докази, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, оскільки його вина підтверджується належними та допустимими доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №848584 від 19.02.2026, письмовими поясненнями, відібраними у ОСОБА_2 , фактичними даними рапорту поліцейського від 19.02.2026; наявними у справі відеозаписами.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Обираючи ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 130 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу правопорушника, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення у межах санкції ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості про належність транспортного засобу ОСОБА_1 .
Обираючи ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення за ст. 124 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу порушника, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення у межах санкції ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Обираючи ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення за ст. 122-4 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу порушника, з урахуванням чого застосовує адміністративне стягнення у межах санкції ст. 122-4 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.
Обираючи ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, обставини його вчинення, особу порушника.
Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова суду про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 і 173-6 цього Кодексу, повинна містити обґрунтування необхідності або відсутності необхідності направлення порушника на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.
Щодо застосування заходів, передбачених ст. 39-1 КУпАП, то суд враховує, що це право суду, а не обов'язок, оскільки вказана норма передбачає, що у разі вчинення домашнього насильства суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе застосувати стосовно ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах, встановлених санкцією, передбаченою ч. 2 ст. 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020,00 гривень, без застосування ст. 39-1 КУпАП.
Крім того, згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.
Керуючись статтями 33-36, 40-1, 124, 122-4, 130, 173-2, 251, 252, 283-285 КУпАП, ЗУ «Про судовий збір», суд
постановив:
Справу №940/406/26 (провадження № 3/940/164/26), справу № 940/404/26 (провадження № 3/940/162/26, справу № 940/403/26 (провадження № 3/940/161/26) та справу № 940/405/26 (провадження № 3/940/163/26) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124, ст. 122-4, ч. 2 ст. 130, ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення об'єднати в одне провадження, присвоївши їй №940/403/26 (провадження № 3/940/161/26).
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч. 2 ст. 130, ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, притягнути до адміністративної відповідальності та застосувати до нього адміністративні стягнення:
- за статтею 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок;
- за статтею 122-4 КУпАП у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;
- за частиною 2 статті 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу;
- за частиною 2 статті 173-2 КУпАП у виді штрафу в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень 00 копійок.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п'ять) гривень 60 копійок на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП).
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду.
Суддя С.В.Мандзюк