про залишення апеляційної скарги без руху
Справа № 560/16459/25 м. Вінниця 30 березня 2026 року
Суддя-доповідач Сьомого апеляційного адміністративного суду Яремчук К.О., перевіривши матеріали апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року позов задоволено.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Відповідно до частини 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки апеляційного оскарження - статтею 295 цього Кодексу.
Перевіривши додержання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 295, 296 КАС України, дійшов висновку про залишення поданої апеляційної скарги без руху з таких підстав.
Пунктом 1 частини 5 статті 296 КАС України обумовлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Проте апелянтом разом із апеляційною скаргою не долучено документа, який би підтверджував сплату судового збору.
Водночас в апеляційній скарзі апелянт просить звільнити його від сплати судового збору або відстрочити його сплату за подання апеляційної скарги, що розцінюється як відповідне клопотання. Таке клопотання обґрунтоване відсутністю достатніх бюджетних асигнувань на такі цілі.
Відповідно до частини 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
За приписами частини першої статті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Правила відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати закріплені в статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Зокрема, згідно з частиною 1 статті 8 цього Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб'єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору чи звільнити від його сплати.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 дійшла висновку про те, що частина перша статті 133 КАС визначає право суду на звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору виходячи із майнового стану сторони, водночас стаття 8 Закону України «Про судовий збір» конкретизує порядок, умови такого звільнення та коло осіб, які можуть бути звільнені від сплати судового збору.
При цьому аналіз наведеної норми свідчить про те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 цього ж Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Таким чином, для відстрочення сплати судового збору повинні бути відповідні правові підстави, а також необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. В той же час оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.
Із поданого клопотання слідує, що єдиною підставою для звільнення/відстрочення сплати судового збору, на яку посилається апелянт, є відсутність достатнього фінансування видатків щодо сплати судового збору.
Однак якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи та відсутність у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатніми підставами для звільнення від такої сплати, розстрочення чи відстрочення сплати.
Велика Палата Верховного Суду в іншій постанові від 28 квітня 2012 року у справі № 640/3393/19 зауважила, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, а невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися поважною причиною пропуску процесуального строку для звернення до суду.
З огляду на наведене вважаю, що клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору чи відстрочення сплати такого за наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб'єкта владних повноважень не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".
Суд також зауважує, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Таким чином, клопотання про звільнення від сплати/відстрочення сплати судового збору є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Водночас правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами сплачується судовий збір в розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом із тим за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано фізичною особою сплачується судовий збір в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлено в розмірі 3028 гривень.
Таким чином, ставка судового збору за подання апеляційної скарги в даному випадку становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зміст апеляційної скарги свідчить про те, що предметом апеляційного оскарження визначено рішення суду першої інстанції, що ухвалене за результатами розгляду позову немайнового характеру, у зв'язку із чим розмір судового збору має становити 1816,80 гривень (1211,20 гривень * 150%).
Варто також врахувати й те, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на те, що апеляційна скарга подана в електронній формі (через систему "Електронний суд"), тому судовий збір підлягає сплаті в розмірі 1453,44 гривень (1816,80 гривень * 0,8).
Наведене свідчить про невідповідність апеляційної скарги вимогам пункту 1 частини 5 статті 296 КАС України.
З огляду на викладене апелянту необхідно усунути виявлений недолік шляхом надання документу про сплату судового збору за звернення до суду з апеляційною скаргою в розмірі 1453,44 гривень за наступними реквізитами:
ОДЕРЖУВАЧ: ГУК у Вінницькій області/м. Вінниця 22030101
Код ЄДРПОУ: 37979858
Банк: Казначейство України (ел.адм.подат.)
Рахунок: UA728999980313171206081002856
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Крім того, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Водночас приписами абзаців 1 і 2 частини дев'ятої статті 44 КАС України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Апелянтом подано до суду апеляційну скаргу в електронній формі, проте не надано доказів надсилання її копії та копій доданих матеріалів позивачеві, який не має зареєстрованого в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі електронного кабінету.
Вказаний недолік апеляційної скарги також унеможливлює вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Відтак апелянту необхідно усунути виявлений недолік апеляційної скарги шляхом надання доказу надсилання копії такої скарги та долучених до неї матеріалів іншому учаснику справи з урахуванням положень частини 9 статті 44 КАС України.
Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, тобто апеляційна скарга підлягає залишенню без руху із встановленням заявнику строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії відповідної ухвали.
Керуючись статтями 169, 293, 295, 296, 298 КАС України,
Клопотання про звільнення від сплати/відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2026 року залишити без руху.
Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.
Копію цієї ухвали надіслати скаржнику.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Яремчук К.О.