Справа № 372/6012/25
Провадження 2-392/26
30 березня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі :
Головуючого судді Тиханського О.Б.,
за участю секретаря судових засідань Колісник К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені по заборгованості за аліменти,
20.10.2026 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 17 березня 2006року розірвано шлюб між сторонами. Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 29 липня 2010 року №2-613/10 було вирішено стягувати з відповідача, який позов визнав повністю, щомісячно на мою корись для утримання сина аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця до досягнення дитиною повноліття. Відповідач аліменти не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість, яка на 19 липня 2021 року складає 302332 грн. 98 коп., що підтверджується копією довідки №145525 від 02 вересня 2025 року.
З довідки-розрахунку, виданої головним державним виконавцем Обухівського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 по виконавчому листу № 2-613/10 від 29.07.2010 року станом на 19 липня 2021 рік складає 302332 грн. 98 коп. Посилаючись на формулу обрахування пені, що зазначена у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року по справі № 572/1762/15-ц, позивач зробила розрахунок пені за вказаною формулою та визначила, що розмір пені становить 4692207 грн. 85 коп. При цьому згідно ч.1 ст.196 СК України сума пені не може бути більшою, ніж 100 % заборгованості по аліментам.
Позивач просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь неустойку (пеню) за несплату аліментів на утримання сина згідно виконавчого листа № 2-613/10 від 29.07.2010 року у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення за період з 23.06.2010 року по 19.07.2021 року включно, у сумі 302332 грн. 98 коп.
Ухвалою суду від 27.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання.
Протокольною ухвалою суду від 02.02.2026 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, подала до суду клопотання в якому просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові. Проти винесення заочного рішення не заперечила.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час і місце слухання справи повідомлявся належним чином, заперечень щодо позову та клопотань про відкладення справи до суду не направив та відзиву на позов не подав, тому суд вважає, за можливе розглянути даний спір у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд визнав можливим провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі якщо відповідно до положень ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 5,6 ст. 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, враховуючи інтереси позивача, даючи оцінку діям відповідача, які суд оцінює, як такі, що направлені на затягування розгляду справи по суті, суд вважає за можливе вирішити справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи та постановити заочне рішення, що відповідає положенням ч.4 ст.223, ст. 280 ЦПК України.
Перевіривши та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню дитину, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину, до досягнення нею повноліття, а відповідно до п. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини присуджуються у частці від доходу її матері, батька та (або) в твердій грошовій сумі.
Після розірвання шлюбу син проживав постійно зі мною та перебував на моєму утриманні, а відповідач на дитину ніякої допомоги не надав, що стало підставою мого звернення до суду про стягнення аліментів.
29 липня 2010 року рішенням Кагарлицького районного суду Київської області №2-613/10 було вирішено стягувати з відповідача, який позов визнав повністю, щомісячно на мою корись для утримання сина аліменти в розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач аліменти не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість, яка на 19 липня 2021 року складає 302332 грн. 98 коп., що підтверджується копією довідки №145525 від 02 вересня 2025 року.
ОСОБА_2 допустив заборгованість зі сплати аліментів, яка за період з вересня 2010 року по липень 2021 року становить 302332,98 грн., що підтверджується довідкою -розрахунком, виданою заступником начальника відділу Обухівського міськрайонного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) (а.с. 8).
У відповідності до вимог ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Вирішуючи питання про стягнення розміру пені суд виходить з такого.
Статтею 180 СК України встановлений обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов'язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов'язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов'язання боржником. Після порушення боржником свого обов'язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов'язку сплатити аліменти.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Статтею 196 СК України не встановлено будь-яких обмежень періоду нарахування пені, навпаки, в ній зазначено, що пеня нараховується за кожен день прострочення.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов'язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже загальна сума пені за несплату або несвоєчасну сплату аліментів має розраховуватися за формулою:
?p=(A1?1%?Q1)+(A2?1%?Q2)+……….(An?1%?Qn), де:
?p - загальна сума пені за несплату або прострочення сплати аліментів, обраховується позивачем на момент подачі позову;
A1 - нарахована сума аліментів за перший місяць;
Q1 - кількість днів прострочення сплати суми аліментів за перший місяць;
A2 - нарахована сума аліментів за другий місяць;
Q2- кількість днів прострочення сплати аліментів за другий місяць;
An- нарахована сума аліментів за останній місяць перед подачею позову;
Qn- кількість днів прострочення сплати аліментів за останній місяць.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Такий правовий висновок містить постанова Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц.
Пеня за заборгованість по сплаті аліментів нараховується на всю суму несплачених аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення.
Загальний період прострочення станом на день подання заяви складає днів , загальний розмір пені за моїми розрахунками складає 4692207,85 грн. = 302332,98 грн.(заборгованість на 19 липня 2021 року)х1%х1552 дня (з 19 липня 2021 року по 20 жовтня 2025 року)
Враховуючи, що розмір пені перевищує розмір заборгованості, на підставі приписів частини першої статті 196 СК України позивач має право на стягнення пені у розмірі такої заборгованості, тобто 302332,98 грн.
Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилась з незалежних від нього причин, зокрема, у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального або сімейного стану платника аліментів, а за передбачених ст.197 СК України умов - повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості.
Враховуючи викладене вище, беручи до уваги матеріали справи, з яких не можливо встановити матеріальний та сімейний стан відповідача, крім того, відповідачем не подано доказів про те, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з його вини, та не подано доказів, які б могли бути взяті до уваги судом при визначенні розміру неустойки (пені), зменшення розміру пені тощо, тому, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені по заборгованості за аліменти підлягають до задоволення у повному обсязі.
Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути в дохід держави судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру (п. 1.2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір"), що складає 1331 грн. 20 коп.
Керуючись ст. 180, 196,197 СК України, ст. 2, 4, 12, 81, 82, 128, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 353, 354, 430 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені по заборгованості за аліменти, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ), неустойку (пеню) за несплату аліментів в сумі 302 332 грн. 98 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя О.Б. Тиханський