Справа №359/1862/26
Провадження №1-кп/359/462/2026
за наслідками проведення підготовчого провадження
10 березня 2026 року м. Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі суду:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника - адвоката ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , законного представника потерпілої - ОСОБА_7 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_8 ,
під час підготовчого провадження у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в кримінальному провадженні №12026111100000058, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2026 року, що надійшов до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Червоногвардійське Кіровськ, Луганської області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України,
У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити це кримінальне провадження до судового розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта немає, і провадження підсудне цьому суду.
Учасники не заперечували щодо призначення судового розгляду.
Суд, заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.
Кримінальне провадження відповідно до ст. ст. 32, 33 КПК України підсудне Бориспільському міськрайонному суду Київської області.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України або зупинення провадження, не має.
Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимог процесуального закону, підстави для його повернення відсутні.
При цьому, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 31 КПК України, кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово, крім випадків, передбачених частинами другою, третьою та дванадцятою цієї статті.
Тому розгляд вказаного кримінального провадження необхідно проводити головуючим суддею одноособово.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність призначення даного кримінального провадження до судового розгляду.
Такий судовий розгляд слід здійснювати в закритому судовому засіданні зважаючи на вимоги п.2,3 ч.2 ст. 27 КПК України, оскільки обвинувачення стосується кримінальних правопорушень статевої свободи та статевої недоторканості, та є необхідність запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставини, що принижують гідність особи.
Окрім цього прокурор подала письмове клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби строком на 2 місяці, посилаючись на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшились та продовжують існувати.
Також, у судовому засіданні прокурор заявила клопотання про надання органу пробації доручення про складання досудової доповіді та залучення психолога до участі у судовому розгляді.
Обвинувачений та його захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу та просили змінити його на особисте зобов'язання. Щодо клопотань про витребування досудової доповіді та залучення психолога не заперечували.
Потерпіла, її законний представник та представник вважали за необхідне застосувати до обвинуваченого більш суворий запобіжний захід - у виді тримання під вартою. Проти інших клопотань прокурора не заперечували.
Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.
В підготовчому судовому засіданні, суд, в порядку ст.314 КПК України, має право, серед іншого, вирішити питання про призначення кримінального провадження до судового розгляду.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст. 177 КПК України).
Частиною другою статті 177 КПК передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі, наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей у підозрюваного.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Додатково, суд враховує, що запобіжний захід не є мірою покарання, а сама лише тяжкість кримінального правопорушення і покарання за нього, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою, оскільки нормами КПК та відповідно практикою застосування Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це не визнається.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою слідчого суді від 14.01.2026 року відносно обвинуваченого було обрано запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби.
При цьому, суд приходить до висновку, що забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, та запобігти існуючим ризикам, передбаченим п.п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, може саме запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту з покладенням на ОСОБА_4 відповідних обов'язків, передбачених КПК України.
Згідно вимог КПК України та практики ЄСПЛ, домашній арешт є також запобіжним заходом що пов'язаний з позбавленням волі та свободи пересування.
Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання, продовження (зміну) запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачений ст. 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам зазначеним у клопотанні.
Як вбачається з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України, а саме у вчиненні повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов'язаних із вагінальним проникненням у тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій, при цьому потерпіла на даний час у судовому засіданні не допитана.
Досліджені в судовому засіданні докази обґрунтованості пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 є вагомими, більш детальну оцінку яким суд надасть під час перебування в нарадчій кімнаті при прийнятті остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.
Дані обставини можуть свідчити про наявність ризиків, про які зазначає прокурор.
При цьому, на думку суду, вищезазначеним ризикам, за встановлених в ході судового розгляду обставин, може запобігти обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у визначений період часу (нічний) із покладеними на ОСОБА_4 обов'язками у відповідності ст. 194 КПК України.
З огляду на вище викладене, суд вважає, що застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту дозволить забезпечити виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, та досягнути під час судового розгляду тих самих результатів із запобігання відповідних ризиків.
З цього приводу, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Суд також враховує, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема особистого зобов'язання, не забезпечить належного запобігання встановленим ризикам.
Разом з тим, підстав для застосування більш суворого запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд не вбачає, оскільки на даному етапі кримінального провадження продовження раніше обраного запобіжного заходу є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 Кримінального процесуального кодексу України строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора
Відповідно до ст. 314-1 КПК України, з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання, представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду; досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчинені злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі. Досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Обвинувачений ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155 КК України. Оскільки досудова доповідь відповідно до вимог ст. 314-1 КПК України є обов'язковою, зокрема, і щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п'яти років позбавлення волі, складання органом пробації досудової доповіді у цьому провадженні є необхідним.
Частиною четвертою ст. 314-1 КПК України визначено випадки, коли досудова доповідь не складається. У судовому засіданні не встановлено підстав, передбачених зазначеною нормою, для нескладання досудової доповіді.
Відповідно до положень ст.ст. 226, 354 КПК України, допит малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за необхідності - лікаря.
Судом встановлено, що потерпіла у даному кримінальному провадженні є неповнолітньою, а обставини кримінального правопорушення стосуються сфери статевої свободи та статевої недоторканості особи.
Відповідно до пункту 6 Порядку реалізації пілотного проєкту щодо залучення психологів до кримінальних проваджень за участю малолітніх, неповнолітніх осіб через регіональні центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Офісу Генерального прокурора 07 лютого 2023 року №493/5/67/32, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 2023 року за №247/39303, слідчий, дізнавач, прокурор, слідчий суддя, суд можуть здійснити залучення психолога через регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги на підставі запиту про залучення психолога за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
З урахуванням викладеного, з метою забезпечення належних умов допиту неповнолітньої потерпілої, недопущення її повторної психотравматизації, а також дотримання її прав та законних інтересів, суд вважає за необхідне залучити психолога до участі у даному кримінальному провадженні.
При цьому визначення конкретного психолога віднесено до компетенції відповідного центру з надання безоплатної правничої допомоги.
З урахуванням викладеного суд дійшов переконання, що до розгляду кримінального провадження через Північний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги необхідно залучити психолога, включеного до Реєстру психологів, які залучаються до кримінальних проваджень за участю малолітніх, неповнолітніх осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314-316 КПК України, суд
Закінчити підготовче провадження в кримінальному провадженні.
Призначити кримінальне провадження №12026111100000058, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.01.2026 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.155 КК України - до судового розгляду на 14 год. 00 хв. 08.04.2026 року.
Залучити через Північний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 32) психолога, включеного до Реєстру психологів, які залучаються до кримінальних проваджень за участю малолітніх та неповнолітніх осіб, для участі у судовому розгляді кримінального провадження №12026111100000058 від 12.01.2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України, з урахуванням того, що потерпіла ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у даному кримінальному провадженні є неповнолітньою.
Доручити Північному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги забезпечити участь психолога у судовому засіданні, яке відбудеться 08.04.2026 року о 14 год. 00 хв. у залі судових засідань Бориспільського міськрайонного суду Київської області.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у закритому судовому засіданні, за участю прокурора, обвинуваченого, його захисника, потерпілої, законного представника потерпілої, представника потерпілої, психолога.
Доручити органу пробації - Бориспільському районному відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» в м. Києві та Київській області надати до 08.04.2026 року досудову доповідь відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 ; тел.: НОМЕР_1 ).
Клопотання прокурора ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту терміном на два місяці з визначенням наступних обов'язків:
- не залишати місяця проживання за адресою: АДРЕСА_1 в період час з 20.00 год. по 07.00 год. наступного дня;
- прибувати на виклики до суду та прокурора;
- не відлучатись за межі м. Бориспіль Київської області без відповідного дозволу суду;
- утримуватись від спілкування із свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії ухвали визначити до 24 год. 00 хв. 8 травня 2026 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в частині продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту протягом семи днів з моменти її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
В іншій частині ухвала суду оскарженню не підлягає.
Оголошення повного тексту ухвали суду здійснено 13.03.2026 року.
Суддя: ОСОБА_1