Справа № 293/1579/25
Провадження № 2/293/219/2026
24 березня 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді Проценко Л.Й.
за участю секретаря судового засідання Ничипорук Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини
І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
19.12.2025 ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє адвокат Савіцька Анна Олегівна на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АМ №1174402 від 15.12.2025, звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, в якому просить:
- визнати поважною причину пропуску ОСОБА_1 строку для прийняття спадщини після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- встановити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 - три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 є дочкою ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьки позивачки розірвали шлюб та здійснили поділ майна, коли вона була ще малою дитиною. За життя батько говорив, що його частка у праві власності на житловий будинок, а саме: 29/100, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , у випадку його смерті буде належати доньці ОСОБА_1 , в рахунок аліментів. Решта частини будинку належить матері позивачки - ОСОБА_3 . Позивач та її мати зареєстровані та проживають в ньому.
З часом спілкування позивачки з батьком припинилося. Позивач не знала про смерть батька і не була присутня на його похованні.
Коли позивач звернулася до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Силіної Н.В., з наміром отримати свідоцтво про право на спадщину, їй у прийнятті заяви було відмовлено, у зв'язку з пропуском встановленого строку для прийняття спадщини.
Жодні інші особи на спадщину не претендують та не були зареєстровані з померлим за місцем його останнього проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Представник позивача вказує, що позивач пропустила строк для прийняття спадщини після смерті батька з поважної причини. Їй тривалий час не було відомо про смерть батька. Ця необізнаність виникла не з вини позивача, а через те, що він самоусунувся від виконання батьківських обов'язків щодо позивачки як дитини.
В зв'язку з викладеним, представник позивача просить суд визнати поважною причину пропуску позивачкою строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька та просить визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН
Ухвалою від 29.12.2025 суд залишив позовну заяву без руху та надав позивачу 10-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині.
У визначений судом строк позивач подала до суду заяву про усунення недоліків.
Ухвалою від 05.01.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче судове засідання суд призначив на 10:00 год. 05.02.2026 (а.с.28).
Ухвалою від 05.02.2026 суд відклав підготовче судове засідання на 12:00 год. 24.02.2026 та задовольнив клопотання представника позивача про витребування доказів та постановив витребувати у приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу копію спадкової справи №27/2025, заведеної 08.12.2025 щодо майна померлого ОСОБА_2 (а.с.41).
17.12.2026 на виконання вимог ухвали суду приватний нотаріус Житомирського районного нотаріального округу подала до суду засвідчену копію спадкової справи №227/2025 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.46-59).
24.02.2026 суд постановив ухвалу, якою закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12:40 год. 24.03.2026.(а.с.64).
24.03.2026 сторони в судове засідання не з'явились. У матеріалах справи міститься заява представника позивача - адвоката Савіцької А.О. про розгляд справи без участі позивача та її представника. Позовні вимоги підтримує (а.с.60-62).
Представник відповідача - Черняхівської селищної ради в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника селищної ради. Щодо рішення покладається на розсуд суду (а.с.67).
Враховуючи вище зазначені заяви, суд проводить розгляд справи без участі сторін за наявними в справі матеріалами.
У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
ІІІ. ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ
Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . Її батьками є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.6, 7).
Відповідно до рішення нарсуду Черняхівського району Житомирської області від 21.03.1978 шлюб зареєстрований між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 розірвано. Їх неповнолітню дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено на вихованні матері - ОСОБА_3 . ОСОБА_3 виділено в натурі частину будинку, який знаходиться в АДРЕСА_3 , коридор І-І площею7,6 м2, жилу кімнату - І-2, площею 7,6 м2, що складає 71/100 ідеальні частки квартири.
ОСОБА_2 виділено - в натурі частину цього будинку: жилу кімнату І-3, площею 15 м2, жилу кімнату І-4 площею 11 м2, що складає 29/100 ідеальні частки (а.с.13).
Згідно довідки КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради від 14.10.2025 №381 право власності на 71/100 ідеальну частину житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі рішення нарсуду Черняхівського району Житомирської області від 21.03.1978 (а.с.14).
Із копії свідоцтва про смерть (повторно) серія НОМЕР_1 від 21.11.2025 вбачається, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Леніне, Радомишльського району Житомирської області (а.с.16).
Постановою приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Житомирської області Силіної Н.В. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.12.2025 №1411/02-31 ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 29/100 часток у справі власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.8).
Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №83522380 від 08.12.2025, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не заводилась (а.с.9).
Згідно довідки приватного нотаріуса Силіної Н.В. Житомирського районного нотаріального округу від 08.12.2025 спадкоємцем за законом померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 є його дочка - ОСОБА_1 (а.с.10).
Відповідно до довідки Ставецького старостинського округу Радомишльської сільської ради Житомирської області №499 від 27.11.2025 померлий ОСОБА_2 на день смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Крім померлого в цьому житловому будинку разом з ним ніхто не був зареєстрований на день смерті та протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця (а.с.12).
Із копії спадкової справи №227/2025, заведеної 08.12.2025 приватним нотаріусом Житомирського районного нотаріального округу Силіною Н.В. до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 вбачається, що 08.12.2025 ОСОБА_1 подала заяву до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Силіної Н.В. про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 . Однак, 08.12.2025 постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті батька у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
Із довідки Ставецького старостинського округу Радомишльської міської ради Житомирської області №499 від 27.11.2025 вбачається, що ОСОБА_2 був прописаний за адресою: АДРЕСА_2 та проживав один (а.с.46-58).
ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ ТА ОЦІНКА ДОКАЗІВ
Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що представник позивача звернулась до суду в порядку позовного провадження з вимогами про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Частиною 1 ст.1270 ЦК України встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Стаття 1272 ЦК України визначає наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, відповідно до якої, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі № 369/6254/19-ц, оцінка поважності причин пропуску строку звернення з заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об'єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17.10.2019 у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30.01.2020 у справі №487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31.01.2020 у справі №450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.
Разом з тим, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Причиною пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 після смерті батька - ОСОБА_2 є те, що позивачці не було відомо про смерть батька, оскільки він самоусунувся від виконання батьківських обов'язків відносно неї як дитини та припинив спілкування.
Згідно висновку колегії суддів Касаційного цивільного суду, по справі №638/16540/20, від 16.08.2023, що спадкодавець не є «майном» чи «активом» спадкоємців, яким вони по аналогії із дією принципу «власність зобов'язує» мають цікавитись життям спадкодавця так само як і станом власного майна (активів). У ситуації, коли спадкоємець не знає про факт смерті спадкодавця та виникнення у нього певних обов'язків у разі свідомого прийняття або відмови від прийняття спадщини, дії будь-якого іншого спадкоємця, який вживає заходів для того, щоб зазначений спадкоємець і не міг дізнатися про відповідний факт з метою усунення його від спадкування, мають ретельно вивчатися судами. Водночас узагальнений висновок про те, що незнання про смерть спадкодавця не є поважною причиною пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, перетворюється на підставу зняття з суду обов'язку відповідного дослідження обставин справи та інструмент потурання судом такій недобросовісній особі в порушенні вимоги правових норм, зокрема ст.13 ЦК.
З огляду на це, колегія суддів КЦС вважає необхідним відступити від висновку щодо застосування ч.3 ст.1272 ЦК у контексті добросовісної необізнаності спадкоємця про смерть спадкодавця. Зокрема, якщо необізнаний спадкоємець діє добросовісно та з моменту отримання інформації про смерть спадкодавця у розумні строки (які не повинні перевищувати 6 місяців) звертається до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За приписами ст. 10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.
Також суд при розгляді справ застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, стаття 1 Першого протоколу до конвенції закріплює захист власності і встановлює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (рішення від 9 жовтня 1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 30 травня 2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України (пункт 32). У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства» (пункт 32). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини» (Kopecky v. Slovakia).
Отже, враховуючи принцип автономного тлумачення понять, застосований в практиці Європейського суду, отримане (хоча і не оформлений належним чином) спадкове майно охоплюється поняттям "майно" в розумінні ст. 1 Першого протоколу.
Також згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.
Крім іншого, судом враховується рішення ЄСПЛ у справі «Маркс проти Бельгії» від 13.06.1979, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які по своїй суті є гарантом права власності, оскільки визнають право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.
Вирішуючи питання поважності причин пропуску позивачем строку для прийняття спадщини суд також враховує, що згідно з правовою позицією Верховного Суду у справі ВС/КЦС № 681/203/17-ц від 17.10.2018 принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності. Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Дослідивши матеріали справи та відповідні правовідносини, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи те, що позивач є рідною дочкою померлого ОСОБА_2 . Із копії спадкової справи заведеної після його смерті вбачається, що спадщину після його смерті ніхто не приймав. З заявою про прийняття спадщини звернулась лише дочка - позивач по справі ОСОБА_1 . Однак постановою нотаріуса їй відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини після смерті батька у зв'язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Як стверджує представник позивача в позовній заяві шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті батька позивач він пропустила через те, що їй не було відомо про його смерть, оскільки після розлучення з матір'ю позивачки батько самоусунувся від виконання батьківських обов'язків щодо позивачки, проживав окремо, стосунків не підтримував.
За даних обставин позивач не мала можливості у визначений законом шестимісячний строк після смерті батька звернутись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.
Суд вважає, що в даному випадку задоволення позовних вимог є дотримання принципу пропорційності між застосовуваним заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав позивача в аспекті ст.6 Конвенції, також задоволення позову і визначення позивачці додаткового строку на прийняття спадщини не буде суперечити принципам законності, добросовісності, розумності та справедливості та не буде порушувати права та законні інтереси інших осіб. Водночас відмова у задоволенні позову може становити непропорційне втручання у право особи на мирне володіння майном.
Отже, задоволення позову відповідатиме практиці Європейського суду з прав людини.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев'ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи те, що жодним рішенням відповідача права позивача не порушені та позивач не наполягає на компенсуванні понесених судових витрат, суд вважає за можливе не стягувати їх з відповідача та залишає їх за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1269, 1270 , 1272 ЦК України, ст.ст. 2, 12, 13, 18, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 293, 315, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити повністю.
Визнати поважною причину пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини ОСОБА_1 після ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Ставки (Леніне), Житомирського (Радомишльського) району Житомирської області.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ставки (Леніне), Житомирського (Радомишльського) району Житомирської області, терміном в 3 (три) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників у справі:
Позивач:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ,
адреса: АДРЕСА_1
Відповідач:
Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, код ЄДРПОУ: 04344156, адреса місцязнаходження: вул.Майдан Рад,1, с-ще Черняхів, Житомирський район, Житомирська область.
Повний текст рішення суду складений та підписаний 30.03.2026.
Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО