Справа № 293/1548/25
Провадження № 2/293/164/2026
19 березня 2026 рокуселище Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області
про встановлення факту належності правовстановлюючого документу та визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами
Процесуальні дії по справі.
Представник позивачки ОСОБА_2 звернулась в інтересах позивачки ОСОБА_1 , до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовною заявою до Черняхівської селищної ради Житомирського району Житомирської області відповідно до змісту якого просить:
встановити факт належності ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1 , посвідченого нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори Евертом В.І. 19.05.1995 за реєстровим № 1585;
визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач відповідно до договору дарування укладеного між нею та ОСОБА_3 від 19.05.1995, зареєстрованого в Головинській селищній раді від 22.05.1995 та посвідченого державним нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори Евертом В.І., реєстровий номер 1585, набула право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , однак через допущені помилки у договорі щодо написання її прізвища, вона не може реалізувати своє право власності на житловий будинок шляхом його реєстрації у визначений законом спосіб. Допущені помилки в позасудовому порядку виправити не можливо, оскільки нотаріус, що посвідчував договір дарування не працює у складі державної нотаріальної контори та справи за 1995 рік передані до нотаріального архіву.
Ухвалою від 17.12.2025 суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачу 7-денний строк з дня отримання цієї ухвали для усунення недоліків заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали.
19.12.2025 на адресу суду на виконання вимог ухвали суду від 17.12.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків з додатками.
Ухвалою від 23.12.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 26.01.2026.
Пунктом 7 ухвали суду від 23.12.2025 суд в порядку ст. 84 ЦПК України постановив витребувати у Черняхівської державної нотаріальної контори (адреса: вул. Шевченка,4, с-ще Черняхів, Житомирський район, Житомирська область) матеріалів спадкової справи №177, яка заведена до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
08.01.2026 від Черняхівської державної нотаріальної контори на виконання вимог ухвали суду надійшла інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщиину) та одночасно повідомлено, що спадкові справи заведені до 2010 перебувають на зберіганні в Житомирському обласному державному нотаріальному архіві.
Ухвалою від 26.01.2026, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засіданні від 26.01.2026, суд відклав підготовче засідання на 23.02.2026 та одночасно постановив у порядку ст. 84 ЦПК України витребувати у Житомирського обласного державного нотаріального архіву: копію спадкової справи, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
Ухвалою від 23.02.2026, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засіданні від 23.02.2026, суд відклав підготовче засідання на 19.03.2026 та повторно у порядку ст. 84 ЦПК України витребував з Житомирського обласного державного нотаріального архіву копію спадкової справи, заведеної до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
04.03.2026 від Житомирського обласного державного нотаріального архіву надійшла копія спадкової справи №177/2001 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину).
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Поданий позов обґрунтований тим, що позивач відповідно до договору дарування №1585 від 19.05.1995, посвідченого державним нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області Еверт В.І. набула право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , однак через допущені помилки у договорі при написанні її прізвища, вона не може здійснити реєстрацію права власності.
Зазначає, що допущені помилки в позасудовому порядку виправити не можливо.
Доводить, що житловий будинок позивач набула на встановлених законодавством підставах, а також те, що вона є власником земельної ділянки, на якій розташований житловий будинок, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК №433814.
З метою захисту свого порушеного права на володіння та користування належного їй майна позивач звернулась до суду з даним позовом.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча і були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Від представника позивача в матеріалах справи наявне клопотання від 26.01.2026, за змістом якого просить проводити розгляд справи без участі позивача та його представника.
У додаткових поясненнях, які надішли до суду від 17.03.2026 (а.с. 99-101) сторона позивача просить задовольнити позові вимоги.
Додатково пояснює, що зважаючи на матеріали спадкової справи спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 є його дружина ОСОБА_4 , а відтак з метою виключення сумнівів щодо належності заявленого у справі відповідача, долучає до матеріалів справи свідоцтво про смерть ОСОБА_4 , копії свідоцтва про народження позивача, копії довідки від 28.02.2006 про зміну прізвища позивача у зв'язку із реєстрацією шлюбу та копії свідоцтва про смерть матері позивача - ОСОБА_5 .
Водночас звертає увагу суду на ту обставину, що у спадковій справі наявна довідка № 768 від 06.06.2001, за якої власником будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив. В матеріалах справи має місце заява від 05.03.2026, згідно якої відповідач просить проводити розгляд справи без його участі. Щодо вирішення справи покладаються на розсуд суду (а.с. 97).
Відповідач у порядку ст. 178 ЦПК України у визначений строк відзиву на позовну заяву не подав.
Як визначено ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч.1ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, позицію щодо виниклих спірних правовідносин сторонами висловлено у поданих ними заявах, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.
У судовому засіданні від 19.03.2026 відповідно до ч.6 ст. 259, ст. 268 ЦПК України, суд підписав скорочене (вступну та резолютивну частину) рішення суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
16.04.1988 ОСОБА_6 (позивач) зареєструвала шлюб із ОСОБА_7 , прізвище дружини після реєстрації шлюбу " ОСОБА_8 ", що підтверджується копією довідки Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області від 28.02.2006 №396/05-84 (а.с.106).
Дошлюбне прізвище позивача " ОСОБА_9 " підтверджується копією свідоцтва про її народження серії НОМЕР_2 від 25.02.1967, де батьками зазначені: "батько - ОСОБА_10 ", "мати - ОСОБА_5 " (а.с.103).
Згідно із копією паспорта серії НОМЕР_3 , копії картки фізичної особи-платника податків від 11.02.2003, витягом з реєстру територіальної громади від 11.12.2025 прізвищем позивача є ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8, 9,11).
19.05.1995 між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладений договір дарування, посвідчений державним нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області Еверт В.І., зареєстрованим в реєсстрі за № 1585 (а.с.12-13).
За змістом договору дарування ОСОБА_3 (даритель) подарував, а гр. ОСОБА_1 прийняла у дар жилий будинок, що знаходится в с. Головино Черняхівського району Житомирської області будинок дерев'яний, обкладений цеглою, розташований на земельні ділянці розміром 6000,0 кв.м.
Відповідно до копії наказу відділу містобудування та архітектури Черняхівської селищної ради від 19.11.2025 за №56 "Про затвердження рішення про зміну адреси", затверджено рішення про зміну адреси об'єкту нерухомого майна - індивідуальному житловому будинку загальною площею 96,1 кв.м., житловою площею 45,5 кв.м., який розташовано на земельній ділянці за кадастровим номером 1825655500:02:006:0017, з адреси: "с. Головино Черняхівського району Житомирської області" на адресу з наступними реквізитами: " АДРЕСА_1 " (а.с.29).
За даними наказу відділу містобудування та архітектури Черняхівської селищної ради від 19.11.2025 за №56 "Про затвердження рішення про зміну адреси", такі зміни зареєстровані в Реєстрі будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (а.с.30).
Відповідно до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК №433814, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1500 га, кадастровий номер1825655500:02:006:0017, розташованої: АДРЕСА_1 , за цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (а.с.31).
За даними позивача ОСОБА_3 (даритель) є її дідом по лінії матері.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в селищі Головино Черняхівського району Житомирської області, що підтверджує копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 (а.с. 48).
За копією матеріалів спадкової справи №177/2001 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , спадкоємцем є його дружина ОСОБА_4 , в інтересах якої під час оформлення спадкових справ діяла онука ОСОБА_1 (а.с.82,85).
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 03.07.2001 спадкове майно, на яке видане свідоцтво ОСОБА_4 як спадкоємці ОСОБА_3 , складається з права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності КСП "Головине" (а.с.90).
За даними інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за № 84264420 від 23.02.2026 до спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію видачі свідоцтва про право на спадщину за датою видачі - 03.07.2001/спадкова справа №177 за номерами у спадковому реєстрі 1268979/спадкодавець - ОСОБА_3 (а.с. 79).
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 01.06.2002 , ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в селищі Головино Черняхівського району Житомирської області (а.с.104).
За наданою позивачем копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого повторно 06.10.2016, ОСОБА_5 (мати позивача) померла ІНФОРМАЦІЯ_4 (ас.105).
Відповідно до змісту довідки №768 від 06.06.2001, виданої виконавчим комітетом Головинської селищної ради на день смерті ОСОБА_3 власником житлового будинку АДРЕСА_1 значиться - ОСОБА_1 (а.с.86).
Згідно із технічним паспортом від 16.10.2025 загальна площа будинку за адресою: АДРЕСА_1 , складає 91,6 м2, в тому числі житлова площа 45,5 м2 (а.с.14-26).
Відповідно до довідки № 393 від 16.10.2025 про технічні показники об'єкту, за наявними даними, які знаходяться в КП "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , присвоєно інвентаризаційний № 341. При проведенні інвентаризації будинку станом на 16.10.2025 встановлено, що загальна площа будинку складає 91,6 м2, житлова - 45,5 м2. До будинку належать: літня кухня, сарай, гараж, свердловина (а.с.27).
Відповідно до довідки про наявність (відсутність) зареєстрованого майна комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації Житомирської обласної ради" №394 від 29.10.2025 зазначено, що згідно матеріалів інвентаризаційної справи № 341 станом до 31.12.2012 право власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , не зареєстроване (а.с.28).
Позивач вказує, що у договорі дарування прізвище " ОСОБА_8 " помилково зазначено як " ОСОБА_12 ".
Позивач доводить, що наявні у договорі дарування розбіжності у написанні її прізвища, унеможливлюють оформлення прав на таке майно.
Відповідно до рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно за №82124292 від 01.12.2025 позивачу відмовлено у проведенні реєстраційних дій щодо реєстрації права власності на житловий будинок власником якого вона є відповідно до договору дарування, посвідченого державним нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори Житомирської області Еверт В.І. та зареєстрованим в реєсстрі № 1585 (а.с.32).
Виправити такі відомості у державного нотаріуса, який посвідчував договір дарування позивач не має можливості з підстав, що такий нотаріус не є діючим.
Відтак за захистом свого права позивач звернулась до суду з даним позовом.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до статті 15, 16 ЦПК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна сторона має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Предметом позову у цій справи є дві матеріально правові вимоги щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права власності за позивачем на об'єкт нерухомого майна.
Розглядаючи вимогу про встановлення факту належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документа, а саме договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1 суд зазначає таке.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
При розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Досліджені судом докази вказують на те, що у правовстановлюючому документі, а саме у договорі дарування від 19.05.1995 допущено помилку у написанні прізвища позивача, усунення якої є неможливим в позасудовому порядку, тому наявними є підстави для встановлення факту, що має юридичне значення.
Встановлення факту належності вказаного документу має для позивача юридичне значення, оскільки наявність розбіжностей позбавляє її можливості реалізації своїх прав як власника набутого за договором дарування майна, а саме житлового будинку АДРЕСА_1 , відтак вимога позивача у цій частині позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 , суд дійшов такого висновку.
Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; інші юридичні факти (пункти 1, 4 частини другої статті 11 ЦК України).
Згідно з частинами першою, другою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.
Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (частина перша статті 639 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 640 ЦК України договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним (частина третя статті 334 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.
За ч.2 ст. 719 ЦК України договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
За приписами статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Законодавство у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачало обов'язкове подання для державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення таких прав, та визначало приблизний (майже виключний) перелік таких документів.
Як встановлено судом позивач на підставі договору дарування від 19.05.1995 зареєстрованим в реєстрі за №1585, посвідченого державним нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори Еверт В.І., набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Тобто на час укладення договору дарування сторонами дотримано положень, визначених законом щодо набуття права власності на нерухоме майно - житловий будинок.
Договір дарування недійсним не визнався та є чинним.
Проте реалізувати своє право власності на житловий будинок прийнятий у дар та здійснити відповідну реєстрацію у встановленому законом порядку, позивач не має можливості з підстав невірно зазначеного її прізвища у договорі дарування.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.
Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1952-IV речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.
За приписами пункту 1 частини першої статті 4 Закону N 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме право власності на нерухоме майно.
З аналізу вищезазначеного законодавства вбачається, що станом на сьогодні законодавець визначив обв'язкову державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно. Судом за дослідженими матеріалами справи встановлено наявність допущеної помилки державним нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори Еверт В.І. при посвідченні договору дарування від 19.05.1995.
Зворотного відповідачем належними та допустимими доказами не доведено.
Виправити таку допущену помилку в позасудовому порядку нотаріусом, який посвідчив такий договір, неможливо з підстав, що такий нотаріус не є діючим.
Враховуючи наведені обставини, фактично відсутність іншого способу захисту позивачем свого права на отримане у дар майно та те, що договір дарування є чинним, суд дійшов до висновку про можливість задоволення позову і в цій частині заявлених вимог, оскільки це є єдиний можливий спосіб захисту порушених прав позивача та подальшого оформлення права власності на житловий будинок.
Відповідно до норм закріплених у ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову.
Розподіл судових витрат
У порядку ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259,263-265, 274,279,354,355 ЦПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) договору дарування житлового будинку АДРЕСА_1 , посвідченого нотаріусом Черняхівської державної нотаріальної контори Евертом В.І. 19.05.1995 за реєстровим № 1585.
3. Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач: Черняхівська селищна рада Житомирського району Житомирської області (місцезнаходження: майдан Рад,2, с-ще Черняхів, Житомирський район, Житомирська область, 12301, ЄДРПО 04344156)
Повний текст рішення складений 30.03.2026
Суддя Людмила ЛОСЬ