Справа № 279/399/26
провадження №2/283/675/2026
(заочне)
30 березня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовною заявою акціонерного товариства «Таскомбанк»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Стислий виклад позицій сторін.
23 січня 2026 року представник акціонерного товариства «Таскомбанк» Матула В.Ю. звернулась до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором у сумі 62678,78 грн з відповідача ОСОБА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 11.03.2021 між АТ «ТАСКОМБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування.
Заява-договір на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування від 11.03.2021 слід розуміти як Кредитний договір №1444906-413 від 11.03.2021, про надання споживчого кредиту, згідно з якою відповідачу наданий кредит на власні потреби. АТ «Таскомбанк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу можливість користуватись кредитними коштами в межах встановленого ліміту. У порушення умов укладеного кредитного договору відповідач свої зобов'язання в повному обсязі належним чином не виконує, кредитні кошти не повернув, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.
ОСОБА_1 є власником поточного рахунку у гривні № НОМЕР_1 , який відкритий згідно до Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування з номером Кредитного договору №1444906-413.
Умовами Кредитного договору визначено, що ознайомившись з Публічною пропозицією АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, тарифами АТ «ТАСКОМБАНК», Позичальник просив відкрити поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів, на своє ім'я та виявив бажання оформити на своє ім'я платіжну картку Master Card World та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку.
Згідно умовами Заяви-договору на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування Відповідач просив відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті.
Позичальнику було встановлено ліміт кредитування рахунку у межах максимальної суми загального ліміту кредитування для вказаного продукту, а саме надані кредитні кошти в сумі 24907,70 гривень, з процентною ставкою за встановленим кредитним лімітом 0,01 % строком на 24 місяців з автоматичною пролонгацією.
АТ «ТАСКОМБАНК» умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачеві кредит на потрібну йому суму. Відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору.
Як наслідок, станом на 30.09.2025, заборгованість за кредитним договором №1444906-413 від 11.03.2021, становить 62678,78 грн, з яких:
- заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена) - 24865,29 грн.; - заборгованість по процентам (в т. ч. прострочена) - 3,63 грн та заборгованість по комісії - 37809,86 грн.
Вимогами позову представник позивача просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» суми заборгованості за кредитним договором №1444906-413 в розмірі 62678,78 грн.
Явка та позиція сторін по справі:
Представник позивача Матула В.Ю., в судове засідання не з'явився, в позовній заяві представник позивача просила проводити судовий розгляд без участі представника.
20.03.2026 ОСОБА_2 надіслала до суду заяву, вимогами якої просила задовольнити позов в повному обсязі, представник позивача не заперечує проти винесення заочного рішення у справі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належно. Відзиву з доказами, які підтверджують заперечення проти позову, заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, зі згоди позивача, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
23 січня 2026 року представник АТ «Таскомбанк» Матула В.Ю., звернувся до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1
26 січня 2026 року ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, визначено підсудність справи Малинському районному суду Житомирської області, відповідно до інформації з Єдиного державного демографічного реєстру № 2270928 від 26.01.2026, в якій зазначено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований з 03.04.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до юрисдикції Малинського районного суду Житомирської області.
17.02.2026 матеріали вказаної справи надійшли до Малинського районного суду Житомирської області.
Судом встановлено, що 11.03.2021 ОСОБА_1 підписав Заяву-договір про надання споживчого кредиту №1444906-413, відповідно до умов договору позичальник просив надати кредит на власні потреби в рамках продукту «Зручна готівка Максимум» на умовах договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
Згідно з п. 1.2.1-1.2.12, 1.4 заяви-договору банк зобов'язався надати кредит на таких умовах: загальна сума кредиту 24907,70 грн, комісія за надання кредиту є фіксованою, нараховується банком та сплачується позичальником одноразово, під час надання кредиту, у розмірі 2,9% від суми кредиту, зазначеної в п.п.1.2.4 заяви - договору; комісія за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,9 %; кредитні кошти надаються шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок позичальника НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Таскомбанк; строк кредиту 24 місяців; проценти за користування кредитом становлять 0,01 % річних. Обслуговування кредитної заборгованості (від початкової суми кредиту): обов'язковий мінімальний платіж - 5%, не менше 100,00 грн, але не більше залишку заборгованості.
Відповідно до п. 1.11. кредитного договору банк зобов'язався надати споживчий кредит, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі на умовах, встановлених цією заявою-договором.
Згідно з п. 2.2 договору позичальник підтвердив, що на момент укладання Заяви-договору попередньо ознайомлений у письмовій формі та ознайомився у повному обсязі з інформацією, яка надається споживачу відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування» в тому числі ознайомлений з умовами та правилами надання споживчого кредиту, вартістю споживчого кредиту, його особливостями, і перевагами та недоліками, інформацією про загальну вартість споживчого кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та загальними витратами за споживчим кредитом.
В пункті 5.1 договору передбачено, що для виконання зобов'язань позичальника за заявою-договором банк відкриває рахунок для зарахування коштів, спрямованих на погашення будь-якої заборгованості за цією заявою-договором, 123395002620800068189000001 в АТ «Таскомбанк».
Відповідач також особисто підписав графік платежів з обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1444906-413 від 11.03.2021.
З матеріалів справи, досліджених судом, встановлено, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість користуватись кредитними коштами.
З долученого до позовної заяви розрахунку заборгованості слідує, що відповідач частково погашав заборгованість, тобто визнавав її.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач як позичальник умови укладеного з позивачем договору з повернення кредиту та сплати інших платежів не виконує в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість.
На підтвердження розміру заборгованості позивач надав суду розрахунки заборгованості ОСОБА_1 , зі змісту яких, станом на 30.09.2025 утворилась заборгованість за тілом кредиту 24865,29 грн, за відсотками 3,63 грн та 37809,86 заборгованість по комісії (а.с. 33-39).
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, приходить до наступного висновку.
Мотиви та застосовані норми права.
Частиною 3 ст. 10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договір та інші правочини.
Статтею ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Зобов'язання, згідно із ст. 526 ЦК України, має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Порушення боржником умов договору є цивільним правопорушенням, оскільки стаття 629 ЦК встановлює принцип обов'язковості виконання договору.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості по тілу кредиту, що становить за кредитним договором №1444906-413 від 11.03.2021 року в розмірі 24865,29 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
ОСОБА_1 , будучи вільним в укладенні кредитного договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, будучи обізнаним з умовами кредитування, в тому числі з нарахуванням відсотків за користування кредитними коштами, з чим відповідач погодився, підписавши кредитні документи, таким чином погодивши умови сплати процентів за користування кредитними коштами, а отже позовна вимога АТ «Таскомбанк» щодо стягнення процентів за кредитним договором №1444906-413 від 11.03.2021 року в розмірі 3,63 грн підлягає задоволенню.
Разом з тим, звертаючись до суду з позовом АТ «Таскомбанк» просить стягнути з відповідача комісію за обслуговування кредиту за кредитним договором №1444906-413 в розмірі 37809,86 грн, заборгованість за якою нарахована за період з 11.03.2021 по 30.09.2025. З приводу заявленої вимоги про стягнення комісії суд вважає за необхідне зазначити таке.
10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв'язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».
Положення частин першої, другої, п'ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Разом з тим, Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
За правилами ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 зроблений правовий висновок, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові від 06.11.2023 у справі № 204/224/21 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Судом встановлено, що в паспорті споживчого кредиту за продуктом «Зручна готівка Максимум» передбачено, що комісія за надання кредиту 6,9% та комісія за обслуговування кредитної заборгованості 6,9% (а.с.28).
Разом з тим, в кредитному договорі не визначений і не конкретизований перелік послуг, які надає кредитодавець позичальнику, які пов'язані з обслуговуванням кредиту, не конкретизовано, які послуги надаються відповідачу безоплатно відповідно до норм Закону України "Про споживче кредитування".
Беручи до уваги наведені вище обставини, на підставі положень ЦК України, судової практики, суд дійшов висновку, що умови укладеного між сторонами договору, згідно з яким передбачено, що позичальник сплачує комісію за обслуговування кредиту без конкретизації таких послуг, є нікчемними на підставі частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові Верховного Суду від 31.07.2025 у справа № 199/441/21 зазначено, що положення договору про надання споживчого кредиту, які передбачають здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів», є нікчемними і окреме рішення суду про визнання їх недійсними не вимагається.
У постанові від 06.11.2023 року у справі № 204/224/21 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зазначено, що у разі встановлення нікчемності умови договору про сплату комісії, правильним є висновок про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення комісії.
З огляду на те, що суд дійшов висновку, що умови договору про сплату комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними, а відтак в задоволенні вимог про стягнення з відповідача комісії в сумі 37809,86 грн слід відмовити.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач допустив неналежне виконання умов договору, а відтак наявні правові підстави для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в загальному розмірі 24868,92 гривень.
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.
На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом позов задоволений частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 961,13 грн.
Керуючись ст. 12, 23, 76, 81, 141,258, 259, 265, 280, 289 ЦПК України,
Позовні вимоги акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30, ЄДРПОУ 09806443) заборгованість :
за заявою - договором №1444906-413 від 11.03.2021 року в розмірі 24868 (двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят вісім) гривень 92 копійок, з яких: 24865,29 грн заборгованість по тілу кредиту та 3,63 грн заборгованість по процентам.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь користь акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судові витрати у розмірі 961 гривня 13 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: акціонерне товариство «Таскомбанк», адреса: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 09806443.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя