Справа № 295/11636/25
2/296/852/26
30 березня 2026 року м.Житомир
Корольовський районний суд міста Житомира в складі: головуючого судді Рожкової О.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
І. СУТЬ СПРАВИ
1.1. Представник ТОВ «Юніт Капітал» (позивач) - Хлопкова М.С. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідач), в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №813232852 від 03.06.2021 у розмірі 64 229,05 грн. Також просила стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.
1.2. В обґрунтування позову зазначала, що 03.06.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №813232852 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач добровільно за допомогою мережі Інтернет перейшла на офіційний сайт ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» www.moneyveo.ua, обрала для себе бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначила свої персональні дані, в тому числі і банківську картку, на яку в подальшому отримала грошові кошти в сумі 29 999 грн., пройшла декілька етапів підтвердження наміру вступити у договірні відносини з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та уклала кредитний договір без зовнішнього примусу. Кредитний договір №813232852 від 03.06.2021 був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором MNV926AK. Первісним кредитором були виконанні зобов'язання в повному обсязі та надано відповідачу кредит у сумі 29 999 грн., проте, відповідач порушила умови щодо своєчасного повернення кредиту та сплати процентів у встановлені строки та порядку, у зв'язку з чим у неї виникла заборгованість по сплаті кредиту та процентів, яка становить 64 229,05 грн., з яких: 29 999 грн - заборгованість по тілу кредиту та 34 230,05 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом.
1.3. Зазначала, що 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №813232852 від 03.06.2021. Вказує, що 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено договір факторингу №05/0820-011, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №813232852 від 03.06.2021. Зазначає, що 04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за спірним кредитним договором, у загальному розмірі 64 229,05 грн., з яких: 29 999 грн - заборгованість по тілу кредиту та 34 230,05 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом. Враховуючи вищевикладене просила задовольнити позов в повному обсязі.
ІІ. ПРОЦЕДУРА та ПОЗИЦІЇ СТОРІН
2.1. 15.10.2025 ухвалою суду відкрито провадження у цивільній справі №295/11636/25, яку вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
2.2. Відповідач повідомлялася про розгляд справи шляхом направлення копії позовної заяви та ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місця проживання. Однак, поштове відправлення адресоване ОСОБА_1 повернулося на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
2.3. Відповідно до норм ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
2.4. У постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у cправі №910/1730/22 зазначено, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статтями 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2021 року у справі №910/8197/19, від 09 грудня 2021 року у справі №911/3113/20).
2.5. Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
2.6. Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
2.7. Враховуючи, що розгляд справи призначено у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, вжиття судом заходів повідомлення відповідача про розгляд справи, передбачених процесуальним законом, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ та ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ
3.1. 03.06.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №813232852, відповідно до п.1.1. якого товариство зобов'язалося надати позичальнику кредит на суму 29 999 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом (а.с.31-34).
3.2. Пунктом 1.2 договору визначено, що кредит надається строком на 126 днів.
3.3. Згідно з п.1.3 договору строк дії договору обчислюється з моменту його укладення сторонами та до закінчення строку на який надано кредит, але в будь-якому разі договір діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.
3.4. Як передбачено п.1.4 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 251,85% річних, що становить 0,69% в день від суми кредиту за час користування ним (дисконтна процентна ставка).
3.5. На умовах, викладених в п.1.6 договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50% річних, що становить 1,30% в день від суми кредиту за час користування ним (базова процентна ставка) (п.1.5 договору).
3.6. Пунктом 1.6.1 за умови застосування до відносин між сторонами умов нарахування процентів за базовою процентною ставкою: - загальні витрати за кредитом складають - 30 602,60 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту складає - 60 601,60 грн.
3.7. Згідно з пунктом 4.1. кредитного договору, невід'ємною частиною цього договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись правил, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua.
3.8. Кредитний договір №813232852 від 03.06.2021 підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор MNV926AK було направлено позичальнику 03.06.2021, о 05:43:57 год., на номер мобільного телефону, вказаний ним в заявці на отримання грошових коштів 0978229880, одноразовий персональний ідентифікатор було введено позичальником у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства 03.06.2021, о 05:45:38 год., після чого відповідач натиснула кнопку «Відправити/Підписати»», що є підписанням договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відразу після вчинених дій.
3.9. 03.06.2021 ОСОБА_1 також підписала паспорт споживчого кредиту, у якому міститься інформація про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші умови. Умови кредитування аналогічні умовам, погодженим сторонами у кредитному договорі №813232852 від 03.06.2021 (а.с.30).
3.10. З платіжного доручення від 03.06.2021 вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало на картковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 29 999 грн. У графі «призначення» вказано про перерахування коштів за договором №813232852 від 03.06.2021 (а.с.9).
3.11. Крім того, факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0./7-251030/44822-БТ від 03.11.2025, згідно якого ОСОБА_1 емітовано карту НОМЕР_1 (а.с.121).
3.12. Згідно з випискою по рахунку за період з 03.06.2021 по 08.06.2021 ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 було зараховано грошові кошти в сумі 29 999 грн (а.с.122).
3.13. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01 (а.с.22-27).
3.14. Згідно п.2.1 укладеного договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених договором.
3.15. Згідно п.п.1.3. договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
3.16. Відтак, договором факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 встановлено, що предметом відступлення за ним є в тому числі вимоги, які виникнуть у клієнта в майбутньому (майбутня вимога), при цьому перелік кредитних договорів, за якими здійснюється відступлення, наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги. Такі додатки до договору є невід'ємною частиною договору факторингу.
3.17. Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії договору закінчується 28 листопада 2019 року.
3.18. 28.11.2019 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №19 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому всі інші умови договору залишились без змін (а.с.77 зворот).
3.19. 31.12.2020 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, відповідно до якої договір факторингу викладено у новій редакції. Строк дії договору визначено до 31.12.2021 (а.с.78).
3.20. 31.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №27 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022 (а.с.83).
3.21. 31.12.2022 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №31 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2023 (а.с.83 зворот)
3.22. 31.12.2023 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено додаткову угоду №32 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2024 (а.с.84).
3.23. Відповідно до реєстру прав вимоги №148 від 25.08.2021 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 59 549,17 грн., яка складається з 29 999 грн заборгованості за основною сумою боргу та 29 550,17 грн заборгованості по несплаченим відсоткам (а.с.70-71).
3.24. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01 відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги (а.с.63-67).
3.25. Відповідно до пункту 8.2 договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 строк дії договору закінчується 04 серпня 2021 року.
3.26. 03.08.2021 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31.12.2022 (а.с.67 зворот).
3.27. 30.12.2022 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено додаткову угоду №3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 30.12.2024 (а.с.68).
3.28. Відповідно до реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 64 229,05 грн., яка складається з 29 999 грн заборгованості за основною сумою боргу та 34 230,05 грн заборгованості по несплаченим відсоткам (а.с.61-62).
3.29. Відповідно до платіжної інструкції від 30.05.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» згідно договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 здійснило оплату на користь ТОВ «Таліон Плюс» (а.с.60 зворот).
3.30. 04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №813232852 від 03.06.2021 у загальному розмірі 64 229,05 грн (а.с.55-60).
3.31. Відповідно до реєстру боржників від 04.06.2024 до договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2024 до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 64 229,05 грн., яка складається з 29 999 грн заборгованості за основною сумою боргу та 34 230,05 грн заборгованості по несплаченим відсоткам (а.с.53-54).
3.32. Відповідно до платіжних інструкцій від 10.06.2025 ТОВ «Юніт Капітал» згідно договору факторингу №04/06/25-Ю від 04.06.2024 здійснило оплату на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (а.с.46-49).
3.33. Відповідно до розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 64 229,05 грн., з яких: заборгованість по кредиту 29 999 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом 34 230,05 грн (а.с.41-45).
IV. НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ
4.1. За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
4.2. За змістом ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
4.3. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України).
4.4. Правовідносини з приводу надання кредиту регулюються Цивільним кодексом України та Законом України «Про банки та банківську діяльність».
4.5. Відповідно до статті 2 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» банківським кредитом визнається будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, сплати процентів за її користування та інших зборів з такої суми.
4.6. Правовою формою щодо оформлення відносин сторін є кредитний договір.
4.7. В силу ч.1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
4.8. Згідно з ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
4.9. Із положень ч.1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
4.10. Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
4.11. Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
4.12. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
4.13. Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
4.14. Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
4.15. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 629 ЦК України).
4.16. Згідно з частиною 1 статті 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
4.17. Частиною 1 ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
4.18. Статтями 1048, 1049, 1050 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
4.19. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
4.20. За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
4.21. Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
4.22. Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
V. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ
5.1. З матеріалів справи вбачається, що 03.06.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір №813232852, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 29 999 грн., строк позики - 126 днів зі сплатою процентів у розмірі 0,69% в день від суми кредиту за час користування ним, загальні витрати за кредитом складають - 30 602,60 грн.; орієнтовна загальна вартість кредиту складає - 60 601,60 грн.
5.2. Факт перерахування кредитних коштів відповідачу підтверджується платіжним дорученням від 03.06.2021, листом АТ КБ «ПриватБанк» №20.1.0.0.0./7-251030/44822-БТ від 03.11.2025 та випискою по рахунку за період з 03.06.2021 по 08.06.2021, згідно якої ОСОБА_1 на карту НОМЕР_1 було зараховано грошові кошти в сумі 29 999 грн.
5.3. Суд зауважує, що виписка з банківського рахунку є належним доказом користування кредитними коштами та наявності заборгованості, оскільки відображає рух коштів та доводить активне користування відповідачем кредитними коштами та неналежне виконання ним своїх обов'язків з погашення кредиту.
5.4. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20, від 13 жовтня 2021 року у справі №209/3046/20, від 26 жовтня 2022 року у справі №333/5483/20.
5.5. Відтак, суд вважає, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору.
5.6. За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
5.7. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
5.8. Матеріали справи не містять та відповідачем не надано доказів щодо спростування презумпції правомірності кредитного договору. Зазначений договір недійсним не визнано.
5.9. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду справи про стягнення заборгованості за кредитним договором, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України.
5.10. 28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено договір факторингу №28/1118-01 та в подальшому додаткові угоди до нього, згідно яких до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 59 549,17 грн., яка складається з 29 999 грн заборгованості за основною сумою боргу та 29 550,17 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.
5.11. 05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 64 229,05 грн., яка складається з 29 999 грн заборгованості за основною сумою боргу та 34 230,05 грн заборгованості по несплаченим відсоткам.
5.12. 04.06.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено договір факторингу №04/06/25-Ю, відповідно до умов якого позивач набув права вимоги до відповідача за кредитним договором №813232852 від 03.06.2021 у загальному розмірі 64 229,05 грн.
5.13. Суд звертає увагу на те, що надана копія договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від клієнта, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», до фактора, ТОВ «Таліон Плюс».
5.14. Копія договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 містить підписи сторін, які підтверджують укладення договору та перехід права вимоги від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс».
5.15. Аналогічним чином право вимоги за кредитним договором відступлено ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» на користь ТОВ «Юніт Капітал».
5.16. Колегія суддів визнає, що копії договорів факторингу та реєстрів права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.
5.17. Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 січня 2026 року викладеними у справі №727/2790/25 (провадження №61-13862св25).
5.18. Звертаючись до суду з позовом ТОВ «Юніт Капітал» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у сумі 64 229,05 грн., з яких: 29 999 грн - заборгованість по кредиту та 34 230,05 грн - заборгованість по несплаченим відсотками за користування кредитом.
5.19. Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що ОСОБА_1 було надано кредит у сумі 29 999 грн., остання на погашення кредиту сплатила 257 грн., які зараховані на погашення відсотків.
5.20. Згідно із позицією Великої Палати Верховного Суду, сформованою у справі №342/180/17 від 03.07.2019, якщо фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку кредитору не повернуті, тоді як строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.
5.21. Таким чином заборгованість по тілу кредиту складає 29 999 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки є доведеною та обґрунтованою належними доказами у справі.
5.22. Щодо стягнення відсотків.
5.23. Пунктом 1.2 договору визначено, що кредит надається строком на 126 днів.
5.24. Як передбачено п.1.4 договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється в розмірі 251,85% річних, що становить 0,69% в день від суми кредиту за час користування ним (дисконтна процентна ставка).
5.25. На умовах, викладених в п.1.6 договору, до відносин між сторонами застосовуються умови нарахування процентів за ставкою 474,50% річних, що становить 1,30% в день від суми кредиту за час користування ним (базова процентна ставка).
5.26. Умови нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою застосовується за умови, що кожен з чергових платежів здійснений не пізніше строку вказаного в графіку платежів за цим договором. Сторони погодили, що у разі прострочення повернення будь-якого з платежів за договором умови про нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою скасовуються і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою починаю з наступного дня що слідує датою платежу (п.1.6. договору).
5.27. Відтак, оскільки ОСОБА_1 погашення кредиту не здійснювала у погоджений сторонами графік платежів, то відсотки необхідно обраховувати відповідно до п.1.5 договору, а саме за ставкою 1,30% в день.
5.28. Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору становить 49 138,36 грн (із розрахунку 29 999 грн (тіло кредиту) х 1,30% (відсоткова ставка) х 126 днів (строк позики).
5.29. Оскільки на погашення відсотків відповідачем сплачено 257 грн., то заборгованість за відсотками складає 48 881,36 грн.
5.30. Разом з тим, за вимогами ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
5.31. Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України, при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
5.32. У п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення» роз'яснено, що вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
5.33. Отже, позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» про стягнення заборгованості за відсотками в сумі 34 230,05 грн є доведеними та обґрунтованими належними доказами у справі.
5.34. Таким чином, враховуючи, що позивач надав відповідачу обумовлені договором від 03.06.2021 грошові кошти, шляхом перерахування суми позики на банківський рахунок, вказаний позичальником, натомість відповідач свої зобов'язання з повернення коштів за договором не виконала, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 64 229,05 грн., з яких: тіло кредиту - 29 999 грн та проценти - 34 230,05 грн.
VI. ЩОДО СУДОВИХ ВИТРАТ
6.1. За правилами частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у зв'язку із задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн за подання позовної заяви до суду.
6.2. Щодо витрат на професійну правничу допомогу.
6.3. Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
6.4. Згідно із статтею 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: - у разі задоволення позову - на відповідача; - у разі відмови в позові - на позивача; - у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
6.5. Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
6.6. Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
6.7. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
6.8. На підтвердження надання правової допомоги, позивачем надано: копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №4956 від 24.04.2012 (а.с.36), копію довіреності від 05.06.2025 (а.с.35), копію акту прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2025 (а.с.37), копію додаткової угоди №25770506589 до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 (а.с.38), копію договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 (а.с.39-40), копію протоколу погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги №05/06/25-01 від 05.06.2025 (а.с.40 зворот). Загальний розмір витрат складає 7000 грн.
6.9. Водночас, суд зауважує, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 64 229,05 грн. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.
6.10. Верховний Суд у справах №905/1795/18 та №922/2685/19 неодноразово зауважував, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
6.11. У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №206/6537/19 (провадження №61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
6.12. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим. Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
6.13. Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19.
6.14. Крім того, суд звертає увагу на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Наведене узгоджується з висновками викладеними в додатковій постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі №910/5724/23. Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі №911/2737/17.
6.15. Таким чином, з урахуванням наявних у справі доказів фактично понесених витрат позивачем на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; значенням справи для сторін, суд дійшов висновку про відшкодування судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн., шляхом їх стягнення з ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 76-80, 89, 141, 259, 263, 265, 268, 273 Цивільного процесуального кодексу України, Корольовський районний суд міста Житомира,
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором №813232852 від 03.06.2021 в розмірі 64 229 (шістдесят чотири тисячі двісті двадцять дев'ять) гривень 05 копійок, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять два) гривень 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінпром Маркет»,
місцезнаходження за адресою:
01024, м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4А, офіс 10,
код ЄДРПОУ 43541163.
Відповідач:
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
зареєстроване місце проживання за адресою:
АДРЕСА_1 ,
РНОКПП: НОМЕР_2
Повне рішення суду складене 30 березня 2026 року.
Головуючий суддя Олена РОЖКОВА