Справа № 296/3679/26
1-кс/296/1474/26
Іменем України
про застосування запобіжного заходу
у вигляді особистого зобов'язання
30 березня 2026 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , кримінальному провадженні № 12026060000000133 від 25.03.2026 про застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Верлок Радомишльського району Житомирської області, громадянина України, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України,-
30.03.2026 до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання у кримінальному провадженні №42024060000000032 від 14.05.2024, за ч.1 ст.155 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що у СУ ГУНП в Житомирській здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 12026060000000133 від 25.03.2026, за ч. 1 ст. 155 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , 21.03.2025, через багатоплатформовий месенджер «Telegram» розпочав спілкування із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка під час спілкування повідомила останньому про свій дійсний вік - чотирнадцять років, таким чином ОСОБА_5 дізнався про те, що ОСОБА_6 є особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку. Надалі, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 почали періодично зустрічатися, спільно проводити час та спілкуватись за допомогою соціальних мереж.
Так, у невстановлений слідством день червня 2025 року, близько
22:00 год, ОСОБА_5 , будучи повнолітньою особою, перебував разом із неповнолітньою ОСОБА_6 поблизу магазину за адресою:
АДРЕСА_2 , де у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на вчинення повнолітньою особою дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним проникненням в тіло особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, з використанням геніталій, тобто на періодичне здійснення статевих зносин з ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на статеві зносини з особою, яка не досягла шістнадцятирічного віку, у вказаний час та місці,
ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та свідомо допускаючи настання суспільно- небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості неповнолітньої потерпілої, достовірно знаючи, що остання не досягла шістнадцятирічного віку та не зважаючи на це, з метою задоволення статевої пристрасті, за взаємною згодою з потерпілою, вчинив дії сексуального характеру, пов'язані з вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої ОСОБА_6 , з використанням геніталій.
У подальшому, протягом літа 2025 року ОСОБА_5 , перебуваючи поблизу магазину за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання своєї знайомої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , в нежилому будинку його сестри ОСОБА_8 , що за адресою: АДРЕСА_4 за взаємною згодою з потерпілою, з метою задоволення статевої пристрасті, неодноразово, повторно, вчиняв дії сексуального характеру, пов'язані з вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої ОСОБА_6 , з використанням геніталій.
Також, 15.09.2025 року, у вечірній час ОСОБА_5 , за місцем свого тимчасового проживання, у підвальному приміщенні, за адресою: АДРЕСА_5 , перебував разом із неповнолітньою ОСОБА_6 , де, продовжуючи реалізовувати свій єдиний злочинний намір, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та свідомо допускаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості неповнолітньої потерпілої, достовірно знаючи, що остання не досягла шістнадцятирічного віку та не зважаючи на це, з метою задоволення статевої пристрасті та за взаємною згодою з потерпілою, повторно вчинив дії сексуального характеру, пов'язані з вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої ОСОБА_6 , з використанням геніталій.
Також, у достеменно невстановлений день наприкінці листопада 2025 року, ОСОБА_5 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_6 , продовжив реалізовувати свій єдиний злочинний намір, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та свідомо допускаючи настання суспільно - небезпечних наслідків у вигляді порушення статевої недоторканості неповнолітньої потерпілої, достовірно знаючи, що остання не досягла шістнадцятирічного віку та не зважаючи на це, з метою задоволення статевої пристрасті, за взаємною згодою з потерпілою, у кімнаті житлового будинку за вказаною адресою, повторно вчиняв дії сексуального характеру, пов'язані з вагінальним проникненням в тіло неповнолітньої ОСОБА_6 ,
з використанням геніталій.
25.03.2026 у відповідності до ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 155 КК України.
З огляду на викладене, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки та виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, орган досудового розслідування вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, оскільки, на думку сторони обвинувачення, наявні ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Сторони кримінального провадження надіслали слідчому судді заяви в яких просили клопотання розглянути без їх участі, оскільки заперечень проти його задоволення жодна зі сторін не має.
Дослідивши та оцінивши матеріали клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Стаття 177 КПК України встановлює мету і підстави застосування запобіжних заходів
Так ч.1 ст.177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Житомирській області розслідує кримінальне провадження № 12026060000000133 від 25.03.2026 за ч. 1 ст. 155 КК України де одним з підозрюваних є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Враховуючи стадію судового розгляду, суд, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) вважає, що підозра ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155 КК України є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України що підтверджується в своїй сукупності долученими до клопотання доказами:
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 23.12.2025;
-висновком експерта № 2720 від 25.12.2025;
-протоколом допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 від 06.01.2026;
-поясненнями ОСОБА_9 від 16.09.2025;
-протоколом огляду від 12.01.2026, а саме мобільного телефону марки «Redmi 13» належного ОСОБА_10 ;
-протоколом огляду від 13.01.2026, а саме мобільного телефону марки «Redmi 14С» належного ОСОБА_6 ;
-протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_11 від 13.01.2026;
-протоколом допиту малолітнього свідка ОСОБА_7 від 13.01.2026;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 14.01.2026;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 22.01.2026;
-висновком експерта №97 від 22.01.2026;
-протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 22.01.2026;
-протоколом огляду від 22.01.2026, а саме мобільного телефону марки «Redmi 14С» належного ОСОБА_6 ;
-протоколом огляду від 21.01.2026, а саме мобільного телефону марки «Redmi 13» належного ОСОБА_10 ;
-висновком судової психологічної експертизи №СЕ-19/106-25/2605-ПС від 27.02.2026;
-висновком судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи №СЕ-19/106-26/1875-ЛД від 10.02.2026;
-протоколом допиту неповнолітньої потерпілої ОСОБА_6 від 03.03.2026;
-протоколом огляду місця події від 25.03.2026 по АДРЕСА_4 ;
-протоколом огляду місця події від 25.03.2026 по вул. Цегельна, буд. 38д у м. Радомишль Житомирської області;
-рапортом ЄО № 125 від 06.01.2026 ВП № 2 Житомирського РУП № 2 ГУНП в Житомирській області;
-поясненням ОСОБА_10 від 06.01.2026;
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Щодо ризиків.
Прокурор вказує, що існують ризики передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні;
Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування від слідчого органу а в подальшому від суду оцінюється слідчим суддею в світлі тих обставин що, підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 155 КК України та у разі визнання його винуватим йому загрожує покарання у вигляді обмеження волі на строк до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, з метою уникнення покарання підозрюваний може спробувати переховуватися від слідства чи суду.
При цьому, слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
ЄСПЛ постійно наголошує, що обґрунтування наявності ризиків лише тяжкістю інкримінованого кримінального правопорушення, є неправомірним. Про це зазначено в рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 12369 від «26» червня 1991 року по справі «Латальє проти Франції», п. 51, за скаргою № 5522/04 від «20» січня 2011 року по справі «Прокопенко проти України», за скаргою № 38717/04 від «14» жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України», п. 29, 41, за скаргою № 37466/04 від «20» травня 2010 року по справі «Москаленко проти України».
Окрім тяжкості покарання, суд зобов'язаний враховувати і інші чинники - зокрема і особу підозрюваного, його характеристики в побуті, за місцем роботи, та репутацію.
Підозрюваний ОСОБА_5 є молодим чоловіком 19 років, немає постійного місця проживання, зареєстрований в будинку бабусі проте постійно проживав в орендованих будинках, офіційно не працевлаштований, раніше не судимий, має незакінчену середньою спеціальну освіту, за місцем реєстрації характеризувався з позитивної сторони.
З огляду на особу підозрюваного, слідчий суддя вважає, що ризик переховування все ж таки існує .
Натомість ризик (п.3 ч.1 ст. 177 КПК України) незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_6 дійсно реальний та має високу ступінь ймовірності. Так підозрюваний може незаконно впливати на потерпілу ОСОБА_6 з метою зміни показів чи відмови їх надавати взагалі. Так само і на свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 (неповнолітня), ОСОБА_7 (неповнолітня)
Отже, слідчий суддя під час розгляду клопотання встановив обгрунтованість підозри ОСОБА_5 за ч.1 ст.155 КК України та ризики передбачені п 1,3 ч.1 с.177 КПК України.
Статтею 179 КПК України визначено, що особисте зобов'язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов'язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов'язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу.
Підозрюваному, обвинуваченому письмово під розпис повідомляються покладені на нього обов'язки та роз'яснюється, що в разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Особисте зобов'язання не має строку дії.
Натомість обов'язки передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.
Слідчий суддя приходить до висновку, що все ж таки для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобіганням ризикам передбаченим п.1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати потерпілу у цьому кримінальному провадженні, у якому підозрюється, ОСОБА_5 слід обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання та покласти на нього ряд обов'язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України, а саме:
- прибувати на виклик до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утриматися від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 та неповнолітніми свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_11 , ОСОБА_7
- у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
При цьому в ч.5,6 ст.194 КПК України КПК України відсутній такий обов'язок, як заборонити відвідувати пункти перетину державного кордону України та здійснювати виїзд за межі території України в умовах воєнного стану та період мобілізації, отже в цій частині клопотання задоволенню не підлягає.
Оскільки підозра ОСОБА_5 повідомлена 25.03.2026 то строк досудового розслідування до 25.05.2025 (включно) , а отже і обов'язки діють в межах строку досудового розслідування.
Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176-179, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 155 КК України у кримінальному провадженні №42024060000000032 від 14.05.2024 ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- прибувати на виклик до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- утриматися від спілкування з потерпілою ОСОБА_6 та неповнолітніми свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_11 , ОСОБА_7
- у разі наявності здати на зберігання до відповідних органів державної влади документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну;
Строк дії обов'язків встановити до 25.05.2026 (включно), що в межах строку досудового розслідування
Роз'яснити підозрюваному, що у разі невиконання вказаних обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і накладене грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчих в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно вручити прокурору, підозрюваному та його захиснику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1