Справа № 278/6351/24
2/296/5/25
"04" листопада 2025 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді Маслак В.П.,
за участю секретаря судового засідання Пшегалінській К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Губин» до ОСОБА_1 про стягнення суми завданих збитків,-
У листопада 2024 року ТОВ «Птахокомплекс «Губин» звернулось до Житомирського районного суду Житомирської області з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 52277,37 грн. завданих збитків та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог заначено, що 27.06.2023 наказом (розпорядженням) № 269-п/23 ОСОБА_1 було прийнято на посаду продавець продовольчих товарів до ТОВ Птахокомплекс «Губин» та укладено договір про повну матеріальну відповідальність, яким передбачено, що продавець продовольчих товарів бере на себе повну відповідальність за забезпечення збереження переданих йому підприємством матеріальних цінностей та що відповідач зобов'язується дбайливо ставитися до переданих їй матеріальних цінностей та вчасно вживати заходів щодо попередження шкоди. Пунктом 3.1. договору зазначено, що у випадку незабезпечення з вини працівника збереження ввірених йому матеріальних цінностей встановлення розміру шкоди нанесеної підприємству і її відшкодування проводиться у відповідності із діючим законодавством України. Також відповідач ознайомився з робочою інструкцією продавця продовольчих товарів (відділ роздрібної торгівлі), про що поставив особистий підпис в аркуші ознайомлення з посадовою інструкцією.
20.08.2024 Наказом по підприємству № 1-1/217 було проведено позапланову інвентаризацію готової продукції, товарно-матеріальних цінностей, основних засобів та наявних коштів на Торговій точці № 011066 (старий порядковий номер 66), що знаходиться за адресою м. Житомир, вул. Вокзальна, 14б. Відповідач із зазначеним наказом про проведення інвентаризації була ознайомлена під підпис.
20.08.2024 було проведено інвентаризацію готової продукції, товарно-матеріальних цінностей, основних засобів та наявних коштів за результатами якого складено інвентаризаційний опис, акт про результати інвентаризації наявних коштів по на торговій точці № 011066 (старий порядковий номер 66), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за якою виявлено відсутність будь-яких коштів на ТТ, проте відповідно до даних бухгалтерського обліку, має зберігатись 12989,00 грн. З виявленою нестачею відповідач погодилась.
Крім цього, 20.08.2024 відповідно до Інвентаризаційного опису запасів, підписаного комісією в повному складі та матеріально-відповідальною особою, виявлено нестачу товару на суму 39288,37 грн. Відповідачем інвентаризаційний опис підписано, заперечень не надано.
Зазначається, що станом на 20.08.2024 відповідач завдала позивачу збитків на загальну суму 52277,37 грн.
21.10.2024 наказом № 687-п/24 (розпорядженням) про припинення трудового договору (контракту) з 19.08.2024 ОСОБА_1 звільнено на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України. 01.10.2024 відповідачу було направлено вимогу про погашення завданих збитків з метою мирного врегулювання спору, однак вимога залишилась невиконаною, збитки не погашені. У зв'язку з чим виникла необхідність у зверненні до суду з даним позовом.
Ухвалою Житомирського районного суду Житомирської області від 11.12.2024 матеріали справи № 278/6351/24 направлені за підсудністю до Корольовського районного суду м. Житомира.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2025 цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Губин» до ОСОБА_1 про стягнення суми завданих збитків, передано судді Маслак В.П.
Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 03.01.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
13.01.2025 стороною позивача подано заяву про усунення недоліків та ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 14.01.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлялась належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомляла, від неї до суду не надходило відзиву та заяви про розгляд справи у її відсутності.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За таких обставин, на підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає, що наявні підстави для заочного розгляду справи.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, суд враховує наступні норми Закону.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Відповідно до ч. 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за не одержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами.
Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою роботодавця працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 135-1 КЗпП України відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей.
Відповідно до статті 135-1 КЗпП України письмовий договір про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівником, який досяг вісімнадцятирічного віку та:
1) займає посаду або виконує роботу, безпосередньо пов'язану із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або використанням у процесі виробництва переданих йому цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
2) виконує роботу за трудовим договором про дистанційну роботу або про надомну роботу і користується обладнанням та засобами роботодавця, наданими йому для виконання роботи.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.
Обов'язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника лежить на роботодавцеві (стаття 138 КЗпП України).
Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 29 листопада 2019 року в справі № 607/1508/16-ц.
У пункті 3 та 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 року №14 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» судам роз'яснено, що виходячи з вимог ст. 15 ЦПК України суд у кожному випадку зобов'язаний вживати передбачених законом заходів до всебічного, повного й об'єктивного з'ясування обставин, від яких згідно зі ст.ст. 130, 135-3, 137 КЗпП України залежить вирішення питання про покладення матеріальної відповідальності та про розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню. Зокрема, з'ясовувати: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов'язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.
Під прямою дійсною шкодою, зокрема, слід розуміти втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов'язків, грошові виплати.
Згідно ст. 130 КЗпП України неодержані підприємством, установою, організацією прибутки не можуть включатися до шкоди, яка підлягає відшкодуванню працівником.
Відповідно до наказу (розпорядженням) № 269-п/23 від 27.06.2023 ОСОБА_1 було прийнято на посаду продавець продовольчих товарів ТТ №66 за адресою: АДРЕСА_1 до ТОВ Птахокомплекс «Губин» (а.с. 9).
29.06.2023 між ТОВ «Птахокомплекс «Губин» та ОСОБА_1 було укладено договір про повну матеріальну відповідальність (а.с. 17). Відповідно до умов укладеного між сторонами договору, ОСОБА_1 , як продавець продовольчих товарів торгової точки № 66 АДРЕСА_1 , взяла на себе повну відповідальність за забезпечення збереження переданих їй матеріальних цінностей.
20.08.2024 Наказом по підприємству № 1-1/217 було проведено позапланову інвентаризацію готової продукції, товарно-матеріальних цінностей, основних засобів та наявних коштів на Торговій точці № 011066 (старий порядковий номер 66), що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 18). За наслідками проведеної інвентаризації було встановлено відсутність будь-яких коштів на ТТ, проте відповідно до даних бухгалтерського обліку, повинно зберігатись 12989,00 грн.
Крім цього, 20.08.2024 відповідно до Інвентаризаційного опису запасів, підписаного комісією в повному складі та матеріально-відповідальною особою, виявлено нестачу товару на суму 39288,37 грн. (а.с. 21-29).
21.10.2024 наказом № 687-п/24 (розпорядженням) про припинення трудового договору (контракту) з 19.08.2024 ОСОБА_1 звільнено на підставі п. 4 ст. 40 КЗпП України (а.с. 80).
01.10.2024 року ОСОБА_1 направлено вимогу про погашення заборгованості № б/н в розмірі 52277,67 грн (а.с.84-85).
Відповідач відповідь на вимогу не надала, завдані товариству збитки не погасила.
З огляду на викладене, враховуючи, що розмір збитків повністю підтверджений належними та допустимими доказами, завдані збитки не сплачені, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача. Отже, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн 00 коп..
Керуючись ст.4, 12, 13, 76 - 91, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Губин» до ОСОБА_1 про стягнення суми завданих збитків - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Губин» завдані збиткі в загальному розмірі 52277,37 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахокомплекс «Губин» суму сплаченого судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Корольовським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира в 30-денний строк з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя В. П. Маслак