П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 березня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/41652/25
Суддя П'ятого апеляційного адміністративного суду Градовський Ю.М., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
У грудні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ВЧ НОМЕР_1 , у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати мені в повному обсязі компенсації за всі дні невикористаної відпустки із включення до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити мені компенсацію за всі дні невикористаних відпусток із включення до складу грошового забезпечення сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток, з урахуванням раніше виплачених сум;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток (грошове забезпечення з урахуванням всіх виплат) за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2026р. адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_1 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 сум додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», при обчисленні розміру грошової компенсації за невикористані дні оплачуваних відпусток та за невикористані дні додаткової відпустку, як учаснику бойових дій.
Зобов'язано ВЧ НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані дні основної щорічної відпустки за 2022 рік у кількості 23 доби, за 2023 рік у кількості 20 діб, за 204 рік у кількості 30 діб, за 2025 рік у кількості 15 діб та за невикористані дні додаткової відпустку, як учаснику бойових дій, яка надається відповідно до пункту 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантій їх соціального захисту» за 2023-2025 роки, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", та провести виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись із даним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду скасувати в частині відмови та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення адміністративного позову.
Розглянувши апеляційну скаргу, суддя вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутись до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 1 ст.295 КАС України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Одеського окружного адміністративного суду прийняте 18 лютого 2026р., а апеляційну скаргу подано до суду через ЄСІТС 23 березня 2026р., з пропуском 30-денного строку на апеляційне оскарження, при цьому клопотання про поновлення пропущеного строку, яке у відповідності до ч.2 ст.295 КАС України та ч.3 ст. 298 КАС України є обов'язковим, апелянтом не надано.
Отже, для поновлення судом строку на апеляційне оскарження, апелянт незалежно від поважності причин пропуску строку повинен порушити питання шляхом подання відповідного клопотання про його поновлення та вказати поважні підстави, які унеможливили подати апеляційну скаргу вчасно.
Окрім того, згідно із п.1 ч.5 ст.296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Підпунктом 2 п.3 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» №3674-VІ (далі - Закон №3674-VІ) визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 3 ст.4 Закону №3674-VІ передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що він звільнений від сплати судового збору, посилаючись на п.1 ч.1 ст.5 Закону №3674-VІ.
Згідно з п.5 ч.1 ст.5 Закону №3674-VІ від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Як вбачається зі вимог апеляційної скарги, позивач просить:
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_1 нарахувати та виплатити середній заробіток (грошове забезпечення з урахуванням всіх виплат) за весь час затримки розрахунку при звільненні.
Суддя зауважує, що правова природа середнього заробітку за час вимушеного прогулу відрізняється від правової природи середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Середній заробіток за час вимушеного прогулу - це заробітна плата, а середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні таким не є. Заробітна плата не може сплачуватися особі, яка не перебуває в трудових відносинах з роботодавцем, який проводить виплату. При виплаті середнього заробітку за час вимушеного прогулу особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 8.02.2022р. у справі №755/12623/19.
Таким чином, в частині вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні судовий збір підлягає сплаті на загальних підставах.
Щодо наданого скаржником посвідчення УБД, суддя зазначає наступне.
Приписами п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI передбачено, що, зокрема, учасники бойових дій у справах пов'язаних з порушенням їхніх прав звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, установлені Законом України від 22 жовтня 1993р. «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
У ст.22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Зокрема, у п.18 ч.1 ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» указано, що учасникам бойових дій надаються пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VІ суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.ст.12, 22 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Предметом позову у цій справі, зокрема, є зобов'язання нарахувати і виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку на користь позивача.
Таким чином, вимога позивача не пов'язана з порушенням його права на соціальний захист саме як учасника бойових дій, тому п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VІ у цих правовідносинах не підлягає застосуванню.
Відтак, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду складає 1 453,44грн., то суддя вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху для надання строку для сплати судового збору.
Отже, враховуючи приписи п.1 ч.5 ст.296 КАС України та положення ст.4 ЗУ «Про судовий збір» до апеляційної скарги повинно бути додано належним чином оформлений документ про сплату судового збору (квитанцію, платіжне доручення, довідку, засвідчену підписом контролера та скріплену печаткою установи банку у разі коли сплата судового збору здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, тощо) у розмірі 1 453,44грн.. Платіжні реквізити для перерахування судового збору: рахунок отримувача коштів ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача UA678999980313101206081015758; код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», відомча ознака: « 81» (Апеляційні адміністративні суди).
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160,161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, протягом якого потрібно усунути недоліки.
З урахуванням викладеного, для усунення недоліків апеляційної скарги скаржнику необхідно подати до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та докази про сплату судового збору у розмірі 1 453,44грн..
За правилами п.4 ч.1 ст.299 КАС України, якщо заяву про поновлення строку не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.169,298,299 КАС України, суддя
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.
Надати апелянту строк протягом 10 днів з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків.
У разі не подачі заяви про поновлення строку, або вказані причини у заяві будуть визнані неповажними, судова колегія відмовить у відкритті апеляційного провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя П'ятого апеляційного
адміністративного суду Ю.М. ГРАДОВСЬКИЙ