справа № 380/10341/25
з питань встановлення судового контролю
30 березня 2026 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кравціва О.Р. розглянув у порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Сокальська виправна колонія (№47)», про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа №380/10341/25 за позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Сокальська виправна колонія (№47)», про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.07.2025 (набрало законної сили 15.08.2025) позов задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Державної установи «Сокальська виправна колонія (№47)» щодо не нарахування і не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01.01.2008 по 30.11.2015 та за період з 01.12.2015 по 29.01.2018, із застосуванням січня 2008 року як базового місяця. Зобов'язано Державну установу «Сокальська виправна колонія (№47)» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у повному обсязі за період з 01.01.2008 по 30.11.2015, з врахування раніше виплачених сум, та за період з 01.12.2015 по 29.01.2018, із застосуванням базового місяця січня 2008 року.
Позивач подав заяву про встановлення судового контролю за виконання рішення суду, в якій просить зобов'язати Державну установу «Сокальська виправна колонія (№47)» до Львівського окружного адміністративного суду письмовий звіт про виконання рішення суду у справі №380/10341/25, оскільки станом на день подання заяви рішення не виконано та перебуває на виконанні у Відділі примусового виконання рішень у Львівській області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Вирішуючи заяву про встановлення судового контролю, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до частин 1, 2 статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Суд зауважує, що 19.12.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX (далі - Закон №4094-ІХ), яким статтю 382 КАС України викладено у новій редакції, а КАС України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
При цьому, відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Отже, розгляд заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду здійснено з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом №4094-ІХ.
Відповідно до положень статті 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції (частина 1).
Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу (частина 2).
Положеннями статті 382 КАС України передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 3 статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб'єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Суд може зобов'язати подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення особисто керівника суб'єкта владних повноважень (частина 4 статті 382-1 КАС України).
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу (частина 1 статті 382-3 КАС України).
З викладених норм права слід виснувати, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції щодо до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Водночас такі повноваження суду повинні реалізовуватися з урахуванням статті 129-1 Конституції України, і такі повноваження надані суду з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.
Таким чином, при вирішенні питання щодо наявності чи відсутності підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд повинен з'ясувати, чи виконано судове рішення, причини, які спричинили невиконання такого рішення та чи є вони об'єктивними, а також оцінити ризики, які можуть існувати для позивача у випадку невиконання рішення суду.
Суд звертає увагу, що правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
Однак до заяви про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення позивачем не долучено жодного доказу, що міг би підтвердити той факт, що відповідач відмовляє позивачу у виконанні рішення суду або відповідачем не вживаються всі необхідні дії щодо належного його виконання.
Також, позивач вказує, що пред'явив до виконання виконавчий лист у справі №380/10341/25.
Суд встановив, що державним виконавцем 04.11.2025 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №79487468.
У цьому контексті слід наголосити, що обов'язковість та повнота виконання рішення суду в порядку Закону України «Про виконавче провадження» першочергово залежить від державного виконавця, який наділений повноваженнями з примусового виконання.
Водночас позивач не надає жодних доказів того, що вичерпано можливості загального порядку виконання судового рішення, визначеного Законом України «Про виконавче провадження».
Отже, суд висновує, що на даному етапі заявником не доведено обставин, які б свідчили про недобросовісність дій відповідача під час добровільного виконання рішення суду, його умисне невиконання або ухилення від його виконання.
Тому, суд висновує про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду. Отже, у задоволенні заяви позивача слід відмовити.
Керуючись статтями 241-243, 248, 256, 294, 295, 370, 382-382-3 КАС України, суд,-
1. У задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя Кравців О.Р.