30 березня 2026 рокусправа № 380/1704/26
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просить:
- Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування при розгляді моєї заяви про переведення з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця за період з 18 квітня 1988 року по 06 грудня 1995 року та з 18 березня 1996 року по 01 травня 2016 року тривалістю 27 років 9 місяців;
- Зобов'язати Відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити пенсію згідно Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця за період з 18 квітня 1988 року по 06 грудня 1995 року та з 18 березня 1996 року по 01 травня 2016 року тривалістю 27 років 9 місяців.
- Провести перерахунок пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІI, п. 10 і 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р.№889-VIII з дати звернення 08.01.2026 року із заробітної плати за грудень 2025 року на підставі «Довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця ...» від 08.01.2026 року № 04-29/6; «Довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців...» від 08.01.2026 року №04-29/5 та Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого Єдиного внеску за грудень місяць 2025 року, поданого фінансовим управлінням Стрийської міської ради.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 08.01.2026 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення її на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №135050012351 від 15.01.2026 позивачці відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII з тих підстав, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII. Позивач вважає вказану відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Ухвалою суду від 06.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Від представника Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 14669 від 24.02.2026) у якому проти позову заперечив. В обґрунтування своєї позиції Головне управління Пенсійного фонду України зазначає, що позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню в першу чергу через порушення суб'єктного складу спору, оскільки Львівське управління не приймало рішення про відмову, а лише здійснює виплату пенсії. Розгляд заяви ОСОБА_1 відбувався за принципом екстериторіальності, згідно з яким автоматизована система визначила відповідальним органом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, що робить пред'явлення вимог до Львівського управління юридично некоректним з огляду на статтю 5 КАС України.
По суті спірних правовідносин відповідач наголошує на відсутності у позивачки необхідного 20-річного стажу на посадах державної служби, що є обов'язковою умовою для призначення пенсії згідно зі статтею 37 Закону № 3723-ХІІ. Документально підтверджений стаж державної служби позивачки становить лише 7 років та 1 місяць, тоді як решту часу вона працювала в органах місцевого самоврядування. Відповідно до чинного законодавства, зокрема Закону № 2493-III, служба в органах місцевого самоврядування після 4 липня 2001 року не тотожна державній службі та не дає права на отримання спеціальної пенсії держслужбовця.
Оскільки на момент 1 травня 2016 року позивачка не обіймала посаду державного службовця та не мала необхідного вислуги років саме в державних органах, підстави для переведення її з пенсії за віком на пенсію державного службовця відсутні, а оскаржувана відмова повністю відповідає вимогам Конституції та законів України.
Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з'ясував усі фактичні обставини, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.
ОСОБА_1 (надалі - позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 10.01.2023 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.
08.01.2026 Стрийською міською радою видано Довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та посаду якої було класифіковано (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) №04-29/6 та Довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, яка працювала в державних органах, класифікацію яких було проведено, має не менш 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців і яка на дату виходу на пенсію не перебуває на державній службі №04-29/5.
Позивач 08.01.2026 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення її на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію. Таким органом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. За результатами опрацювання заяви прийнято рішення про відмову в перерахунку пенсії № 135050012351 від 15.01.2026.
В обґрунтування вказано, що ОСОБА_1 станом на 01.05.2016 не працювала на посадах, віднесених до державної служби та немає необхідного спеціального стажу.
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При вирішенні спору суд керувався таким.
Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004 року (далі - Закон №1058-IV).
Згідно зі ст.5 Закону №1058-IV, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.8 Закону №1058-IV, право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку, чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідно виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Статтею 9 Закону №1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно положень ст.10 Закону №1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один з цих видів пенсії за вибором.
Пенсійне забезпечення державних службовців регулюється ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII).
Відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-XII, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Згідно зі ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 31 року.
До 1 травня 2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Після 1 травня 2016 року, відповідно до ст.90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ.
Пунктом 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII передбачено, що Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ втратив чинність, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII.
Так, відповідно до п.10 вищевказаного Закону, державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Згідно з п.12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ, для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, після 1 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ, та мають передбачені ч.1 ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ вік і страховий стаж.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена у рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 року у зразковій справі №822/524/18 та у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №676/4235/17.
Статтею 46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII визначені особливості стажу державної служби, зокрема у п.2 зазначено, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Відповідно до п.6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року №229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII обчислюється відповідно до п.8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII.
Згідно з п.8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VIII, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.
Отже, в даному випадку слід керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 року №283 (діяв до 01.05.2016 року).
Відповідно до п.2 вказаного Порядку, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.
Згідно з п.4 Порядку обчислення стажу держаної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 року №229 (далі - Порядок №229; чинний з 01.05.2016 року), до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».
Статтею 14 Закону України від 07.06.2001 року №2493-III «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено категорії посад в органах місцевого самоврядування, відповідно до яких, зокрема:
п'ята категорія - керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад;
шоста категорія - посади керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад, керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районних та секретаріатів районних у містах Києві та Севастополі рад та їх заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст районного значення), районних у містах рад та їх заступників, помічників голів, радників, консультантів, начальників секторів, головних бухгалтерів, спеціалістів управлінь, відділів, інших структурних підрозділів виконавчих органів міських (міст обласного значення та міста Сімферополя) рад, старост.
Таким чином, посади, на яких перебувала позивач в органах місцевого самоврядування, відповідно до ст.14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та п.2 Порядку №283 входять до переліку посад, які зараховуються до стажу державної служби.
А тому, суд вважає, що періоди роботи позивача на посадах в органах місцевого самоврядування з 18.04.1988 по 06.12.1995 року та з 18.03.1996 року по 01.05.2016 року підлягають зарахуванню до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону №3723-ХІІ.
Подібне правозастосування викладено Верховним судом у постановах від 26.06.2018 року у справі №735/939/17 та від 19.03.2019 року у справі №357/1457/17.
Оскільки на час звернення до відповідача із заявою про перехід на пенсію держаного службовця позивач досягла пенсійного віку, встановленого ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на день набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року №889-VІІІ мала понад 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, та мала необхідний страховий стаж, суд приходить висновку, що позивач набула право на призначення пенсії відповідно до положень Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року №3723-ХІІ та п.п.10, 12 Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII «Про державну службу».
А тому, суд вважає, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування при розгляді заяви ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця за період з 18 квітня 1988 року по 06 грудня 1995 року та з 18 березня 1996 року по 01 травня 2016 року тривалістю 27 років 9 місяців є протиправними.
Щодо вимог зобов'язального характеру.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» затверджений Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).
Згідно з пунктом 4 Порядку № 622, пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. При цьому:посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60.
За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні; у разі коли в осіб, зазначених в пункті 2 цього Порядку, станом на дату звернення немає 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією починаючи з 01.05.2016, середньомісячна сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за наявні місяці роботи починаючи з 01.05.2016 на кількість таких місяців. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні. При цьому для державних службовців, які звернулися за призначенням пенсії у травні 2016 року, а також для осіб, які не працювали починаючи з 01.05.2016 на посадах державної служби, сума виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) визначається з розрахунку таких виплат за травень 2016 року як за повний місяць; матеріальна допомога та виплати, які нараховуються за період, що перевищує календарний місяць, враховуються в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на момент виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах 3 - 5 цього пункту виплат визначається в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії, але не раніше травня 2016 року, за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із Мінсоцполітики (пункт 5 Порядку № 622).
У матеріалах справи є довідки за формою, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 № 1-3, а саме: довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 08.01.2026 № 04-29/6 та довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсій- не займає посади державної служби від 08.01.2026 № 04-29/5.
З огляду на викладене, та беручи до уваги те, що позивачці вже була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України №1058, суд дійшов висновку, що достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є прийняття судом рішення про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перевести позивачку на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ та пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VІІІ, урахувавши при обчисленні розміру пенсії відомості про заробітну плату на підставі довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 08.01.2026 № 04-29/6 та довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсій- не займає посади державної служби від 08.01.2026 № 04-29/5з моменту подання заяви до відповідача ГУ Пенсійного фонду України у Львівській області, тобто з 08.01.2026, зарахувавши при цьому до її стажу роботи, який дає право на призначення пенсії державного службовця, періоди роботи на посадах які дають право на призначення пенсії державного службовця за період з 18 квітня 1988 року по 06 грудня 1995 року та з 18 березня 1996 року по 01 травня 2016 року тривалістю 27 років 9 місяців.
Подібний правовий висновок стосовно способу захисту порушеного права викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.02.2025 у справі №580/6600/24.
Стосовно визначення суб'єкта, який приймає рішення про переведення на пенсію державного службовця, то суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У цій справі для прийняття рішення за результатами поданої позивачкою заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено ГУ ПФ України в Дніпропетровській області, рішенням якого позивачці відмовлено в переведенні на пенсію державного службовця.
Отже, дії зобов'язального характеру щодо переведення позивачку на пенсію за віком має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, тобто ГУ ПФ України в Дніпропетровській області.
Тому, позовні вимоги, заявлені позивачкою до ГУ ПФ України у Львівській області задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги про встановлення судового контролю, суд зазначає таке.
У задоволенні заяви про встановлення судового контролю слід відмовити, оскільки звернення заявника є передчасним. На цей час суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт невиконання або ухилення боржника від виконання судового рішення. Сама лише ймовірність майбутнього невиконання рішення не є достатньою підставою для застосування присічних заходів, передбачених процесуальним законодавством.
Оскільки встановлення судового контролю є правом, а не обов'язком суду, і застосовується лише за наявності об'єктивних даних про системне ігнорування судового акта, відсутність документального підтвердження факту правопорушення з боку виконавця чи боржника унеможливлює задоволення вказаних вимог на даній стадії.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Щодо судових витрат, то згідно ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України такі відшкодовуються позивачу відповідно до задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул. набережна Перемоги 26, ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області ( м.Львів, вул. Митрополита Андрея 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо неврахування при розгляді заяви ОСОБА_1 про переведення з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу», стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця за період з 18 квітня 1988 року по 06 грудня 1995 року та з 18 березня 1996 року по 01 травня 2016 року тривалістю 27 років 9 місяців.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити пенсію ОСОБА_1 згідно Закону України «Про державну службу», зарахувавши до стажу роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії державного службовця за період з 18 квітня 1988 року по 06 грудня 1995 року та з 18 березня 1996 року по 01 травня 2016 року тривалістю 27 років 9 місяців та провести перерахунок пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу» на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІI, п. 10 і 12 Прикінцевих положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р.№889-VIII з дати звернення 08.01.2026 року із заробітної плати за грудень 2025 року на підставі «Довідки про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця ...» від 08.01.2026 року № 04-29/6; «Довідки про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка працювала на посадах державної служби, має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців...» від 08.01.2026 року №04-29/5 та Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого Єдиного внеску за грудень місяць 2025 року, поданого фінансовим управлінням Стрийської міської ради, з урахуванням раніше виплачених сум.
4.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 21910427) судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяГрень Наталія Михайлівна