про залишення позовної заяви без руху
30 березня 2026 рокусправа № 380/5131/26
м. Львів
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Качур Роксолана Петрівна, розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 22.03.2022 по 05.01.2024, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022, на 1 січня 2023, на 1 січня 2024 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 22.03.2022 по 05.01.2024, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022, на 1 січня 2023, на 1 січня 2024 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до вимог ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 цього Кодексу;
- позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України.
Відповідно до приписів статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (частина 1).
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Для звернення до адміністративного суду з позовами у спорах за участю суб'єктів владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та позовами у спорах, що виникають у зв'язку з проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу, встановлюється тримісячний строк з дня, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 2).
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3).
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП країни) (у редакції чинній на момент звернення позивача до суду) працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно з частиною 6 статті 161 КАС України в разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Із змісту позовної заяви суддя з'ясувала, що предметом спору у цій справі є протиправна бездіяльність відповідача, щодо нездійснення перерахунку та виплати позивачу грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 22.03.2022 по 05.01.2024, виходячи із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, які визначити шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022, на 1 січня 2023, на 1 січня 2024 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1 і 14 до постанови Кабінет Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Як слідує із долучених позивачем доказів, ОСОБА_1 , згідо з Наказом № 5 звільнений з військової служби 05.01.2024.
Враховуючи правову позицію, сформовану Верховним Судом у справі № 460/21394/23, суд дійшов висновку, щодо спірних правовідносин, які виникли застосуванню підлягає чинна редакція статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду. При цьому, моментом початку відліку вказаного тримісячного строку на звернення до суду є дата одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
У постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23 Верховний Суд вказав на те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні). Виходячи з цього Верховний Суд констатував, що саме дата вручення позивачу грошового атестата є подією, з якою пов'язаний початок перебігу тримісячного строку звернення до суду.
З огляду на вказане суд враховує, що відповідно до підпункту 4.3 пункту 4 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України від 22 травня 2017 року № 280 (у редакції наказу Міністерства оборони України від 22 квітня 2021 року № 104), начальник фінансового органу під час зняття військовослужбовців з грошового забезпечення повинен забезпечити їх належним грошовим забезпеченням і не пізніше дня остаточного розрахунку з військовослужбовцем видати грошовий атестат про здійснені виплати та утримання в порядку, установленому цими Правилами.
При цьому, згідно з підпунктом 11.1 пункту 11 Правил грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, у випадку, зокрема: вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини; звільнення військовослужбовців з військової служби (крім військовослужбовців строкової військової служби).
Отже, у день звільнення з військової служби чи в день вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини з військовослужбовцем має бути проведений повний розрахунок грошового забезпечення та виданий грошовий атестат.
Як вже встановлено судом, з військової служби позивач звільнений 05.01.2024.
При цьому, з долученого представницею позивача грошового атестата не можливо встановити дату ознайомлення позивача з таким. Представниця позивача вказала, що при звільненні позивачу грошовий атестат не виданий.
Однак, в матеріалах справи наявний витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 05.01.2024 № 5.
Суд вважає, що вказаний витяг із наказу від 05.01.2024 № 5 може бути розцінений як письмове повідомлення про суми, що будуть нараховані та виплачені позивачу при звільненні.
З моменту ознайомлення із вказаним наказом позивач дізнався про порушення відповідачем його права на отримання грошового забезпечення в повному розмірі, оскільки, ознайомившись із вказаною в ньому інформацією позивач мав можливість з'ясувати для себе відсутність відомостей про складові грошового забезпечення, які враховані при розрахунку розміру спірної грошової компенсації, та відповідно мав можливість в межах процесуального строку звернутися до відповідача із заявою для отримання необхідної інформації, та в подальшому звернутися до суду.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не можуть вважатися об'єктивною причиною, яка перешкоджає захищати свої права у строки, встановлені процесуальним законом. Помилкове уявлення про відсутність порушення прав протягом тривалого періоду не може виправдовувати пасивної поведінки позивача та його процесуальної бездіяльності.
Тому, суд дійшов висновку, що процесуальний строк на звернення з цим позовом до суду розпочався для позивача з 05.01.2024 та відповідно закінчився через три місяці, тобто 05.04.2024.
Оскільки до суду позивач звернувся 23.03.2026, то тримісячного процесуального строку на звернення, передбаченого ч. 2 ст. 233 КЗпП України не дотримався.
У позовній заяві представниця позивача вказала, що 06.03.2026 в інтересах позивача скерований адвокатський запит у військову частину НОМЕР_1 , правонаступника військової частини НОМЕР_2 з метою отримання інформації про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовано при визначені посадового окладу та окладу за військове звання при нарахуванні та виплаті щомісячного грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення та одноразові додаткові види грошового забезпечення) ОСОБА_1 за період з 22.03.2022 по 05.01.2024, а також копію грошового атестату. Зазначила, що про порушення свого права на отримання грошового забезпечення в належному розмірі позивач дізнався лише після ознайомлення із листом-відповіддю відповідача від 16.03.2026 на адвокатський запит.
Щодо таких доводів представниці позивача суд зазначає, що отримання відповіді на звернення позивача не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права та оцінюється як дії з метою збирання доказів для звернення з позовом до адміністративного суду.
Суд не заперечує той факт, що військовослужбовець після звільнення з військової служби (отримання грошового атестату) має право звернутися із заявою щодо отримання інформації про складові грошового забезпечення, про те, як воно обраховане та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок певних складових грошового забезпечення, або про підстави непроведення нарахування чи неналежного нарахування грошового забезпечення за певний період. Проте зазначає, що таке звернення до відповідача має бути здійснено військовослужбовцем без зайвих зволікань та до спливу встановленого законом строку звернення до суду.
Однак як слідує з матеріалів справи позивач розпочав вчиняти дій щодо реалізації свого права вже після пропущення строку звернення до суду, встановленого статтею 233 КЗпП України.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач не надав до суду клопотання про поновлення йому пропущеного строку на звернення до суду.
Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з частиною 1 статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам передбаченим статтями 160, 161 КАС України, тому позовну заяву слід залишити без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суддя -
1. Позовну заяву залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) заяви про поновлення строку звернення до суду з наданням належних доказів на підтвердження поважності причини пропуску строку звернення до суду.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута.
4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її підписання.
Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяКачур Роксолана Петрівна