про залишення позовної заяви без руху
30 березня 2026 рокусправа № 380/5192/26
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Чаплик І.Д., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «ДМ» до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «ДМ» (місцезнаходження: 79013, м. Львів, вул. Сахарова, 42/504; ЄДРПОУ: 44485913) звернулось до суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35; ЄДРПОУ: 43968090) та Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, пл. Львівська, 8; ЄДРПОУ: 43005393), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області №13494523/44485913 від 09.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної №18 від 30.07.2025 на суму 648 000,00 грн. в тому числі ПДВ 108 000,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;
зобов'язати ДПС України вчинити дії щодо реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних - податкової накладної №18 від 30.07.2025, виписаної ТОВ «ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ ДМ» на ТОВ «МАРІО» на суму поставки 648 000,00 грн. в тому числі ПДВ 108 000,00 грн. датою її подання.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши матеріали позову суд встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, передбачених ст.ст. 160, 161 КАС України.
Згідно з пунктами 4, 5, 9 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Суд зазначає, що під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного, на думку позивача, права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології, а також узгоджуватися з компетенцією суб'єкта владних повноважень (відповідача), якою він наділений відповідно до Конституції та законів України.
Отже законодавець закріпив за позивачем право на звернення до суду, право обирати спосіб захисту, визначати підстави позову та одночасно передбачив обов'язок останнього зазначити це в позовній заяві, а також доводити правомірність вимог.
Під змістом позовних вимог розуміється, зокрема, визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити рішення (дії чи бездіяльність) суб'єкта владних повноважень, що порушили її право та вказати спосіб захисту свого порушеного права.
За змістом позовної заяви позивач обґрунтовує свої доводи протиправністю рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 13494523/44485913 від 09.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 30.07.2025 в ЄРПН. Позивач зазначає, що після зупинення реєстрації спірної податкової накладної ним було направлено на розгляд комісії ДПС повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. До пояснень були долучені відповідні документи, що розкривають зміст операції та підтверджують реальність господарської операції, в тому числі первинні документи з придбання в постачальників даного товару, а також документи, які підтверджують факт реалізації придбаного товару на ТОВ «Маріо». Також зазначає, що ним надавались додаткові документи до відповідача після отримання ним повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію накладних. Окрім того, позивач зазначає, що ним було оскаржено рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 13494523/44485913 від 09.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 30.07.2025 в ЄРПН до ДПС України. За результатами розгляду скарги та наданих позивачем письмових пояснень комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 23.12.2025 №47306/44485913/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
Проте до позовної заяви не долучено ні спірну податкову накладну № 18 від 30.07.2025, ні документи, які подавались на розгляд комісії Головного управління ДПС у Львівській області, у тому числі на вимогу відповідача про надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію накладних. Також до позовної заяви не долучено оспорюване рішення Головного управління ДПС у Львівській області № 13494523/44485913 від 09.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 18 від 30.07.2025 в ЄРПН, як і не долучено рішення Державної податкової служби України від 23.12.2025 №47306/44485913/2 за наслідками розгляду скарги позивача.
Отже, позивачу необхідно привести зміст позовних вимог, відповідно до положень статей 2, 5, 160, 245 КАС України, узгодивши їх між собою та подати до суду усі наявні докази на підтвердження своїх доводів.
Зазначені недоліки не є надміру формальними, оскільки їхнє виправлення в майбутньому може вплинути на можливість повного і всебічного встановлення обставин справи, винесення справедливого та обґрунтованого судового рішення та ефективність його виконання.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі Закон № 3674-VI).
Так, згідно зі ст.2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що у 2026 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328,00 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У постановах Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі №640/21330/18, від 5 червня 2020 року у справі №280/5161/19, від 06 жовтня 2020 року у справі №826/11984/16 та від 05 лютого 2021 року у справі № 400/2863/19 зазначено, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, учинити дії або утриматися від їх учинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.
Із поданої позовної заяви вбачається, що позивач просить, зокрема, зобов'язати ДПС України вчинити дії щодо реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних - податкової накладної №18 від 30.07.2025.
Відтак позивачем заявлено одну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як видно з матеріалів справи, позивач звернувся до суду шляхом подання позовної заяви та інших документів в електронному вигляді за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд».
Отже, загальна сума судового збору за заявлені позовні вимоги з урахуванням понижуючого коефіцієнта становить 2662,40 грн.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Проте до позовної заяви не долучено документа, який підтверджує факт сплати судового збору. Також у позовній заяві не зазначено про наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору та не надано жодних підтверджуючих документів.
Таким чином, позивачеві слід сплатити судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. та надати до суду докази його сплати або надати суду докази наявності у позивача пільг щодо сплати судового збору.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетична компанія «ДМ» до Головного управління ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк, протягом п'яти днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині
Роз'яснити, що у випадку неусунення у встановлений строк недоліків, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
СуддяЧаплик Ірина Дмитрівна